Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №644/5403/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 644/5403/26

Провадження № 2/202/5275/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного

цивільну справу № 644/5403/26 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0544-1155 від 21.11.2020 у розмірі 21 414,10 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.11.2020 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0544-1155, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 10 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2 % на день. Відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала.

28.10.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 02_10_2021, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 0544-1155.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідачки становить 21 414,10 грн, з яких: 9 800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11 100,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими на дату відступлення права вимоги; 427,92 грн - інфляційні втрати; 86,18 грн - 3 % річних. Позивач просив стягнути зазначену заборгованість, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 04.06.2026 року справу передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 02.07.2026 року відкрито провадження у справі.

13.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просила відмовити в задоволенні позову. Зазначала, що наданий позивачем розрахунок не дає змоги перевірити періоди нарахування процентів і застосовану ставку; після спливу строку кредитування кредитодавець втратив право нараховувати договірні проценти; позивач має довести належний перехід до нього права вимоги. Відповідачка також заявила про застосування позовної давності та просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу як неспівмірні.

Повідомлені судовими повістками про час та місце розгляду справи представник позивача та відповідач у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2020 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Кредитний договір № 0544-1155. Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А161», надісланим 21.11.2020 на її фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію та даними моніторингу дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

За умовами Кредитного договору відповідачці надано кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 21 день з терміном платежу 11.12.2020 зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 2 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування (730 % річних); сума процентів за строк кредиту становить 4 200,00 грн (пункти 2-4 договору). Договором передбачено право позичальника пролонгувати строк кредиту не більше чотирьох разів (пункт 14).

Пунктом 11.1 Кредитного договору передбачено, що в разі неповернення суми кредиту у встановлений строк позичальник сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами за ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 2 % за кожен день фактичного користування сумою кредиту до дати її повернення; максимальний сукупний розмір таких процентів не може перевищувати 200 % від суми кредиту.

Кошти перераховано відповідачці 21.11.2020, що підтверджується даними моніторингу дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця («Перерахування коштів», 21.11.2020 14:56:37), доданими до позову доказами перерахування коштів, а також випискою АТ КБ «ПриватБанк».

Договір, укладений в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі (ст.ст. 205, 207, 639 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Перехід до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за Кредитним договором № 0544-1155 підтверджується договором факторингу № 02_10_2021 від 28.10.2021, додатковою угодою № 1 від 04.11.2021, платіжним дорученням про оплату за договором факторингу та витягом з реєстру боржників. Доказів, які б спростовували перехід права вимоги, відповідачка не надала.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів повернення кредиту відповідачка не надала, тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 800,00 грн підлягає задоволенню.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування; після цього кредитодавець має право на стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, у тому числі в розмірі, встановленому договором.

З розрахунку заборгованості первісного кредитора (детальних щоденних нарахувань і погашень за договором станом на 09.11.2021) вбачається, що на суму кредиту 10 000,00 грн нараховувалися проценти в розмірі 2 % на день (200,00 грн на день); 10.12.2020 відповідачка сплатила 4 200,00 грн, з яких 4 000,00 грн - проценти та 200,00 грн - тіло кредиту, після чого заборгованість за тілом кредиту становила 9 800,00 грн; 04.01.2021 відповідачка сплатила 4 900,00 грн процентів. Надалі проценти в розмірі 2 % на день (196,00 грн на день) нараховувалися на залишок тіла кредиту з 05.01.2021 по 02.03.2021, після чого нарахування припинено; заборгованість за процентами становить 11 100,00 грн.

Здійснені відповідачкою платежі свідчать про визнання нею договору та отримання кредиту. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування в розмірі 2 % на день здійснювалося відповідно до пункту 11.1 Кредитного договору, яким сторони встановили інший, ніж 3 % річних, розмір процентів за прострочення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Така можливість узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12.

Нараховані проценти не перевищують граничного розміру, встановленого пунктом 11.1 договору (200 % від суми кредиту), та нараховані до введення в Україні воєнного стану, тому пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на них не поширюється. Розрахунок первісного кредитора відповідачкою не спростовано, власного розрахунку вона не надала. За таких обставин вимога про стягнення 11 100,00 грн підлягає задоволенню.

Згідно з розрахунком позивача станом на 05.04.2026 3 % річних у розмірі 86,18 грн нараховано на суму боргу 9 800,00 грн за період з 09.11.2021 по 23.02.2022 включно (107 днів), а інфляційні втрати в розмірі 427,92 грн - на ту саму суму за листопад 2021 року - лютий 2022 року. Отже, ці суми нараховано за прострочення, допущене до введення в Україні воєнного стану, і дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на них не поширюється. Періоди нарахування не збігаються з періодом нарахування процентів за пунктом 11.1 договору. Розрахунок перевірено судом, він є арифметично правильним, тому вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідачки про застосування позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Строк повернення кредиту за договором настав 11.12.2020. Пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX) строки, визначені ст. 257 ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), продовжувалися на строк дії такого карантину. Карантин тривав до 30.06.2023. Надалі перебіг позовної давності продовжувався (зупинявся) на строк дії воєнного стану відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який виключено Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX з 04.09.2025.

Отже, на момент звернення позивача до суду (29.04.2026) трирічна позовна давність не сплинула, і підстав для відмови в позові з цих мотивів немає.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 21 414,10 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 800,00 грн, заборгованість за процентами - 11 100,00 грн, інфляційні втрати - 427,92 грн, 3 % річних - 86,18 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони; за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, клопотання відповідачки про зменшення витрат, те, що справа є малозначною та незначної складності, у цій категорії справ наявна усталена судова практика, позовна заява має типовий характер, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд доходить висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідачки, до 2 000,00 грн, що відповідає критерію співмірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 257, 267, 512, 514, 516, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Кредитним договором № 0544-1155 від 21.11.2020 у розмірі 21 414 (двадцять одна тисяча чотириста чотирнадцять) гривень 10 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 800,00 грн; заборгованість за процентами - 11 100,00 грн; інфляційні втрати - 427,92 грн; 3 % річних - 86,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суддя склала 02.10.2026

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО