Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №380/6851/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 рокусправа № 380/6851/26

місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , у якій просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5400 від 05.12.2025 про призов та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 05.12.2025 ОСОБА_1 прямував з пакетом документів до відділу Центру надання адміністративних послуг разом із відповідним пакетом документів: корінець медичного висновку №141 про дитину з інвалідністю до 18 років; медичний висновок про дитину-інваліда віком д 18 років; корінець медичного висновку №22 про дитину з інвалідністю до 18 років; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Стрий Львівської області посадовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де ОСОБА_1 примусово пройшов військово-лікарську комісію. Вважаючи, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації є протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.

13.05.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у позові повністю. Відзив обґрунтований тим, що 05.12.2025 посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ) спільно з працівниками НПУ проводились заходи оповіщення військовозобов`язаних, під час яких виявлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до чинного законодавства України в період військового стану усі чоловіки віком 18-60 років зобов`язані мати при собі військові документи та документи, які підтверджують ступінь їх придатності до військової служби, однак у громадянина ОСОБА_1 при собі таких документів не було, крім цього знаходився в статусі «підлягає призову по мобілізації» і відповідно йому запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних військового обліку, на що останній погодився. В ході уточнення облікових даних, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , правом на відстрочку не користувався, на спеціальному обліку (бронюванні) не перебував, щодо набуття таких прав не заявляв. Оскільки, відповідно до ЄДРПВР гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не мав жодних записів щодо медичного огляду ВЛК, останнього було скеровано на медичний огляд Миколаївської позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 . Під час проходження медичного огляду громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 скеровано на рентгенографію, ЕКГ та огляд лікарів, згідно з карткою обстеження скарг на здоров`я не заявляв. За результатами ВЛК гр. ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби на підставі статті графи ІІ Розкладу хвороб. Довідка ВЛК № 2025-1205-1512-1135-7 від 05.12.2025 року. Жодних неправомірних дій чи утримання проти волі щодо громадянина ОСОБА_1 1996р.н. зі сторони працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 не застосовувались. Скарг на стан здоров`я чи погане самопочуття, клопотань, звернень, заяв на адресу керівництва ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 1996 р.н. не заявляв.

19.06.2026 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що ключова для справи обставина є незаперечною: станом на дату призову позивач належав до категорії осіб, які відповідно до пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Посилання відповідача на те, що позивач не подав документи для оформлення відстрочки у визначеному порядку, не спростовує протиправності оскаржуваного наказу. Право на відстрочку виникає безпосередньо із закону за наявності передбачених ним обставин. Процедура оформлення відстрочки має на меті підтвердження такого права, однак не може бути підставою для мобілізації особи, яка відповідно до закону не підлягає призову.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 13.04.2026 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 27.04.2026 суддя причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення визнав поважними, поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

05.12.2025 посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ) спільно з працівниками НПУ проводились заходи оповіщення військовозобов`язаних під час яких виявлено ОСОБА_1 .

В ході уточнення облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , правом на відстрочку не користувався, на спеціальному обліку (бронюванні) не перебував, щодо набуття таких прав не заявляв.

ОСОБА_1 не мав жодних записів щодо медичного огляду ВЛК, а тому його скеровано на медичний огляд до Миколаївської позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Під час проходження медичного огляду ОСОБА_1 скеровано на рентгенографію, ЕКГ та огляд лікарів. Згідно із карткою обстеження скарг на здоров`я не заявляв.

За результатами ВЛК ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби на підставі статті графи ІІ Розкладу хвороб. Довідка ВЛК № 2025-1205-1512-1135-7 від 05.12.2025.

ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації у військову частину НОМЕР_3 (Витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №5400 від 05.12.2025).

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі за текстом - Закон № 2232-XII).

Частинами першою, другою, четвертою-шостою статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався і триває досі.

Згідно з частиною десятою статті 1 Закону України № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

До спірних правовідносин суд застосовує Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, дата надіслання відповідачу заяви позивача від 24.06.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 2 постанови № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 “Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (додаток 2 до постанови № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

З урахуванням зазначеного, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Проте, вказаним порядком не визначено конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов`язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 “Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 згаданого Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, якою затверджено “Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”.

Відповідно до пункту 56 Порядку відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно з пунктом 57 згаданого Порядку для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Пунктом 58 Порядком встановлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до пункту 60 Порядку комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 63 Порядку військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 зазначено, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Матеріали справи не містять доказів, як б підтверджували, що 05.12.2025 ОСОБА_1 прямував з пакетом документів до відділу Центру надання адміністративних послуг разом із відповідним пакетом документів.

Відтак, суд погоджується із твердженнями представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до яких ІНФОРМАЦІЯ_8 здійснені всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте на момент винесення оскарженого рішення у позивача була відсутня відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, що не заперечується позивачем.

Суд відхиляє посилання представника позивача на те, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки стаття 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" закріплює право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з огляду на те, що таку можуть отримати окремі категорії військовозобов`язаних.

Суд вказує на те, що відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних, відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5, проте позивач із вказаною заявою не звертався.

Суд повторно наголошує на тому, що відстрочка від призову надається в установленому порядку, а тому незвернення позивача із заявою про надання відстрочки свідчить про нереалізацію ним свого права, проте не може слугувати підставою для визнання протиправними рішень/дій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Належність позивача до категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу, не виключає його мобілізацію, оскільки, як встановив суд під час розгляду справи, ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , права на відстрочку шляхом її отримання не реалізував, на спеціальному обліку (бронюванні) не перебував, щодо набуття таких прав не заявляв, а тому позивач підлягав призову на загальних підставах.

У разі відсутності відстрочки від призову військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

ОСОБА_1 не мав жодних записів щодо медичного огляду ВЛК, а тому його скеровано на медичний огляд Миколаївської позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Під час проходження медичного огляду ОСОБА_1 скеровано на відповідний огляд.

За результатами ВЛК ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби на підставі статті графи ІІ Розкладу хвороб. Довідка ВЛК № 2025-1205-1512-1135-7 від 05.12.2025.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_8 правомірно вчинив дії щодо призову позивача на військову службу та прийняв наказ №5400 від 05.12.2025 про його призов та направлення для проходження військової служби під час мобілізації.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити повністю.

V. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у позові повністю, підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович