Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №389/4290/25 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

23.09.2026

ЄУН 389/4290/25

Провадження №2/389/1538/25

Рішення

іменем України

(заочне)

23 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Брудницької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам`янська агропромислова компанія» про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння,

з участю: представника позивача – адвоката Коротченка О.О.,

встановив:

ОСОБА_1 02.12.2025 звернулася до суду з позовом, в якому просила (з урахуванням зміни предмету позову) визнати недійсним договір міни від 31.07.2017, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. за реєстровим №696, укладений між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) щодо земельної ділянки площею 5,1792 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046, розташованої на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, укладений 28.12.2022 між ОСОБА_2 та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія»; витребувати на користь позивачки із чужого незаконного володіння відповідачки ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,1792 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046, яка розташована на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

Обгрунтовуючи свої вимоги зазначила, що розпорядженням голови Знам?янської районної державної адміністрації Кіровоградської області №271-р від 15.06.2011 №271-р їй передано у власність земельну ділянку загальною площею 5,1792 га, в тому числі ріллі 5,1792 га, із земель фермерського господарства «Сиротинський С.I.» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва «Диківська сільська рада». На підставі вказаного розпорядження їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №049678 від 29.12.2011, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352228121000759. Земельній ділянці, яка була надана їй у приватну власність, присвоєно кадастровий номер 3522281200:02:000:9046.

З метою належного управління вказаною земельною ділянкою нею 07.04.2012 було видано довіреність, відповідно до якої вона уповноважила ОСОБА_2 бути її представником з питання продажу, здачі в оренду (суборенду) за ціною та на умовах на її розсуд, належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046, загальною площею 5,1792 га, у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: Диківська сільська рада, Знам?янський район, Кіровоградська область. На виконання цього доручення, ОСОБА_2 були надані права на подання документів, ведення переговорів, узгодження умов, права підпису договорів купівлі-продажу земельної ділянки та/або договорів оренди (суборенди) на умовах, які їй попередньо відомі, здійснювати замовлення експертизи (оцінки) земельних ділянок, одержання коштів, здійснення оплати послуг чи сплати державних мит, а також вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, які необхідні та доцільні для правильного та повного виконання дорученого. Ця довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.I. та зареєстрована в реєстрі за №474.

Потім між нею, від імені якої діяла ОСОБА_2 , та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» 07.12.2012 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046 строком на 10 років до 07.12.2022. Одним із засновників відповідної юридичної особи є ОСОБА_2 . На підставі вказаного договору оренди позивачці сплачувалася орендна плата.

Надалі, 31.07.2017 укладено договір міни, відповідно до якого позивачка, від імені якої на підставі вказаної вище довіреності від 07.04.2012 за р.№474 діяла ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 29.06.2017 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бєлінським І.Д. за №531, діяла ОСОБА_3 , домовилися здійснити обмін земельними ділянками на наступних умовах: у власність позивачки переходить земельна ділянка площею 0,0099 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 3522281500:02:001:3326, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Знам?янського району Кіровоградської області, а у власність ОСОБА_2 переходить земельна ділянка площею 5,1792 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 3522281200:02:000:9046, розташована на території Диківської сільської ради Знам?янського району Кіровоградської області, яка належала позивачці на праві приватної власності. У п.5 цього договору визначено, що обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати. Договір посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. та зареєстровано в реєстрі за №696. У свою чергу, представник по довіреності ОСОБА_2 не повідомляла позивачку про укладення договору міни від 31.07.2017, не погоджувала умови такого договору, а також не була уповноважена довіреністю від 07.04.2012, яка зареєстрована в реєстрі за №474, на укладення договору міни, чим перевищила повноваження, визначені їй такою довіреністю. Окрім того, відповідний договір міни було укладено на шкоду довірителю та в інтересах повіреного.

Потім, 29.12.2017 між ОСОБА_2 та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 07.12.2012, відповідно до якої сторони узгодили, що на підставі вказаного договору міни від 31.07.2017, новим власником та орендодавцем за договором оренди від 07.12.2012 є ОСОБА_2 . Надалі, 28.12.2022 між ОСОБА_2 та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» укладено договір про припинення договору оренди землі від 07.12.2012, згідно з яким сторони дійшло згоди припинити дію договору оренду землі (кадастровий номер 3522281200:02:000:9046) від 07.12.2012. Також позивачці стало відомо, що земельна ділянка площею 5,1792 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046 в подальшому була передана у користування ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28.12.2022, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Знам?янська агропромислова компанія» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №66596989 від 28.02.2023).

Таким чином позивачка вважає, що її незаконним шляхом позбавлено права власності на спірну земельну ділянку та припинено орендні відносини, які останньою укладалися з метою отримання коштів за її використання, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів. Оспорюваний договір міни підлягає визнанню недійсним з підстав перевищення повноважень представником за довіреністю ОСОБА_2 , оскільки остання діяла поза межами повноважень, визначених цією довіреністю, без узгодження з довірителем, а тому набула земельну ділянку позивачки у незаконний спосіб і, відповідно, не мала законних підстав надалі передавати цю земельну ділянку в користування іншим особам, а відтак оспорюваний договір емфітевзису є недійсним з моменту його укладення. Отже, з метою забезпечення реального захисту прав позивачки, ця земельна ділянка підлягає витребуванню від її незаконного власника.

В судовому засіданні представник позивачки пред`явлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиви не подали, заяв про розгляд справи без їх участі не наддали.

Згідно з ухвалою суду від 17.06.2026 розгляд справи проводиться заочно, про що представник позивачки не заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на ім`я позивачки ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15.06.2011 №271-р видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №049678 від 29.12.2011 на земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046 площею 5,1792 га, яка розташована на території Диківської сільської ради Знам`янського (нині Олександрійського) району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29.12.2011 за №352228121000759.

ОСОБА_1 07.04.2012 видала довіреність, за змістом якої уповноважила відповідачку ОСОБА_2 бути її представником у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та організаційної форми (у тому числі в органах державної влади і місцевого самоврядування, у виконавчих органах будь-якого рівня та їх структурних підрозділах, в органах нотаріату, в землевпорядних органах, зокрема у відділі Держкомзему у Знам?янському районі Кіровоградської області) з питань, пов?язаних із розпорядженням (продати, здавати в оренду (суборенду) за ціною та на умовах на її розсуд належної їй земельної ділянки площею 5,1792 га у межах згідно з планом, кадастровий номер - 3522281200:02:000:9046, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Знам`янський район, Диківська сільська рада, за межами населеного пункту, належної їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯК №049678), виданого відділом Держкомзему у Знам?янському районі Кіровоградської області 29.12.2011 та зарестрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352228121000759 та яка була передана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. 07.04.2012 та зареєстрована в реєстрі за №474. Нотаріусом роз`яснено ОСОБА_1 зміст ст.237, 239, 240, 244, 245, 247-250, 1000, 1007 ЦК України.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» 07.12.2012 укладено договір №352228124003220 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046 на строк до 07.12.2022.

Надалі, 31.07.2017 між Щуровою Л.П. (сторона один), від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 07.04.2012 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. за №474, діє Суха Л.С. (представник сторони один), та Сухою Л.С. (сторона два), від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 29.06.2017 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. за №531, діє Івашук Л.В. (представник сторони два), укладено договір міни, згідно з яким Сторона один ( ОСОБА_1 ) передає у власність належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а Сторона два ( ОСОБА_2 ) взамін передає у власність належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У власність Сторони один ( ОСОБА_1 ) переходить земельна ділянка площею 0,0099 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 3522281500:02:001:3326, розташована на території Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, а у власність Сторони два ( ОСОБА_2 ) переходить земельна ділянка площею 5,1792 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 3522281200:02:000:9046, розташована на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області. Земельна ділянка, що відчужується за цим договором Стороною один у власність Сторони два, належить Стороні один на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК №049678, виданого 29.12.2011 Знам`янською районною державною адміністрацією. Земельна ділянка, що відчужується за цим договором Стороною два у власність Стороні один, належить Стороні два на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за №91449287 від 07.07.2017. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, належної Стороні один, що відчужується за цим договором складає 196 048 грн 08 коп, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, належної Стороні два, що відчужується за цим договором - 374 грн 35 коп. Обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати. Договір міни посвідчено 31.07.2017 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. та зареєстровано в реєстрі за №696.

Державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046, площею 5,1792 га, на підставі вказаного вище договору міни, відбулася 31.07.2017.

Між ОСОБА_2 , як власником, та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» 29.12.2017 укладено додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 07.12.2012.

Надалі, 28.12.2022 між ОСОБА_2 , як власником, та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» (орендар) укладено договір про припинення договору оренди землі від 07.12.2012, згідно з яким сторони дійшло згоди припинити дію договору оренди від 07.12.2012 земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046.

Цього ж дня, між ОСОБА_2 , як власником, та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» укладено договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28.12.2022. Предметом цього договору є право користування ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» земельною ділянкою з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046, площею 5,1792 га. Строк дії договору становить 50 років, тобто до 28.12.2072. Передача права користування відбувається на умовах оплати, вартість емфітевзису за весь час становить 1 000 грн. У державному реєстрі обтяжень договір емфітевзису зареєстрований 21.02.2023.

Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Закріплена у ст.204 ЦК України презумпція правомірності правочину передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами першою, третьою ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Верховний Суд зазначає, що при вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи ст.3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №910/8072/20).

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №759/24061/19).

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі) (постанова Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №148/2112/19, постанова Верховного Суду від 19.02.2024 у справі №567/3/22).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

Тлумачення норм ЦК України свідчить, що обов`язковим елементом двостороннього правочину є дії його сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто правочин не може бути визнаний таким, що відбувся, без цілеспрямованих дій його сторін, які є вираженням їх волевиявлення.

Згідно зі ст.715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов?язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Відповідно до ст.209-210 ЦК України договір міни земельної ділянки укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч.1, 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частинами першою, третьою ст.244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч.1 ст.238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Статтею 239 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч.1 ст.241 ЦК України).

У справі №757/23249/17-ц Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову від 13.03.2024, в якій виснувала, що відповідно до змісту ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням своїх повноважень та не схвалений у подальшому довірителем, є таким правочином, зміст якого безпосередньо суперечить імперативному правилу цієї статті, а отже, й не відповідає загальній вимозі чинності правочинів, передбаченій в ч.1 ст.203 ЦК України.

В цій справі судом встановлено, що договір міни від 31.07.2017 укладений та підписаний від імені ОСОБА_1 її представником ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності від 07.04.2012.

За змістом цієї довіреності ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 бути її представником з питань, пов?язаних із розпорядженням (продати, здавати в оренду (суборенду) за ціною та на умовах на її розсуд належної їй земельної ділянки площею 5,1792 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046. Для цього представнику надається право, зокрема:

- користуватися вказаною земельною ділянкою та мати вільний доступ до неї;

- вести від імені довірителя переговори та узгоджувати усі без винятку питання, що пов`язані з виконанням дорученого та випливають з його суті, у тому числі визначати суму договору купівлі-продажу та/або договорів оренди (суборенди), порядок розрахунку, процедуру передачі майна, інші істотні та доцільні умови договорів;

- підписати договір купівлі-продажу земельної ділянки та/або договорів оренди (суборенди) на умовах, які попередньо відомі довірителю і не потребують будь-якого додаткового узгодження;

- укладати та підписувати договір купівлі-продажу земельної ділянки та/або договорів оренди (суборенди);

- отримати належні довірителю за договором купівлі-продажу земельної ділянки та/або договорів оренди (суборенди) гроші.

Тобто вказаною довіреністю ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 бути її представником лише з питань, пов`язаних з укладанням та підписом договору купівлі-продажу та/або договорів оренди (суборенди) земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046

Натомість, цією довіреністю не передбачено надання ОСОБА_2 права на укладання договору міни вказаної земельної ділянки. Отже, оспорюваний договір міни від 31.07.2017 укладений ОСОБА_2 з перевищенням повноважень.

Верховний Суд у постанові від 01.04.2020 у справі № 522/4840/18 встановивши, що довіреність, на підставі якої було вчинено оспорюваний правочин, не містить визначених повноважень представника на укладення окремо визначеного договору, дійшов правового висновку, що, укладаючи оспорюваний договір, представник з власної ініціативи розширив межі наданих йому повноважень, що є підставою для визнання такого правочину недійсним згідно з положеннями ст.203, 215 ЦК України.

Крім того, договір міни був укладений між ОСОБА_2 , як представником (повіреним) ОСОБА_1 , та цією ж ОСОБА_2 , від імені якої на той час діяла представник ОСОБА_3 , що вказує на укладення цього договору ОСОБА_2 не з метою задоволення інтересів ОСОБА_1 , а у власних інтересах, з порушенням приписів ч.3 ст.238 ЦК України.

Більш того, визначені договором міни розмір земельних ділянок та їх ціна вочевидь не відповідає інтересам власника спірної земельної ділянки.

З огляду на наведені обставини, встановивши перевищення ОСОБА_2 повноважень при укладенні договору міни від 31.07.2017, суд дійшов висновку про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення із ОСОБА_2 цього договору, а тому позовна вимога про визнання договору міни від 31.07.2017 недійсним підлягає задоволенню.

До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).

У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним – не виникли.

Оскільки договір міни від 31.07.2017 є недійсним, то, відповідно, і наступний договір емфітевзису від 28.12.2022, укладений ОСОБА_2 , як власником згаданої вище земельної ділянки, поза волевиявленням ОСОБА_1 , є недійсним.

При цьому, в даному випадку суд виходить з принципу диспозитивності, а тому заявлена вимога про визнання недійсним договору емфітевзису від 28.12.2022 також може бути задоволена.

Ухвалюючи таке рішення суд враховує положення ст.148-1 ЗК України, а також п.4.5 вказаного договору емфітевзису, згідно з яким зміна власника земельної ділянки не є підставою для припинення цього договору, до нового власника переходять всі права та обов`язки за цим договором.

Обраний позивачкою спосіб захисту шляхом визнання спірного договору емфітевзису недійсним є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення її порушених прав.

Крім того, відповідно до ст.41 Конституції України, ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.1 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тобто, від недобросовісного набувача майно може бути витребувано у всіх випадках.

Віндикаційний позов це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично – фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» – юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном набувачем без правових підстав, тобто недобросовісним набувачем, передбачено статтею 387 ЦК України, а право власника витребувати своє майно від добросовісного набувача передбачено у статті 388 ЦК України і є обмеженим.

На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (п.51 постанови від 26.06.2019 у справі №669/927/16-ц; п.46.1 постанови від 01.04.2020 у справі №610/1030/18; п.6.43 постанови від 02.11.2021 у справі №925/1351/19).

Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно.

Встановлені вище судом обставини безумовно свідчать про недобросовісність відповідачки ОСОБА_2 , оскільки позивачка ОСОБА_1 не мала волі на укладення правочину із здійснення обміну належної їй земельної ділянки та не бажала настання наслідків у вигляді переходу права власності на спірну земельну ділянку до третіх осіб, майно вибуло з володіння власниці майна поза її волею внаслідок неправомірних та недобросовісних дій ОСОБА_2 та на підставі договору міни, який був визнаний судом недійсним.

Відповідачці ОСОБА_2 достовірно було відомо про відсутність такого волевиявлення позивачки у виданій довіреності та відсутності законних підстав для відчуження земельної ділянки шляхом її обміну. Укладаючи договір міни, відповідачка ОСОБА_2 , як представник позивачки ОСОБА_1 за довіреністю, не схвалювала з довірителькою укладений правочин, свідомо діяла у своїх інтересах, а не інтересах довірителя, що свідчить про незаконність та недобросовісність дій ОСОБА_2 та наявність особистого інтересу представника під час укладення договору міни.

Зважаючи на незаконність набуття у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки та визнання у зв`язку з цим недійсним договору міни від 31.07.2017, встановлення судом недобросовісності її дій є підставою для витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відповідачки ОСОБА_2 на підставі ст.387 ЦК України.

У зв`язку з наведеним позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо заяви представника відповідача ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» від 04.03.2026 про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України).

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено ст.263, 264 ЦК України.

Представник відповідача вказуючи, що спірний договір міни був укладений 31.07.2017, а тому загальний строк позовної давності сплив 31.07.2020, не врахував, що під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п.12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Отже початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом №540-IX.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 год 00 хв 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Таким чином, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Поряд з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває дотепер.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон №2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон №2102-IX набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України від 08.11.2023 №3450-ІХ «Про внесення змін до ЦК України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон №3450-ІХ) п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Водночас, Законом України №4434-IX від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Таким чином, починаючи з 02.04.2020 строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 30.06.2023, а починаючи з 24.02.2022 строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану і тривав до 04.09.2025.

Отже, в цій справі строк позовної давності не сплив, його перебіг відновлено з 04.09.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом 15.12.2025.

Крім того, усталена судова практика щодо застосування строку позовної давності свідчить про те, що особа, яка звернулася до суду з вимогами, позовна давність яких не спливла станом на 02.04.2020, не пропустила строк позовної давності.

Щодо заходів забезпечення позову.

Підстави скасування заходів забезпечення позову, викладені у ст.158 ЦПК України. Зокрема, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому вжиті ухвалою суду від 24.11.2025 у справі №389/4290/25 (провадження №2-з/389/19/25) заходи забезпечення позову відповідно до положень ч.7 ст.158 ЦПК України продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили, підстави для їх скасування наразі відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з кожного з відповідачів на користь позивачки підлягає до стягнення сплачений нею судовий збір.

На підставі ст.3, 12, 202, 203, 204, 209, 210, 215, 237, 238, 239, 241, 244, 321, 330, 386, 387, 638, 715 ЦК України, керуючись ст.81, 141, 158, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір міни від 31.07.2017, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. за реєстровим №696, укладений між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 07.04.2012 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ваврентович В.І. за №474, діяла ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 29.06.2017 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Белінським І.Д. за №531, діяла ОСОБА_3 , за яким у власність ОСОБА_1 перейшла земельна ділянка площею 0,0099 га з кадастровим номером 3522281500:02:001:3326 (номер запису про право власності 21643432 від 31.07.2017), а у власність ОСОБА_2 перейшла земельна ділянка площею 5,1792 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046 (номер запису про право власності 21643250 від 31.07.2017).

Визнати недійним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28.12.2022, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Знам`янська агропромислова компанія» щодо земельної ділянки площею 5,1792 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.02.2023 за №49400217.

Витребувати на користь ОСОБА_1 з володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,1792 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9046, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пантаївської селищної ради (раніше Диківської сільської ради) Олександрійського (раніше Знам`янського) району Кіровоградської області.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 561 (дві тисячі п`ятсот шістдесят одна) грн 63 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам`янська агропромислова компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 561 (дві тисячі п`ятсот шістдесят одна) грн 63 коп.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.11.2025 у справі №389/4290/25 (провадження №2-з/389/19/25), продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Знам`янська агропромислова компанія», місце знаходження: вул.Миру,2, с.Богданівка Кропивницького району Кіровоградської області, 27431, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ – 31885335.

Повне судове рішення складено 02.10.2026.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва