Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №440/11001/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/11001/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2025/000078/2 від 17.07.2025.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2025/000078/2 від 17.07.2025, оскільки при поданні митної декларація додано всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товарів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД від 14.07.2025 № 25UA100060520541U5 посадовою особою спеціалізованого підрозділу прийнято рішення від 17.07.2025 № UA100000/2025/000078/2 на товар «Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів». Рішення прийнято за другорядним методом визначення митної вартості – резервним. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за МД детально розглянуто подані до митного оформлення документи та встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. В повідомленні про витребування додаткових документів зазначено підстави такого витребування, зокрема: 1)в платіжних інструкціях від № 113 та № 121 в графі «Призначення платежу» зазначено інвойс від 24.03.2025 № RO-20250352, який відсутній в поданих до митного оформлення документах, а саме під час декларування спірного товару. Банківські платіжні документи не можливо ідентифікувати з даною поставкою товару. 2) в інвойсі від 07.05.2025 № RO-20250352 печатка продавця відмінна від тієї, яка міститься в контракті від 21.03.2025 № 20250352. 3) в митній декларації № 424320250000005130 зазначено інший номер коносаменту. 4) відсутні платіжні документи за рахунком № LS-4660009, враховуючи умови договору 010823K.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

21.03.2025 між ТОВ «ТРАНССПЕЦТРЕЙД» - "Покупець" та "Tongli Tyre Co., Ltd." Китай - "Продавець" було укладено контракт № 20250352.

Відповідно до пункту 2.3. Контракту – Умови поставки : FOB Qingdao відповідно до Інкотермс 2020.

Згідно з цим Контрактом здійснюється постачання товару: Шини для вантажних автомобілів у кількості 275 шт. за ціною за шт. 132,00 дол. США. Загальна вартість становить 36300,00 дол. США.

Відповідно до пункту 2.4. Умови оплати: 30 % передплата, 70 % перед відвантаженням.

Згідно проформи рахунку від 24.03.2025 № RO-20250352 було домовлено поставити Шини для вантажних автомобілів у кількості 275 шт. за ціною за шт. 132,00 дол. США. Загальна вартість становить 36300,00 дол. США.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті №113 від 26.03.2025 було перераховано "Tongli Tyre Co., Ltd." 10890,00 доларів США та платіжною інструкцією в іноземній валюті № 121 від 23.04.2025 було перераховано "Tongli Tyre Co., Ltd." 25410,00 доларів США.

Транспортно експедиторське обслуговування здійснювалось на підставі договору №010823К від 01.08.2023 з ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ".

Згідно рахунку- фактурою № LS-4660009 від 10.07.2025 витрати пов`язані з транспортуванням вантажу включали:

- транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України -57375,37 грн ;

- міжнародне автоперевезення по території України - 60076,54 грн;

- транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України –

4070,22 грн;

- міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України – 40051,00 грн;

- експедиторська винагорода – 1045,50 грн;

- морське перевезення вантажу за межами державного кордону України;

Оплата за вказані послуги проведена 21.07.2025 згідно платіжної інструкції від 21.07.2025 №21.07.2025.

14.07.2025 ТОВ «ТРАНССПЕЦТРЕЙД» подано для митного оформлення поставленого товару МД №25UA100060520541U5, якою задекларовано до митного оформлення товар, визначений в специфікації до контракту №20250352 загальною вартістю 36300 доларів США.

До ЕМД № 25UA100060520541U5 декларантом надано: пакувальний лист (Packing list) № RO-20250352 від 07.05.2025, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № RO-20250352 від 07.05.2025, коносамент (Bill of lading) № QN25040573 від 12.05.2025, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 466845 від 10.07.2025, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № C250906913850051 від 12.05.2025, банківський платіжний документ, що стосується товару № 113 від 26.03.2025, банківський платіжний документ, що стосується товару № 121 від 23.04.2025, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4660009 від 10.07.2025, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 466845 від 10.07.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 20250352 від 21.03.2025, договір про надання послуг митного брокера № 260525K від 26.05.2025, договір (контракт) про перевезення № 010823K від 01.08.2023, договір (контракт) про перевезення № 1495 від 10.04.2023, договір (контракт) про перевезення № 242511 від 02.02.2021, копія митної декларації країни відправлення № 42432021005130 від 08.05.2025.

За результатами митного оформлення відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також прийняв рішення від 17.07.2025 №UA100000/2025/000078/2 про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу.

Згідно графи 33 рішення про коригування митної вартості:

На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі — МКУ, Кодекс), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 14.07.2025 № UA100060/2025/520541 (25UA100060520541U5), встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, та документів, що містять достовірні та об`єктивні відомості, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) у платіжних інструкціях від № 113 та № 121 в графі «Призначення платежу» зазначено інвойс від 24.03.2025 № RO-20250352, який відсутній в поданих до митного оформлення документах. Банківські платіжні документи неможливо ідентифікувати до даної поставки товару;

2) в інвойсі від 07.05.2025 № RO-20250352 печатка продавця відмінна від тієї, яка міститься в контракті від 21.03.2025 № 20250352;

3) в експортній декларації № 424320250000005130 зазначено інший номер коносаменту;

4) відсутні платіжні документи за рахунком № LS-4660009, враховуючи умови договору 010823K.

У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є нормальними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ, з поданих документів неможливо застосувати заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Водночас частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).

За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Пунктами 5, 6, 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов Контракту ТОВ "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" № 20250352 від 21.03.2025 придбано у компанії "Tongli Tyre Cо., Ltd" (КНР) товар – Шини для вантажних автомобілів 275/70R22.5 18PR CA10 на загальну суму 36300,00 дол. США.

Товар оплачений згідно платіжних інструкцій №113 від 26.03.2026 року на суму 10890,00 дол. США та № 121 від 23.04.2025; Проформами, (інвойсами) № RO-20250352 від 24.03.2025, № RO-20250352 від 07.05.2025 підтверджено митну вартість товару шини для вантажних автомобілів.

Вказані проформи (інвойси) підписані продавцем товару та містять необхідну інформацію про продаж товару.

Таким чином, вказані документи не містять розбіжностей та в них зазначено всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Крім того, всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар також зазначена у договорі продажу № 20250352 від 21.03.2025

Згідно договору про надання транспортно - експедиційного обслуговування №010823К від 01.08.2023, рахунку фактури № LS-4660009 від 10.07.2025, довідки від ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" № 466845від 10.07.2025 декларантом включено до митної вартості товару вартість транспортно - експедиційних послуг ( у тому числі розвантажувально-вантажні роботи); страхування вантажу не проводилось.

Зазначені вище документи, на переконання суду, повністю підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про не підтвердження митної вартості задекларованого товару за першим методом з посиланням на те, що в митній декларації № 424320250000005130 зазначено інший номер коносаменту, з огляду на наступне.

Декларантом з митною декларацією додано коносамент QN25040573 від 12.05.2025. Вказаний товаросупровідний документ містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ТОВ «ТРАНССПЕЦТРЕЙД» товару на підставі зовнішньоекономічного контракту, зокрема назва контейнеру його номер повністю співпадає із відповідними відомостями, зазначеними в митній декларації країни відправлення.

Таким чином, суд зазначає, що митний орган мав змогу пересвідчитись в обґрунтованості зазначених номеру коносаменту наданого до митного оформлення та зазначеного у митній декларації країни відправлення від 08.05.2025 № 253224938, та переконатись, що сума витрат на транспортування стосується саме цієї поставки (партії товару).

Також, суд зазначає, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 08.05.2025 р. у справі № 380/25301/23.

Суд наголошує, що подані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності дають змогу підтвердити митну вартість товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об`єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.

Доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

Митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі ЕМД від 29.05.2025 №25UA100110525963U2.

Однак, поставка товару за вищевказаною митною декларацією здійснювалася від різних експортерів та на різних умовах, що не дає достатніх підстав ототожнювати визначені у таких деклараціях митну вартість товарів.

До того ж, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Проте відповідач таких доказів суду не надав.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 43271932, вул. Київська, буд. 34, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701) до Київської митниці (бул. Вацлава Гавела, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2025/000078/2 від 17.07.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяС.О. Удовіченко