Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №420/24001/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24001/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “МЕЙЛАН” до Одеської митниці, про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “МЕЙЛАН” до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000199/1 від 29.06.2026, №UA500500/2026/000221/1 від 23.07.2026, №UA500500/2026/000222/1 від 24.07.2026;

- визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500500/2026/000500 від 29.06.2026, №UA500500/2026/000562 від 23.07.2026, №UA500500/2026/000564 від 24.07.2026.

Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні у загальному провадженні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що розмір скорегованої митної вартості становить 1 906 496,16 грн. що має виняткове значення для Одеської митниці, так як у разі прийняття рішення суду не на користь Одеської митниці з Державного бюджету України будуть повернені митні платежі.

Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалась через електронний кабінет.

У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві, обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності. Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію по суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження безпосередньо в судовому засіданні. Розгляд справи у письмовому провадженні є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.

Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначили, що 15 листопада 2022 року між ТОВ «МЕЙЛАН” (Покупець) та IBU TRADE K ft. (Hungary) (Продавець) укладено Контракт купівлі - продажу № IBU/MEI-151122 (надалі – Контракт) із додатками, товарів народного споживання. Митна вартість була визначена за ціною договору. З метою митного оформлення були подані митні декларації. Від відповідача надійшло повідомлення про витребування додаткових документів на підтвердження складових митної вартості. У відповідь Декларантом надіслано лист разом з яким було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості та викладено аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для розмитнення товару за ціною вказаною у декларації. Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачами наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митними деклараціями №26UA500500022523U2 від 29.06.2026, №26UA500500025422U7 від 23.07.2026, №26UA500500025469U9 від 24.07.2026, були надані документи, зазначені в графі 44 МД. Оскільки в документах містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

15 листопада 2022 року між ТОВ «МЕЙЛАН” (Покупець) та IBU TRADE K ft. (Hungary) (Продавець) укладено Контракт купівлі - продажу № IBU/MEI-151122 із додатками, товарів народного споживання.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митні декларації (МД), :

- № 26UA500500022523U2 від 29.06.2026, відповідно до якої за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «МЕЙЛАН» - мотоцикли в частково розібраному стані, новий, тип двигуна бензиновий, рік виготовлення 2026, модельний рік 2026: модель 450MT робочий об`єм двигуна 449см3 - 32шт, Торговельна марка: CFMOTO, Виробник: ZHEJIANG CFMOTO POWER CO.,LTD, Країна виробництва: CN;

- № 26UA500500025422U7 від 23.07.2026, відповідно до якої за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «МЕЙЛАН», а саме: 1. Мотоцикл в частково розібраному стані, новий, тип двигуна бензиновий, рік виготовлення 2026, модельний рік 2026, Торговельна марка: CFMOTO, Виробник: ZHEJIANG CFMOTO POWER CO.,LTD, Країна виробництва: CN;

- № 26UA500500025469U9 від 24.07.2026, відповідно до якої за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «МЕЙЛАН» мотоцикл в частково розібраному стані, новий, тип двигуна бензиновий, рік виготовлення 2026, модельний рік 2026: Торговельна марка: CFMOTO Виробник: ZHEJIANG CFMOTO POWER CO., LTD Країна виробництва: CN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митними деклараціями позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД митних декларацій, а саме:

1. Пакувальні листи (Packing list);

2. Рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice);

3. Домашні коносаменти (House bill of lading);

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note);

5. Сертифікати про походження товару (Certificate of origin);

6. Статус особи, яка подає митну декларацію;

7. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі – продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №IBU/MEI-151122 року;

8. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №10 від 10.11.2025.;

9. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 21.11.2023р.;

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 21.11.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 02.10.2024;

12. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №8 від 19.11.2024;

13. Електронний сертифікат про непреференційне походження товару.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями встановлено наступне:

1. (МД) № 26UA500500022523U2 від 29.06.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000199/1 від 29.06.2026, а саме:

За ЕМД від 29.06.2026 № 26UA500500022523U2 заявлено до митного оформлення партію товарів на підставі контракту від 15.11.2022 № IBU /MEI -151122 (далі-Контракт), укладеного між IBU Trade Kft. (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ "МЕЙЛАН" (ПОКУПЕЦЬ) із заявленими виробниками (товар 1), ZHEJIANG CFMOTO POWER CO. LTD , (Китай) та торговельною маркою CFMOTO, вартістю 14400 дол.США на умовах поставки CPT м. Одеса.

Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.

У наданому коносаменті від 05.04.2026 №DH0126035623 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару.

Відповідно до умов викладених у п.3.2 Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Частиною 21 статті 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Отже, у митному органі відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митними органами;

2. (МД) №26UA500500025422U7 від 23.07.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000221/1 від 23.07.2026, а саме:

За ЕМД від 23.07.2026 № 26UA500500025422U7 заявлено до митного оформлення партію товарів на підставі контракту від 15.11.2022 № IBU /MEI -151122 (далі-Контракт), укладеного між IBU Trade Kft. (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ "МЕЙЛАН" (ПОКУПЕЦЬ) із заявленими виробниками ZHEJIANG CFMOTO POWER CO.,LTD, (Китай) та торговельною маркою CFMOTO, вартістю 3954 дол. США на умовах поставки CPT м. Одеса.

Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.

У наданому коносаменті від 24.05.2026 № DH0126053507 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару.

Відповідно до умов викладених у п.3.2 Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Отже, у митному органі відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митними органами.

3. (МД) №26UA500500025469U9 від 24.07.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000222/1 від 24.07.2026, а саме:

За ЕМД від 24.07.2026 № 26UA500500025469U9 заявлено до митного оформлення партію товарів на підставі контракту від 15.11.2022 № IBU /MEI -151122 (далі-Контракт), укладеного між IBU Trade Kft. (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ "МЕЙЛАН" (ПОКУПЕЦЬ) із заявленими виробниками: ZHEJIANG CFMOTO POWER CO. LTD, (Китай) та торговельною маркою CFMOTO, вартістю 66920 дол. США на умовах поставки CPT м. Одеса.

Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.

У наданому коносаменті від 05.04.2026 №DH0126053513 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару.

Відповідно до умов викладених у п.3.2 Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни-імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Отже, у митному органі відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митними органами.

Оскільки надані позивачем документи за позицією митного органу містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

По всім митним деклараціям, ТОВ "МЕЙЛАН" повідомлено митний орган, що інших додаткових документів протягом 10 днів надати немає можливості.

Оскільки, за позицією митного органу, в документах, які надані позивачем разом з митними деклараціями (МД) № 26UA500500022523U2 від 29.06.2026, № 26UA500500025422U7 від 23.07.2026, № 26UA500500025469U9 від 24.07.2026, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Позивач вважає прийняті рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі їх перелік).

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У цій справі при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення, за умовами поставки СРТ.

Висновки суду щодо прийнятих рішень відповідача є наступними.

Проаналізувавши всі оскаржувані рішення митного органу, суд приходить до висновку, що підстави прийняття оскаржуваних рішень по всім митним деклараціям є ідентичні, а саме:

- вартість страхування не включена у вартість товару;

-оплата за товар шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів;

- не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару.

Щодо вартості перевезення та не включення страхування у вартість товару позивач зазначив, що умови перевезення СРТ (Carriage Paid To – «перевезення оплачено до») згідно правил Інкотермс передбачають, що продавець оплачує перевезення і знімає з себе відповідальність за вантаж після його передачі перевізнику (отримувачу). Всі ризики переходять після отримання товару покупцем. ТОВ «МЕЙЛАН» не проводило страхування даного товару, в зв`язку із чим документи щодо страхування товару митному органу не надавалися.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі №814/1204/15 зазначив, що якщо декларант заявляє, що страхування не здійснювалось, він не має доводити цього факту, декларант має підтвердити лише ті факти, які на його думку пов`язані із витратами та входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалось та вартість страхування повинна включатись до вартості товару, митниця повинна довести цей факт, чого у даному випадку зроблено не було.

Таким чином, суд зазначає, що витрати на страхування не можуть входити до митної вартості товару у даному випадку і не підлягають врахуванню під час визначення суми митних платежів, що підлягають сплаті.

Відповідно до правил Інкотермс 2020 термін СРТ (Carriage Paid То (...named place of destination) фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому йому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами СРТ на продавця покладається обов`язок щодо митного оформлення товару для експорту. За правилами поставки на умовах СРТ, витрати на доставку товару покладаються на продавця товару. Таким чином, згідно з умовами Контракту поставки витрати за перевезення Товару до порту призначення покладались на продавця і були включені у його ціну.

Подані Позивачем до Одеської митниці документи для митного оформлення товару містили відомості про умови поставки товару, його асортимент, кількість, а ціна імпортованого Товару включала в себе витрати на його транспортування (доставку) та не підлягала коригуванню за правилами, визначеними ч. 10 ст. 58 МК України.

Таким чином, Позивачем при здійсненні митного оформлення Товару подано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості Товару.

В той же час, відповідач у своєму рішенні лише ставить під сумнів вартість транспортних послуг та припускає, що вони можуть бути більшими не наводячи будь-яких доказів чи аргументів стосовно цього.

У зв`язку з чим, суд повністю відхиляє такі висновки митного органу.

Щодо оплати за товар з відтермінуванням, позивач зазначив, що п. 3.2 Контракту передбачено, що оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 днів з моменту перетину митного кордону України. Під час подання документів для митного оформлення, позивачем не сплачено вартість поставлених товарів продавцю, на умовах контракту, що стало підставою ненадання платіжних документів у підтвердження, що ґрунтується на засадах Митного кодексу України.

Суд погоджується з такими обґрунтуваннями позивача і зазначає, що в контракті зазначені умови з відтермінуванням платежу, що жодним чином жодним не впливає на визначення митної вартості товару за ціною, що зазначена у інвойсі. Відповідач не надає жодного обґрунтування наявності невідповідності між ціною визначеною в інвойсах, або взагалі наявності підстав вважати, що надані Позивачем документи містять розбіжності, або наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення.

Висновки митного органу, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, є лише його припущенням, яке не ґрунтується на нормах права. Світова практика, що не наведена відповідачами, не є та не може бути нормами права. Діюче законодавство України та міжнародні норми не забороняють оплату з відтермінуванням платежу. Такі умови оплати врегульовуються сторонами безпосередньо у контракті чи договорі. Контроль за розрахунками, а точніше за виконанням умов контракту здійснюють сторони, а не митний орган. На думку суду, визначальним для митного органу є встановлення вартості товару, а не проведення чи не проведення розрахунків за контрактом.

В рішенні зазначено також про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься.

Суд зазначає, що подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов`язком. При цьому, Відповідачем не наведено належних аргументів, щодо не можливості визначення складових митної вартості за наявності поданих документів.

Сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або ж відмови у їх наданні за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.

Як вже було зазначено, відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Приписи вказаної статті митним органом порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів, їх суб`єктивне оцінювання та опрацювання стали причиною прийняття протиправного рішення.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду такий обов`язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що позивач разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов`язок позивач виконав ще до звернення до суду.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ТОВ "МЕЙЛАН" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2026/000199/1 від 29.06.2026, UA500500/2026/000221/1 від 23.07.2026, №UA500500/2026/000222/1 від 24.07.2026.

Визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці за №UA500500/2026/000500 від 29.06.2026, №UA500500/2026/000562 від 23.07.2026, №UA500500/2026/000564 від 24.07.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь ТОВ "МЕЙЛАН" (ЄДРПОУ 40058407, вул. Новомосковська дорога, буд. 3, м. Одеса, Одеська область, 65031) судовий збір у сумі 22877,96 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.