Суд: Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №349/997/26
Суддя: Гаврилюк О. О.
Справа № 349/997/26
Провадження № 2/349/778/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05 жовтня 2026 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу №349/997/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У червні 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позову зазначено, що 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №14873-10/2024, за яким вона отримала кредит у розмірі 7 100,00 грн, на строк 120 днів, з 10 жовтня 2024 року по 06 лютого 2025 року зі сплатою процентної ставки в розмірі 1,00 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту.
24 березня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №24032025, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором №14873-10/2024.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 24 березня 2025 року до договору факторингу №2032025 позивач набув право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 19 107,52 грн, з яких: 5964,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3589,76 грн - заборгованість за відсотками і 9 553,76 грн - заборгованість за штрафом.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь заборгованість за зазначеним договором на загальну суму 19 107,53 грн та судові витрати по справі, які складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору та 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідачка ОСОБА_1 не подала відзив на позов.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача ОСОБА_2 у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Згідно відповіді №2946880 від 29 червня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17 січня 2013 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_1 повторно не з`явилася у судове засідання, про день,час і місце слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленнями про отримання нею судової повістки у судове засідання. призначене на 03 серпня 2026 року, повернення до суду судової повістки про виклик у судове засідання, призначене на 05 жовтня 2026 року з відміткою " адресат відсутній".
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася повторно, відзиву на позовну заяву не подала, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223,280 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
10 жовтня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №14873-10/2024.
ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) W3601.
За умовами цього договору розмір кредиту - 7100,00 грн, кредит надано на строк - 120 днів, з 10 жовтня 2024 року по 06 лютого 2025 року, розмір процентної ставки - 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту ( п.1.1., 1.2, 1.4.1. Договору).
Пунктом 1.6. Договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 , протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ "Пейтек" від 20 лютого 2026 року №20260220-565 відповідно до якого кошти в сумі 7100,00 грн. було успішно перераховано на платіжну картку НОМЕР_2 , код авторизації 642031, банк - еквайр АТ "Пумб", дата і час виконання 10 жовтня 2024 року о 18 год. 25 хв. 03 сек.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №14873-10/2024 від 10 жовтня 2024 року, сформованого ТОВ «Стар Файненс Груп» станом на 03 березня 2026 року, за ОСОБА_1 рахувалася заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 107,52 грн, з яких: 5964,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3589,76 грн - заборгованість за відсотками і 9 553,76 грн - заборгованість за штрафом.
24 березня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу №24032025, відповідно до п. 1.1. якого клієнт відступає факторові за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
На підставі акта приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників за договором факторингу №24032025 від 24 березня 2025 року, ТОВ «Стар Файненс Груп» передало, а ТОВ «ФК « Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників відповідно до умов договору факторинг.
За витягом з реєстру боржників до договору факторингу №24032025 від 24 березня 2025 року, представники ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на виконання договору факторингу підписали реєстр, за яким рахувалася заборгованість за кредитним договором №14873-10/2024 на загальну суму 19107,52 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5964,00 грн, за відсотками - 3 589,76 грн, за пенею/штрафом - 9 553,76 грн.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст.1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп» і ОСОБА_1 правовідносин у зв`язку з укладенням 10 жовтня 2024 року договору про надання фінансового кредиту №14873-10/2024 за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, перерахування кредитних коштів відповідачці в розмірі 7100,00 грн та наявності з її сторони невиконаних зобов`язань за цим договором.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
За ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до договору факторингу №24032025 від 24 березня 2025 року до позивача перейшло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №14873-10/2024 від 10 жовтня 2024 року , боржником за яким є ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками за договором про надання фінансового кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 10561 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз цих норм права свідчить, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Відповідно до умов договору кредит надано на строк - 120 днів (п.1.2. Договору), а денна процентна ставка ( фіксована ) – 1,00% ( п.1.4.1. Договору ).
Отже з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за вказаним договором, відсотки за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише у межах строку кредитування, тобто з 10 жовтня 2024 року по 06 лютого 2025 року ( 120 днів).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Однак пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.
Договір між сторонами укладено 10 жовтня 2024 року, денна процентна ставка в розмірі 1,00 % , що не суперечить ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідачкою 08 листопада 2024 року сплачено 2 698,00 грн., з яких 2 130,00 грн. зараховано на оплату за відсотками, 568,00 грн. на оплату по тілу кредиту. 10 грудня 2024 року відповідачкою сплачено 5055,20 грн. (7753,20-2698,00= 5055,20 грн.), з яких 568, 00 грн. зараховано на оплату тіла кредиту, 1959,60 грн. на оплату відсотків, 2527,60 грн. на оплату штрафу.
Щодо вимоги про стягнення з відповідачки штрафу.
Положення п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже в суду відсутні підстави для стягнення з відповідачки 9553,76 грн., оскільки штраф нарахований позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним. Крім того, зараховані 2527, 60 грн., внесених відповідачкою 10 грудня 2024 року, на погашення штрафу, необхідно віднести в рахунок погашення відсотків за кредитом.
За встановлених у судовому засіданні обставин на користь позивача ТОВ «ФК « Кредит-Капітал» з ОСОБА_1 необхідно стягнути 5 964,00 грн. тіла кредиту, 1062,16 грн. заборгованості за відсотками ( 3589,76-2527,60). Всього на загальну суму 7026,16 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №40184 від 19 червня 2026 року.
Позовні вимоги позивача задоволено на 36,77 % (7026,26 грн х 100% : 19107,52 грн).
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 978,96 грн судового збору ( 2662,40 грн х 36,77 % : 100 %) .
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
За ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, який укладений ТОВ ФК "Кредит Капітал" і адвокатським об`єднанням "Апологет", акт наданих послуг до цього договору від 08 червня 2026 року, де вартість послуги по боржнику ОСОБА_1 зазначена 8 000, 00 грн., детальний опис наданих послуг від 08 червня 2025 року .
Враховуючи виконану адвокатом роботу, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, фінансового стану сторін, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд оцінює їх на суму 3 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1103,10 грн (3000,00Х36,77 %:100%=1103,10 грн.)
Керуючись ст. 141, 263-265,280-284 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №14873-10/2024 від 10 жовтня 2024 року в розмірі 7026,16 грн., з яких 5 964,00 грн. тіло кредиту, 1062,16 грн. заборгованості за відсотками
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 2082,06 грн. з яких 978,96 грн судового збору, 1103,10 грн. витрат, пов`язаних з правничою допомогою.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, поверх 4, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя О.О.Гаврилюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua