Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №383/928/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/928/26

Номер провадження 2/383/714/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Бондаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Ляховецької В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі – ТОВ «ФК «Позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.01.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №10178021, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 3900 грн. 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно даного Договору факторингу відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №10178021. Заборгованість за кредитним договором становить 14196 грн. 00 коп., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками становить 10296 грн. 00 коп. ,яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також 2662 грн. 40 коп. суми сплаченого судового збору та 5500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.06.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.49-50).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10.08.2026 року поновлено позивачу пропущений процесуальний строк для подання клопотання про витребування письмових доказів та задоволено клопотання про витребування письмових доказів у справі (а.с.66-67).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині вимог позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.9).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу про виклик в судові засідання, призначені на 10.08.2026 року, 30.09.2026 року надсилалася судом за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується поштовими конвертами з відміткою установи поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 59, 75), що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.01.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №10178021 (а.с.16-21).

За цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 3900 грн, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно з п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору (п. 3.1. кредитного договору).

Згідно з пунктами 3.2, 4.2 кредитного договору Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3 %. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2 цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористатись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п. п. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 цього Договору: п. 3.2.1 п. 3.2: пільговий період 30 календарних днів з 24.01.2022 року по 23.02.2022 року пільгова процентна ставка (знижка) 2,8 %; п. 3.2.2. п. 3.2: стандартний період 60 календарних днів з 24.02.2022року по 24.04.2022 року стандартна процентна ставка 3 %.

Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 24.04.2022 року (далі за текстом «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства (п. 4.2. кредитного договору).

24.01.2022 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 720691 був підписаний Додаток № 1 до цього Договору про надання фінансового кредиту №10172021 від 24.01.2022 року «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» (а.с.21 зворот - 22).

Вказаний кредитний договір та був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор 7200691, що підтверджується кредитним договором (а.с.16-21) та довідкою про ідентифікацію клієнта (а.с.12).

ТОВ «ФК «Ірбіс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредит в сумі 3900 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану в банку, що підтверджується наданою на виконання ухвали суду інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 26.08.2026 року №20.1.0.0.0/7-260820/55562-БТ (а.с.76-77).

Виконання ТОВ «ФК «Ірбіс» обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 3900 грн. також підтверджується інформацією платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 23.10.2025 року №3152_251023164313, згідно з якою 21.01.2022 року на банківську карту № НОМЕР_2 було проведено транзакцію на суму 3900 грн. (а.с.28 зворот).

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ПОЗИКА» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ПОЗИКА» приймає належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.23-27).

Згідно з п.4.1. договору факторингу перехід правова вимоги: право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору.

Згідно акта приймання-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу від 01.09.2025 року №01092025/01 (а.с.8 зворот) та додатку №1 до договору факторингу «витяг з реєстру боржників» від 01.09.2025 року (а.с.11), ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №10178021 в сумі 14196 грн. 00 коп., яка складається з наступного: 3900 грн. 00 коп. – тіло кредиту, 10296 грн. 00 коп. – проценти за користування кредитом.

На підтвердження оплати за право вимоги згідно договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року надано платіжну інструкцію від 02.09.2025 року №6054383 (а.с.30 зворот).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, складеного ТОВ «ФК «Ірбіс» за договором №10178021 від 24.01.2022 року, вбачається, що станом на 24.04.2022 року загальна заборгованість відповідача становить 14196 грн. 00 коп., яка складається з наступного: 3900 грн. 00 коп. – тіло кредиту, 10296 грн. 00 коп. – проценти за користування кредитом (а.с.32-33).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормою ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст.514 ЦК України).

Згідно ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи встановлено, що стороною позивача доведено укладення кредитного договору між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 , у якому погоджено розмір наданого кредиту, розмір та підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами.

ТОВ «ФК «Ірбіс» виконало свої обов`язки за кредитним договором, однак відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 14196 грн. 00 коп., яка складається з наступного: 3900 грн. 00 коп. – тіло кредиту, 10296 грн. 00 коп. – проценти за користування кредитом.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявність заборгованості та її розміру суду не надано.

Таким чином, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини викладені в позовній заяві щодо порушення відповідачем зобов`язання за кредитним договором перед позивачем та порушення ним вказаних вище норм законодавства, тому суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

За змістом ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Встановлено, що ТОВ «ФК «Позикал» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн., що підтверджується: договором №39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026, укладеного ТОВ «ФК «Позика» з ФОП ОСОБА_2 (а.с.13-15); додатковою угодою №10178021 від 08.05.2026 року, за умовам якої надається правнича допомога у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.28); детальний опис робіт, яким встановлено: письмова консультація 0,5 год. по 1000 грн на суму 500 грн, правовий аналіз спірних правовідносин 1 год. по 1500 грн на суму 1500 грн, складання позовної заяви 2 год. по 1500 грн. на суму 3000 грн., формування додатків до позовної заяви 0,5 год. по 1000 грн. на суму 500 грн. (а.с.11 зворот); акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026 року (а.с.9).

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що доказів неспівмірності витрат на правову допомогу відповідачем до суду не надано, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд вважає, що витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5500 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., який підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №10178021 від 24.01.2022 року у розмірі 14196 (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто шість) грн. 00 коп., яка складається з наступного: 3900 грн. 00 коп. – сума кредиту, 10296 грн. 00 коп. – проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київська область, п.і.07406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2

Повне судове рішення складено 05.10.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко