Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №346/1213/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1213/26

Провадження № 2/346/1745/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Третьякової І.В.

за участю секретаря - Гжибовського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом в якому зазначило наступне:

-26.04.2025р. між «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №8993612. За його умовами, кредитор надає споживачу кредит в розмірі 11000,00 грн. на строк 360 днів зі сплатою 1% в день за користування кредитними коштами, а позичальник зобов?язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування та виконати інші обов?язки, передбачені договором. 24.12.2025р. ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №24122025/3, відповідно до якого первісний кредитор відступив належні йому права, а позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема й відповідача на суму 29700,00 грн., з яких: 11000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 13200,00 грн. сума заборгованості за відсотками та 5500,00 грн. – сума неустойки. Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором №8993612 вищевказану суму боргу.

- 19.05.2025р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №2314529. За його умовами, кредитор надав клієнту фінансовий кредит в розмірі 2500,00 грн. на строк 360 днів зі сплатою 1% в день за користування кредитними коштами, а позичальник зобов?язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування та виконати інші обов?язки, передбачені договором. 16.12.2025р. ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №16122025, відповідно до якого первісний кредитор відступив належні йому права, а позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема й відповідача на суму 12775,00 грн., з яких: 2500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5275,00 грн. сума заборгованості за відсотками та 5000,00 грн. – сума заборгованості за пенею. Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором №2314529 вищевказану суму боргу.

Ухвалою суду від 13.03.2026р. у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву.

Відзив на позов до суду не надходив.

В судове засіданні представник позивача не з`явився, письмовим клопотанням просив проводити розгляд справи за його відсутності, а також просив, на підставі наявних у справі доказів, позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з`являвся, причини неявки суду не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою його місця проживання. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи по якій він є стороною, з огляду на володіння судом інформації про зареєстровану адресу його проживання та відсутності від нього повідомлень про зміну даної адреси.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечував.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку представленим доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 квітня 2025р. ТОВ «Авентус Україна» в особі директора Довгаля В.В. та ОСОБА_1 уклали між собою Договір про надання споживчого кредиту №8993612.

Згідно розділу 1 вказаного договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.

На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні в сумі 11000,00 грн., а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів вказується в графіку платежів. Стандартна процента ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору (п. 2.2 Договору).

Договір був підписаний сторонами, зокрема ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором С4319.

Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 29.12.2025р. підтверджується, що 26.04.2025р. на номер банківської карти відповідача, який вказаний у п. 2.1 договору було успішно перераховано кошти від ТОВ «Авентус Україна» на суму 11000,00 грн., що вказує на належне виконання кредитодавцем своїх зобов?язань щодо надання обумовленої суми кредиту.

Згідно Графіка розрахунків вбачається, що кожні 30 днів ОСОБА_1 повинен сплачувати відсотки за користування кредитними коштами: перший місяць в сумі 3069,00 грн. наступні місяці в сумі 3300,00 грн. (10 платежів). По закінчення строку кредитування 21.04.2026р. позичальник повинен сплатити грошові кошти в сумі 14300,00 грн., з яких: 11000,00 грн. – сума кредиту, 3300,00 грн. сума нарахованих процентів. Загальна вартість кредиту становить 50369,00 грн.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором № 8993612 встановлено, що станом на 24.12.2025р. сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» становила 29700,00 грн.

24 грудня 2025р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» уклали між собою договір факторингу №24122025/3, за умовами якого Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (п.1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу №24122025/3, перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

24.12.2025р. між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» був підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №30112021, згідно якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 5820 і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з реєстру боржників, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором 8993612 в загальній сумі 29700,00 грн., з них: 11000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13200,00 грн. – сума заборгованості за відсотками та 5500,00 грн. сума заборгованості за пенею/штрафами.

19 травня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» в особі заступника директора з операційних питань Черненка О.В. з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої сторони, уклали між собою договір № 2314529 про надання споживчого кредиту.

Згідно п. 1.1 договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 2500,00 грн. (п. 1.2). Строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати відсотків кожні 30 днів (п. 1.3-1.4). Стандартна процента ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Детальні терміни повернення кредиту та сплата процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.8 загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9000,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення складає 11500,00 грн.

В пункті 2.1 договору зазначено, що кошти надаються товариством в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору (п. 2.2 Договору).

Згідно п.2.5 Договору, датою сплати заборгованості за кредитом є дата отримання товариством грошових коштів або інформаційного повідомлення від посередника чи учасника платіжної системи, через яку було здійснено переказ коштів, про здійснення відповідного переказу.

В п.3.1 Договору зазначено, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Відповідно до п. 5.1 Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватимуться згідно Графіка Платежів.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним (п. 9.2).

В розділі 10 Договору містяться реквізити та підписи сторін в тому числі і від ОСОБА_1 , який був виконаний ним 19.05.2025 р. о 19:25 год. електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х 624.

Листом ТОВ «Пейтек» від 16.12.2025р. підтверджується, що 19.05.2025р. на номер банківської карти відповідача, який вказаний у п. 2.1 договору було успішно перераховано кошти від ТОВ «Селфі Кредит» на суму 2500,00 грн., що вказує на належне виконання кредитодавцем своїх зобов?язань щодо надання обумовленої суми кредиту.

З Графіку платежів вбачається, що по закінченню строку кредитування за умови належного виконання позичальником своїх зобов`язань, загальна сума до сплати повинна становити 11500,00 грн., з яких: 2500,00 грн. – сума кредиту, 9000,00 грн. – відсотки за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №2314529 від 19.05.2025р. встановлено, що станом на 16.12.2025р. сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Селфі Кредит» становила 12775,00 грн.

Таким чином, суд вважає доведеними обставини укладення між ТОВ «Селфі Кредит» договору №2314529 про надання споживчого кредиту, отримання відповідачем кредитних коштів за цією угодою та неналежне виконання нею своїх зобов`язань по їхньому поверненню і сплаті відсотків.

16 грудня 2025р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Селфі Кредит» уклали між собою договір факторингу №16122025, за умовами якого Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (п.1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу №16122025, перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

16.12.2025р. між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Селфі Кредит» був підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №16122025, згідно якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з реєстру боржників, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором №2314529 в загальній сумі 12775,00 грн., з яких: 2500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 5275,00 грн. - сума заборгованості за відсотками та 5000,00 грн. – сума заборгованості за пенею.

Мотиви і доводи суду та застосовані норми права

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовими установами було укладено договори, за якими відповідачем було отримано фінансові послуги з надання коштів на умовах фінансового кредиту. Взявши на себе обов`язок з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованостей, право вимоги на які набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцями відповідача договорами факторингу.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор, відповідно до положень ст.1054 ЦК України має право вимагати від ОСОБА_1 , як позичальника, повернення суми кредиту, що залишилась та сплати належних йому процентів.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 20252 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який надалі відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, взявши до уваги, що кредитні договори були укладені в період дії в Україні воєнного стану, суд доходить висновку, що нарахування відповідачу неустойки за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки (пені та штрафу) в сумі 5500,00 грн. за кредитним договором №8993612 та у розмірі 5000,00 грн. за кредитним договором № 2314529, слід відмовити.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №8993612 в сумі 24200,00 грн., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу – 11000,00 грн. та суми заборгованості за відсотками – 1320,00 грн. та за кредитним договором №8993612 в сумі 7775,00 грн., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу – 2500,00 грн. та суми заборгованості за відсотками – 5275,00 грн.;

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2496 грн. 00 коп., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (75%)

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526-530, 625, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055, 1077-1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 12, 13, 43, 49, 81, 141, 206, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014 реквізити ІВАN НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість:

- за кредитним договором №8993612 в сумі 24200,00.;

- за кредитним договором №8993612 в сумі 7775,00 грн., а всього на загальну суму 31975 (тридцять одну тисячу дев?ятсот сімдесят п?ять) гривень 00 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2496 (дві тисячі чотириста дев?яносто шість гривень) 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.10.2026р.

Суддя:Третьякова І. В.