Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №215/5002/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5002/26

2/215/3442/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді – Квятковського Я.А.

за участю секретаря – Зуб А.С.

розглянувши в м. Кривому Розі без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 27.01.2018 Тернівським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис - 19.

В обґрунтуванні позову позивач вказує, що з відповідачем по справі 27.01.2018 року зареєстрували шлюб. Шлюбні відносини припинили влітку 2025 році, через різні погляди на подружнє життя. Від даного шлюб у дітей не мають. Шлюбні відносини припинили через різні погляди на подружнє життя, відсутність взаємопорозуміння. Вони втратили один до одного почуття любові та взаємоповаги, тому вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити їх інтересам. Сім`я розпалася остаточно, шлюб носить формальний характер і відновлювати його не має сенсу. Майнового спору не мають.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17.06.2026 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти наведених позивачем підстав та обставин позову. Зокрема, відповідач не погоджується із зазначеними позивачем причиною та датою припинення шлюбних відносин. Вказує, що, оскільки позивач є військовослужбовцем, сторони продовжували спілкуватися як подружжя, постійно підтримували зв`язок за допомогою месенджерів, цікавилися життєвими обставинами та новинами один одного. На думку відповідача, протягом цього періоду між сторонами зберігалися відносини, притаманні подружжю. Відповідач зазначає, що про намір позивача розірвати шлюб вона дізналася лише після отримання копії позовної заяви, а саме 28.05.2026 року. Саме цю дату відповідач вважає датою припинення шлюбних відносин. Також просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

23.06.2026 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечує проти наведених відповідачем обставин. Зокрема, представник позивача зазначає, що хоча позивач і вказував на відсутність спілкування між сторонами з літа 2025 року, фактичні шлюбні відносини, притаманні подружжю, були припинені ще у 2024 році. При цьому позивач продовжував матеріально утримувати відповідача до грудня 2025 року. Також представник позивача не заперечує проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Позивач ОСОБА_1 про судовий розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 про судовий розгляд справи повідомлялася належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27.01.2018 року (а.с. 13), шлюбні відносини припинили у грудні 2025 році.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на причини та обставини припинення шлюбних відносин самі по собі не мають визначального значення для вирішення спору, оскільки предметом розгляду у цій справі є встановлення факту припинення між сторонами сімейних відносин та наявності підстав для розірвання шлюбу.

При цьому саме по собі припинення спілкування між сторонами з певного часу не свідчить про дату припинення шлюбних відносин, так само як і підтримання сторонами спілкування за допомогою засобів електронного зв`язку не свідчить про спільне проживання, ведення спільного господарства чи фактичне продовження сімейних відносин.

Також надання позивачем матеріальної допомоги відповідачу до грудня 2025 року саме по собі не свідчить про спільне проживання сторін або підтримання ними шлюбних відносин, оскільки така допомога може надаватися незалежно від фактичного спільного проживання та ведення подружнього життя.

Отже, наведені відповідачем обставини щодо характеру спілкування сторін та надання матеріальної допомоги не спростовують доводів позивача про фактичне припинення між сторонами шлюбних відносин.

Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження родини є неможливими, позивач не бажає зберегти шлюбні відносини, тому шлюб з відповідачем суперечить її праву на приватне життя. Крім того, відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на позовну заяву, тому суд вважає, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що представником відповідача заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Позивач та його представник проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі не заперечували.

Судом встановлено, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими до матеріалів справи документами, а заявлений розмір витрат відповідає обсягу наданої правничої допомоги та є обґрунтованим.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо заявленого розміру витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 28, 229, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112, 114 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 27.01.2018 Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис - 19, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , інн. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , інн. НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний тест рішення складено 02.10.2026

СУДДЯ: