Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №950/933/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/933/26

2/950/735/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 27.10.2024-100000913 від 27 жовтня 2024 року в загальному розмірі 18 900 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що 27 жовтня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 27.10.2024-100000913. За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 7 000 грн строком на 124 дні, кінцевою датою повернення кредиту визначено 27 лютого 2025 року.

Договором передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших двох чергових періодів та процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день протягом наступних чергових періодів. Також умовами договору встановлено комісію за надання кредиту в сумі 630 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості по 630 грн у кожному з двох передбачених договором періодів. Відповідно до графіка платежів загальні витрати за кредитом за умови належного виконання договору становили 8 400 грн, а загальна вартість кредиту для споживача - 15 400 грн. Графіком передбачено чотири чергові платежі, останній з яких мав бути здійснений 27 лютого 2025 року.

Позивач зазначив, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в сумі 7 000 грн, натомість відповідач зобов`язань з повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав.

Згідно з поданим позивачем розрахунком станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача визначена у сумі 18 900 грн, яка складається з: - 7 000 грн - заборгованості за тілом кредиту; 6 510 грн - процентів; 630 грн - комісії за надання кредиту; 1 260 грн. - комісії за обслуговування кредитної заборгованості; 3 500 грн - неустойки. Проценти нараховані за період з 27 жовтня 2024 року по 27 лютого 2025 року.

Позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі його представника за наявними у справі доказами.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на позов, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також докази погашення заборгованості відповідачем суду не подані.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом установлено, що 27 жовтня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 27.10.2024-100000913.

За змістом наданого договору електронний кредитний договір складається, зокрема, з оферти, заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції - акцепту, підписаного за допомогою одноразового ідентифікатора, отриманого на номер телефону позичальника.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором E773, надісланим на його фінансовий номер телефону. При укладенні договору він також пройшов ідентифікацію із використанням системи BankID Національного банку України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти його та прийняття такої пропозиції другою стороною.

Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, відсутність власноручного підпису відповідача на паперовому примірнику договору сама по собі не свідчить про неукладення договору, оскільки передбачений законом порядок укладення електронного правочину сторонами дотриманий.

Факт фактичного виконання кредитодавцем свого обов`язку з видачі кредиту також підтверджений матеріалами справи.

Так, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило, що 27 жовтня 2024 року о 12 год. 23 хв. 12 сек. на платіжну картку № НОМЕР_1 було успішно перераховано 7 000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 549544937, з призначенням платежу: «Видача за договором кредиту № 27.10.2024-100000913».

Зазначені реквізити узгоджуються з умовами самого кредитного договору, згідно з якими способом надання кредиту визначено перерахування коштів із використанням електронного платіжного засобу споживача, номер якого закінчується цифрами 5777.

Отже, суд вважає доведеним як факт укладення договору, так і факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 7 000 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати виконання цього обов`язку.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для його сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами погоджено кінцевий строк виконання кредитного зобов`язання - 27 лютого 2025 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач повернув одержану суму кредиту повністю або частково, сплатив нараховані проценти чи передбачені договором комісії.

Тому вимога про стягнення 7 000 грн основного боргу та 6 510 грн процентів є обґрунтованою.

Щодо комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування

Умовами договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 9 % від суми кредиту - 630 грн, а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 630 грн у кожному з двох чергових періодів, тобто загалом 1 260 грн.

Ці платежі були визначені при укладенні договору, включені до графіка платежів та враховані у загальних витратах за споживчим кредитом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, проценти, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також інші визначені законом витрати споживача.

При цьому з матеріалів справи не вбачається, що позивач включив до заявленої комісії плату за інформацію, яка відповідно до закону повинна надаватися споживачу безоплатно. Сам кредитний договір окремо передбачає, що до комісії за обслуговування не включаються послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно.

За таких обставин суд вважає доведеними вимоги про стягнення 630 грн комісії за надання кредиту та 1 260 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення неустойки

Позивач просить стягнути з відповідача також 3 500 грн неустойки.

Умовами заявки передбачено неустойку у розмірі 87 грн 50 коп. за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

Разом із тим вирішуючи зазначену вимогу, суд виходить не лише з умов договору, а й з імперативних приписів цивільного законодавства.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Тією ж нормою передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання відповідних кредитних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Верховний Суд, аналізуючи наведене положення, виходить із того, що його дія поширюється, зокрема, на кредитні договори та договори про споживчий кредит, а спеціальними правовими наслідками є звільнення позичальника від відповідальності за ст. 625 ЦК України та від сплати неустойки за прострочення. Верховний Суд

Посилання позивача на виключення із Закону України «Про споживче кредитування» пункту 6-1 його Прикінцевих та перехідних положень не спростовує дії пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Закон України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року дійсно виключив відповідну спеціальну норму із Закону України «Про споживче кредитування», однак пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не був виключений і продовжує регулювати правові наслідки прострочення кредитних зобов`язань. Законодавство України

Таким чином, сам факт укладення кредитного договору після 24 січня 2024 року не є підставою для незастосування зазначеної норми ЦК України.

Оскільки кредитний договір укладено 27 жовтня 2024 року, а неустойка заявлена до стягнення саме як наслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання у період дії воєнного стану, вимога про її стягнення в сумі 3 500 грн задоволенню не підлягає.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить:

7 000 грн + 6 510 грн + 630 грн + 1 260 грн = 15 400 грн.

Позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат

При зверненні до суду позивачем заявлено про сплату судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено на суму 15 400 грн із заявлених 18 900 грн, тобто на 81,48 %.

У зв`язку з цим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 169 грн 36 коп. судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач у позовній заяві зазначив лише їх попередній орієнтовний розмір - 6 000 грн - та повідомив про намір надати докази таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення. На час ухвалення цього рішення доказів фактичного розміру таких витрат матеріали, подані суду, не містять, у зв`язку із чим питання щодо них у цьому рішенні не вирішується.

Керуючись ст. 3, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 629, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, заборгованість за кредитним договором № 27.10.2024-100000913 від 27 жовтня 2024 року в загальному розмірі 15 400 (п`ятнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп., з яких: 7 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 6 510 грн 00 коп. - заборгованість за процентами; 630 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту; 1 260 грн 00 коп. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості, а також - 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 36 коп. судового збору. Всього стягнути - 17569 (сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 36 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3 500 грн неустойки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Роман БАКЛАНОВ