Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №380/12637/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/12637/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Шептицької окружної прокуратури в інтересах Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до релігійної організації «Релігійна громада української греко-католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області», третя особа, які не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Сокальська міська рада Львівської області в особі відділу архітектури та містобудування Сокальської міської ради Львівської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Шептицька окружна прокуратура в інтересах департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі – прокурор ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі також – позивач) до релігійної організації «Релігійна громада української греко-католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області» (далі - УГКЦ Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків, відповідач), третя особа, які не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Сокальська міська рада Львівської області в особі відділу архітектури та містобудування Сокальської міської ради Львівської області (далі – третя особа), в якому просить:

- зобов`язати релігійну організацію «Релігійна громада української греко католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області» (код ЄДРПОУ 26056558), вул. А. Шептицького, 15А, с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо пам`ятки архітектури місцевого значення – Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1874 - 1875 рр.) с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1874-1875 рр. у с. Тартаків, яка являється пам`яткою архітектури місцевого значення, перебуває у користуванні УГКЦ Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків, Сокальською міською радою неодноразово скеровувались листи щодо необхідності укладання охоронного договору на зазначену будівлю, водночас, станом на даний час охоронний договір не укладено. Згідно інформації департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації № 16-3357/0/2-26 від 14.05.2026, встановлено, що відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.01.2021 № 2462 об`єкт культурної спадщини Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1874-1875 рр., охоронний № 7006-Лв, с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область, занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за видом пам`ятки архітектури та категорією місцевого значення, охоронний № 7006-Лв. Згідно з наказом департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.12.2024 № 50-ос «Про делегування окремих повноважень» укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, що знаходяться на території Сокальської міської ради Львівської області забезпечує відділ архітектури та містобудування Сокальської міської ради Шептицького району Львівської області. Водночас, згідно інформації Сокальської міської ради Львівської області №1992/02-20 від 10.06.2026, відповідно до затвердженого Переліку адміністративних послуг, які надаються через ЦНАП, адміністративна послуга – укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини – не заведена (відсутня), прийом документів та видача результатів за цією процедурою через ЦНАП не здійснюються. Згідно вимог ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», усі власники або користувачі пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відтак, враховуючи вищенаведене, та норми чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, укладення охоронного договору належить до обов`язків УГКЦ Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків (як користувача об`єкта культурної спадщини Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1874 - 1875 рр. у с. Тартаків). Відтак, до цього часу УГКЦ Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків охоронний договір на об`єкт культурної спадщини не укладено, жодних дій, спрямованих на його укладення, не вчинено, а отже відповідач умисно ухиляється від виконання покладених на нього законодавством обов`язків. Таким чином, ані Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, ані Сокальська міська рада Львівської області не зверталися до суду з метою зобов`язання відповідача укласти охоронний договір. Разом з тим, слід констатувати, що УГКЦ Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків в порушення імперативних вимог пам`яткоохоронного законодавства вже впродовж тривалого часу не вчиняються жодні дії щодо укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, що викликає обґрунтовані сумніви у його збереженні відповідачем без покладення на нього відповідних законодавчо визначених обов`язків.

Ухвалою від 22.06.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

13.07.2026 від позивача за вх. №61048 надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких станом на 10.07.2026 на адресу Департаменту звернень від релігійної організації «Релігійна громада української греко-католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області» щодо укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.), пам`ятка архітектури місцевого значення, що розташована за адресою: вул. А. Шептицького, с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область (ох. № 7006-Лв) не надходило. Відтак, враховуючи вищенаведене Департамент підтримує позовні вимоги Шептицької окружної прокуратури Львівської області. Просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач відзиву не надав. Належним чином повідомлений про розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін шляхом скерування судової кореспонденції на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві. До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Дата вручення 11.07.2026.

Третя особа пояснення щодо предмету спору не подала.

Таким чином, суд на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України дійшов висновку проводити розгляд справи на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

На території Шептицького району Львівської області знаходиться об`єкт культурної спадщини - Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.), пам`ятка архітектури місцевого значення, місцезнаходження – вул. А. Шептицького, с. Тартаків, Сокальський район (на даний час – Шептицький район), Львівська область, 80033.

Згідно наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 21.01.2020 № 1-ОС «Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток», Церкву Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.) с. Тартаків, Сокальського району (на даний час – Шептицький район), Львівської області внесено в Перелік щойно виявлених пам`яток архітектури місцевого значення.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.01.2021 № 2462 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкт культурної спадщини, пам`ятку архітектури – Церкву Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.), який знаходиться за адресою: вул. Шептицького, с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область.

Розпорядженням представника Президента України Львівської обласної державної адміністрації № 759 від 13.11.1992 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель», вирішено районним державним адміністраціям і виконкомам міських рад народних депутатів передати у власність безоплатно культові будівлі та державне майно, що в них знаходиться вказаним релігійним громадам, зокрема, Сокальській районній державній адміністрації передати УГКЦ – ц. Різдва пр. Богородиці с. Тартаків. 17.09.1991 проведено державну реєстрацію юридичної особи релігійної організації «Релігійна громада української греко-католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області» (код ЄДРПОУ 26056558).

01.08.2017 згідно з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 21.12.2017 № 1294/0/5-17 зареєстровано у новій редакції Статут релігійної організації «Релігійна громада української греко-католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області», який затверджений 01.08.2017 Єпископом Сокальсько-Жовківської УГКЦ.

Згідно вказаного Статуту релігійна організація «Релігійна громада української греко- католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області», є юридичною особою, має самостійний баланс, володіє, користується і розпоряджається власним майном. Місцезнаходження Парафії за адресою: 80033, Львівська область, Сокальський район (на даний час - Шептицький район), с. Тартаків, вул. А. Шептицького, 15А.

УГКЦ Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків, являється власником та користувачем Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.) с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область, що підтверджується: розпорядженням представника Президента України Львівської обласної державної адміністрації № 759 від 13.11.1992 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель»; обліковою документацією, а саме паспортом об`єкта культурної спадщини Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.) с. Тартаків, у якому зазначено, що право власності зареєстровано за релігійною громадою УГКЦ на підставі розпорядження представника Президента України у Львівській області № 759 від 13.11.1992 про передачу у власність безоплатно культової будівлі; користувачем пам`ятки являється релігійна громада української греко-католицької церкви с. Тартаків Сокальського району Львівської області; статутом релігійної організації «Релігійна громада української греко - католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області», зареєстрованого згідно розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 21.12.2017 № 1294/0/5-17, згідно якого місцезнаходження Парафії за адресою: 80033, Львівська область, Сокальський район (на даний час - Шептицький район), с. Тартаків, вул. А. Шептицького, 15А.

Згідно з інформацією комунального підприємства Львівської обласної ради «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» № 215 від 10.06.2026, станом на 31.12.2012, право власності на Церкву Різдва Пресвятої Богородиці в селі Тартаків Сокальського району Львівської області зареєстрована за Українською греко - католицькою церквою на підставі розпорядження представника президента України у Львівській області №759 від 13.11.1992 року про передачу у власність безоплатно культову будівлю та записано 08.12.1992 року в реєстрову книгу за № 14. Реєстрація проведена без зазначення коду ЄДРПОУ та без присвоєння поштової адреси. Відомості щодо реєстрації права власності на Церкву Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.) с. Тартаків за УГКЦ Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків (код ЄДРПОУ 26056558) у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на даний час не внесено.

Згідно з паспортом об`єкта культурної спадщини, найменування об`єкту культурної спадщини – Церква Різдва Пр. Богородиці, складеного у 2018 році, встановлено, що вказаний об`єкт культурної спадщини належить до пам`яток архітектури, дата створення об`єкта 1874-1875 рр. Згідно відомостей, зазначених у п. 14 Паспорта, Церква Різдва Пресвятої Богородиці в с. Тартаків відповідає критерію автентичності (збережені конструкції, автентичний вистрій: іконостас, головний вівтар, бокові вівтарі, тетрапод, казальниця, образи).

Згідно інформації Сокальської міської ради Львівської області від 27.05.2026 № 1854/02-20, у 2018 році на замовлення Сокальської районної державної адміністрації, Державним історико-культурним заповідником у м. Белзі, виготовлено облікову документацію на Церкву Різдва Пресвятої Богородиці 1874-1875 рр. в с. Тартаків. Право власності зареєстровано за релігійною громадою УГКЦ на підставі розпорядження представника Президента України у Львівській області № 759 від 13.11.1992 про передачу у власність безоплатно культової будівлі. Дана культова будівля знаходиться у власності та користуванні Релігійної організації «Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області», станом на даний час правовстановлююча документація не виготовлялись. Представники релігійної організації Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, за укладанням охоронного договору ані до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, ані до відділу архітектури та містобудування Сокальської міської ради Львівської області, не звертались, чим порушено імперативні вимоги пам`яткоохоронного законодавства.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. м54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ).

Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Частиною 1 ст. 13 Закону №1805-ІІІ врегульовано, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Відповідно до п.п. «б» ч. 1 ст. 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам`ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Частиною другою вказаної статті закріплено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Таким чином, об`єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об`єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об`єкту культурної спадщини для включення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Суд встановив, що на території Сокальської міської ради Шептицького району Львівської області знаходиться об`єкт культурної спадщини - Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.), пам`ятка архітектури місцевого значення, що розташована за адресою: вул. А. Шептицького, с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область (ох. № 7006-Лв).

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.01.2021 № 2462 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкт культурної спадщини, пам`ятку архітектури – Церкву Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.), який знаходиться за адресою: вул. Шептицького, с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область.

Згідно Паспорта об`єкта культурної спадщини власником такого є релігійна громада української греко - католицької церкви. Користувачем - релігійна громада української греко - католицької церкви с. Тартаків Сокальського району Львівської області.

Згідно інформації Сокальської міської ради Львівської області від 27.05.2026 № 1854/02-20, у 2018 році на замовлення Сокальської районної державної адміністрації, Державним історико-культурним заповідником у м. Белзі, виготовлено облікову документацію на Церкву Різдва Пресвятої Богородиці 1874-1875 рр. в с. Тартаків. Право власності зареєстровано за релігійною громадою УГКЦ на підставі розпорядження представника Президента України у Львівській області № 759 від 13.11.1992 про передачу у власність безоплатно культової будівлі. Дана культова будівля знаходиться у власності та користуванні Релігійної організації «Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області», станом на даний час правовстановлююча документація не виготовлялись.

Встановлено, що представники релігійної організації Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, за укладанням охоронного договору ані до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, ані до відділу архітектури та містобудування Сокальської міської ради Львівської області, не звертались

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що пам`ятка архітектури залишається без захисту та укладеного охоронного договору, а дієві та вкрай необхідні заходи щодо утримання та встановлення режиму використання пам`ятки уповноваженим органом не вживаються, що може призвести до знищення індивідуальності архітектурної пам`ятки або втрати її автентичності та основних елементів об`єкта культурної спадщини.

Отже, предметом спору є зобов`язання відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили у встановленому законом порядку укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо пам`ятки архітектури місцевого значення – Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.) с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини».

Судом встановлено, що відповідач не вчиняв жодних дій щодо укладення вищевказаного договору. Відсутність на вказаний час певних документів може і ускладнити процес укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, однак це не може бути підставою для відмови у зобов`язанні та необхідності його укладення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Частиною 3 ст. 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).

Згідно з п. п. 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до п. 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Як вбачається із матеріалів справи, за функціональною типологією церква – сакральна споруда, орієнтована по осі захід-схід. габаритні розміри – 26,65 х 15,83 м. Загальна площа 215,6 м.2.

Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Охоронний договір, що укладений на підставі ст. 23 Закону №1805-III, згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.

Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.

Відповідно до правових норм національного законодавства і положень актів міжнародного права, ратифікованих Україною, культурна спадщина перебуває під охороною закону, а держава забезпечує збереження об`єктів, що становлять культурну цінність, до яких Закон України «Про охорону культурної спадщини» відносить її території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність, зокрема, історичні ареали населених місць.

Збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України.

Отже, під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального закону, а саме Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об`єкта культурної спадщини.

Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) та укладається на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини»

Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.

При цьому, з врахуванням Порядку № 1768 та Закону № 1805-III акт візуального обстеження пам`ятки складається на момент укладення охоронного договору. Тобто, після звернення відповідача до відповідного органу охорони культурної спадщини з ініціативою щодо укладення охоронного договору.

Разом з тим, згідно інформації Сокальської міської ради Львівської області від 27.05.2026 № 1854/02-20, у 2018 році на замовлення Сокальської районної державної адміністрації, Державним історико-культурним заповідником у м. Белзі, виготовлено облікову документацію на Церкву Різдва Пресвятої Богородиці 1874-1875 рр. в с. Тартаків. Право власності зареєстровано за релігійною громадою УГКЦ на підставі розпорядження представника Президента України у Львівській області № 759 від 13.11.1992 про передачу у власність безоплатно культової будівлі.

При цьому, представники релігійної організації Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, за укладанням охоронного договору ані до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, ані до відділу архітектури та містобудування Сокальської міської ради Львівської області, не звертались.

У спорах, що виникають з приводу укладення охоронного договору, належним позивачем є орган охорони культурної спадщини, яким є відповідне управління (або відділ) містобудування та архітектури виконкому міської ради або облдержадміністрації (її департамент), а відповідачем - власник пам`ятки культурної спадщини. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 у справі №620/17968/21.

Якщо власник пам`ятки ухиляється від укладення такого договору, орган охорони культурної спадщини має право звернутися до суду з позовом про примусове укладення охоронного договору. Якщо відповідний орган не реалізує таке повноваження, тобто, не здійснює захист законних інтересів держави, право звернутися до суду з позовом про зобов`язання власника пам`ятки культурної спадщини укласти такий договір отримує прокурор відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.

Звернення прокурора до суду з позовом до власника пам`ятки, який ухиляється від укладення охоронного договору, про зобов`язання укласти такий договір спрямовано на забезпечення охорони культурної спадщини України. Тобто, відповідає інтересам держави, які прокурор має захищати у разі нездійснення або неналежним чином здійснення відповідним управлінням (або відділом) містобудування та архітектури виконкому міської ради або облдержадміністрації (її департамент) своїх повноважень.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені у даній справі обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено правомірність та обґрунтованість вимог про необхідність зобов`язання відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили у встановленому законом порядку укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо пам`ятки архітектури місцевого значення – Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.) с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини». Тому заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зміст указаної норми свідчить про те, що в разі задоволення судом позову суб`єкта владних повноважень стягненню з відповідача підлягають лише судові витрати, які були пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов`язати релігійну організацію «Релігійна громада української греко-католицької церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці у с. Тартаків Сокальського району Львівської області» (код ЄДРПОУ 26056558, адреса: вул. А. Шептицького, 15А, с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область) укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38557581, адреса місця знаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18) охоронний договір щодо пам`ятки архітектури місцевого значення – Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1874-1875 рр.) с. Тартаків, Шептицький район, Львівська область, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини».

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 02.10.2026.

Суддя Потабенко В.А.