Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №941/1314/25 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуселище Петрове Справа № 941/1314/25

Провадження № 2/941/124/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Петрове Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», від імені якого діє Андрущенко Михайло Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в електронній формі через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивований тим, що 04.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит №6581230125, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 6 100,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Тому представник позивача просить стягнути з відповідача 32 636,22 грн з яких: заборгованість за тілом кредиту – 6 100,00 грн; заборгованість по процентам – 13 421,22 грн; заборгованість по комісії – 915,00 грн та заборгованість по пені – 12 200,00 грн.

Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 24.09.2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1 д), а саме:

- чи належить (належала раніше) платіжна картка за номером НОМЕР_1 – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

- відомості про повний номер карти: НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 04.01.2025 року 14:04:34 у розмірі 6100,00 грн (призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс» Поповнення картки НОМЕР_3 , НОМЕР_4 »);

- інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 04.01.2025 року по 07.01.2025 року (тобто з дня укладення Договору про надання грошових коштів у позику від 04.01.2025 року та отримання кредитних коштів від ТОВ «Іннова Фінанс»).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позові просив суд слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, письмовою заявою просив суд розглянути справу без його участі, з позовом не погоджується.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом встановлено, що 04.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит №6581230125 в сумі 6 100,00 грн терміном на 360 днів з фіксованою процентною ставкою. Ці обставини підтверджуються п.п.2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 2.6.1., 2.6.2. договору.

Моментом підписання договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони Товариства є формування та надання на ознайомлення позичальнику Оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони позичальника є направлення позичальником повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через особистий кабінет.

На підтвердження укладення кредитного договору між кредитодавцем та позичальником, позивач додає доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора (7559) для підпису кредитного договору №6581230125 від 04.01.2025 року та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону відповідача: + 380684652212.

Зазначений одноразовий ідентифікатор вказаний також у Кредитному договорі та паспорті споживчого кредиту.

У відповідності до п. 2.5, 2.5.1. Кредитного договору:

- періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 9 днів, останній платіж з періодом внесення 9 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту) та процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до договору;

- у позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 . Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 6100,00 грн в рамках виконання умов кредитного договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім», а також квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» до платіжної інструкції №20092 1354-178371437, призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс» Поповнення картки Master Card НОМЕР_1 , НОМЕР_4 » , ІД операції: 1537070238.

ТОВ ФК «Контрактовий Дім» співпрацює з ТОВ «Іннова Фінанс», як клієнтом, на підставі Договору № 160523/1 від 16.05.2023 року про надання послуг в системі «EasyРау» (небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні), укладення якого передбачено ч. 1,2 ст. 29 Розділу 4 «Умови надання платіжних послуг» Закону України «Про платіжні послуги». За цим Договором, зокрема відповідно до п.п. 1.1.-1.2. клієнт доручає ФК «Контрактовий Дім» за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням Реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send. Згідно п. 3.2.8 Договору № 160523/1 від 16.05.2023 року ТОВ ФК «Контрактовий Дім» надає ТОВ «Іннова Фінанс» у разі надходження запиту (на електронну пошту ФК та іншими каналами зв`язку) документи, що підтверджують здійснення переказу коштів (платежу) отримувачу. Основним напрямком діяльності ТОВ «Контрактовий Дім» є надання населенню фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, що здійснюються за допомогою: програмно-технічних комплексів самообслуговування; платіжних терміналів; вебсайта: https://easypay.ua; мобільного застосунку: easypay та easywallet; систем дистанційного банківського обслуговування рахунків клієнтів.

Факт зарахування коштів 04.01.2025 року на рахунок відповідача № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ) в сумі 6 100,00 грн підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 17.10.2025 року №20.1.0.0.0/7-251014/90842 та випискою по рахунку.

Отже, у відповідності до розрахунку заборгованості за кредитним договором №6581230125 від 04.01.2025 року, борг відповідача перед позивачем складає 32 636,22 грн. з яких:

- 6100,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту;

- 13 421,22 грн. – заборгованість по процентам;

- 915,00 грн. – заборгованість по комісії;

- 12 200,00 грн. – заборгованість по пені.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

З аналізу статей 205-207 ЦПК України, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Такі правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Таким чином судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти на власний картковий рахунок та не повернув їх в повному обсязі у встановлений договором строк.

Отже, вище встановленими обставинами підтверджується факт укладення 04.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору про надання грошових коштів у кредит №6581230125, та те, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 100,00 грн є обґрунтованими.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами та комісією за видачу кредиту суд виходить з наступного.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вже було встановлено судом, договір про надання грошових коштів у кредит №6581230125 від 04.01.2025 року підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов та в подальшому договір виконував.

Договір про надання грошових коштів у кредит містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту (пункт 2.3, 2.4) і розміру процентної ставки (пункт 2.5.), порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору.

Враховуючи зміст договору слід дійти висновку, що відповідач з моменту підписання цього договору був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Таким чином вказані нарахування процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту відповідають умовам укладеного між сторонами договору та зазначеним нормам права.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Однак у справі не встановлено, що ТОВ «Іннова Фінанс» приховало від позичальника об`єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України.

В свою чергу відповідач ОСОБА_1 не заявляв зустрічних вимог про визнання недійсним договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за простроченими процентами за видачу кредиту в розмірі 13 421,22 грн та заборгованість за комісією в сумі 915, 00 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 12 200,00 грн, суд зазначає наступне.

З 17.03.2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями, оскільки останні були нараховані після 24.02.2022 року та підлягають списанню.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково та стягнути із відповідача на користь позивача 20 436,22 грн заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит №6581230125 від 04.01.2025 року (6 100,00 грн. основного боргу + 13 421,22 грн проценти + 915,00 грн комісії), а щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 12 200,00 грн належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №75 від 21.08.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір пропорційно до суми задоволених судом вимог в сумі 1 516,91 грн.

Керуючись ст.ст.4,12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44127243) суму заборгованості за Договором надання грошових коштів у кредит № 6581230125 від 04.01.2025 року у розмірі 20 436 грн 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44127243) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 516 грн 91 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя С.І. Колесник