Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №590/793/26 — Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/793/26

Провадження №2/590/461/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання Демешко Н.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Ямпільського районного суду Сумської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 101227111 від 25.01.2026 року в розмірі 54 789,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «МІЛОАН», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 25.01.2026 року укладено Кредитний договір № 101227111.

Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі. В той час ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 101227111 від 25.01.2026р., у зв`язку з чим станом на 21.07.2026 утворилась заборгованість у розмірі 54789,48 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 20000,00 грн та за відсотками 13469,48 грн, комісія 13320,00 грн, штраф 8000,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026. На виконання умов зазначеного договору складено Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу МТ-260626-1 від 26.06.2026, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 101227111 від 25.01.2026 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

18.08.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідачка ОСОБА_1 заперечує проти позову ТОВ «Новий колектор» з огляду на таке. Позивач не надав жодних первинних документів, які б підтверджували фактичну видачу кредитних коштів відповідачці розрахунок заборгованості та витяг з реєстру прав вимоги не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і самі по собі не можуть слугувати доказом наявності боргу. Денна процентна ставка, нарахована позивачем, перевищує законодавчо встановлений максимум у 1%, передбачений ч. 5 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування». Строк дії кредитного договору становив лише 30 календарних днів, а право кредитодавця нараховувати проценти припиняється після спливу цього строку, що підтверджується сталою практикою Великої Палати Верховного Суду, тоді як позивач продовжував нараховувати проценти й після завершення строку кредитування. Умова договору про щомісячну комісію за обслуговування кредиту є нікчемною, оскільки в договорі не визначено конкретного переліку додаткових послуг, за надання яких ця комісія стягується, що суперечить ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування». У період дії воєнного стану відповідачка звільняється від сплати штрафу та пені за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Вимога про стягнення непропорційно великої суми процентів є несправедливою умовою договору відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів», оскільки перевищує п`ятдесят відсотків вартості кредиту. Усі докази позивач повинен був подати разом із позовною заявою, а клопотання про їх витребування після отримання цього відзиву є порушенням принципу змагальності сторін і задоволенню не підлягає. Насамкінець, заявлені позивачем судові витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн не підтверджені детальним розрахунком та описом виконаних адвокатом робіт, що є обов`язковою умовою для їх стягнення, тому відповідачка просить зменшити цю суму до 2000 грн. На підставі викладеного відповідачка просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, зменшити розмір нарахованих процентів, зменшити витрати на правову допомогу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» не з`явився. У позовній заяві просив про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи повторно не з`явилась.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Як було встановлено під час розгляду справи, 25.01.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 , уклали про споживчий кредит №101227111 у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідач підписав цей договір за допомогою одноразового ідентифікатора «556734», який отримав на свій фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , 25.01.2026 року о 17:26:40.

Згідно з пунктами 1.2 та 1.3 Договору сума кредиту становить 20000,00 грн, а строк кредиту - 360 днів, а остаточний строк повернення кредиту, сплати комісій та процентів 20.01.2027. Загальні витрати Позичальника за кредитом становлять 70 745,80 грн, денна процентна ставка 0,98 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2662,97 %, а орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника 90 745,80 грн. Комісія за надання кредиту становить 4500,00 грн, що нараховується за ставкою 22,50 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування становить 32 560,00 грн та нараховується за ставкою 7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, крім останнього періоду. Загальний розмір процентів за користування кредитом за весь строк кредитування становить 33 685,80 грн. Тип процентної ставки за договором фіксована.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу кредит на загальну суму 20000,00 грн на банківську картку Відповідача НОМЕР_3 (MASTERCARD), що підтверджується платіжним дорученням від надавача платіжних послуг ТОВ "ФК Контрактовий дім" № 114935356 від 25.01.2026, згідно з яким було успішно перераховано 20000,00 грн на вказану картку Відповідача. Призначення платежу зазначено «Кошти згідно договору 101227111».

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст.642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

Суд, з огляду на положення статей 31, 46 Закону України "Про платіжні послуги" та принцип змагальності, визнає, що відомості, надані надавачем платіжних послуг щодо успішної транзакції за номером картки Відповідача, є належним, допустимим та достатнім доказом реального перерахування кредитних коштів.

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026. Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Відповідно до п. 2.5. зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що після підписання Сторонами Акту приймання-передачі Переліку (Реєстру) Боржників до Фактора переходять всі права та обов`язки Клієнта, як сторони, які виникли на підставі Кредитних договорів в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору. Згідно п. 2.7. зазначеного Договору Факторингу, після переходу Права вимоги до Фактора, останній має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Оплата за договором факторингу підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (додається).

На виконання умов зазначеного договору складено Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу МТ-260626-1 від 26.06.2026, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 101227111 від 25.01.2026 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (пункт 1 частини першої статті 512, стаття 514 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивач у цій справі набув права вимоги до Відповідача за договором споживчого кредиту, що є предметом спору, шляхом укладення договору про відступлення права вимоги.

Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). Усі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, a обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню у разі неспростування презумпції правомірності договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту)

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 20000,00 грн.

Суд встановив, що відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 2.4.1 Договору про споживчий кредит №101227111 від 25.01.2026 Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти та комісії у розмірі та терміни, що встановлені у Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору).

За Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору) повернення заборгованості за кредитом у сумі 20000,00 грн визначено у 23 розрахункові періоди з кінцевою датою остаточного погашення 20.01.2027.

Відповідно до Графіку платежів станом на 02.10.2026 настав строк сплати 15 періодичних платежів (з 25.01.2026 по 02.10.2026), у межах яких сума тіла кредиту, що підлягала сплаті Позичальником, становить 280,00 грн (14 платежів по 20,00 грн, починаючи з другого розрахункового періоду). Решта суми тіла кредиту у розмірі 19720,00 грн за Графіком платежів підлягає сплаті у періоди з 07.10.2026 по 20.01.2027, тобто строк її сплати станом на 02.10.2026 ще не настав.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

У разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність (частина четверта статті 16 Закону України "Про споживче кредитування").

Отже, за умови затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, законодавець надав право кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. У тому випадку, якщо умовами договору про споживчий кредит передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, останній зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення і строку, протягом якого вони мають бути здійснені (пункти 50, 51 постанови Верховного Суду від 14.04.2026 у справі № 585/1140/24).

Якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 цього Закону у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором (пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-145цс20)).

Договором передбачено право кредитора на дострокове повернення боргу. Зокрема, згідно з пунктом 2.4.3 Договору у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, повідомивши про це Позичальника у письмовій формі.

Позивач до позовної заяви не надав доказів отримання Позичальником відповідної вимоги у порядку, встановленому договором та законом.

З огляду на те, що станом на 02.10.2026 строк повернення частини тіла кредиту у розмірі 19720,00 грн ще не настав, а Позивач не надав доказів надсилання Відповідачеві вимоги про дострокове повернення боргу відповідно до вимог частини четвертої статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" та пункту 2.4.3 Кредитного договору, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення тіла кредиту у розмірі 19720,00 грн є передчасними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Водночас вимога про стягнення простроченого тіла кредиту у розмірі 280,00 грн, строк сплати якого за Графіком платежів настав станом на 02.10.2026, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок отримання процентів встановлюються договором.

Тип процентної ставки за вказаним Договором визначено як фіксовану (пункт 1.6 Договору).

Нараховані відповідно до пунктів 1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь 360-денний строк кредитування становлять 33685,80 грн, що зафіксовано у Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору).

Частиною п`ятою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" (у редакції Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX) імперативно встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Суд перевірив розрахунок денної процентної ставки за Кредитним договором № 101227111 від 25.01.2026. За формулою, визначеною частиною четвертою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" та пунктом 1.5 Договору, денна процентна ставка становить: ДПС = (70745,80 грн / 20000,00 грн) / 360 днів х 100 % = 0,98 %.

Отже, встановлений у Договорі розмір денної процентної ставки (0,98 %) не перевищує граничного розміру (1 %), визначеного частиною п`ятою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Суд встановив, що заявлена Позивачем до стягнення заборгованість за процентами в розмірі 13 469,48 грн нарахована за період із 25.01.2026 по 26.06.2026 (дата укладення Договору факторингу МТ-260626-1), тобто виключно в межах узгодженого сторонами 360-денного строку кредитування. Нарахування процентів поза межами строку кредитування або після відступлення права вимоги Позивачем не здійснювалося.

Відповідач порушив умови Договору, не здійснював сплату процентів у визначені Графіком платежів строки, внаслідок чого утворилася заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 13469,48 грн.

Відповідач не надав суду контррозрахунку заборгованості за процентами, а також не надав доказів сплати нарахованих процентів у повному обсязі або частково.

З огляду на зазначене, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами та визнавши його правильним і таким, що відповідає умовам Договору та вимогам Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 13469,48 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення комісії в розмірі 13320,00 грн.

Суд ураховує, що Закон України "Про споживче кредитування" прямо встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Вказаний Закон передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, а також Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі № 910/1274/24 та від 01 липня 2025 року у справі № 910/2578/24.

Верховний Суд також наголошував, що нікчемними є положення договорів щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту, якщо кредитодавець не зазначив переліку додаткових та супутніх послуг, які надаються за таку комісію (постанови Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 та від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22).

Суд зазначає, що вказані в договорі послуги (надання інформації в особистому кабінеті, надсилання текстових повідомлень тощо) є стандартними обов`язками кредитодавця і не є додатковими чи супутніми послугами в розумінні Закону України "Про споживче кредитування". Зважаючи на наведену практику Верховного Суду, положення договору щодо сплати такої щомісячної комісії є нікчемними, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Ураховуючи, що порушення зобов`язання відбулося в період дії воєнного стану в Україні, нарахування Позивачем неустойки (штрафних санкцій) у розмірі 8000,00 грн є безпідставним, а відповідна сума підлягає списанню в силу закону.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, відповідно до платіжної інструкції №3720479841 Фактична ціна позову в межах заявленої суми боргу становить 54789,48 грн. Судом задоволено вимог на суму 13749,48 грн (280,00 грн тіло кредиту та 13469,48 грн відсотки), що становить 25.09% від ціни позову в частині боргу. Тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 668,00 грн. Також позивач просив стягнути витрат понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу 224,78 грн. Підлягає стягненню 56,40 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) заборгованість за кредитним договором № 101227111 від 25.01.2026 року в розмірі 13749,48 грн, з яких: 280,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 13469,48 грн - заборгованість за процентами.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) суму понесених судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 668,00 грн та витрат, понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 56,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», ЄДРПОУ: 43170298, місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд.13, оф.601, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 02 жовтня 2026 року

Суддя Ямпільського районного суду

Сумської області І.М. Деркач