Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №460/16326/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/16326/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18% з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання постанови суду від 17 лютого 2025 року у справі №460/213/25; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення виплаченого на виконання постанови суду від 17 лютого 2025 року у справі №460/213/25; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання постанови суду від 17 лютого 2025 року у справі №460/213/25; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання постанови суду від 17 лютого 2025 року у справі №460/213/25.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 та був виключений зі списків особового складу і всіх видів забезпечення з 28.10.2024. На виконання судового рішення у справі №460/213/25 Відповідач у травні 2026 року здійснив доплату одноразової грошової допомоги при звільненні за 26 повних календарних років служби. Із нарахованої суми 28 319,00 грн Відповідач утримав податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 5%, внаслідок чого на рахунок Позивача перераховано 21 805,63 грн. Позивач вважає, що сума утриманого податку на доходи фізичних осіб підлягала рівноцінній компенсації, а військовий збір мав бути утриманий за спеціальною ставкою 1,5%. Такі дії Відповідача Позивач вважає протиправними та просить позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні повністю. В обґрунтування заперечень зазначає, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2025, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №460/213/25, Позивачу 28.05.2026 виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, при цьому з нарахованої суми утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 5097,42 грн та військовий збір за ставкою 5 % у розмірі 1415,95 грн. Відповідач вважає, що компенсація утриманого ПДФО не підлягає виплаті, оскільки спірні суми були виплачені Позивачу вже після його звільнення з військової служби та на виконання судового рішення, тобто у період, коли він не виконував обов`язків військової служби. Щодо військового збору Відповідач зазначає, що застосування ставки 1,5 % можливе лише за умови наявності у особи статусу діючого військовослужбовця та отримання нею грошового забезпечення. Оскільки на дату виплати Позивач уже був звільнений з військової служби, Відповідач вважає правомірним утримання військового збору за ставкою 5 %. З огляду на наведене, Відповідач просить відмовити у позові повністю.

Ухвалою суду від 31.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив військову службу та у період з 02.11.2023 по 28.10.2024 перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ).

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.10.2024 №1029-ОС Позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28.10.2024.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №460/213/25, яке набрало законної сили, адміністративний позов - задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 26 повних календарних років служби.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 26 повних календарних років служби, з урахуванням раніше виплачених сум.

З розрахунку нарахування та виплати одноразової грошової допомоги вбачається, що з урахуванням 26 повних календарних років служби сума допомоги становила 368 147,00 грн, раніше було виплачено 339 828,00 грн, а різниця, що підлягала доплаті, склала 28 319,00 грн.

Платіжною інструкцією від 27.05.2026 №16234 підтверджується перерахування Відповідачем на користь Позивача 21 805,63 грн.

Різниця між нарахованою сумою 28 319,00 грн та фактично перерахованою сумою 21 805,63 грн становить 6 513,37 грн, що арифметично відповідає утриманню 18% податку на доходи фізичних осіб у сумі 5 097,42 грн та 5% військового збору у сумі 1 415,95 грн.

Не погоджуючись із невиплатою грошової компенсації суми податку на доходи фізичних осіб та утриманням військового збору за ставкою 5% замість 1,5%, Позивач звернувся до суду із цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі – Порядок №44).

Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, а також особам, звільненим зі служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

За змістом пунктів 3–5 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, пов`язаних з утриманням податку на доходи фізичних осіб. Компенсація виплачується одночасно з виплатою відповідного доходу за місцем його одержання у розмірі утриманої суми податку.

Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та іншими визначеними цією нормою особами у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Отже, визначальним для застосування Порядку №44 є не дата фактичної виплати коштів, а правова природа доходу та виникнення права на нього у зв`язку з проходженням служби. Сам факт виплати належних сум після звільнення особи, зокрема на виконання судового рішення, не перетворює їх на інший вид доходу та не припиняє права особи на компенсацію утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Спірна сума 28 319,00 грн є доплатою одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, право на яку Позивач набув саме у зв`язку з проходженням військової служби. Тому одночасно з утриманням податку на доходи фізичних осіб Відповідач був зобов`язаний виплатити Позивачу рівноцінну компенсацію такого податку.

Із суми 28 319,00 грн податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% становить 5 097,42 грн. Доказів виплати Позивачу рівноцінної компенсації цієї суми матеріали справи не містять.

За таких обставин дії Відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без його рівноцінної компенсації не відповідають вимогам пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та Порядку №44, а відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо утримання військового збору суд зазначає таке.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено військовий збір. Загальна ставка військового збору для визначених Кодексом доходів фізичних осіб становить 5%.

Водночас підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань встановлено ставку 1,5% з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України, за винятком доходів, звільнених від оподаткування військовим збором.

Наведена норма пов`язує застосування спеціальної ставки 1,5% з характером доходу як грошового забезпечення, грошової винагороди чи іншої виплати, що здійснюється відповідно до законодавства у зв`язку з військовою службою. Тому для вирішення цього спору визначальним є походження та правова природа спірної виплати, а не лише факт припинення статусу військовослужбовця до дати фактичного перерахування коштів.

Як установлено судом, спірна сума виплачена Позивачу як доплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, тобто є виплатою, право на яку виникло у зв`язку з проходженням військової служби. Її виплата у травні 2026 року на виконання судового рішення не змінює такої правової природи.

Відтак до спірної виплати мала бути застосована ставка військового збору 1,5%. Із суми 28 319,00 грн військовий збір за ставкою 1,5% становить 424,79 грн, тоді як за ставкою 5% утримано 1 415,95 грн. Розмір надміру утриманого військового збору становить 991,17 грн, що відповідає 3,5% від нарахованої суми.

За таких обставин утримання Відповідачем військового збору за ставкою 5% замість 1,5% є протиправним, а надміру утримана сума військового збору підлягає поверненню Позивачу.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% із суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №460/213/25, без виплати рівноцінної компенсації утриманої суми податку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого із грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №460/213/25.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору за ставкою 5 відсотків замість 1,5 відсотка із суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №460/213/25.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України повернути ОСОБА_1 надміру утриманий військовий збір у розмірі 3,5 відсотка від суми грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №460/213/25.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 05 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя К.М. Недашківська