Суд: Нововоронцовський районний суд Херсонської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №954/5/26
Суддя: Гончаренко О. В.
Справа № 954/5/26
Номер провадження 2/954/1117/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області, третя особа: державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лєсогоров Дмитро Олександрович, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Берислав Бериславського району Херсонської області. Позивач зазначає, що в травні місяці 2023 року після того як було деокуповано частину Херсонської області де проживав покійний ОСОБА_3 він дізнався про смерть ОСОБА_3 . 16 травня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Новомосковського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області із заявою про отримання свідоцтва про смерть батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в лікарні міста Берислав, Бериславського району Херсонської області після отримання осколкового поранення вдома в АДРЕСА_1 . Доказом цих обставин, які викладені про причину смерті є рішення Київського районного суду міста Одеса від 08.02.2023 року справа № 947/4195/23, яким було встановлено факт смерті ОСОБА_3 , який загинув в районі проведення воєнних дій. 06 липня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Сеїдової В.О. приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу для складання заяви про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_3 . Цього ж дня дана заява була відправлена рекомендованим листом до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса до державного нотаріуса Лісогорова Д.М. за місцем відкриття спадщини, як повідомив приватний нотаріус Саідова В.О. В серпні 2023 року на домашню адресу позивача надійшов інформаційний лист від Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса державного нотаріуса Лісогорова Дмитро Олександрович, в якому було повідомлено, що позивач ОСОБА_2 пропустив строк для прийняття спадщини.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Також повідомив суду, що позивач є інвалідом 3 групи і йому було важко подати вчасно заяву про прийняття спадщини. Раніше у 2024 році ним подавалася позовна заява до Нововоронцовського районного суду Херсонської області, проте заяву було залишено без руху та після не усунення недоліків повернуто позивачу. Також у позивача є неповно рідний брат, з яким він має спільного батька ОСОБА_3 , який вчасно подав заяву про прийняття спадщини і по його заяві відкрито спадкову справу. З братом він не має ніяких відносин, не спілкується і не бачив.
Представник відповідача Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи у відсутності відповідача, при прийняття рішення покладається на розсуд суду.
Представник Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.
Із матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторно) серії НОМЕР_1 від 16.05.2023 року, місце смерті місто Берислав, Бериславський район Херсонська область.
12.07.2023 року державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лісогоров Дмитро Олександрович інформаційним листом повідомив позивача про відмову у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв`язку із пропущенням строку для прийняття спадщини. Нотаріус рекомендував з питання встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини звернутися до суду.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно дост.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини , а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом. В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування. Так, для прийняття спадщини спадкоємцем необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщин.
Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Відповідно до п. 24 Постанову Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 « Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК ( 435-15 ). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Позивач ставить питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, до складу якої входить нерухоме майно, а саме земельна ділянка площею 6,41 га, кадастровий номер – 6524183000:03:017:0004, яка розташована на території Миролюбівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
Про наявність іншого майна спадкодавця суду не повідомлено.
Також із копії спадкової справи № 111/2023, надісланої Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідно до ухвали суду вбачається, що спадкову справу заведено на підставі заяви ОСОБА_4 , який є сином ОСОБА_3 і неповно рідним братом позивача. Заяву подано до нотаріуса 20.02.2023 року в межах 6-ти місячного строку, тобто ОСОБА_4 є таким, що прийняв спадщину.
На думку суду, для встановленні всіх обставин справи, у такому випадку належним відповідачем по справі є ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 .
У такому випадку до майна спадкодавця не має жодного відношення Нововоронцовська селищна рада Бериславського району Херсонської області, яка є неналежним відповідачем. Оскільки відповідно до ст. 1277 ЦК України тільки у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі№ 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Про наявність іншого спадкоємця - ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , суд дізнався у судовому засідання під час розгляду позову по суті та копії спадкової справи.
Якщо позивач не заявив клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року справі №461/6793/15-ц (провадження № 61-15551св18).
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 12, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області, третя особа: державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лєсогоров Дмитро Олександрович, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 02.10.2026.
СуддяО.В. Гончаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua