Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №650/3535/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3535/26

провадження № 2/650/3403/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 77520180 від 30 вересня 2021 року у розмірі 11 715,00 грн, а також судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 77520180 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти, а позичальник — повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування ним у строки та на умовах договору.

На виконання умов кредитного договору кредитодавцем було перераховано відповідачу на картковий рахунок кредитні кошти у сумі 3 300,00 грн. Відповідач отримав кредитні кошти, однак свої зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту і сплати процентів належним чином не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 77520180 від 30 вересня 2021 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, розмір заборгованості відповідача перед новим кредитором становить 11 715,00 грн, з яких: 3 300,00 грн — заборгованість за тілом кредиту; 8 415,00 грн — заборгованість за процентами; 0,00 грн — заборгованість за штрафними санкціями та комісіями.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, доказів погашення заборгованості або заперечень щодо розрахунку позивача суду не надав.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відомостей про визнання кредитного договору № 77520180 недійсним матеріали справи не містять.

Статтями 205, 207 ЦК України передбачено можливість вчинення правочинів у письмовій, у тому числі електронній, формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронних засобів зв`язку.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному цим Законом, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Використання одноразового ідентифікатора є передбаченим законом способом підписання електронного правочину.

Надані позивачем документи свідчать, що кредитний договір № 77520180 був укладений відповідачем в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, а кредитні кошти у сумі 3 300,00 грн були перераховані на банківський рахунок, пов`язаний з платіжною карткою відповідача.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав кредитні кошти, однак належним чином обов`язку з їх повернення та сплати передбачених договором процентів не виконав. Доказів протилежного, зокрема погашення заявленої до стягнення заборгованості, відповідачем не подано.

Суд також враховує, що заявлена до стягнення сума заборгованості не включає штрафні санкції або комісії: заборгованість складається виключно з неповернутого тіла кредиту у розмірі 3 300,00 грн та процентів у розмірі 8 415,00 грн.

Щодо переходу права вимоги суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданого договору факторингу № 01092025/1 від 01 вересня 2025 року, акта приймання-передачі реєстру прав вимог та витягу з відповідного реєстру вбачається, що право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 77520180 перейшло від ТОВ «ФК «ІРБІС» до ТОВ «ФК «ПОЗИКА».

За таких обставин ТОВ «ФК «ПОЗИКА» є належним кредитором у спірному зобов`язанні та має право вимагати від відповідача виконання обов`язку з повернення кредитних коштів і сплати процентів у межах прав, що перейшли до нього від первісного кредитора.

Неповідомлення боржника про відступлення права вимоги саме по собі не припиняє його обов`язку виконати грошове зобов`язання. Відповідач доказів виконання зобов`язання перед первісним або новим кредитором не надав.

Оцінивши розрахунок заборгованості, суд вважає його послідовним, таким, що узгоджується з умовами кредитного договору та іншими письмовими доказами у справі. Відповідач контррозрахунку не подав, конкретних заперечень щодо складових заборгованості не навів.

Отже, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 77520180 у загальному розмірі 11 715,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним документом. Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, зазначена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідно зі статтями 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, та розподіляються між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем заявлено до стягнення 5 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та надано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, акт про надання правничої допомоги і детальний опис виконаних адвокатом робіт.

Відповідач заперечень щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу, клопотання про їх зменшення або доказів неспівмірності таких витрат не подав. З огляду на характер спору, обсяг підготовлених процесуальних документів, ціну позову та результат розгляду справи суд вважає суму 5 500,00 грн підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 259, 263–265, 274, 279 ЦПК України, статтями 204, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 1048, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 39493634, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) заборгованість за кредитним договором № 77520180 від 30 вересня 2021 року у розмірі 11 715 (одинадцять тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя?? О.О. Сікора