Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №583/3977/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №583/3977/26

Суддя: Семенова О. С.

Справа № 583/3977/26

2/583/1989/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гайдейчук К.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 д.Альгірдо до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, збитків від інфляції та 3% річних,

УСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року позивачка ОСОБА_2 , через свого представника, адвоката Абрамовича О.В., звернулася до суду з цим цивільним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на її користь заборгованості з виплати орендної плати за договором оренди землі № 73/15 від 13 березня 2015 року в розмірі 21855,42 грн обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 6237,07 грн пені, 5573,16 грн інфляційних збитків та 1561,77 грн 3% річних, мотивуючи вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки площею 3,4231 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0069, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хухрянської сільської ради Охтирського району Сумської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії IV-СМ № 001047 від 28 грудня 2001 року.

13 березня 2015 року позивачка уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 73/15 строком на 10 років, відповідно до якого передала належну їй земельну ділянку у строкове платне користування.

Нормативна грошова оцінка на момент укладення договору становила 86484,82 грн, орендна плата була визначена у розмірі 5% нормативної грошової оцінки землі, що становить 4324,24 грн.

04 жовтня 2017 року ОСОБА_2 та ПрАТ «Райз – Максимко» уклали додатковий договір, згідно якого збільшено розмір орендної плати до 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8648,49 грн.

23 жовтня 2018 року між ОСОБА_2 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було укладено трьохстороню додаткову угоду № 1 до Договору оренди землі № 73/15, відповідно до якої новий орендар ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов`язки від ПрАТ «Райз-Максимко». Також сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 103781,78 грн. З 2017 року орендна плата складає 10378,18 грн, що становить 10% від нормативної грошої оцінки землі.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Також згідно п.11 договору орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

Однак, незважаючи на погоджені сторонами умови договору оренди земельної ділянки, відповідач не проводив обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати.

20 серпня 2026 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву /а.с. 25/.

04 вересня 2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, а в разі задоволення позову зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені та відсотків річних на 99%. В обґрунтування заперечень посилається на те, що твердження та розрахунки позивача щодо індексації орендної плати не ґрунтуються на умовах договору оренди землі, наведені за текстом позову розрахунки щодо заборгованості з орендної плати, її індексації є арифметично неправильними, оскільки зроблені на підставі хибних вихідних даних щодо розміру орендної плати та періодів і сум нарахування. Також вказав, що позивач має обмежитися шестимісячним строком нарахування пені щодо кожного року, в разі задоволення позовних вимог. Розмір витрат на правничу допомогу позивача вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям розумності, просить зменшшити до 2000 грн.

08 вересня 2026 року до суду надійшла заява від представника позивачки Абрамовича О.В. про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди землі № 73/15 від 13 березня 2015 року в розмірі 28681,35 грн обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 10548,09 грн пені, 10123,57 грн інфляційних збитків та 2651,69 грн 3% річних.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-СМ № 001047 від 28 грудня 2001 року ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 3,4231 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0069, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хухрянської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с. 11).

13 березня 2015 року Безноско Ю.д.А. уклала договір оренди землі №73/15 з Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920388700:01:001:0069, площею 3,4231 га , (далі Договір №73/15) строком на 10 років (а.с. 14-15).

04 жовтня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» та позивачкою укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі №73/15 від 13 березня 2015 року, відповідно до якого: у п. 9 договору оренди землі щодо розміру орендної плати цифри та слова «розмірі 5%» замінити на цифри та слова «розмірі 10%». Цей додатковий договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації і є невід`ємною складовою частиною вищевказаного договору оренди землі ( а.с. 19).

23 жовтня 2018 року між ОСОБА_2 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №73/15, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 103 781, 78 грн, з 2017 року орендна плата складає 10378,18 грн ( а.с. 17).

03 квітня 2015 року Договір №73/15 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 9319666, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 січня 2019 №153677168 (а.с. 10).

Пунктом 10 Договору № 73/15 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 Договору №73/15 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

Встановлено, що 29 липня 2016 року Безноско Юрате д. Альгірдо склала довіреність на ОСОБА_3 з широким колом повноважень, зокрема з питань належного оформлення та отримання будь – яких документів необхідних для оформлення земельних ділянок (паїв) ( а.с. 12).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 01 квітня 2026 року вбачається, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було нараховано та виплачено ОСОБА_2 орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів: у 2018 році 10378,22 грн (4 квартал), у 2019 році 11415,99 грн (4 квартал), у 2020 році 11426, 00 грн (4 квартал), у 2021 році 11416,00 грн (вересень), у 2022 році 11416,00 грн (грудень), у 2023 році 11416,00 грн (жовтень), у 2024 році 11998,22 грн (вересень) (а.с. 21).

Відповідно до квитанцій, наданих представником відповідача, у 2025 році було виплачено позивачці 15 травня 2025 року 5795,14 грн та 30 вересня 2025 року 1093,45 грн.

Позивачка у своїх доводах посилається на те, що орендар хоча і сплачував орендну плату, але не в повному розмірі, оскільки не сплачував індексацію, яка передбачена договорами і є складовою орендної плати. Тому орендодавець був змушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Аналіз ч. 3 ст. 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» (індексується лише орендна плата).

За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.

При цьому, базовим місяцем вважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі №73/15 від 13 березня 2015 року, а також додаткових угод до цього договору слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5920388700:01:001:0069була передана позивачкою в оренду ПрАТ «Райз-Максимко» за договором від 13 березня 2015 року. Додатковою угодою від 04.10.2017 змінено розмір орендної плати до 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Додатковою угодою №1 від 23.10.2018 змінено орендаря з ПрАТ «Райз-Максимко» на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та встановлено розмір орендної плати за 2017 рік 10378,18грн.

Зважаючи на викладене, базовим місяцем початку обрахунку індексації орендної плати за 2018 рік є жовтень 2018 року, індексації підлягають платежі, починаючи з листопада 2018 року.

Так сума орендної плати з урахуванням індексації розраховується за формулою: [Сума орендної плати з урахуванням індексації] = [Орендна плата] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100%, де: [Орендна плата] - сума орендної плати, яка підлягає індексації, [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Відповідні індекси споживчих цін розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур`єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.

Суд погоджується з розрахунком орендної плати з урахуванням індексації, наведеним позивачем у позовній заяві, так як він відповідає розрахунку, наведеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23.

За таких обставин, з урахуванням позиції позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами оренди землі №73/15 від 13 березня 2015, оскільки виплата орендної плати за 2018-2025 роки позивачці проведена не у повному обсязі. Так недоплачена орендна плата за договором №73/15 за 2018 рік відсутня, за 2019 рік – відсутня, за 2020 рік становить 2267,35 грн, 2021 рік – 3099,46 грн, за 2022 рік – 6779,97 грн, за 2023 рік - 7398, 85 грн, за 2024 рік – 7517,58 грн, за 2025 рік – 1618,14 грн, а всього 28681,35 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

При цьому у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі №375/17 від 20.07.2017, а також додаткових угод до цього договору слідує, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1% несплаченої суми за кожний місяць прострочення.

У зв`язку з невиплатою орендної плати у повному розмірі за 2018-2025 роки на підставі пункту 14 договору оренди землі №375/17 з відповідача підлягає стягненню пеня, яка розраховується за формулою: сума боргу х розрахункова ставка пені (%) /100% х кількість днів прострочення зобов`язання, а також до нього можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так розмір 3% річних від простроченої заборгованості обраховується за формулою: [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] проценти річних; [Кількість днів] кількість днів прострочення зобов`язання; [Кількість днів у році] кількість днів у календарному році.

Розмір інфляційних витрат обраховується за формулою: [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Сукупний індекс інфляції] добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Суд погоджується з розрахунками пені, 3% річних та інфляційних витрат, наведеними стороною позивача, так як вони проведені відповідно до вищенаведених формул, та за період з 02.12.2020 по 31.08.2026 пеня за договором №73/15 складає 10548,09 грн; інфляційні витрати за договором №73/15 за період з 02.12.2020 по 31.07.2026 складає 10123,57 грн.

З огляду на викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та заважаючи на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

В позовній заяві представник позивача просив відшкодувати судові витрати.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд враховує таке.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правничої допомоги № 19 від 20 березня 2026 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Абрамовичем О.В., додаткову угоду до нього від 20 березня 2026 року, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31 липня 2026 року до вказаного договору, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордеру, квитанцію № 19 від 31 липня 2026 року на суму 10000,00 грн .

Із документів вбачається, що загальна вартість наданої правничої допомоги за цим позовом становить 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами /ч. 5 ст. 137 ЦПК України/.

Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з такого.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), вимогу відповідача щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2000 грн, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 10000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем по справі при зверненні до суду було сплачено судовий в розмірі 1064,96 грн /а.с. 5/.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1064,96 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 15, 56, 77-82, 133, 137, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 д.Альгірдо.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 д.Альгірдо за договором оренди землі №73/15 від 13 березня 2015 року невиплачену індексацію в розмірі 28681,35 грн, обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів; пеню у розмірі 10548,09 грн; інфляційні збитки у розмірі 10123,57 грн; 3% річних у розмірі 2651,59 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1064,96 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн, всього до стягнення підлягає 6064,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: Безноско Юрате д. Альгірда, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», юридична адреса: вул. Заводська, 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 34264631.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua