Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №202/6502/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/6502/26

Провадження № 2/202/5260/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 202/6502/26 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.07.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.09.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 556818-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

11.09.2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 556818-КС-001 про надання кредиту, яку відповідач 11.09.2025 року прийняв (акцептував). ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7916, який боржником було введено/відправлено.

За умовами договору відповідач отримав від кредитодавця ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 1% за кожен день користування кредитом.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав в особистому кабінеті.

Також, між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди до Договору № 556818-КС-001 про надання кредиту, а саме: 24.10.2025 - Додаткову угоду № 1 на суму 5 000,00 грн; 06.12.2025 - Додаткову угоду № 2 на суму 8 000,00 грн.

Загальний розмір наданого кредиту склав 18 000,00 грн.

Відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за Договором, здійснивши лише часткові оплати на суму 25 886,21 грн, у зв`язку з чим станом на 05.06.2026 року утворилася заборгованість у сумі 33 692,69 грн, яка складається з: 12 865,66 грн - сума прострочених платежів за тілом кредиту; 14 409,92 грн - сума прострочених платежів за процентами; 6 417,11 грн - сума заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України.

Враховуючи, що заборгованість у добровільному порядку не погашена, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 556818-КС-001 у розмірі 33 692,69 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2026 провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву суду не надавав.

Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, суд приймає до уваги лише надані позивачем докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення.

Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 556818-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до вищевказаного договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом. Договір підписано електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-7916.

Надалі між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 24.10.2025 року на суму 5 000,00 грн, та Додаткову угоду № 2 від 06.12.2025 року на суму 8 000,00 грн.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало, перерахувавши кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи та випискою банку.

Відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків, у зв`язку з чим станом на 05.06.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 33 692,69 грн, яка складається з: 12 865,66 грн - прострочений борг за тілом кредиту; 14 409,92 грн - прострочений борг за процентами; 6 417,11 грн - відсотки, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору в повному обсязі не повернуто, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 27 275,58 грн, з яких: за тілом кредиту в розмірі 12 865,66 грн та за процентами в розмірі 14 409,92 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими за ст. 625 ЦК України в сумі 6 417,11 грн, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена до стягнення сума 6 417,11 грн за своєю правовою природою не є процентами за користування кредитом у розумінні ст. 1048, 1054 ЦК України (плата за кредит), стягнення яких заявлено окремо (14 409,92 грн). Позивач нарахував її відповідно до ст. 625 ЦК України як проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання, причому в розмірі, що значно перевищує 3 % річних від суми боргу, тобто за ставкою, встановленою договором як «інший розмір процентів» у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. Такі проценти, незалежно від їх розміру, є спеціальною мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України суд доходить висновку, що на Договір № 556818-КС-001 поширюється дія цього пункту. Отже, ОСОБА_1 звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а нараховані суми за ст. 625 ЦК України в розмірі 6 417,11 грн за період дії воєнного стану підлягають списанню кредитодавцем і стягненню не підлягають.

Суд враховує, що Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено, а пункт 6 цього розділу викладено в новій редакції, відповідно до якої звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит поширюється на договори, укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності зазначеним Законом. Договір № 556818-КС-001 укладено 11.09.2025, тобто після цієї дати, а тому пункт 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» на нього не поширюється.

Водночас це не виключає застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є самостійною нормою. Законом № 3498-IX цей пункт не змінено і не виключено, він є чинним і поширюється на всі договори, за якими позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), без будь-якого обмеження за датою їх укладення. Звуження сфери дії спеціальної пільги, встановленої Законом України «Про споживче кредитування», не скасовує дії норми Цивільного кодексу України, яка продовжує регулювати ці відносини.

Відповідних змін до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не внесено. Частина третя статті 1054 ЦК України, згідно з якою особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом, не свідчить про протилежне, оскільки положення пункту 18 спеціальним законом не змінено і не скасовано.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 зазначив, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на договори позики, кредитні договори, «і в тому числі договір про споживчий кредит», а в постанові від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 застосував цю норму до вимог про стягнення сум за ст. 625 ЦК України за кредитним договором.

Оскільки прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором, укладеним 11.09.2025, повністю припадає на період дії в Україні воєнного стану, він звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, у тому числі від сплати процентів, нарахованих за договірною ставкою відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної суми, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено на 80,95%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини у розмірі 2 155,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 141, 263–265, 280–281 ЦПК України, ст.ст.261, 509, 525, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 556818-КС-001 про надання кредиту від 11.09.2025 року у розмірі 27 275 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 58 коп., з яких: 12 865,66 грн - сума прострочених платежів за тілом кредиту; 14 409,92 грн - сума прострочених платежів за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) сплачений судовий збір у розмірі 2 155 (дві тисячі сто п`ятдесят п`ять) грн 32 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 02.10.2026.

Суддя Анастасія МИХАЛЬЧЕНКО