Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №173/3487/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3487/26

Номер провадження1-кп/173/255/2026

В И Р О К

іменем України

05 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у спрощеному порядку кримінальне провадження (ЄРДР № 12026046430000064 від 01.09.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, непрацевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 . 19.08.2026 близько 15 год. 30 хв, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебував біля території домоволодіння колишньої дружини, ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , де також у цей час перебував батько колишньої дружини (колишній тесть) потерпілий ОСОБА_6 , з яким він перебуває у сімейних стосунках в розумінні ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Так, у вказаний день та час ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив сварку з батьком колишньої дружини (колишнім тестем) потерпілим ОСОБА_6 .

Так, у вказаний день та час. під час сварки, в ході раніше виниклого конфлікту у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення легких тілесних ушкоджень, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи їх наслідки, знаходячись на території домоволодіння потерпілого підійшов до нього спереду на відстані витягнутої руки та наніс один удар кулаком правої руки у обличчя потерпілого в область носу, від отриманого удару у потерпілого почалась носова кровотеча. У цей час із будинку потерпілого вибігла його донька (колишня дружина ОСОБА_4 ) та підійшла до них. Далі ОСОБА_4 почав знову кидатись на потерпілого та його доньку, але потерпілий ОСОБА_6 повалив ОСОБА_4 на землю та тримав останнього, щоб він заспокоївся. У цей час ОСОБА_4 перебуваючи у положенні лежачи на землі, дістав із кишені штанів кухонний ніж та наніс потерпілому один удар ножем в ліву ногу в область лівої гомілки.

У результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта № 1180-Е від 16.09.2026, потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді рани по задньо-зовнішній поверхні лівої гомілки у середній третині, з ушкодженням задньої групи м`язів лівої гомілки по ходу ранкового каналу - відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, як викликавши розлад здоров`я більше 6, але не менш 21 дня (п.п. 2.3.3. Наказ № 6. МОЗ України від 17.01.1995 року).

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, заявою обвинуваченого, захисника та заявою потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

При цьому під час досудового розслідування обвинувачений подав заяву, в якій зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що він обізнаний про позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку.

Потерпілий також надав письмову згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомився з обмеженням права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Крім того, у своїй заяві ОСОБА_4 у присутності захисника погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, зазначивши, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Вивчивши подані прокурором разом з обвинувальним актом матеріали досудового розслідування, суд не вбачає підстав для висновку про самообмову обвинуваченого, оскільки його позиція на стадії досудового розслідування не змінювалася, під час досудового розслідування обвинуваченому було призначено захисника, будь-яких зауважень, заперечень чи скарг на дії працівників поліції під час досудового розслідування сторона захисту не подавала.

Крім цього, судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Верхньодніпровському районному суду Дніпропетровської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, в якій вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав повністю, встановлені під час дізнання обставини не оспорює і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, а також беручи до уваги відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого та з урахуванням заяв і клопотань інших учасників кримінального провадження, суд доходить висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий у спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України за відсутності осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оцінивши матеріали досудового розслідування, надані прокурором разом з обвинувальним актом, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 винен у вчиненні кримінального проступку, а дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, є осудним, не працює, розлучений, на утриманні має неповнолітню доньку, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, не встановлено.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.

На думку суду, дане покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає тяжкості вчиненого кримінального проступку та особі обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 381- 382, 368, 370, 374, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно надіслати прокурору, обвинуваченому та потерпілому.

Суддя ОСОБА_1