Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №460/3250/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/3250/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Сищук К.М.; позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Лавренчук Т.В., представника відповідача: Степанець М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області у якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19900/1700240523, № 19899/1700240523, № 19904/1700240523, № 19905/1700240523, № 19890/1700240523, № 19908/1700240523, № 19907/1700240523, № 19909/1700240523, № 19884/1700240523, № 19902/1700240523, № 19903/1700240523, № 19883/1700240523, № 19882/1700240523;

визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій № 19888/1700240523, № 19901/1700240523, № 19885/1700240523, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-19887/1700240523 та прийнятих 21.01.2026 рішень № 1268/1700240523 та № 1269/1700240523.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач заперечує встановлені в ході перевірки порушення податкового законодавства, що призвели до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску, зокрема позивач не погоджується з твердженням, що зазначене в акті перевірки щодо завищення позивачем валових витрат, в обґрунтування чого зазначає, що ФОП ОСОБА_1 надавав послуги перевезення вантажів по Україні, які оформлював належними первинними документами (договори-замовлення на перевезення вантажів, акти надання послуг, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні). Разом із запереченнями на акт перевірки позивачем було надано контролюючому органу копії розрахункових документів на придбання палива на автозаправних станціях в період надання ним послуг. Звертає увагу суду, що неврахування контролюючим органом в повному обсязі витрат на придбання палива, необхідного для руху транспортних засобів є неправомірним та підтверджує необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2025 № 19882/1700240523 та № 19883/1700240523 та відповідно прийнятих рішень, які стосуються визначення позивачу єдиного соціального внеску та санкцій у зв`язку із цим. Крім того, з приводу податкового повідомлення-рішення від 07.11.20__ № 19900/1700240523 позивач зазначає, що відсутність належної дати свідчить про те, що таке рішення суб`єкта владних повноважень оформлено не у встановленому порядку, а тому сам по собі цей факт свідчить про протиправність такого рішення. З наведених у позові підстав позивач вважає, що оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення, вимога, рішення про застосування штрафних санкцій контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

17.03.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами перевірки контролюючим органом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено заниження загального оподаткованого доходу на загальну суму 7 700 844,20 грн, в т.ч., за 2019 рік на суму 381155,05 грн, 2020 рік на суму 597504,22 грн, 2021 рік на суму 1118929,49 грн, 2022 рік на суму 1776265,55 грн, 2023 рік на суму 2023554,19 грн, 2024 рік на суму 1803435,70 грн. Дана розбіжність виникла в результаті заниження суми загального оподатковуваного доходу та завищення вартості документально підтверджених витрат, а саме не включення до декларацій про майновий стан та доходи отриманого позивачем доходу в сумі 778 241,41 грн, в т. ч. за 2019 рік на суму 356805 грн, за 2020 рік - 352509,22 грн та за 2023 рік - 65716,19 грн. Також вказує на те, що позивачем не надано підтверджуючих документів, щодо понесених витрат пов`язаних з господарською діяльністю за 2019-2024 роки на загальну суму 6922,602,79 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 24350,05 грн, за 2020 рік на суму 241784,00 грн, за 2021 рік на суму 1118929,49 грн, за 2022 рік на суму 1776265,55 грн, за 2023 рік на суму 1957838,00 грн, за 2024 рік на суму 1803435,70 грн. Таким чином, платник податків ОСОБА_1 , внаслідок заниження загального оподатковуваного доходу та завищення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, відповідно до додатка Ф2 податкових декларацій про майновий стан і доходи, допустив заниження чистого оподатковуваного доходу, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1386151,96 грн, в т.ч. за роки: 2019 - 68607,91 грн, 2020 - 107550,76 грн, 2021 - 201407,31 грн, 2022 - 319727,80 грн, 2023 - 364239,75 грн, 2024 - 324618,43 грн, чим порушив вимоги п. 164.1, ст. 164, п. 177.2 ст. 177, пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України. Також зазначає, що надані до заперечень на акт перевірки документи не можуть вважатися беззаперечним доказом підтвердження витрат, оскільки не доводять ані факту придбання таких ТМЦ, ані їх використання в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 .. Щодо винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 07.11.20__ № 19900/1700240523, вказує на те що відповідачем лише не було вписано у даній ППР рік, тобто 2025, проте, допущена помилка не є істотним недоліком, оскільки не визначає податкове повідомлення-рішення таким, в якому відображено недостовірні дані. З приводу ППР від 07.11.2025 № 19899/1700240523, № 19884/1700240523, № 19902/1700240523, № 19903/1700240523, № 19904/1700240523, № 19905/1700240523, № 19907/1700240523, № 19908/1700240523, № 19909/1700240523, № 19890/1700240523, рішення № 19885/1700240523 від 07.11.2025, рішення про застосування штрафних санкцій № 19888/1700240523 від 07.11.2025 та прийнятих 21.01.2026 рішень про застосування фінансових санкцій № 1268/1700240523 та № 1269/1700240523 відповідач зазначає, що позивачем не надано документального підтвердження та пояснень на спростування порушень, що встановлено актом перевірки. Допущені порушення слугували підставою для винесення спірних рішень контролюючого органу, які відповідач вважає обґрунтованими та правомірними, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.

20.04.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

28.04.2026 відповідачем подано до суду заперечення, в яких наведено аргументи та мотиви відхилення пояснень наведених позивачем у відповіді на відзив.

У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 26.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.03.2026.

Ухвалою суду від 26.03.2026 задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання. Підготовче засідання у справі призначено на 07.04.2026.

Ухвалою суду від 07.04.2026, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 28.04.2026.

Ухвалою суду від 28.04.2026, занесеною до протоколу судового засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 12.05.2026.

Ухвалою суду від 12.05.2026, занесеною до протоколу судового засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 02.06.2026.

Ухвалою суду від 02.06.2026, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено до 04.08.2026.

04.08.2026 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці. Справу призначено до розгляду на 15.09.2026.

15.09.2026 у судовому засіданні, на підставі статті 227 КАС України, після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення та проголошення до 24.09.2026.

24.09.2026 стадія ухвалення та проголошення судового рішення не відбулась у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді. Стадію ухвалення та проголошення судового рішення призначено на 01.10.2026.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є суб`єктом господарської діяльності, який зареєстрований як фізична особа-підприємець, РНОКПП НОМЕР_1 , 15.10.1992 (номер запису в ЄДР 26050170000001556) та здійснює наступні види економічної діяльності: КВЕД 56.10 - Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; КВЕД 43.39 - Інші роботи із завершення будівництва.

У період з 09.09.2025 по 22.09.2025 посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу від 26.08.2025 № 2267-п та направлень № 4245/Ж3/17-00-24-05-16 від 09.09.2025, № 4246/ Ж3/17-00-24-05-16 проведено планову документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2019 по 31.12.2024, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2024., за результатами якої 29.09.2025 складено акт № 16435/ Ж5/17-00-24-05-18/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

ФОП ОСОБА_1 подано заперечення на акт перевірки від 29.09.2025 № 16435/ 5/Ж5/17-00-24-05-18/2425000274. Листом вих.№ 10285/Ж12/17-00-24-05-25 від 04.11.2025 Головне управління ДПС у Рівненській області надіслало відповідь на заперечення, з урахуванням якої висновки акта перевірки викладено у такій редакції: «Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення:

1) п. 49.18 ст.49 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України , а саме: податкові декларації про майновий стан подано з порушенням термінів, а саме: за 2019 рік реєстраційний № 3687 від 20.02.2020, граничний термін поданяя – 10.02.2020, за 2020 рік № 23531381 від 13.05.2021 граничний термін подання – 09.02.2021;

2) абз. 6 п.6 ст.128 Господарського кодексу України та п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, пункту 9 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218 (втратив чинність 16.07.2021р.) та п.1 розділу ІІ Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021р. № 261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2021р. за № 865/36487, а саме: неведення обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2024;

3) п. 164.1, ст. 164, п. 177.2 ст. 177, пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1386151,96 грн, в т.ч. за 2019 – 68607,91 грн, 2020 – 107550,76 грн, 2021 – 201407,31 грн, 2022 – 319727,80 грн, 2023 – 364239,75 грн, 2024 – 324618,43 грн;

4) пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: довідково розраховані штрафні санкції у сумі 1984,39 грн, за результатами несвоєчасної сплати ПДФО за період з 21.05.2021 по 19.07.2024;

5) п.51.1 ст.51, пп. ”б” п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, розділ ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. № 111/26556, а також Про внесення змін до Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4 затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020р. № 773 зареєстровано в Міністерстві фінансів України 28 грудня 2020 року за № 1304/35587 (далі по тексту Порядок), а саме: не своєчасне подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за ІV кв. 2019 по терміну подання – 10.02.2020 фактично подано 19.02.2020;

6) пп.14.1.180, пп.14.1.156, пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п.87.9 ст. 87, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та пп. ”а” п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), за якими встановлено неподання податковим агентом ФОП ОСОБА_1 платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями), а саме: 02.03.2019 – 751,14 грн, 30.03.2019 - 751,14 грн, 30.04.2019 - 751,14 грн, 30.05.2019 – 853,57 грн, 30.06.2019 - 751,14 грн, 30.07.2019 - 751,14 грн, 30.08.2019 - 751,14 грн, 30.09.2019 – 751,14 грн, 30.10.2019 – 751,14 грн, 30.11.2019 – 34,14 грн, 30.12.2019 – 214,61 грн, 30.01.2020 – 679,60 грн, 30.09.2023 – 1206,00 грн, 30.08.2024 – 1189,58 грн, 30.09.2024 – 1440,00 грн, 30.10.2024 – 1440,00 грн, 30.11.2024 – 1440,00 грн, 30.12.2024 – 1440,00 грн;

7) п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), а саме: не ведення обліку доходів і витрат з відображенням сум чистого оподатковуваного доходу на який нараховується єдиний внесок;

8) п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями, а саме: звіти за 2014, 2015 роки, червень 2019 року до контролюючого органу не подано, звіт за 2019 рік подано з порушенням терміну (по терміну подання 10.02.2020, подано – 19.02.2020), не своєчасно подано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: за вересень 2014 граничний термін подачі – 20.10.2014, фактично звіт подано 10.11.2014; за квітень 2016 граничний термін подачі – 20.05.2016, фактично звіт подано 08.06.2016; за березень 2020 граничний термін подачі – 21.04.2020, фактично звіт подано 24.06.2020; за квітень 2020 граничний термін подачі – 20.05.2020, фактично звіт подано 24.06.2020;

9) п. 2 ч.1, п.3 ст.7, ч.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми єдиного внеску на загальну суму 180008,09 грн, в т.ч. за 2014 рік на 5071,80 грн, за 2019 рік – на 72837,39 грн, за 2020 рік на – 102098,90 грн;

10) п. 1 ч. 2 ст. 6, абз.1 ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), а саме: довідково розраховані штрафні санкції у сумі 1819,04 грн, за результатами несвоєчасної сплати ЄСВ ФОП за період з 01.01.2011 по 31.12.2024;

11) п.181.1 ст. 181, п.183.2 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.194.1 ст. 194 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 1253355,27 грн, в тому числі за грудень 2021 – 51084,45 грн, січень 2022 – 15618,56 грн, лютий 2022 – 20327,54 грн, березень 2022 – 25144,34 грн, квітень 2022 – 24477,00 грн, травень 2022 – 22031,27 грн, червень 2022 – 33523,93 грн, липень 2022 – 28946,25 грн, серпень 2022 – 49265,88 грн, вересень 2022 – 47916,13 грн, жовтень 2022 – 39292,03 грн, листопад 2022 – 40521,30 грн, грудень 2022 – 39808,68 грн, січень 2023 – 40430,08 грн, лютий 2023 – 33639,60 грн, березень 2023 – 46600,71 грн, квітень 2023 – 39165,34 грн, травень 2023 – 34894,84 грн, червень 2023 – 31193,49 грн, липень 2023 – 38506,00 грн, серпень 2023 – 31728,25 грн, вересень 2023 – 34721,72 грн , жовтень 2023 – 32326,37 грн, листопад 2023 – 34507,51 грн, грудень 2023 – 29420,86 грн, січень 2024 – 28878,94 грн, лютий 2024 – 43337,60 грн, березень 2024 – 29875,16 грн, квітень 2024 – 26733,53 грн, травень 2024 – 30528,09 грн, червень 2024 – 12742,77 грн, липень 2024 – 28441,42 грн, серпень 2024 – 34328,30 грн, вересень 2024 – 28607,67 грн, жовтень 2024 – 44422,02 грн, листопад 2024 – 25904,98 грн, грудень 2024 – 54462,65 грн;

12) п. 1, п.2, п.3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, а саме: не проведення операцій через реєстратор розрахункових операцій в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 на загальну суму 50390,98 грн;

13) підпункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми військового збору на загальну суму 115512,66 грн, в т. ч. в тому числі за 2019 – 5717,33 грн, 2020 – 8962,56 грн, 2021 – 16783,94 грн, 2022 – 26643,98 грн, 2023 – 30353,31 грн, 2024 – 27051,54 грн;

14) пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата податкового зобов`язання по військовому збору нарахованого платником із суми чистого доходу за результатами господарської діяльності 2023 року (декларація № 9385929681 вiд 15.04.2024) в сумі 1653,74 грн по терміну сплати 10.05.2024, фактично сплачено – 17.06.2024);

15) пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, за якими встановлено: неподання податковим агентом - ФОП ОСОБА_1 платіжних доручень для перерахування належного до сплати військового збору за граничними термінами сплати збору до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, а саме: 02.03.2019 – 62,60 грн, 30.03.2019 - 62,60 грн, 30.04.2019 - 62,60 грн, 30.05.2019- -71,13 грн, 30.06.2019 - 62,60 грн, 30.07.2019 - 62,60 грн, 30.08.2019 - 62,60 грн, 30.09.2019 - 62,60 грн, 30.10.2019 - 62,60 грн, 30.11.2019 – 2,85 грн, 30.12.2019 – 17,88 грн, 30.01.2020 – 56,63 грн;

16) п.63.3 ст. 63 Податкового Кодексу України в та п.8.2, п. 8.4. розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами), а саме: не повідомлено контролючий орган про об`єкти пов`язані з оподаткуванням по транспортному засобу за терміном подання повідомлення форми 20-ОПП – 12.04.2023;

17) пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платником податків ОСОБА_1 незабезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

18) пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, а саме: не надано відповідь на запити Головного управління ДПС у Рівненській області № 9111/6/17-00-24-04-07 від 31.05.2023 та № 5831/6/17-00-24-04-17 від 17.06.2024».

На підставі висновків акта перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки, Головним управлінням ДПС у Рівненській області, прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19899/1700240523, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 19792,27 грн, з яких штрафні санкції – 3986,70 грн та пеня – 15805,57 грн;

податкове повідомлення-рішення від 07.11.20_ № 19900/1700240523, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 1464,44 грн, з яких штраф - 148,16 грн та пеня – 1316,28 грн;

податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19904/1700240523, яким нараховано штраф в розмірі 165,28 грн за платежем військовий збір;

податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19905/1700240523, яким нараховано штраф в розмірі 340,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб; № 19890/1700240523, яким нараховано штраф в розмірі 1020,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції;

податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19908/1700240523, яким нараховано штраф в розмірі 340,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції; № 19907/1700240523, яким нараховано штраф в розмірі 14700,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції;

податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19909/1700240523, яким нараховано штраф за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 1020,00 грн;

податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19884/1700240523, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 566 694,09 грн, з яких за основним зобов`язанням – 1253355,27 грн та штрафна (фінансова) санкція (штраф) – 313 338,82 грн; № 19902/1700240523, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 50390,98 грн;

податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19903/1700240523, яким застосовано штраф за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1984,39 грн;

податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19883/1700240523, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 137954,20 грн, з яких за основним зобов`язанням – 115512,66 грн та штрафна (фінансова) санкція (штраф) – 22441,54 грн;

податкове повідомлення - рішення від 07.11.2025 № 19882/1700240523, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 655 450,43 грн, з яких за основним зобов`язанням – 1386151,96 грн та штрафна (фінансова) санкція (штраф) – 269298,47 грн;

рішення про застосування штрафних санкцій № 19889/1700240523 від 07.11.2025, яким нараховано штраф в розмірі 1819,04 грн та пеню в розмірі 2984,88 грн;

рішення про застосування штрафних санкцій № 19888/1700240523 від 07.11.2025, яким нараховано штраф в розмірі 510,00 грн;

рішення про застосування штрафних санкцій № 19907/1700240523 від 07.11.2025, а саме штрафної санкції в розмірі 90004,05 грн;

рішення про застосування штрафних санкцій № 19886/1700240523 від 07.11.2025, яким нараховано штраф в розмірі 510,00 грн.

вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-19887/1700240523 від 07.11.2025 в сумі 180008,09 грн;

рішення № 19885/1700240523 від 07.11.2025 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок в сумі 136,00 грн.

Не погодившись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та рішеннями, вимогою, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу

Рішенням про результати розгляду скарги від 16.01.2026 № 1417/6/99-00-06- 02-01-06 Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.11.2025 № 19900/1700240523, № 19899/1700240523, № 19904/1700240523, № 19905/1700240523, № 19890/1700240523, № 19908/1700240523, № 19907/1700240523, № 19909/1700240523, № 19884/1700240523, № 19902/1700240523, № 19903/1700240523, № 19883/1700240523, № 19882/1700240523, а скаргу в цій частині - без задоволення.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 16.01.2026 №1379/6/99-00-06-02-01-06 вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2025 № Ф-19887/1700240523 та винесені рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок від 07.11.2025 № 19885/1700240523, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 07.11.2025 № 19888/1700240523, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.11.2025 № 19901/1700240523 ГУ ДПС у Рівненській області залишено без змін, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 07.11.2025 № 19886/1700240523, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07.11.2025 № 19889/1700240523 скасувати та вважати відкликаними з дня прийняття даного рішення, скаргу в частині оскарження зазначених виконавчих документів - задовольнити частково, ГУ ДПС у Рівненській області винести та направити нові рішення, з урахуванням вищенаведеного, згідно вимог чинного законодавства.

За наслідками розгляду скарги та враховуючи рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 16.01.2026 № 1379/6/99-00-06-02-01-06 Головним управлінням ДПС у Рівненській області було прийнято: рішення від 21.01.2026 № 1268/1700240523 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму 510,00 грн, та рішення від 21.01.2026 № 1269/1700240523 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму штрафу у розмірі 1819,04 грн та пені у розмірі 2984,88 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 19900/1700240523, № 19899/1700240523, № 19904/1700240523, № 19905/1700240523, № 19890/1700240523, № 19908/1700240523, № 19907/1700240523, № 19909/1700240523, № 19884/1700240523, № 19902/1700240523, № 19903/1700240523, № 19883/1700240523, № 19882/1700240523 від 07.11.2025, вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-19887/1700240523, рішенням про застосування штрафних санкцій № 19888/1700240523, № 19901/1700240523, № 19885/1700240523, та прийнятих 21.01.2026 рішень про застосування фінансових санкцій № 1268/1700240523 та № 1269/1700240523, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2019 по 31.12.2024 роки платник податків- фізична особа ОСОБА_1 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до ст. 177 ПК України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового Кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Кодексом. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.1. ст. 171 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до п. 177.2 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Враховуючи викладене, з метою визначення загального оподатковуваного доходу датою отримання доходу є:

дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок, якщо розрахунки проведені на поточний рахунок у форматі ІВАN;

дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі).

Згідно з п. 177.10 ПКУ фізичні особи-підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п. 1 Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 травня 2021 року № 261 (далі - Порядку № 261) фізичні особи - підприємці, зобов`язані вести облік доходів і витрат. На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/ понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати Відповідно до п. 4 Порядку № 261 дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи.

В свою чергу до набрання чинності Порядку № 261 облік доходів та витрат фізичні особи-підприємці здійснювали у відповідності до п 1 порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 згідно якого фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

Вище наведені норми законодавства не встановлюють обов`язок фізичної особи -підприємця вести інший облік доходів та витрат ніж встановлений пунктом 177.10 статті 177 розділу IV Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 177.5 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.

Вирішуючи питання щодо правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19882/1700240523, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 1 655 450,43 грн, з яких за основним зобов`язанням - 1386151,96 грн та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 269298,47 грн, суд враховує наступне.

Як свідчать обставини справи, однією із підстав для винесення спірного рішення слугували висновки відповідача, щодо заниження загального оподаткованого доходу отриманого ФОП ОСОБА_1 від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 778 241,41 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 356805 грн, за 2020 рік - 352509,22 грн та за 2023 рік - 65716,19 грн.

Як вбачається з акта перевірки, відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи від 20.02.2020 № 3687, ФОП ОСОБА_1 задекларовано виключно суму отриманого доходу за КВЕД 56.10 - Дiяльнiсть ресторанів, надання послуг мобільного харчування - 52 805,98 грн. Проте, відповідно до наданої до перевірки банківської виписки по рахунку № НОМЕР_2 сума надходжень від ПрАТ «Дубномолоко», код ЄДРПОУ 05496081 складає 356 805 грн. За твердженням ФОП ОСОБА_1 сума 356 805 грн від ПрАТ «Дубномолоко», код ЄДРПОУ 05496081 є надходження від наданих транспортних послуг, які передбачені заключним договорам та підтверджуються актами виконаних робіт. Таким чином, перевіркою встановлено заниження загального оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2019 рік на загальну суму 356 805 гривень.

В акті перевірки також відображено те, що ФОП ОСОБА_1 за 2020 рік задекларовано виключно суму отриманого доходу за КВЕД 49.41 – Вантажний автомобiльний транспорт – 325716 грн, що відповідає обсягу отриманого доходу від ТОВ «Комо Україна», код ЄДРПОУ 39507437 відповідно до наданої до перевірки банківської виписки та відповідає сумі виплаченого доходу за ознакою 157 згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору. Однак, відповідно до наданої до перевірки банківської виписки по рахунку АТ «Ідея Банк» № НОМЕР_2 сума надходжень за 2020 рік складає 678 225,62 грн, що на 352 509,22 грн менше відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік. На суму 352 509,22 грн ФОП ОСОБА_1 надано послуг ПрАТ «Дубномолоко», код ЄДРПОУ 05496081.

Відповідно до інформації підсистеми «Моніторинговий центр - Виторги РРО» ІС «Податковий блок», загальна сума операцій проведена ФОП ОСОБА_1 у 2020 році через РРО за адресою АДРЕСА_1 (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») становить 3211 грн. Проте, ФОП ОСОБА_1 не відображено суму доходу 3211 грн у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік за КВЕД 56.10 - Дiяльнiсть ресторанiв, надання послуг мобiльного харчування.

Таким чином в ході перевірки відповідачем встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 загального оподатковуваного доходу за 2020 рік на суму 355 720,22 гривень.

Також, як вбачається з акту перевірки, в ході перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до поданої платником податків декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік № 9385929681 сума загального оподатковуваного доходу становить 2 069 957,63 грн, що на 65716,19 грн менше відповідно до наданої до перевірки банківської виписки по рахунку АТ «Ідея Банк» № НОМЕР_2 .

Відтак, відповідачем зроблено висновок про те, що перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності відображеного в додатку Ф2 до податкових декларації про майновий стан і доходи встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 загального оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 778 241,41 грн, в т. ч. за 2019 рік на суму 356805 грн, за 2020 рік на суму 352509,22 грн та за 2023 рік на суму 65716,19грн, чим порушено пункт 164.1 статті 164 Податкового Кодексу України.

З цього приводу суд зазначає, що будь яких доводів на спростування наведених обставин позивачем ні під час розгляду справи по суті ні у позовній заяві не наведено, а тому відповідач вірно дійшов висновку щодо заниження ФОП ОСОБА_1 загального оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 778 241,41 грн, в т. ч. за 2019 рік на суму 356805 грн, за 2020 рік на 352509,22 грн та за 2023 рік на 65716,19 грн.ї

В свою чергу, позивач не погоджується з висновками викладеним в акті перевірки щодо завищення понесених витрат пов`язаних з господарською діяльністю.

Зокрема, в своєму позові позивач зазначає, що відповідачем під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення, не зважаючи на те, що було надано документи, які засвідчували понесені витрати в зв`язку з наданням послуг перевезення, а саме витрати на придбання палива, а також невраховані і витрати, які пов`язані з забезпеченням належного технічного стану транспортних засобів, контролюючий орган взагалі не визнав жодних витрат позивача на здійснення ним перевезень.

Як вбачається з акту перевірки підставами для таких висновків слугували твердження відповідача про те, що для перевірки не надано документів, які підтверджують використання у господарській діяльності ФОП витрат на загальну суму 6922602,79 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 24350,05 грн, за 2020 на суму 241784,00 грн, за 2021 рік на суму 1118929,49 грн, за 2022 рік на суму 1776265,55 грн, за 2023 рік на суму 1957838,00грн, за 2024 рік на суму 1803435,70, чим порушено п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України

Так, по суті виявлених порушень викладених в акті перевірки в цій частині суд зазначає наступне.

Суб`єкт господарювання ОСОБА_1 здійснює діяльність «автомобільного вантажного транспорту», при цьому, надаючи послуги по внутрішньому перевезенню.У своїй діяльності використовує транспортні засоби, що не заперечується актом перевірки.

Норми витрати палива закріплені наказами позивача, які складалися ним у його підприємницькій діяльності.

Зокрема, на транспортні засоби, які використовувалися позивачем було передбачено наступні витрати палива: IVECO Eurocargo ML100E21 з дизельним двигуном - витрата палива складає 30-35 літрів на 100 км; Спец.вантажний фургон рефрижератор Renault Premium 270 з дизельним двигуном - витрата палива складає 29-33 літра на 100 км; Спеціалізований вантажний фургон Citroen Jumper а/м НОМЕР_3 з дизельним двигуном - витрата палива складає 18 літрів на 100 км; Газ (бензин) - витрата палива складає 17-18 літрів на 100 км; ЗИЛ-ММЗ 554М з бензиновим двигуном – 37 літрів на 100 км.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до пп. 177.4.1. п. 177.4. ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать в т.ч витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Водночас, обов`язковою умовою є документальне підтвердження первинними документами таких витрат, зокрема угодами, актами виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортними накладними, розрахунковими документами, тощо.

Отже, фізична особа-підприємець має право включити до складу витрат вартість використаних пально-мастильних матеріалів, безпосередньо пов`язаних з отриманим доходом від здійснення пасажирських або вантажних перевезень, які документально підтверджено первинними документами, зокрема, угодою, актом виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортною накладною, розрахунковими документами.

Крім того, судом враховується, що у відповідності до абз. 2 п.44.6 ст. 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

На підтвердження понесених витрат повязаних з наданням транспортних послуг позивачем до матеріалів справи було долучено договори-замовлення на перевезення вантажів, у яких вказано: повні відомості про замовника, маршрут перевезення вантажу, адреси та часу завантаження, транспортний засіб, яким буде здійснено перевезення (із зазначенням моделі, марки, державного номера), прізвища водія, вид кузова, відстань в кілометрах, тариф за перевезення, а також відомості про вантажоодержувача; акти надання послуг, у яких вказано: найменування послуги, маршрут, транспортний засіб, яким здійснено перевезення, відомості про водія, відстань в кілометрах, та вартість послуг; рахунок на оплату, у якому вказано: найменування послуги, маршрут, транспортний засіб, яким здійснено перевезення, відомості про водія, відстань в кілометрах, та вартість послуг; товарно-транспортні накладні, фіскальних чеків на придбання дизельного палива та бензину.

Суд враховує, що вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами у розумінні статей 73-76 КАС України.

В свою чергу, суд заначає, що спільний наказ Мінтрансу України та Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346 та наказ Держкомстату України від 17.02.98 р. № 74, якими було затверджено подорожні листи, втратили чинність. Суб`єкти господарювання, які використовують автотранспортні засоби у своїй підприємницької діяльності, мають право не виписувати водіям подорожні листи, а тому відсутність у позивача шляхових листів не може безумовно свідчити про відсутність підстав для віднесення до витрат вартості пального, яке було використано в межах господарської діяльності позивача.

Отже, наведені витрати в силу приписів пп. 177.4.1 ПК України є витратами які пов`язані з отриманням доходу від надання транспортних послуг, а тому повинні бути враховані під час визначення оподаткованого доходу.

Також, позивач здійснював діяльність за КВЕД 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування» у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, податковим органом не ставиться під сумнів реальність господарських операцій позивача по здійсненню в період 2019 - 2023 роки надання послуг мобільного харчування» у кафе «Оазис».

Відповідно до пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до витрат ФОП відносяться витрати, пов`язані з веденням господарської діяльності, зокрема витрати на ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності. Витрати на електроенергію та водопостачання за адресою провадження господарської діяльності є витратами на експлуатацію майна та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що функціонування закладу ресторанного господарства без електроенергії та водопостачання є фізично неможливим. На підтвердження понесених витрат повязаних з діяльністю кафе «Оазис» позивачем до матеріалів справи долучено квитанції на оплату електроенергії та водопостачання, що є належними доказами.

Суд зазначає, що наведені витрати в силу приписів пп. 177.4.4 ПК України є витратами які пов`язані з отриманням доходу від надання послуг мобільного харчування» у кафе «Оазис», а відтак повинні бути враховані під час визначення оподаткованого доходу.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо завищення позивачем вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, на загальну суму 6922602,79 грн, в т.ч. за 2019 р. на суму 24350,05 грн, за 2020 на суму 241784,00 грн, за 2021 р. на суму 1118929,49 грн, за 2022 на суму 1776265,55 грн, за 2023 на суму 1957838,00грн, за 2024 на суму 1803435,70, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наданими позивачем доказами.

Як наслідок, висновки податкового органу в цій частині щодо завищення оподаткованого доходу в сумі 6922602,79 грн, в т.ч. за 2019 ік. на суму 24350,05 грн, за 2020 рік на суму 241784,00 грн, за 2021 рік на суму 1118929,49 грн, за 2022 рік на суму 1776265,55 грн, за 2023 рік на суму 1957838,00грн, за 2024 рік на суму 1803435,70 є необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб в сумі 1246068,50 грн (6922602,79 х 18% = 1246068,50) в т.ч. за 2019 рік на суму 4383,01 грн. (24350,05 х 18%) за 2020 рік на суму 43521,12 грн (241784 х 18%), за 2021 рік на суму 201407,31 грн (1118929,49 х 18%), за 2022 рік на суму 319727,80 грн (1776265,55 х 18%), за 2023 рік на суму 352410,84 грн (1957838 х 18%), за 2024 рік на суму 324618,42 (1803435,70 х 18%).

Враховуючи безпідставність нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік в сумі 4383,01 грн, за 2022рік в сумі 319727,80 грн, за 2023 рік в сумі 352410,84 грн та за 2024 в сумі 324618,42 грн, контролюючим органом безпідставно застосовано шрафну санкцію у розмірі 25% на суми нарахованого такого податкового зобов`язання.

Враховуючи наведені обставини та норми податкового законодавства, суд дійшов висновку що податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19882/1700240523, в частині збільшенння грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1496353,52 грн, з яких за основним зобов`язанням - 1246068,50 та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 250285,02 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку сформованій вимозі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-19887/1700240523 в сумі 180008,09 грн, рішенню про застосування штрафних санкцій № 19901/1700240523 від 07.11.2025 в розмірі 90004,05 грн та прийнятому податковому повідомленню-рішенню від 07.11.2025 № 19883/1700240523, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 137954,20 грн, з яких за основним зобов`язанням – 115512,66 грн та штрафна (фінансова) санкція (штраф) – 22441,54 грн суд враховує наступне.

Відповідно до пп. 1.2 п. 161 Підрозділу 10 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

У відповідності до 1.3 п. 161 Підрозділу 10 Податкового кодексу України (в редакції чинній на день виникнення спірних првовідносин) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту ставка збору становить в розмірі 1,5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як вбачається з обставин справи позивачем у позовній заяві не надано будь яких доводів на спростування висновків акта перевірки щодо заниження загального оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 778241,41 грн, в т. ч. за 2019 рік на суму 356805 грн, за 2020 рік на 352509,22 грн та за 2023 рік на 65716,19 грн.

Також позивачем, не наведено будь яких доводів на спростування висновків акта перевірки щодо заниження суми єдиного внеску платником податків ОСОБА_1 за 2014 рік на 5071,80 грн (422,65*12) (ст. 26 акта перевірки) та відповідно нарахованому штрафу за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за 2014 рік в сумі 2535,90 грн.

При цьому, відповідачем безпідставно зроблено висновок про збільшення чистого оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 6922602,79 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 24350,05 грн, за 2020 рік на суму 241784,00 грн, за 2021 рік на суму 1118929,49 грн, за 2022 рік на суму 1776265,55 грн, за 2023 рік на суму 1957838,00 грн, за 2024 рік на суму 1803435,70, а тому, відсутні правові підстави і для висновків щодо порушення в цій частині позивачем п. 2 ч.1, п. 3 ст 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та пп 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд не наділений повноваженнями та не може підміняти контролюючий орган, зокрема, щодо визначення періодів порушення та в цілому процедури нарахування штрафної санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів не нарахованого єдиного внеску.

За наведених обставин, вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-19887/1700240523 в сумі 18180,74 грн, рішення від 07.11.2025 № 19901/1700240523 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування штрафу в сумі 87468,15 грн та податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19883/1700240523 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 137954,20 грн, з яких за основним зобов`язанням – 103839,04 грн та штрафна (фінансова) санкція (штраф) – 20117,78 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів позивача про протиправність податкового повідомлення рішення від 07.11.20__ № 19900/1700240523 в зв`язку з відсутністю належної дати суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення рішення останнє було винесено на підставі висновків акта перевірки від 29.09.2025 № 16435/ Ж5/17-00-24-05-18/2425000274 також в даному рішенні наявні всі дані, що дають можливості ідентифікувати фізичну особу- підприємця ОСОБА_1 , а також по тексту ППР містяться коректні дані щодо позивача, його прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, податкова адреса, наявний опис порушення за які донараховано податкове зобов`язання, а тому допущена помилка в даті спірного рішення не є істотним недоліком, оскільки допущена помилка не робить документ – податкове повідомлення-рішення таким, в якому відображено недостовірні дані.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 21.03.2024 у справі № 560/1127/21 суд звертає увагу, якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів також враховує, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19 травня 2020 року у справі № 820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі № 810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. А тому якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин доводи позивача щодо протиправності податкового повідомлення рішення від 07.11.20__ №19900/1700240523 є безпідставними.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2025 № 19899/1700240523, № 19884/1700240523, № 19902/1700240523, № 19903/1700240523, № 19904/1700240523, № 19905/1700240523, № 19907/1700240523, № 19908/1700240523, № 19909/1700240523, № 19890/1700240523, суд враховує наступне:

Як вбачається з спірного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19899/1700240523, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 19792,27 грн, з яких штрафні санкції – 3986,70 грн та пеня – 15805,57 грн, підставами для його винесення є висновки акта перевірки щодо неподання податковим агентом – ФОП ОСОБА_1 платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, а саме: 02.03.2019 – 751,14 грн, 30.03.2019 - 751,14 грн, 30.04.2019 - 751,14 грн, 30.05.2019 – 853,57 грн, 30.06.2019 - 751,14 грн, 30.07.2019 - 751,14 грн, 30.08.2019 - 751,14 грн, 30.09.2019 – 751,14 грн, 30.10.2019 – 751,14 грн, 30.11.2019 – 34,14 грн, 30.12.2019 – 214,61 грн, 30.01.2020 – 679,60 грн, 30.09.2023 – 1206,00 грн, 30.08.2024 – 1189,58 грн, 30.09.2024 – 1440,00 грн, 30.10.2024 – 1440,00 грн, 30.11.2024 – 1440,00 грн, 30.12.2024 – 1440,00 грн.

Зокрема, як вбачається з обставин справи в ході проведення перевірки позивачу було вручено під підпис запит № 1 від 09.09.2025, запит № 2 від 19.09.2025 та запит № 3 від 22.09.2025 про надання підтверджуючих документів (копій документів), а саме: відомості нарахування зарплати, відомості на виплату зарплати, відомості про дати і суми утриманих, нарахованих і сплачених сум податків і зборів із нарахованих та виплачених доходів найманим особам, проте ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надано вище перерахованих документів (копій документів), що засвідчено актами ненадання документів № 1480/Ж6/17-00-24-05-19 від 11.09.2025, № 1512/Ж6/17-00-24- 05-19 від 19.09.2025 та № 1519/Ж6/17-00-24-05-19 від 22.09.2025.

Відтак, відповідач перевірку повноти сплати та дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати працівників здійснював відповідно до даних системи ІКС «Податковий блок» відповідно до яких станом на 01.01.2019 року сальдо по ПДФО із заробітної плати становить Кт – 0,00 грн. За період з 01.01.2019 року по 31.12.2024 рік податок на доходи з фізичних осіб із заробітної плати, визначений відповідно до вимог Податкового кодексу України склав 34316,84 грн, фактично перераховано до бюджету 8156,00 грн податку по термінах сплати, що настали. Станом на 31.12.2024 року сальдо по податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати складає Кт 26160,84 грн.

Результати перевірки повноти та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб утриманого із заробітної плати, за кодом платежу 11010100 відображено відповідачем у додатку 2 акта перевірки.

В ході проведення перевірки своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 здійснювалась сплата (перерахування) не в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати за граничними термінами сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету, передбаченими п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України ( додаток 2 акту перевірки).

Отже, перевіркою повноти сплати та дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати працівників відповідачем встановлено порушення пп.14.1.180, пп.14.1.156, п.14.1 ст.14, п.31.1 ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, п. 87.9 ст. 87, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162,п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та п. ”а” п.176.2 ст.176 ПК України.

Будь яких доводів на спростування встановлених контролюючим органом актом перевірки порушень в цій частині позивачем не наведено.

Згідно з п.171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. На підставі пп. ”а” п.176.2. ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до пп.125-1.1, 125-1.2 ст. 125 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з пп. 129.1.4 п. 129 1 ст. 129 ПК України при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

Отже, враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19899/1700240523 є законним та обґрунтованим.

Надаючи оцінку правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19890/1700240523, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн суд враховує наступне.

Як вбачається з обставин справи (акт перевірки) в ході перевірки дотримання фізичною особою обов`язків щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма № 1ДФ, № 4ДФ) за 1 квартал 2019 року – 4 квартал 2024 року встановлено не своєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за ІV кв. 2019 по терміну подання – 10.02.2020 фактично подано 19.02.2020, обов`язок подання якого встановлено пп. ”б” п.176.2 ст.176 ПК України, розділом ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. №111/26556 (із змінами та доповненнями).

Вказані обставини позивачем не заперечувались та не спростовано належними доказами у справі.

Відповідно до п.119.1 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/ або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

З огляду на наведене, повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19890/1700240523 яким до позивача з застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1020,00 грн є законним та обґрунтованим.

Надаючи оцінку правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19903/1700240523, яким до позивача застосовано штраф за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1984,39 грн суд враховує наступне:

Як вбачається з обставин справи (акт перевірки) відповідачем в ході перевірки своєчасності сплати платником податків ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб до бюджету відповідно до інформації підсистеми ІС «Податковий блок» ДПС України, встановлено несвоєчасна сплата ПДФО за період з 21.05.2021 по 19.07.2024 відповідно, чим порушено пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПК України.

З огляду на це відповідачем згіно з ст. 124 ПК України розраховані штрафні санкції у сумі 1984,39 грн, за результатми несвоєчасної сплати ПДФО за період з 21.05.2021 по 19.07.2024.

Вказані обставини позивачем не заперечувались та не спростовано належними доказами у справі.

Відповідно до ст. 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19909/1700240523 є законним та обґрунтованим.

Щодо спірного податкового повідомлення рішення від 07.11.2025 № 19900/1700240523 суд зазначає таке.

Як вбачається з спірного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19900/1700240523, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 1464,44 грн, з яких штрафні санкції складають 148,16 грн та пеня – 1316,28 грн, підставами для його винесення слугували висновки акта перевірки щодо неподання податковим агентом – ФОП ОСОБА_1 платіжних доручень для перерахування належного до сплати військового збору за граничними термінами сплати, а саме: 02.03.2019 – 62,60 грн, 30.03.2019 - 62,60 грн, 30.04.2019 - 62,60 грн, 30.05.2019 - 71,13 грн, 30.06.2019 - 62,60 грн, 30.07.2019 - 62,60 грн, 30.08.2019 - 62,60 грн, 30.09.2019 - 62,60 грн, 30.10.2019 - 62,60 грн, 30.11.2019 – 2,85 грн, 30.12.2019 – 17,88 грн, 30.01.2020 – 56,63 грн.

Зокрема, в ході проведення перевірки позивачу було вручено під підпис запит № 1 від 09.09.2025, запит № 2 від 19.09.2025 та запит № 3 від 22.09.2025 про надання підтверджуючих документів (копій документів), а саме: відомості нарахування зарплати, відомості на виплату зарплати, відомості про дати і суми утриманих, нарахованих і сплачених сум податків і зборів із нарахованих та виплачених доходів найманим особам, проте ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надано вище перерахованих документів (копій документів), що засвідчено актами ненадання документів № 1480/Ж6/17-00-24-05-19 від 11.09.2025, № 1512/Ж6/17-00-24- 05-19 від 19.09.2025 та № 1519/Ж6/17-00-24-05-19 від 22.09.2025.

Відтак відповідач, перевірку повноти сплати та дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету військового збору здійснював відповідно до даних системи ІКС «Податковий блок» відповідно до яких станом на 01.01.2019 сальдо по військовому збору із заробітної плати становить Кт – 0,00 грн. За період з 01.01.2019 по 31.12.2024 військовий збір із заробітної плати, визначений відповідно до вимог Податкового кодексу України склав 2 859,74 грн, фактично перераховано до бюджету 680,5 грн військового збору по термінах сплати, що настали. Cтаном на 31.12.2023 сальдо по військовому збору із заробітної плати складає Кт 2179,24 грн.

В ході проведення перевірки своєчасності перерахування до бюджету військового збору із заробітної плати встановлено, що податковим агентом здійснювалась сплата (перерахування) не в повному обсязі військового збору при виплаті заробітної плати за граничними термінами сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету.

Результати перевірки повноти та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету військового збору утриманого із заробітної плати відображено відповідачем у додатку 4 акту перевірки.

Відтак, перевіркою повноти сплати та дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати працівників відповідачем встановлено порушення пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Будь яких доводів на спростування встановлених актом перевірки порушень в цій частині позивачем не наведено.

Згідно з п.п. 1.2 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Відповідно до п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Згідно з п.171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку військового збору , є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. На підставі пп.”а” п.176.2. ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету військовий збір з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. .

Відповідно до пп.125-1.1, 125-1.2 ст. 125 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з пп. 129.1.4 п. 129 1 ст. 129 ПК України при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

Отже, враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19900/1700240523 є законним та обґрунтованим.

Надаючи оцінку правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19904/1700240523, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 165,28 грн за платежем військовий збір, суд враховує наступне.

Як вбачається з обставин справи (акт перевірки) відповідачем в ході перевірки своєчасності сплати військового збору платником податків ФОП ОСОБА_1 відповідно до інформації підсистеми ІС «Податковий блок» ДПС України, встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по військовому збору нарахованого платником із суми чистого доходу за результатами господарської діяльності 2023 року (декларація № 9385929681 вiд 15.04.2024) в сумі 1653,74 грн по терміну сплати 10.05.2024, фактично сплачено – 17.06.2024)

Вказані обставини позивачем не заперечувались та не спростовано належними доказами у справі.

Відповідно до ст. 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, податкове повідомлення - рішення від 07.11.2025 № 19904/1700240523 є законним та обґрунтованим.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 07.11.2025 № 19884/1700240523, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 566 694,09 грн, з яких за основним зобов`язанням – 1 253 355,27 грн та штрафна (фінансова) санкція (штраф) – 313 338,82 грн судом враховуються наступні обставини та норми законодавства:

Як стверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у періоді з 01.01.2019 по 31.12.2024 позивач перебував на загальній системі оподаткування.

Актом перевірки стверджується, що відповідно до наданої до перевірки банківської виписки по рахунку, ФОП ОСОБА_1 отримано дохід від наданих послуг (транспортні послуги) за період з 01.01.2021 по 18.11.2021 у сумі 1 013 009,25 грн.

Будь яких заперечень, щодо наведених обставин позивачем суду не надано.

Підпунктом 181.1 ст.181 ПК України визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з п. 183.2 ст. 182 Податкового кодексу України у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. Обов`язок щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань з ПДВ в особи, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник ПДВ виникає, починаючи з дати такої реєстрації. При цьому у разі якщо така особа не подала/несвоєчасно подала реєстраційну заяву до контролюючого органу, обов`язок щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань з ПДВ виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. гривень за останні 12 календарних місяців.

Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 Податкового кодексу України.

Особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, але не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування - п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України.

Відповідно п.7 Розділу І «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями, визначено податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Податкового кодексу України. При цьому, згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Розділу II Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію. Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 П України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації.

Отже, враховуючи те, що позивачем отримано дохід від наданих послуг за період з 01.01.2021 по 18.11.2021 у сумі 1 013 009,25 грн, та враховуючи вище наведені норми ПК України, суд погоджується з доводами відповідача про виникнення обов`язок у позивача до 10.12.2021 зареєструватися як платник ПДВ.

В сою чергу, будь яких доказів на підтвердження реєстрації платником ПДВ до 10.12.2021 позивачем до матеріалів справи не надано, а відтак ФОП ОСОБА_1 у відповідності до п. 183.10 ст. 183 ПК України несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Як вбачається з акту перевірки, суми податкових зобов`язань з ПДВ в період з 11.12.2021 по 31.12.2024 відповідач визначив виходячи з даних банківської виписки про рух коштів по рахунку АТ «Ідея Банк» № НОМЕР_2 , актів наданих послуг, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору та податкових декларацій про майновий стан і доходи. Зведені дані щодо отримання доходу ФОП ОСОБА_1 від надання транспортних послуг та послуг з проведення ремонтів за перевіряємий період відповідно до банківської виписки наведено в таблиці НОМЕР_4 , на арк .30 акту перевірки. Крім, того дані, щодо сум отриманого доходу із зазначенням дати та номера документа, що підтверджує надходження грошових коштів від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 наведено у додатку 3 акта перевірки.

З огляду на наведене, відповідачем в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем п.181.1 ст. 181, п.183.2 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.194.1 ст. 194 п. 195.1 ст. 195 ПК України, а саме: заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 253 355,27 грн, в тому числі за грудень 2021 – 51084,45 грн, січень 2022 – 15618,56 грн, лютий 2022 – 20327,54 грн, березень 2022 – 25144,34 грн, квітень 2022 – 24477,00 грн, травень 2022 – 22031,27 грн, червень 2022 – 33523,93 грн, липень 2022 – 28946,25 грн, серпень 2022 – 49265,88 грн, вересень 2022 – 47916,13 грн, жовтень 2022 – 39292,03 грн, листопад 2022 – 40521,30 грн, грудень 2022 – 39808,68 грн, січень 2023 – 40430,08 грн, лютий 2023 – 33639,60 грн, березень 2023 – 46600,71 грн, квітень 2023 – 39165,34 грн, травень 2023 – 34894,84 грн, червень 2023 – 31193,49 грн, липень 2023 – 38506,00 грн, серпень 2023 – 31728,25 грн, вересень 2023 – 34721,72 грн , жовтень 2023 – 32326,37 грн, листопад 2023 – 34507,51 грн, грудень 2023 – 29420,86 грн, січень 2024 – 28878,94 грн, лютий 2024 – 43337,60 грн, березень 2024 – 29875,16 грн, квітень 2024 – 26733,53 грн, травень 2024 – 30528,09 грн, червень 2024 – 12742,77 грн, липень 2024 – 28441,42 грн, серпень 2024 – 34328,30 грн, вересень 2024 – 28607,67 грн, жовтень 2024 – 44422,02 грн, листопад 2024 – 25904,98 грн, грудень 2024 – 54462,65 грн.

Будь яких доводів на спростування обставин, щодо визначення податкових зобов`язань з ПДВ позивачем у позовній заяві не зазначено, не наведено таких доводів і під час розгляду справи по суті, а відтак податкове повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19884/1700240523 є законним та обґрунтованим.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 07.11.2025 № 19902/1700240523, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 50390,98 грн суд враховує наступне:

Як вбачається з обставин справи (акт перевірки) та не заперечується сторонами позивач у періоді з 01.01.2019 по 31.12.2020, здійснював діяльність за КВЕД 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування в кафе за адресою АДРЕСА_2 . За вказаною адресою ФОП ОСОБА_1 в періоді, що перевірявся, зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 1717001638, дата реєстрації РРО - 31.05.2013, дата скасування реєстрації РРО - 19.06.2020.

Матеріалами перевірки стверджується, що відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи від 20.02.2020 № 3687, ФОП ОСОБА_1 задекларовано виключно суму отриманого доходу за КВЕД 56.10 - Дiяльнiсть ресторанiв, надання послуг мобiльного харчування - 52805,98 грн. Проте, відповідно до інформації підсистеми «Моніторинговий центр – Виторги РРО» ІС «Податковий блок», загальна сума операцій проведена ФОП ОСОБА_1 у 2019 році через РРО за адресою АДРЕСА_1 (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») становить 2415,00 грн, що на 50390,98 грн менше суми задекларовано доходу за КВЕД 56.10 - Дiяльнiсть ресторанiв, надання послуг мобiльного харчування. Проведеною перевіркою не встановлено отримання доходу на банківський рахунок за КВЕД 56.10 - Дiяльнiсть ресторанiв, надання послуг мобiльного харчування.

Будь яких пояснень щодо даних розбіжностей, а також доказів на підтвердження отримання доходу на банківський рахунок за КВЕД 56.10 в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 на загальну суму 50390,98 грн під час розгляду справи позивачем суду не надано.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон № 265/95-ВР) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції з розрахунків в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

З огляду на наведене висновки акта перевірки щодо порушення позивачем п. 1, п.2, п.3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме щодо непроведення позивачем операцій через реєстратор розрахункових операцій в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 на загальну суму 50390,98 грн, є обґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Отже, відповідачем правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50390,98 грн згідно податкового повідомлення-рішення № 19902/1700240523 від 07.11.2025.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19907/1700240523, яким нараховано штраф в розмірі 14 700,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, згідно якого у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків; стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків тощо.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (підпункт 73.3.2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України).

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. (підпункт 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України).

Як стверджується матеріалами перевірки з метою надання пояснень щодо не реєстрації платником ПДВ, ФОП ОСОБА_1 було направлено запит № 9111/6/17-00-24-04-07 від 31.05.2023, який 03.07.2023 повернуто до контролюючого органу із зазначенням причини невручення: «за закінченням терміну зберігання». Відповідь не надано.

Крім того, з метою надання інформації та її документального підтвердження, щодо не реєстрації платником ПДВ, ФОП ОСОБА_1 повторно надіслано засобами поштового зв`язку та до електронного кабінету платника податків запит від 17.06.2024 № 5831/6/17-00-24-04-17, який вручено особисто ФОП ОСОБА_1 під підпис, однак відповідь не надано.

Таким чином, в ході перевірки встановлено, що платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 , відповідь на запити Головного управління ДПС у Рівненській області № 9111/6/17-00-24-04-07 від 31.05.2023 та № 5831/6/17-00-24-04-17 від 17.06.2024 не надано.

Будь яких пояснень, чи доказів на спростування наведених обставин позивачем під час розгляду справи по суті надано не було.

Відповідно до п. 121.2 ст. 121 Податкового кодексу України ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт. Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

З огляду на наведені обставини та норми законодавства відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції в розмірі 14700,00 грн, згідно податкового повідомлення- рішення від 07.11.2025 № 19907/1700240523.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19909/1700240523, яким нараховано штраф за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 1020,00 грн суд враховує наступне.

Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів та витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковим кодексом України граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При заповненні податкової декларації про майновий стан та доходи використовуються дані книги обліку доходів та витрат, тому їх показники у відповідності до норм п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. ПК України.

З огляду на наведені норми законодавства фізичні особи-підприємці зобов`язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати.

Як вбачається з обставин справи з метою проведення перевірки, позивачу було вручено особисто під підпис запит про надання документів № 1 від 09.09.2025. Проте, ФОП ОСОБА_1 у відповідь на зазначений запит не надано документів в повному обсязі, за результатами чого складено акт ненадання документів від 11.09.2025 № 1480/Ж6/17-00-24-05-19, який вручено особисто ФОП ОСОБА_1 під підпис.

Також в ході проведення перевірки - 19.09.2025, позивачу було повторно вручено особисто під підпис запит про надання документів № 2 від 19.09.2025, в якому зазначено перелік документів, за перевіряємий період. Однак, ФОП ОСОБА_1 не надано до перевірки жодних документі зазначених у запиті № 2 від 19.09.2025.

За фактами ненадання до перевірки документів відповідачем складено акти ненадання документів: від 19.09.2025 № 1512/Ж6/17-00-24-05-9 та від 22.09.2025 № 1519/Ж6/17-00-24-05-19, які вручено ФОП ОСОБА_1 особисто під підпис.

З огляду на наведене, позивачем не забезпечено в повному обсязі зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Таким чином відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн відповідно до податкового повідомлення - рішення від 07.11.2025 № 19909/1700240523.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19905/1700240523, яким нараховано штраф в розмірі 340,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб суд зазначає таке.

Як вбачається з акта перевірки, в ході перевірки було встановлено, що податкові декларації про майновий стан та доходи подано позивачем з порушенням термінів, а саме: за 2019 рік реєстраційний № 3687 від 20.02.2020, граничний термін подання – 10.02.2020, за 2020 рік № 23531381 від 13.05.2021 граничний термін подання – 09.02.2021.

Зазначені обставини позивачем у позовній заяві не заперечуються.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином позивачем правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 340,00 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19905/1700240523.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19908/1700240523, яким позивачу нараховано штраф в розмірі 340,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, суд враховує наступне:

Відповідно до абзацу 4 п. 63.3 ст. 63 ПК України платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком, встановленим розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462) із змінами, тобто, шляхом подання повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається платниками податків за умови наявності об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням. Згідно із абзацом 3 п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу та п.8.2. розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462) із змінами об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів.

Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно відповідних розділів Податкового кодексу України. Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України).

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462) із змінами).

У разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни протягом 10 робочих днів (п. 8.5 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462) із змінами).

Матеріалами перевірки стверджується та сторонами не заперечується факт використання позивачем в господарській діяльності в період з 01.01.2019 по 31.12.2024, власних транспортних засобів.

З огляду на наведене, суд погоджується з твердженням відповідача щодо необхідності подання позивачем повідомлення форми 20-ОПП щодо об`єктів пов`язаних з оподаткуванням (транспортних засобів), які почали використовуватись в господарській діяльності в перевіряємому періоді.

В свою чергу будь яких доказів на підтвердження подання позивачем повідомлення форми 20-ОПП суду надано не було.

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Таким чином відповідачем за вказане порушення правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 340,00 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.11.2025 № 19908/1700240523.

За таких встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.25 № 19899/1700240523, № 19884/1700240523, № 19902/1700240523, № 19903/1700240523, № 19904/1700240523, № 19905/1700240523, № 19907/1700240523, № 19908/1700240523, № 19909/1700240523, № 19890/1700240523

Надаючи оцінку правомірності винесення рішення про застосування штрафних санкцій № 19888/1700240523 від 07.11.2025, яким нараховано штраф в розмірі 510,00 грн, рішення № 19885/1700240523 від 07.11.2025 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок в сумі 136,00 грн, рішення від 21.01.2026 № 1268/1700240523 про застосування штрафних санкцій на суму 510,00 грн та рішення від 21.01.2026 № 1269/1700240523 про застосування штрафних санкцій на суму штрафу у розмірі 1819,04 грн та пені у розмірі 2984,88 грн, суд враховує наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі - Закон № 2464-VІ), платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VІ обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Положеннями п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI , у редакції, що діє з 01.01.2018).

У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI). Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464-VI ).

У відповідності до пп. 2 п. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкції № 449), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІКС. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, податковим органом накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів (п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Відповідно до пп. 4 п. 2 розділу VII Інструкції № 449 та п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок; за формою згідно з додатком 14 Інструкції.

Згідно п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, податковим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Як вбачається з обставин справи (акт перевірки) в ході проведення перевірки позивача податковим органом встановлено порушення вимог п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 7, ч. 5 ст. 8, абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, а саме:

не подано Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014, 2015 роки, Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2019 року;

встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,

не своєчасно подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2014 року, квітень 2016 року, березень - квітень 2020 року;

порушено терміни сплати нарахованого єдиного внеску за період з 12.02.2013 по 22.08.2019 (по коду класифікації доходів бюджету 71040000 «для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність»).

Жодних доводів та доказів на спростування виявлених в ході перевірки вище наведених порушень позивачем під час розгляду справи по суті не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 19888/1700240523 від 07.11.2025, яким нараховано штраф в розмірі 510,00 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок № 19885/1700240523 від 07.11.2025 в сумі 136,00 грн, рішення про застосування штрафних санкцій на від 21.01.2026 № 1268/1700240523 на суму 510,00 грн та рішення від 21.01.2026 № 1269/1700240523 про застосування штрафних санкцій на суму штрафу у розмірі 1819,04 грн та пені у розмірі 2984,88 грн.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами статті 90 КАС Українив становлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Частиною третьою статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 13 312 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, яка знаходиться в матеріалах справи, відтак, на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 6214,25 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.11.2025 № 19882/1700240523 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 1496353,50 грн, з яких за основним зобов`язанням - 1246068,50 грн та штрафна (фінансова) санкція - 250285,02 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.11.2025 № 19883/1700240523 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 137954,20 грн, з яких за основним зобов`язанням - 103839,04 грн та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 20117,78 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.11.2025 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф 19887/1700240523 в сумі 18180,74 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.11.2025 № 19901/1700240523 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині застосування штрафу в сумі 87468,15 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 6214,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 05 жовтня 2026 року

Суддя Ольга ПОЛІЩУК