Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №187/481/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №187/481/26

Суддя: Соловйов І. М.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/481/26

2/0187/788/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

прокурор, який приймав участь у розгляді справи – ОСОБА_1 ,

розглянувши в селищі Петриківка за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кондратова В.Г.,

в інтересах держави, в особі: Петриківської селищної ради,

до ОСОБА_2 ,

до фермерського господарства «Радісне золоте поле»

про скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації емфітевзису, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК та витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кондратова В.Г., в інтересах держави, в особі: Петриківської селищної ради до ОСОБА_2 , фермерського господарства «Радісне золоте поле» (далі – ФГ), в якій прокурор просить суд:

1. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7035 га з кадастровим номером 1223781400:02:003:0457, проведену на підставі рішення державного реєстратора Петриківської районної державної адміністрації від 12.09.2017 № 37034686 (номер запису про право власності: 22291360);

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права – права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб – емфітевзису, зареєстрованого за Фермерським господарством «Радісне золоте поле» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7035 га з кадастровим номером 1223781400:02:003:0457, проведену на підставі рішення приватного нотаріусу Кам`янського міського нотаріального округу від 29.12.2017 № 39059975.

3. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 2,7035 га з кадастровим номером 1223781400:02:003:0457.

4. Зобов`язати ОСОБА_2 та Фермерське господарство «Радісне золоте поле» повернути у власність держави в особі Петриківської селищної ради земельну ділянку площею 2,7035 га з кадастровим номером 1223781400:02:003:0457, яка перебуває у власності ОСОБА_2 та користуванні Фермерського господарства «Радісне золоте поле».

Також просить стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 649,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на території Петриківської селищної ради розташована спірна земельна ділянка, яка належить до земель сільськогосподарського призначення та має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 12.09.2017 державним реєстратором внесено запис про державну реєстрацію права приватної власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 . 29.12.2017 між ОСОБА_2 та ФГ укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) строком на 49 років, тобто до 29.12.2066. Разом із тим, за результатами проведених перевірок та заходів досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено факт використання спірної земельної ділянки не за її цільовим призначенням. Так, під час обстеження земельної ділянки та її огляду 01.12.2022 встановлено, що фактично вона використовується для влаштування та розширення кладовища. На земельній ділянці здійснено несанкціоновані поховання померлих осіб понад 400 могил, встановлено огорожі, бетонні ритуальні пам`ятники та склепи. Прокурор зазначає, що рішеннями селищної ради спірну земельну ділянку для розширення чи розміщення кладовища не відводилося, зміна її цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі спеціального призначення не здійснювалася, містобудівна та землевпорядна документація щодо її використання для зазначених цілей не розроблялася, а спеціалізованого комунального підприємства для утримання кладовища не утворювалося. На думку прокурора, наведені обставини свідчать про порушення вимог статей 22, 96, 123 Земельного кодексу України та статті 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу». Оскільки органом місцевого самоврядування, незважаючи на неодноразові повідомлення прокуратури про виявлені порушення, самостійних заходів щодо захисту порушених інтересів держави не вжито, керівник прокуратури вважає, що наявні підстави для представництва інтересів держави в суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Справа з урахуванням положень ст. 33 ЦПК України була передана головуючому судді Іщенко І.М.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 60-61).

Ухвалою суду від 04.06.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У зв`язку з відставкою головуючого судді, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 зазначена справа передана на розгляд судді Соловйову І.М.

Ухвалою суду від 01.07.2026 прийнято до провадження цивільну справу та призначено судове засідання на 20.07.2026.

В судове засідання 20.07.2026 відповідачі не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили.

На останню відому офіційну адресу ОСОБА_2 , направлено судову повістку про виклик, яка повернулась до суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Окрім цього, виклик ОСОБА_2 здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://pk.dp.court.gov.ua/sud0431/pres-centr/viklyk/2060030/.

