Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №541/1105/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 541/1105/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №541/1105/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, поліцейського Сектору реагування патрульної поліції Миргородського районного відділу поліції Лимоні Юрія Олександровича, інспектора Сектору реагування патрульної поліції Миргородського районного відділу поліції Павлика Тараса Анатолійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

18.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищезазначеним позовом, в якому після остаточного уточнення змісту позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії співробітників поліції ОСОБА_2 та Павлика Т.А. щодо незаконного затримання, застосування фізичної сили, використання спеціальних засобів кайданок та примусової доставки до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ТЦК);

- визнати дії працівників ТЦК незаконними щодо утримання ОСОБА_1 протягом чотирьох діб у приміщенні ТЦК без судового рішення, зокрема порушення права на свободу, належне утримання та гуманне ставлення.

Мотивуючи позов, заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку співробітників поліції, які доставили позивача до ТЦК. Повідомляє про факт його утримання протягом чотирьох діб у ТЦК без достатніх на це підстав, з огляду на що дії працівників ТЦК також вважає протиправними.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.03.2025 матеріали адміністративного позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України передано до Полтавського окружного адміністративного суду, куди сформована справа №541/1105/25 надійшла 08.04.2025 та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями цього ж дня передана до провадження судді.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 справу №541/1105/25 було прийнято до провадження, а позовну заяву - залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою від 22.04.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справ та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

09.05.2025 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - ГУНП) висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що застосування поліцейськими Миргородського РВП ГУНП ОСОБА_2 та Павликом Т.А. заходів примусу відносно ОСОБА_1 є законним, оскільки здійснювалося у відповідності до ч. 1 ст. 44, п.п. «б», «г» п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію». Враховуючи ситуацію на місці події, обрані заходи були необхідними для забезпечення особистої безпеки поліцейських, припинення протиправних дій, затримання правопорушника, застосовувалися пропорційно до створеної загрози заподіяння шкоди й ефективно, що забезпечило виконання повноважень поліції в рамках припинення протиправних дій зазначеної вище особи, його затримання та застосування поліцейських заходів (а.с. 35-41).

02.06.2025 до суду до суду надійшов відзив на позов, в якому представник ТЦК також висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що у зв`язку з неявкою у визначений у повістці час гр. ОСОБА_1 31.01.2025 системою Реєстр був автоматично оголошений в розшук шляхом електронного звернення до Національної поліції як порушник військового обліку. 04.03.2025 на доставленого приводом поліції гр. ОСОБА_1 уповноваженою особою ТЦК було складено протокол №91 за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за ч. 3 ст. 2101 КУпАП. Під час складання протоколу було встановлено що гр. ОСОБА_1 останній раз проходив військово-лікарську комісію у 2016 році, рішенням військово-лікарської комісії визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час в особливий період. Однак у квітні 2024 року в Україні скасували статус "обмежено придатний". Тепер військовозобов`язані та військові можуть бути лише "придатні" чи "непридатні". Для врегулювання спірних правових відносин підлягає застосуванню абзац 13 пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, відповідно до якого постанова ВЛК районних міських ТЦК про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період оформляється довідкою ВЛК. Тож гр. ОСОБА_1 повинен в обов`язковому порядку пройти військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби до 05.06.2025. Додав, що 14.03.2025 за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП, стосовно позивача винесено постанову №103 від 14.03.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с. 70-72).

Правом на відповідь на відзив позивач не скористався.

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Громадянин України ОСОБА_1 , який народися ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ручки Гадяцького району Полтавської області, перебуває на обліку у третьому відділі ТЦК (Велика Багачка).

Представник ТЦК у відзиві зазначає про те, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» (надалі - Реєстр) позивачу направлялась повістка №2047480 від 16.01.2025, яка створена автоматично Реєстром, про необхідність явки до 3 відділу ТЦК на 30.01.2025. Ця повістка була відправлена 17.01.2025 рекомендованим листом з повідомленням №0505237320691 з описом вкладення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за адресою зазначеною в Реєстрі: АДРЕСА_1 (а.с. 78). Однак у визначений у повістці час ОСОБА_1 до ТЦК не з`явився, про поважні причини неявки з наданням підтвердних документів не повідомив, з огляду на що був автоматично системою Реєстр 31.01.2025 оголошений в розшук шляхом електронного звернення до Національної поліції за №Е1256448, як порушник військового обліку.

Як повідомив представник ГУНП, 3 відділ ТЦК (Велика Багачка) звернувся до ВП №3 Миргородського РВП ГУНП (ЄО №750 від 31.01.2025) щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 2101 КУпАП, у строк та місце, зазначене в повістці (для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду). Тому згідно з базою АІТС "Оберіг" ОСОБА_1 знаходиться в розшуку. 03.03.2025, перебуваючи на добовому чергуванні, поліцейськими Миргородського РВП ГУНП Лімонею Ю.О. та ОСОБА_3 виявлено транспортний засіб марки "ВАЗ 2106", який мав пошкодження. У зв`язку з цим було зупинено водія для уточнення інформації щодо його причетності до дорожньо-транспортної пригоди. За кермом виявився водій ОСОБА_1 , який під час перевірки по базі ІПНП виявися у розшуку як особа, яка ухиляється від мобілізації. Працівники поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запропонували ОСОБА_1 проїхати до приміщення 3 відділу ТЦК (Велика Багачка) для уточнення відомостей, але останній відмовився та почав проводити себе агресивно, вчиняв сварку. У подальшому позивача було попереджено про застосування фізичної сили та спецзасобів, оскільки останній не виконував вимоги працівників поліції. ОСОБА_1 продовжував кричати та відмовлявся їхати. У зв`язку з цим поліцейським Миргородського РВП ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне затримання (серія АА №188799 від 03.03.2025), відповідно до якого ОСОБА_1 доставлений у службове приміщення ТЦК 03.03.2025 о 23 год. 35 хв. у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, для складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 48-49). Цим же протоколом зафіксовано, що ОСОБА_1 звільнений 04.03.2025 о 00 год. 23 хв. Від підпису у протоколі позивач відмовився. 04.03.2025 уповноваженою особою начальника ТЦК щодо ОСОБА_1 було складено протокол №91 за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за ч. 3 ст. 2101 КУпАП (а.с. 75). Від пояснень та/або підписання протоколу, отримання другого примірника протоколу ОСОБА_1 відмовився. Під час складання протоколу було встановлено що гр. ОСОБА_1 останній раз проходив військово-лікарську комісію у 2016 році, де рішенням військово-лікарської комісії визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час в особливий період.

14.03.2025 за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП, стосовно позивача винесено постанову №103 від 14.03.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 2101 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зворот а.с. 77).

Позивач вважає протиправними дії співробітників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо незаконного затримання, застосування фізичної сили, використання спеціальних засобів кайданок та примусової доставки до приміщення ТЦК, а також незаконними дії працівників ТЦК щодо утримання протягом чотирьох діб у приміщенні ТЦК без судового рішення, зокрема порушення права на свободу, належне утримання та гуманне ставлення.

З цих підстав ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим вимогам, суд перш за все з`ясовує обставини наявності або відсутності ознак порушеного права та суть такого порушення у разі його наявності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП).

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Приписами частин 1, 2 статті 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з приписами частин першої, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною сьомою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII).

Статтею 22 Закону №3543-XII визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до частини третьої статті 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Частиною першою статті 27 Закону №3543-XII передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Аналогічного змісту приписи містяться у п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (надалі - Порядок №1487), відповідно до якого районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Абзацом третім пункту 56 Порядку №1487 визначено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Як вже встановлено судом з письмових пояснень представника ГУНП, 3 відділ ТЦК (Велика Багачка) звернувся до ВП №3 Миргородського РВП ГУНП (ЄО №750 від 31.01.2025) щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 2101 КУпАП, у строк та місце зазначене в повістці (для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду).

03.03.2025 під час добового чергування поліцейськими Миргородського РВП ГУНП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було виявлено транспортний засіб марки "ВАЗ 2106" з пошкодженнями під керуванням гр. ОСОБА_1 , який під час перевірки по базі ІПНП виявився у розшуку як особа, яка ухиляється від мобілізації. Від пропозиції працівників поліції проїхати до приміщення ТЦК для уточнення відомостей позивач відмовився. У зв`язку з цим поліцейським Миргородського РВП ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне затримання (серія АА №188799 від 03.03.2025), відповідно до якого ОСОБА_1 доставлений у службове приміщення ТЦК 03.03.2025 для складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 48-49). Цим же протоколом зафіксовано, що ОСОБА_1 звільнений 04.03.2025 о 00 год. 23 хв. Від підпису в протоколі позивач відмовився.

Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що працівниками поліції його було незаконно затримано і примусово доставлено із застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів (кайданки) до приміщення ТЦК (а.с. 9-10).

У зв`язку з цим суд звертає увагу на приписи статті 42 Закону України "Про Національну поліцію", якою передбачено, що поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: 1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї.

Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 42 Закону України "Про Національну поліцію", для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби, зокрема засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв`язування тощо).

Як вже з`ясовано судом з письмових пояснень представника ГУНП, позивач попереджався працівниками поліції про можливість застосування до нього фізичної сили та спецзасобів.

Такі твердження позивач у позовній заяві не спростовує.

Відповідно до вимог частин першої - другої статті 29 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.

Згідно з частинами третьою - шостою статті 29 Закону України "Про Національну поліцію", обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції.

Як з`ясовано судом, позивач не виконував вимоги працівників поліції та відмовлявся їхати до ТЦК.

Відповідно до вимог статті 44 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Статтею 43 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Зважаючи на факт відмови позивача від пропозиції поліцейських проїхати до ТЦК, а також враховуючи передбачене законом повноваження працівників поліції, зокрема на адміністративне затримання та доставлення військовозобов`язаного, який вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд доходить висновку про те, що відповідачі, застосовуючи до позивача фізичну силу, кайданки, діяли відповідно до наданих їм повноважень Законом України "Про Національну поліцію".

Відтак позов у відповідній частині позовних вимог не підлягає задоволенню.

Вирішуючи позов у частині вимог стосовно визнання незаконними дій працівників ТЦК щодо утримання позивача протягом чотирьох діб у приміщенні ТЦК без судового рішення, зокрема порушення права на свободу, належне утримання та гуманне ставлення, суд виходить з того, що доказів такого утримання позивач до матеріалів справи не надав.

Не надано такої інформації до суду і з боку ТЦК.

Натомість, як вже встановлено судом, 04.03.2025 на доставленого о 00 год. 23 хв. до ТЦК ОСОБА_1 уповноваженою особою начальника ТЦК було складено протокол №91 за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за ч. 3 ст. 2101 КУпАП (а.с. 75). Від пояснень та/або підписання протоколу, отримання другого примірника протоколу ОСОБА_1 відмовився.

14.03.2025 за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП, стосовно позивача було винесено постанову №103 від 14.03.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зворот а.с. 77).

Враховуючи обставини того, що факт утримання позивача у приміщенні ТЦК належними та достатніми доказами не підтверджено, позов у частині вимог, заявлених до ТЦК, задоволенню не підлягає за безпідставністю.

Тож позов у цілому слід залишити без задоволення.

За відсутності підстав для задоволення позову відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із сум сплаченого позивачем за звернення до суду з цим позовом судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №541/1105/25 - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630; вул. Ю.Матвійчука, 83, м. Полтава, 36014).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

СуддяЄ.Б. Супрун