Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №440/11137/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/11137/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ВЕНКРАС АВТО" до Відділу державного нагляду (контролю) в Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2025 року Приватне підприємство "ВЕНКРАС АВТО" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) в Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови серії ОПШ №067064 від 29.07.2025.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відомостей про вагу, зазначених у товаро-транспортній накладній недостатньо для застосування штрафних санкцій без проведення фактичного зважування транспортного засобу з вантажем. Також наполягав на тому, що в ході документального габарито-вагового контрою не було враховано, що транспортний засіб був частково розвантажений.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що 11.06.2025 під час проведення рейдової перевірки належного позивачу транспортного засобу проводився саме документальний контроль, який не передбачає зважування автомобіля, а визначає масу автомобіля на підставі додавання власної маси автомобіля та маси вантажу, за наявності для цього даних у товаро-транспортних накладних. У даному випадку, посадовими особами відповідача такий контроль було здійснено на підставі даних, наявних у товарно-транспортній накладній, та виявлено їх перевищення понад 30% відповідно до встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до абз 17 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

11.06.2025 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №ОНР002104 від 06.06.2025 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області за адресою а/д О-190510 Конотоп-Вирівка Присейм`я було проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт та перевірено транспортний засіб марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки SAMRO, державний номерний знак НОМЕР_2 , що використовуються для здійснення перевезень ПП "ВЕНКРАС АВТО", за результатами якої встановлено порушення перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний акт проведення перевірки №ОАР055020 від 11.06.2025.

За змістом акту проведення перевірки №ОАР055020 від 11.06.2025 посадовою особою виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме «Перевезення вантажу згідно ТТН №18 від 11.06.2025 з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм на 69,1%, а саме: загальна вага т/з становить 40,58 т при допустимій 24,0 т (дорога місцевого значення)», відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ– перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. При цьому, водій транспортного засобу (Кацун Ю.В.) зі змістом вказаного акту та виявлених порушень ознайомлений, копію отримав, що засвідчив власним підписом, надав пояснення: «Рухаючись с Кролівца звернувши в сторону Спаського попереджувального знаку що дорога являється міського типу не було».

11.07.2025 відповідачем на адресу позивача 37800, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Хорол, вул. Шевченка, буд. 72 а, кв. 2, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0601168973563 відповідно до списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих направлено повідомлення за вих. №61492/36/24-25 від 11.07.2025 про призначення розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт на 29.07.2025 та необхідність з`явитися до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області для участь у розгляді справи та надання пояснень/заперечення.

За результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову від 29.07.2025 №067064 про застосування до ПП "ВЕНКРАС АВТО" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51 000,00 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ (в подальшому – Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону № 2344-III, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах.

Відповідно до ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з ч.ч. 17 - 20 ст. 6 Закону № 2344-III, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути. Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Аналіз вищевикладених норм законодавства вказує, що контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися автомобільним перевізником та такий контроль не залежить ані від протяжності маршрутів, ані від виду перевезення: внутрішнього чи міжнародного.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 33 Закону України від 08.09.2005 №2862-IV "Про автомобільні дороги", рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1 та 11 статті 8 цього ж Закону, автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Перелік доріг місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації один раз на три роки.

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 р. № 363 (далі - Правила перевезення).

Правилами перевезення на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Відповідно до пунктів 2.5 та 2.7 Правил перевезення, за способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними, а в залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні). За цими правилами здійснюються перевезення вантажів, маса і габарити яких в транспортному положенні разом з транспортним засобом не перевищують обмеження, що встановлені Правилами дорожнього руху України.

Згідно з пунктом 27.1 Правил перевезення, перевезення великовагових і великогабаритних вантажів автомобільними транспортними засобами здійснюється з особливостями, встановленими Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 30 (надалі - Правила № 30).

Відповідно до пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: б) фактичної маси, а саме: комбіновані транспортні засоби: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом максимального значення для автомобільних доріг місцевого значення 24 тонн.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами".

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах, врегульовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (надалі - Порядок № 879).

Пунктом 2 Порядку № 879 встановлено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів; пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціалізований транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 4 Порядку № 879 встановлено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

Згідно з п. 6 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

Пунктом 32 Порядку № 879 встановлено, що перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Агентством відновлення підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу – вантажовідправник (п. 39 Порядку № 879).

Пунктом 16 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль, включає документальний та/або точний контроль.

Пунктом 51 Порядку № 879 визначено, що документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що габаритно-ваговий контроль може проводитися лише шляхом документального контролю без визначення параметрів на стаціонарному чи пересувному пункті. При цьому, орган контролю здійснює його шляхом додавання маси транспортного засобу та вантажу.

Відповідно до абз 17 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судовим розглядом встановлено, що результати проведеного 11.06.2025 документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача відображені в акті №ОАВ004301 від 11.06.2025 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідці №ДЗ042301 від 11.06.2025.

В свою чергу, загальні результати проведення рейдової перевірки та здійсненого габаритно-вагового контролю зафіксовані в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом – акт проведення перевірки №ОАР055020 від 11.06.2025.