Відповідач - ФГ викликався судовою повісткою, яка повернулася до суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також викликався керівник ФГ ОСОБА_3 – судова повістка повернулася до суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Окрім цього відповідач викликався шляхом направлення судових повісток на номери телефонів, які були у розпорядженні суду, та які отримані 02.07.2026.

У зв`язку з неявкою відповідачів судовий розгляд відкладено на 06.08.2026.

Аналогічно відповідачі знову не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Відповідач ФГ викликався судовою повісткою, яка повернулася до суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Окрім цього відповідач викликався шляхом направлення судових повісток на номери телефонів, які були у розпорядженні суду, та які отримані 20.07.2026.

Також відповідач був повідомлений на електронну пошту ФГ, яка зазначена у витязі з ЄДРЮО, ФОП та громадських формувань. Лист доставлено 20.07.2026.

У зв`язку з неявкою відповідачів судовий розгляд відкладено на 29.09.2026.

Відповідачі знову не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Відповідач фермерське господарство «Радісне золоте поле» викликався судовою повісткою, яка повернулася до суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також викликався керівник фермерського господарства ОСОБА_3 – судова повістка повернулася до суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Окрім цього відповідач викликався шляхом направлення судових повісток на номери телефонів, які були у розпорядженні суду, та які отримані 07.08.2026.

Також відповідач був повідомлений на електронну пошту фермерського господарства «Радісне золоте поле», яка зазначена у витязі з ЄДРЮО, ФОП та громадських формувань. Лист доставлено 07.08.2026.

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у її відсутність позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Прокурор не заперечувала проти заочного розгляду справи, також просила задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позові.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідачі вважається такими, що повідомлені про судовий розгляд належним чином.

Оскільки відповідачами не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише докази, надані позивачем.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;3) відповідач не подав відзив;4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Прокурор не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою суду від 29.09.2026 постановлено здійснювати розгляд справи в порядку заочного розгляду.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації від 19.08.2017 № Р-460/0/343-17 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку із кадастровим номером 1223781400:02:003:0457, загальною площею 2,7035 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населеного пункту на території Іванівської сільської ради із земель колишнього КСП ім. Шевченка.

Пунктом 4 вказаного розпорядження вказано ОСОБА_2 використовувати земельну ділянку згідно вимог чинного законодавства та за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Надалі державним реєстратором 12.09.2017 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису 22291360) про право приватної власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1349575512237).

29.12.2017 між ОСОБА_2 та фермерським господарством «Радісне золоте поле», укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Об`єктом договору є земельна ділянка з кадастровим номером 1223781400:02:003:0457, загальною площею 2,7035 га. Строк дії договору складає 49 років. Договір посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Л.Л.

25.11.2022 Петриківська селищна рада звернулась до Відділення поліції № 10 Дніпровського районного управління поліції Головного управління поліції у Дніпропетровській області із заявою щодо нецільового використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а саме для захоронення померлих людей.

За результатами розгляду зазначеної заяви органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022046520000084, за ч. 1 ст. 254 КК України, за фактом безгосподарського використання земель, якщо це спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснювалося Слобожанською окружною прокуратурою.

Під час досудового розслідування, за участі представника Петриківської селищної ради, 01.12.2022 проведено огляд місця події – земельної ділянки з кадастровим номером 1223781400:02:003:0457, та встановлено, що на даній земельній ділянці розміщено захоронення померлих людей (могили) в кількості близько 400 штук, перше захоронення відбулося на початку 2014 року і продовжується на момент огляду.

При цьому, розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» № Р-460/0/343-17 датоване 19.08.2017, тобто після початку поховання людей на земельній ділянці.

Відповідно до проведеної під час досудового розслідування геодезичної зйомки, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223781400:02:003:0457 фактично складається з наступних контурів угідь:

- 0,6105 га - рілля;

- 1,4640 га - інші лісовкриті площі;

- 0,6290 га - землі під кладовищами.

Вказана інформація підтверджується також актом обстеження земельної ділянки Петриківської селищної ради від 01.12.2022.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункти 77-83) сформулювала правовий висновок, згідно з яким для підтвердження підстав представництва прокурором інтересів держави у випадку, коли компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист таких інтересів, достатнім є дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та незвернення компетентного органу до суду з відповідним позовом протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора.

Судом установлено, що процесуальним керівником в межах кримінального провадження№ 12022046520000084 скеровано до Петриківської селищної ради лист від 25.07.2023 №66-2714ВИХ-23, в якому повідомлено орган місцевого самоврядування про встановлені порушення вимог законодавства під час користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223781400:02:003:0457.

У відповідь на вищезазначений лист селищна рада 31.07.2023 повідомила, що здійснює підготовку позовної заяви про припинення права приватної власності на земельну ділянку у зв`язку з її нецільовим використанням.

У подальшому, Слобожанською окружною прокуратурою листами від 18.07.2025 № 66-2793ВИХ-25 та № 66-3042ВИХ-25 від 04.08.2025 витребувано інформацію щодо вжитих органом місцевого самоврядування заходів, спрямованих на поновлення інтересів держави.

Відповідно до листа Петриківської селищної ради від № 14-1822/0/2-25 від 07.08.2025, орган місцевого самоврядування вважає за доцільне здійснити представництво інтересів держави в особі Петриківської селищної ради органам прокуратури.

Отже, Петриківська селищна рада, будучи обізнаною щонайменше з листопада 2022 року про несанкціоноване влаштування кладовища на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, упродовж тривалого часу, до березня 2026 року, самостійно не звернулася до суду з позовом, спрямованим на припинення відповідних прав та повернення земельної ділянки.

Виключність ситуації звернення прокурора у даному випадку полягає у використанні земельної ділянки сільськогосподарського призначення не за цільовим призначенням, що призводить до економічної, екологічної та соціальної шкоди, зокрема: зменшення виробництва продовольства; втрати доходів для фермерів і громад; зниження експортного потенціалу аграрної продукції; неефективне використання родючих земель, які створювались природою тисячоліттями; деградація ґрунтів; тощо.

За таких обставин тривале невжиття Петриківською селищною радою заходів судового захисту інтересів держави, незважаючи на обізнаність про їх порушення, свідчить про нездійснення компетентним органом такого захисту та, за умови дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», підтверджує наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Застосовані норми права та мотиви їх застосування.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до частин першої, другої статті 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю здійснюється відповідно до закону.

За змістом статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать землі, надані, зокрема, для виробництва сільськогосподарської продукції та розміщення відповідної виробничої інфраструктури. Правовий режим таких земель передбачає їх використання відповідно до встановленого цільового призначення.

Згідно з пунктом «а» частини першої статті 91 та пунктом «а» частини першої статті 96 ЗК України як власники земельних ділянок, так і землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання земель за цільовим призначенням.

Отже, обов`язок дотримуватися встановленого цільового призначення земельної ділянки покладається законом як на її власника, так і на особу, якій земельну ділянку передано у користування. Передача власником земельної ділянки у користування іншій особі не змінює її цільового призначення та сама по собі не усуває встановлених законом обов`язків власника щодо належного використання земельної ділянки. Водночас землекористувач, набувши право користування земельною ділянкою, зобов`язаний використовувати її виключно відповідно до встановленого цільового призначення та правового режиму відповідної категорії земель.

Таким чином, ОСОБА_2 як власник земельної ділянки, передавши її ФГ у користування, та ФГ як землекористувач мали забезпечувати використання спірної земельної ділянки відповідно до її цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та не допускати її фактичного використання для цілей, несумісних із установленим правовим режимом земель сільськогосподарського призначення.

За змістом пункту «а» частини першої статті 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Правовий режим земель, призначених для розміщення місць поховання, визначений спеціальним Законом України «Про поховання та похоронну справу».

Відповідно до статті 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу» Для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов`язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу» землі, на яких розташовані місця поховання, є об`єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду.

Отже, законодавством установлено спеціальний правовий режим земель, призначених для розміщення місць поховання, який є несумісним із використанням для цих потреб земельної ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення без її вилучення (викупу), зміни цільового призначення та прийняття компетентним органом відповідних рішень у встановленому законом порядку.

Судом установлено, що спірна земельна ділянка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передана нею у користування ФГ для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Водночас земельна ділянка фактично використовується для розміщення місць поховання, тобто для потреб, які не відповідають її встановленому цільовому призначенню та правовому режиму земель сільськогосподарського призначення.

При цьому відповідного рішення органу місцевого самоврядування щодо відведення земельної ділянки для розміщення місця поховання не приймалося, її цільове призначення у встановленому законом порядку не змінювалося, а передбачені законодавством містобудівні, земельні та санітарні процедури щодо створення місця поховання не здійснювалися.

Наведене свідчить не лише про фактичне використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а й про недотримання відповідачами покладених на них як на власника та землекористувача обов`язків щодо забезпечення використання землі відповідно до її цільового призначення. Та обставина, що безпосереднє користування земельною ділянкою здійснювало ФГ, не звільняла її власника від установлених земельним законодавством обов`язків щодо належного використання належної їй земельної ділянки.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми права суд доходить висновку, що використання спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення для розміщення місць поховання є використанням її не за цільовим призначенням, що за наявності передбачених законом умов є підставою для застосування наслідків, установлених земельним законодавством, зокрема примусового припинення відповідних прав на земельну ділянку.

Також суд враховує, що емфітевзис є похідним речовим правом від права власності. Примусове припинення права власності на земельну ділянку внаслідок її нецільового використання (ст. 143 ЗК України) має наслідком одночасне припинення похідного речового права емфітевзису за суб`єктом господарювання.

Щодо скасування державної реєстрації права приватної власності та права користування (емфітевзису) на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Відповідно до частини другої статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, виданих відповідно до них.

Згідно з частиною першою статті 79 ЗК України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, державна реєстрація речового права забезпечує офіційне визнання та підтвердження державою його існування. Тому в разі припинення речового права відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мають відповідати дійсному правовому стану нерухомого майна.

Як установлено судом, за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку, а за ФГ «Радісне золоте поле» - право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Водночас суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для примусового припинення зазначених речових прав у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права та обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених законом.

У разі скасування на підставі судового рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав відповідні реєстраційні наслідки реалізуються в порядку, визначеному статтею 26 цього Закону.

Таким чином, припинення судовим рішенням права приватної власності ОСОБА_2 та права користування (емфітевзису) ФГ на спірну земельну ділянку зумовлює необхідність приведення відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідність до правового стану земельної ділянки, встановленого таким судовим рішенням.

Збереження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право приватної власності та право користування відповідачів після припинення цих прав судовим рішенням не відповідало б дійсному правовому стану земельної ділянки та перешкоджало б повному й ефективному відновленню порушених прав та інтересів територіальної громади.

За таких обставин вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 та права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ФГ спрямовані на забезпечення повного й ефективного захисту порушених прав та інтересів територіальної громади.

Такий спосіб захисту забезпечує відповідність відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно фактичному та правовому стану спірної земельної ділянки після припинення речових прав відповідачів і усуває юридичну невизначеність щодо належності та обсягу зареєстрованих на неї речових прав.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки полягає у внесенні до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєнні їй кадастрового номера.

Згідно зі статтею 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні її як об`єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж і внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Припинення існування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав відбувається, зокрема, у разі скасування її державної реєстрації.

Частиною десятою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що скасування державної реєстрації земельної ділянки здійснюється на підставі рішення суду. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Судом установлено, що у спірних правовідносинах земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,7035 га фактично вилучено із сільськогосподарського використання та використано не за цільовим призначенням під розміщення кладовища.

Унаслідок проведення масових поховань на цій земельній ділянці відбулися незворотні зміни, тоді як орган місцевого самоврядування у встановленому законом порядку відведення землі під поховання не здійснював.

З огляду на це, припинення права власності та емфітевзису на зазначену земельну ділянку зумовлює необхідність скасування відомостей про неї як про сформований об`єкт цивільних прав у Державному земельному кадастрі.

Щодо сумісності втручання у право власності з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Припинення права приватної власності на земельну ділянку становить втручання у право на мирне володіння майном, а тому підлягає оцінці на відповідність статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

За усталеною практикою ЄСПЛ таке втручання має відповідати трьом критеріям: бути законним, переслідувати суспільний (публічний) інтерес та бути пропорційним поставленій меті, тобто забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та майновими правами особи без покладення на неї індивідуального і надмірного тягаря.

У цій справі втручання має законну підставу, оскільки земельним законодавством установлено обов`язок власника та землекористувача використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, а статтею 143 ЗК України передбачено можливість примусового припинення прав на земельну ділянку в разі її використання не за цільовим призначенням. Можливість застосування цієї норми до припинення як права користування, так і права власності з дотриманням критеріїв правомірного втручання у право на мирне володіння майном також відзначена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18.

Втручання переслідує суспільний інтерес, оскільки відповідно до частини третьої статті 13 та частини сьомої статті 41 Конституції України власність зобов`язує, не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству, а її використання не може погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Суспільно значимою метою у цій справі є забезпечення дотримання правового режиму земель сільськогосподарського призначення, недопущення їх самовільного використання для інших потреб та дотримання встановленого законом порядку створення і функціонування місць поховання.

Оцінюючи пропорційність такого втручання, суд ураховує, що відповідачі були зобов`язані забезпечувати її використання за встановленим цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Натомість земельна ділянка протягом тривалого часу фактично використовується для розміщення місць поховання без зміни її цільового призначення та дотримання встановленого законом порядку відведення земель для таких потреб.

Суд також ураховує тривалий та очевидний характер такого використання земельної ділянки, на якій, за встановленими обставинами, поховання здійснюються з 2014 року. Норми земельного законодавства щодо обов`язку використовувати землю за цільовим призначенням та можливих наслідків його порушення були доступними і передбачуваними для відповідачів.

Ураховуючи тривалість і характер нецільового використання земельної ділянки, обов`язки відповідачів як власника та землекористувача, а також суспільний інтерес у забезпеченні належного правового режиму земель сільськогосподарського призначення та місць поховання, суд доходить висновку, що припинення речових прав відповідачів є співмірним установленому порушенню, не покладає на них індивідуального і надмірного тягаря та забезпечує справедливий баланс між їхніми майновими правами й інтересами територіальної громади.

Отже, за встановлених обставин припинення речових прав відповідачів та повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді відповідає критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном, установленим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Керуючись принципом диспозитивності судового процесу та враховуючи доведеність позовних вимог, а також з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

При поданні позову прокурором згідно з платіжною інструкцією від 13.03.2026 № 469 сплачено судовий збір у загальному розмірі 10 649,60 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Інших витрат учасниками судового провадження не заявлялися.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кондратова В.Г., в інтересах держави, в особі: Петриківської селищної ради - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Радісне золоте поле» витрати зі сплати судового збору у рівних частках по 5 324,80 (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні вісімдесят копійок) грн з кожного на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету – 2800).

Заочне рішення може бути переглянуто Петриківським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кондратов В.Г., місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с-ще Слобожанське, вул. Героїв України, 7; код ЄДРПОУ (умовний): 0290993836

Позивач Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, місцезнаходження: 51800, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Петриківка, проспект Петра Калнишевського, будинок 69; код ЄДРПОУ: 04339698.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач Фермерське господарство «Радісне золоте поле», місцезнаходження 51814, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Радісне, вул. Степова, будинок 11; код ЄДРПОУ: 41191426.

Повне судове рішення складено 02.10.2026.

Суддя І.М. Соловйов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua