Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №440/11910/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 05 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/11910/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності за період з 01 червня 2026 року по 17 червня 2026 року включно за II групою інвалідності.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності за період з 01 червня 2026 року по 17 червня 2026 року включно за II групою інвалідності відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-XII.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач протиправно не виплачував пенсію за інвалідністю за другою групою до встановлення йому ІІІ групи інвалідності за результатами повторного огляду. Крім того вказує на те, що з причин які не залежали від нього ( очікування черги засідання експертної команди) повторне оцінювання було проведене лише 18.06.2026, тоді як ІІ група інвалідності була встановлена до 31.05.2026. При цьому наголошує, що направлення на повторне оцінювання було оформлене завчасно 26.05.2026. Відтак, посилання відповідача на порушення позивачем строку повторного огляду не відповідає дійсності. А відтак невиплата йому пенсії за інвалідністю за ІІ групою у період з 01.06.2026 по 17.06.2026 є протиправним.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18.09.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив у їх задоволенні відмовити.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримую пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII як особа з інвалідністю внаслідок війни.

Позивачу до 31.05.2026 було встановлено II групу інвалідності.

26.05.2026 року закладом охорони здоров`я щодо позивача було сформовано направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи, що відображається у підпунктах 12.1– 12.2 (пункт 12) Витягу з рішення експертної команди № 24/26/746/В від 18.06.2026 .

Повторне оцінювання було проведено18.06.2026 року, за результатами якого позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок війни з 18.06.2026 року по 31.07.2029 року.

23.06.2026 року позивач звернувся до Відповідача із Заявою про поновлення та перерахунок пенсії, у якій посилався на частину 2 статті 28 Закону України № 2262- XII, яка передбачає: «В разі порушення особою з інвалідністю строку повторного огляду з поважної причини виплата їй пенсії поновлюється з дня зупинення, але не більш як за 3 роки до дня повторного огляду, якщо медико-соціальна експертна комісія визнає її за цей період особою з інвалідністю. Якщо за цих умов при повторному огляді встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений час виплачується за попередньою групою інвалідності.»

Листом від 24.07.2026 року № 24766/К-1600-26 Відповідач відмовив у виплаті пенсії за період очікування комісії з 01.06.2026 по 17.06.2026 за II групою, в якому вказав на продовження виплати з 18.06.2026 за III групою та посиланням на постанову КМУ №1338 від 15.11.2024.

01.08.2026 року позивач подав скаргу до Пенсійного фонду України, однак листом від 03.08.2026 р. № 102750/К-2800-26 за підписом Голови правління Є. Капнуса скаргу залишено без задоволення.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII).

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-XII як особа з інвалідністю внаслідок війни.

До 31.05.2026 позивачу була встановлена II група інвалідності.

Отже, до цієї дати включно позивач мав статус особи з інвалідністю II групи, який був юридичною підставою для виплати йому пенсії по інвалідності у відповідному розмірі.

Відповідно до статті 26 Закону № 2262-XII пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються на весь час інвалідності, встановленої у визначеному законодавством порядку.

Таким чином, закінчення строку, на який позивачу було встановлено II групу інвалідності, саме по собі зумовлювало необхідність проходження повторного оцінювання для визначення подальшого статусу позивача як особи з інвалідністю та відповідного права на пенсію.

Водночас суд враховує, що з 01.01.2025 законодавством запроваджено оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами, а відповідні нормативні акти передбачають функціонування електронної системи оцінювання та проведення повторного оцінювання експертними командами.

У цій справі встановлено, що ще 26.05.2026, тобто до закінчення строку встановленої позивачу II групи інвалідності, закладом охорони здоров`я було сформовано направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи.

Зазначена обставина підтверджується, зокрема, витягом із рішення експертної команди № 24/26/746/В від 18.06.2026, у якому у підпунктах 12.1– 12.2 пункту 12 зафіксовано відомості щодо своєчасного формування відповідного направлення.

Отже, позивач не залишив питання повторного оцінювання без вирішення після закінчення строку встановлення інвалідності, а необхідна процедура була розпочата ще до 31.05.2026.

Разом із тим, фактичне оцінювання повсякденного функціонування позивача експертною командою відбулося 18.06.2026, тобто після закінчення строку, на який йому було встановлено II групу інвалідності.

За результатами такого оцінювання експертною командою позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок війни з 18.06.2026 по 31.07.2029.

Таким чином, між 31.05.2026 – останнім днем дії II групи інвалідності – та 18.06.2026 – датою прийняття рішення за результатами повторного оцінювання – існував період, протягом якого позивач фактично очікував проведення оцінювання.

Оцінюючи правомірність невиплати пенсії за цей період, суд виходить із положень статті 28 Закону № 2262-XII.

Згідно зі статтею 28 Закону № 2262-XII в разі порушення особою з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом строку повторного огляду у медико-соціальних експертних комісіях виплата їй пенсії зупиняється, а при визнанні її знову особою з інвалідністю - поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць до дня повторного огляду.

Водночас законодавець передбачає спеціальне правило на випадок, коли строк повторного огляду порушено з поважної причини: за таких умов пенсія поновлюється з дня зупинення за умови підтвердження інвалідності за відповідний період, а у разі встановлення при повторному огляді іншої групи інвалідності пенсія за відповідний час виплачується за попередньою групою.

Отже, із системного аналізу положень статей 26 та 28 Закону № 2262-XII вбачається, що правовим наслідком порушення строку повторного огляду є зупинення виплати пенсії, однак закон пов`язує можливість такого наслідку саме з порушенням строку повторного огляду особою з інвалідністю.

У цьому випадку суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що позивач не вчинив необхідних від нього дій для своєчасного проходження повторного оцінювання.

Навпаки, матеріалами справи підтверджується, що направлення на оцінювання було сформоване 26.05.2026, тобто за п`ять днів до закінчення строку дії II групи інвалідності.

При цьому саме формування направлення є дією, спрямованою на ініціювання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи, а подальша дата фактичного проведення оцінювання залежала від організації роботи експертної команди та визначення дати розгляду справи.

З огляду на це, сам по собі факт проведення оцінювання 18.06.2026, тобто після закінчення строку дії попередньо встановленої групи інвалідності, не може автоматично ототожнюватися з порушенням позивачем строку повторного огляду.

Інше тлумачення призвело б до покладення на особу негативних наслідків за обставини, яка перебуває поза межами її контролю, – визначення конкретної дати розгляду справи експертною командою, за умови що особа до закінчення строку інвалідності вчинила необхідні дії для проходження повторного оцінювання.

Суд також враховує, що за результатами оцінювання 18.06.2026 позивача знову визнано особою з інвалідністю та встановлено III групу інвалідності внаслідок війни. Отже, перерва у встановленні інвалідності була зумовлена не встановленням відсутності інвалідності у позивача, а виключно тим, що рішення за результатами повторного оцінювання було прийнято після закінчення строку дії попередньої групи.

Відтак, у спірний період з 01.06.2026 по 17.06.2026 включно позивач фактично перебував у процедурі повторного оцінювання, розпочатій до закінчення строку попередньо встановленої інвалідності, а тому відсутні підстави вважати, що саме позивач порушив строк повторного огляду в розумінні статті 28 Закону № 2262-XII.

При цьому суд бере до уваги, що при повторному оцінюванні позивачу встановлено іншу, нижчу групу інвалідності – III групу замість II.

З огляду на спеціальне правило статті 28 Закону № 2262-XII щодо виплати пенсії за попередньою групою у випадку, коли при повторному огляді встановлено іншу групу інвалідності, суд доходить висновку, що наявність проміжку між закінченням строку дії II групи та датою встановлення III групи не може бути підставою для позбавлення позивача права на пенсію за цей період за умови, що необхідні для повторного оцінювання дії були вчинені ним своєчасно.

За таких обставин посилання відповідача на сам факт встановлення III групи інвалідності з 18.06.2026 як на достатню підставу для невиплати пенсії за період з 01.06.2026 по 17.06.2026 є необґрунтованим.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 також саме по собі не спростовує наведеного висновку, оскільки зазначена постанова регулює процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, тоді як питання пенсійних наслідків зміни групи інвалідності та поновлення виплати пенсії регулюються спеціальними положеннями Закону № 2262-XII.

Суд зазначає, що підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати або звужувати обсяг прав, гарантованих законом, а тому положення Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи підлягають застосуванню у взаємозв`язку з положеннями статей 26 та 28 Закону № 2262-XII.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності за період з 01.06.2026 по 17.06.2026 лише з підстави відсутності на цей період рішення експертної команди про встановлення інвалідності є неправомірним, оскільки до закінчення строку дії II групи інвалідності позивачем було своєчасно ініційовано процедуру повторного оцінювання, а затримка у проведенні такого оцінювання не залежала від його волі.

Відтак суд вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності за період з 01.06.2026 по 17.06.2026 включно за II групою інвалідності.

Належним способом захисту порушеного права позивача у цьому випадку є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності за період з 01.06.2026 по 17.06.2026 включно виходячи з розміру пенсії, встановленого для II групи інвалідності, з урахуванням фактично виплачених сум.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності за період з 01 червня 2026 року по 17 червня 2026 року включно за II групою інвалідності.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності за період з 01 червня 2026 року по 17 червня 2026 року включно за II групою інвалідності відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-XII.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА.О. Чеснокова