Так, 11.06.2025 під час проведення рейдової перевірки належного позивачу транспортного засобу проводився саме документальний контроль, який не передбачає зважування автомобіля, а визначає масу автомобіля на підставі додавання власної маси автомобіля та маси вантажу, за наявності для цього даних у товаро-транспортних накладних.

У даному випадку, посадовими особами відповідача такий контроль було здійснено на підставі даних, наявних у товарно-транспортній накладній, та виявлено їх перевищення понад 30% відповідно до встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Зокрема, в ході проведення рейдової перевірки водієм транспортного засобу було надано посадовим особам відповідача товарно-транспортну накладну №18 від 11.06.2025, відповідно до якої маса вантажу (просо) становить: нетто – 26,08 т, тара 14,50 т, брутто – 40,58 т.

В цьому контексті варто звернути увагу, що виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності підстав для притягнення до відповідальності здійснюється на саме під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) на основі пред`явлених водієм транспортного засобу документів.

За даними наданої водієм в ході проведення перевірки товарно-транспортної накладної №18 від 11.06.2025 було встановлено загальну масу транспортного засобу з вантажем 40,58 т при нормативно допустимих 24,0 т для доріг місцевого значення, отже, у спірному випадку було встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 16,58 т, тобто на 69,1% від норми.

В контексті зазначеного, з приводу доводів позивача в позовній заяві про недостовірність встановленої посадовими особами Відповідача під час проведення рейдової перевірки маси транспортного засобу з вантажем, оскільки не було враховано факту часткового розвантаження транспортного засобу в проміжному пункті, суд зазначає про безпідставність таких тверджень Позивача та їх невідповідність фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Так, відповідно до фактичних обставин справи транспортний засіб Позивача було зупинено для проведення рейдової перевірки 11.06.2025 об 11.20 год, що підтверджується наявним відеозаписом процесу проведення перевірки з портативного відеореєстратора інспектора, на а/д О-190510 Конотоп-Вирівка-Присейм`я та водієм транспортного засобу ОСОБА_1 було надано для перевірки товарно-транспортну накладну №18 від 11.06.2025 з вказівкою повної маси транспортного засобу 40,58 т, що не заперечувалося водієм.

В свою чергу, за твердженням позивача, об 11.50 год. транспортний засіб був частково розвантажений в с. Лапшине Кролевецького р-ну, про що було складено відповідний Акт №05-Р від 11.06.2025 про часткове розвантаження транспортного засобу.

Так, зі змісту Акту №05-Р від 11.06.2025 вбачається, що зі сторони автомобільного перевізника ПП «Венкрас Авто» останній підписаний водієм транспортного засобу ОСОБА_1 .

Однак, безпосередньо під час проведення перевірки водієм жодним чином не зазналося про проведене часткове розвантаження транспортного засобу та про наявність відповідного акту №05-Р від 11.06.2025, який він же і підписував.

Водій транспортного засобу ( ОСОБА_1 ) надав пояснення: «Рухаючись с Кролівца звернувши в сторону Спаського попереджувального знаку що дорога являється міського типу не було».

Враховуючи зазначене, перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів загальної маси (40,58 т при допустимих 24,000 т) становить 69,1%, тобто понад 30%, що свідчить про наявність в діях позивача порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку “Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1676 від 08.11.2006 р. (в подальшому – порядок № 1567), справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Судовим розглядом встановлено, що 11.07.2025 відповідачем на адресу Позивача 37800, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Хорол, вул. Шевченка, буд. 72 а, кв. 2, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0601168973563 відповідно до списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих направлено повідомлення за вих. №61492/36/24-25 від 11.07.2025 про призначення розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт на 29.07.2025 та необхідність з`явитися до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області для участь у розгляді справи та надання пояснень/заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення законодавства виявлено в результаті здійснення документального габаритно-вагового контролю, про що зазначається в акті №ОАВ004301 від 11.06.2025 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідці №ДЗ042301 від 11.06.2025.

Суд зазначає, що автомобільний перевізник перед початком руху має побудувати маршрут таким чином, щоб не порушувати правила дорожнього руху.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Стаття 48 Закону № 2344-ІІІ передбачає, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Таким чином, доводи позивача про те, що при документальному габаритно-ваговому контролю неможливо визначити точні параметри транспортного засобу, зокрема, його вагу, є безпідставними, оскільки на виконання вимог чинного законодавства учасники господарських відносин з перевезення вантажу зобов`язані самостійно визначити вагу вантажу, додати до власної ваги транспортного засобу та зазначити достовірні дані щодо параметрів його у товарно-транспортній накладній.

Крім того, суд зазначає, що законом чітко визначена процедура здійснення саме документального габаритно-вагового контролю - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку № 879) а також п. 16 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Таким чином, враховуючи підтвердження факту перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 30 % під час перевезення подільного вантажу, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу та відсутні підстави для її скасування, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ВЕНКРАС АВТО" до Відділу державного нагляду (контролю) в Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА.Б. Головко