Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №941/787/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

Суд: Петрівський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №941/787/26

Суддя: Больбот А. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/787/26

Провадження № 2/941/745/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Больбот А. Ю.

за участю: секретаря судового засідання - Больбот Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Петрове Олександрійського району Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5248171 від 15.01.2025 в розмірі 34377,95 грн., а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позові зазначив, що 15.01.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5248171. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання, відповідач, у свою чергу, не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками.

26.08.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу № 26/08/25 від 26.08.2025, відповідно до умов якого, право вимоги за кредитним договором № 5248171 про надання споживчого кредиту від 15.01.2025 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 34377,95 гривень та складається з:

- 9999,99 грн. – заборгованість за кредитом;

- 19377,96 грн. – заборгованість за нарахованими процентами;

- 5000,00 грн. – заборгованість за штрафом;

- 0,00 грн. – заборгованість за комісією.

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» відомості щодо випуску банківської картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та виписку про рух коштів по рахунку.

Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом за зареєстрованим місце проживання відповідача, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення поштової кореспонденції у зв`язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання поштової кореспонденції.

Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши справу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до укладеного договору № 5248171 про надання споживчого кредиту від 15.01.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95 % від суми кредиту за кожен день користування.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора (далі по тексту – ІТС). Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «65929».

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання та надало відповідачу грошові кошти у сумі 10000,00 грн. шляхом перерахування на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , яку останній вказав при укладенні кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1-2608 від 26.08.2025 про перерахування 15.01.2025 10000,00 грн. на електронний платіжний засіб – картку № НОМЕР_2 (номер транзакції в системі iPay.ua – 624786615, призначення платежу: Зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_3 ).

Факти належності платіжної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 та зарахування на неї кредитних коштів підтверджуються інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.07.2026 № 20.1.0.0.0/7-260626/178982-БТ та випискою про рух коштів по рахунку, наданими на виконання ухвали суду від 15.06.2026.

26.08.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу № 26/08/25 від 26.08.2025, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 5248171 про надання споживчого кредиту від 15.01.2025 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитом, та відсотками, не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованості за кредитним договором, яка становить 34377,95 гривень та складається з:

- 9999,99 грн. – заборгованість за кредитом;

- 19377,96 грн. – заборгованість за нарахованими процентами;

- 5000,00 грн. – заборгованість за штрафом;

- 0,00 грн. – заборгованість за комісією.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст.5Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст.7Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

В силу ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

В ч.2 ст.625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

В ст.546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором № 5248171 від 15.01.2025, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9999,99 грн. – заборгованість за кредитом та 19377,96 грн. – заборгованість за нарахованими процентами є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування заборгованості по штрафам у розмірі 5000,00 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Оскільки штраф нарахований у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від сплати заборгованості по штрафам.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково та стягнути із відповідача на користь позивача 29377,95 грн. заборгованості за кредитним договором (9999,99 грн. тіло кредиту + 19377,96 грн. процентів), а щодо стягнення заборгованості по штрафам у розмірі 5000,00 грн. належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.2 та ч.6 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 2275,29 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (29377,95 грн. ? 34377,95 грн. ? 100 % = 85,46 % задоволених позовних вимог; тому 2662,40 грн. судового збору ? 85,46 % ? 100 % = 2275,29 грн.)

Щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу, то суд зауважує наступне.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявлялось.

На підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. позивачем надані копії: договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, витягу з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 144 до договору № 02/08/2024, платіжної інструкція кредитового переказу коштів № 3943 від 22.04.2026.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, у разі задоволення позову, з відповідача підлягали б до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Проте оскільки позов задоволено на 85,46 % то з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 8546,00 грн.

Керуючись ст.ст.5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за кредитним договором № 5248171 від 15.01.2025 у розмірі 29377,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» код ЄДРПОУ 41915308, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2275,29 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8546,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя А.Ю. Больбот

Оригінал: reyestr.court.gov.ua