Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №320/3786/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/3786/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 162 від 08.07.2022 Головного управління Національної поліції в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції»;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 130 о/с від 22.07.2022 Головного управління Національної поліції в Київській області в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника відділу превенції Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області, у спеціальному званні – підполковник поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, з часу фактичного звільнення – 27.07.2022 по час фактичного видання наказу про поновлення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних наказів, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 з 19.08.2002 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 прийнятий на службу до Національної поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.02.2021 №67 о/с позивача призначено на посаду начальника відділу превенції Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.06.2022 №667 у зв`язку із надходженням до Головного управління 29.06.2022 з відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області інформації про дорожньо-транспорту пригоду за участю начальника відділу превенції Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_1 яка призвела до загибелі цивільних людей, призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Обухівського РУП ГУНП в Київській області.

За результатами проведеного службового розслідування складено та затверджено начальником ГУНП в Київській області 08.07.2022 Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Обухівського РУП ГУНП в Київській області, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участю начальника відділу превенції Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_1 .

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.07.2022 №162 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області», зокрема пунктом 1 за порушення службової дисципліни, п. 1 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 13, 14 частини третьої статті 1 розділу 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", абз. 1 п. 1, абз. 6 п. 2 розділу ІІ, абз. 1 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, що виразилося у не дотриманні положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, перебуванні у стані алкогольного сп`яніння в підрозділі поліції та під час виконання службових обов`язків, поданні неналежного прикладу підлеглим працівникам, керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до тяжких наслідків, а саме до вчинення дорожньо-транспортної пригоди у результаті якої загинуло двоє цивільних осіб, перешкоджанні у проведенні службового розслідування, начальника відділу превенції Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 22.07.2022 №130 о/с «По особовому складу» підполковника поліції ОСОБА_1 , (0014739) начальника відділу превенції Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» 26.07.2022.

Позивач, вважаючи протиправними накази відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо строку звернення до суду з позовом про поновлення на посаді, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З матеріалів справи встановлено, що наказом ГУНП в Київській області № 130 о/с від 22.07.2022 позивача звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Оскаржуваний наказ отримано представниками Київського слідчого ізолятору 12.09.2023, після чого 19.09.2023 під підпис був вручений позивачу.

З позовом до суду позивач звернувся 03.10.2023, тобто у межах строків, визначених ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спеціальним Законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України”.

Відповідно до частини 1 статті 1 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту, поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Частинами першою четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.

Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

За змістом статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контрактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його направлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.

За приписами статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Відповідно до розділу I Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Ці Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України.

Під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.

Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

Відповідно до розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 визначаються основні вимоги до поведінки поліцейського, зокрема, вказується, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;

неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено:

сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;

допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі;

використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;

розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;

знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов`язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;

перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.

Відповідно до розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 визначається взаємодія поліції з громадськістю та іншими державними органами, зазначається, що поліцейський виконує свої службові обов`язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.

Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя.

За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

З метою зменшення кількості випадків застосування поліцейських заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 17 липня, 28 листопада 2019 року в справах №806/2555/17, №120/860/19-а та від 24 вересня, 13 жовтня 26 листопада 2020 року у справах №420/602/19, №805/3079/17-а, №580/1415/19, вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності. Адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Отже, як зазначено вище, підставою звільнення позивача зі служби в поліції на підставі оскаржуваного наказу є висновки службового розслідування щодо порушення позивачем службової дисципліни, що виразились у керуванні автомобілем у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння.

З матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що у зв`язку із надходженням до Головного управління 29.06.2022 з відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області інформації про дорожньо-транспорту пригоду за участю начальника відділу превенції Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_1 , яка призвела до загибелі цивільних людей, призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Обухівського РУП ГУНП в Київській області.

Разом з тим, як встановлено у ході проведення службового розслідування, відповідно до своїх функціональних обов`язків та розпорядження керівництва Обухівського РУП ГУНП в Київській області з 27.06.2022 у відділі поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, що знаходиться за адресою: вул. Лєрмонтова, 20, м. Миронівка, Обухівський район, Київська область, ОСОБА_1 щоденно здійснював заходи з метою вивчення результатів роботи, організації службової діяльності по лінії превенції та надавав методичну і практичну допомогу особовому складу вказаного підрозділу.

Так 29.06.2022 о 07:50 ОСОБА_1 прибув до відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області. Того ж дня на своє робоче місце до відділу поліції № 2 Обухівського РУП о 07:28 прибув начальник сектору превенції відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_2 , а о 07:54 начальник сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 .

У ході проведення службового розслідування з відділу поліції № 2 Обухівського РУП були отримані довідки про «Вивчення камер відеоспостереження відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області» та про «Вивчення камер відеоспостереження бази «Безпечна Київщина» за 29.06.2022».

Вивченням вищевказаних довідок та опитуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було встановлено, що того ж дня, о 13:37 ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з приміщення відділу поліції № 2 Обухівського РУП, сіли в належний ОСОБА_2 автомобіль марки «SKODA OCTAVIA А7» н.з. НОМЕР_1 та поїхали до придорожнього бару-кафе «Шашличний двір», яке знаходиться на 104 км автомобільної дороги Н-01 сполученням «м. Київ - м. Знам`янка» з метою вживання їжі.

У вказаному закладі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 замовляли картоплю «фрі», овочеву нарізку, стейки зі свинини та напій «Кока-кола», при цьому спиртні напої не замовляли та не вживали.

Виїздом дисциплінарної комісії до бару-кафе «Шашличний двір», яке знаходиться на 104 км автомобільної дороги Н-01 (сполученням «м. Київ - м. Знам`янка») та усним спілкуванням із працівниками та власником закладу, було встановлено, що власник особисто знайомий із ОСОБА_3 , та він підтверджує інформацію щодо перебування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вказаному закладі у денний час 29.06.2022. Окрім цього, власник повідомив, що у барі-кафе останні вживали їжу та не вживали алкогольних напоїв.

Пробувши у вказаному закладі до 16:15, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сіли в належний ОСОБА_2 автомобіль марки «SKODA OCTAVIA А7» н.з. НОМЕР_1 та поїхали в напрямку с. Маслівка Миронівського району Київської області з метою показу ОСОБА_1 території обслуговування (зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ).

Напрямок руху підтверджується вивченням записів з камер відеоспостереження системи «Безпечна Київщина», які знаходяться на перехресті автодоріг Н-01 (сполученням «м. Київ - м. Знам`янка») та Т-1017 (сполученням «м. Миронівка - с. Плоске») у напрямку м. Миронівка та автодороги Р-09 (сполученням «м. Миронівка - м. Канів»), круг у напрямку с. Маслівка, Миронівського району, Київської області.

Прибувши близько 16:45-17:00 в с. Маслівка Миронівського району Київської області, позивач, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приїхали та знаходились на березі річки Росава, де зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спілкувались з місцевими жителями на предмет незаконного вилову риби та між собою на різні робочі теми. На березі річки Росава, що в с. Маслівка Миронівського району Київської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували приблизно до 18:40-18:50.

Виїздом дисциплінарної комісії в с. Маслівка Миронівського району Київської області на місце, де 29.06.2022 на березі річки Росава перебували ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було встановлено, що там знаходиться місце для відпочинку місцевих жителів, а саме: пляж, місця для риболовлі та альтанки для відпочинку.

У подальшому ввечері того ж дня автомобіль марки «SKODA OCTAVIA А7» н.з. НОМЕР_1 був зафіксований камерою відеоспостереження системи «Безпечна Київщина», яка знаходиться по вул. Захарченка, який рухався з боку вул. Благовіщенська в напрямку відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області.

Далі, о 19:12, відповідно до камери відеоспостереження відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Парадній О.Ю. разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайшли у адмінбудівлю відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області. При цьому, переглядом вказаного відеозапису вже видно, що ОСОБА_1 під час руху сходами до відділу поліції йде невпевнено із незначним порушенням координації рухів, що на думку дисциплінарної комісії вже свідчить про наявність ознак сп`яніння у останнього у той час (19:12).

Надалі, о 19:13 ОСОБА_1 зайшов до зали оперативного управління чергової частини відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ, де на робочому місці перебували старший інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та інспектор СРПП відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_5 , яка того дня виконувала обов`язки підмінного помічника чергового.

У оперативній залі ОСОБА_1 сів на робоче місце оперативного чергового та разом із ОСОБА_4 намагались внести зміни у систему ІПНП на робочому комп`ютері оперативного чергового. О 19:14 до зали оперативного управління чергової частини зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Опитані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили, що 29.06.2022 заступили на добове чергування до чергової частини відділу поліції № 2 Обухівського РУП. Того ж дня, близько 19:10 до чергової частини зайшов ОСОБА_1 та попросив пересісти ОСОБА_4 для того, щоб самому сісти на його робоче місце та змінити наряди. Після нього до чергової частини зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як зазначають у своїх поясненнях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з порожнини рота ОСОБА_1 відчувався різкий запах алкоголю, а у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була поведінка, яка є типовою для осіб, які знаходяться у стані алкогольного сп`яніння, а саме останні мали нечітку мову та почервоніння обличчя. Тому, як зазначили у своїх поясненнях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вони вважають, що 29.06.2022, знаходячись у залі оперативного управління чергової частини відділу поліції № 2 Обухівського РУП, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у стані алкогольного сп`яніння.

Також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили, що вищезазначені ними працівники поліції алкогольні напої в підрозділі поліції не вживали. Окрім того, ОСОБА_4 повідомив, що він відчував запах алкоголю від ОСОБА_1 , оскільки останній близько нахилявся до його голови.

Додатково ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_1 , перебував у черговій частині близько 15 хвилин, після чого вийшов та попрямував на вулицю у невідомому напрямку.

Подальшим вивченням камери відеоспостереження, яка знаходиться в залі оперативного управління чергової частини відділу поліції № 2 Обухівського РУП ТУ, було встановлено, що після приходу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до зали оперативного управління чергової частини у різний час заходили та контактували з останніми: інспектор СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , заступник начальника відділу поліції - начальник сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області підполковник поліції ОСОБА_7 та ПОГ сектору взаємодії з громадами відділу превенції Обухівського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 .

Таким чином, аналізуючи пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відеозаписи з камери відеоспостереження, встановленої у залі оперативного управління чергової частини відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ, відповідач дійшов висновку, що останні порушили вимоги пункту 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 13.03.2018 за № 233 7-VIII (Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України 'Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції), пункту 19 розділу І Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440 (Вхід до зали оперативного управління чергової частини органу (підрозділу) поліції або закладу освіти, двері якої повинні бути зачиненими, заборонено посадовим та іншим особам, крім поліцейських (службових осіб) добового наряду та осіб, визначених у розділі XII цієї Інструкції, а також працівників підрозділу забезпечення та обслуговування технічних засобів у супроводі поліцейського добового наряду чергової частини), що виразилося у не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, допущенні до оперативної зали чергової частини сторонніх осіб, не доповіді керівництву відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції про перебування ОСОБА_1 в підрозділі поліції у стані алкогольного сп`яніння, що у подальшому призвело до не припинення вчинення порушення службової дисципліни останнім та вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди з тяжкими наслідками.

У той же час, аналізуючи пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відеозаписи з камери відеоспостереження з зали оперативного управління чергової частини відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 знаходячись на робочому місці оперативного чергового, виконував свої службові обов`язки та порушив вимоги пункту 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 233 7-VIII (Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 3акону України "Про Національну поліцію", забороняє поліцейському під час несення служби перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння), абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані), що виразилося у перебуванні у стані алкогольного сп`яніння в підрозділі поліції під час виконання службових обов`язків.

Подальшим вивченням відеозаписів з камер відеоспостереження відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області встановлено, що ОСОБА_2 вийшов з відділу поліції о 19:36, після чого поїхав на автомобілі марки «SKODA OCTAVIA А7» н.з. НОМЕР_2 у невідомому напрямку. ОСОБА_1 вийшов з зали оперативного управління чергової частини о 19:48, після чого вийшов із відділу поліції на вулицю, де зустрів ОСОБА_8 , з яким привітався та на протязі хвилини спілкувався біля службового автомобіля марки «RENAULT DUSTER» н.з. НОМЕР_3 .

Слідом за ОСОБА_1 із підрозділу поліції вийшов ОСОБА_3 . О 19:49, після спілкування із ОСОБА_8 , ОСОБА_1 пішов в бік вул. Соборності та зник з поля зору камери відеоспостереження.

Далі ОСОБА_3 попросив ОСОБА_8 підвезти його додому, після чого о 19:50 сів на заднє сидіння службового автомобіля марки «RENAULT DUSTER» н.з. НОМЕР_3 , а ОСОБА_8 сів за кермо вказаного автомобіля та відвіз ОСОБА_3 за місцем його проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Опитаний ОСОБА_8 повідомив, що 29.09.2022 о 18:00, заступив на чергування у складі пішого патруля по м. Миронівка разом із ДОП сектору превенції відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Нечаєм Володимиром Ігоровичем.

Однак, так як того дня були погані погодні умови, а саме йшов дощ, ОСОБА_8 взяв службовий автомобіль марки «RENAULT DUSTER» н.з. НОМЕР_3 , на якому поїхав на патрулювання разом із ОСОБА_9 . Близько 19:00 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернулись до відділу поліції № 2 для того, щоб забрати службову документацію, оскільки вони повинні були ще заступати на блок-пост. ОСОБА_9 пішов забирати журнали до службового кабінету, а ОСОБА_8 пішов до чергової частини, де вже знаходились ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ще хтось, однак ОСОБА_8 не пам`ятає хто саме.

У своєму поясненні ОСОБА_8 повідомляє, що на його думку ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Також ОСОБА_8 вказує, що у приміщенні чергової частини пробув приблизно 5 хвилин, після чого почав виходити, та в цей час ОСОБА_3 звернувся до нього і попросив підвезти його додому, на що ОСОБА_8 погодився та пішов чекати його на дворі.

Після цього ОСОБА_1 вийшов із підрозділу поліції, ОСОБА_8 до нього підійшов та запропонував відвести додому, на що ОСОБА_1 категорично відмовився.

У подальшому ОСОБА_3 також вийшов із відділу поліції, після чого ОСОБА_8 відвіз його додому та поїхав патрулювати.

Через деякий час, близько 20:00, ОСОБА_8 під`їхав до відділу поліції (не пам`ятає чому саме), під час чого ОСОБА_7 попросив його з`їздити із ним до місця ДТП, яке сталось на трасі по дорозі до с. Зеленьки, Обухівського району, Київської області.

Вже по дорозі до місця ДТП ОСОБА_7 стало відомо, що до вчинення ДТП причетний ОСОБА_1 .

Запитання: Чи бачили Ви ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_3 під час спілкування з ним та в момент, коли Ви його підвозили додому 29.06.2022?

Відповідь ( ОСОБА_8 ): Ні, не бачив, він поводив себе нормально.

Запитання: Коли ви бачили ОСОБА_2 в останнє того дня?

Відповідь ( ОСОБА_8 ): Зранку, близько 09:30.

Аналізуючи пояснення ОСОБА_8 , можливо дійти висновку, що останній порушив вимоги пункту 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VIII (Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію ", зобов`язує поліцейського сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції), пункту 2 розділу ПІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 0 7.09.2017 № 757 (Використання транспортних засобів для виконання функцій, не пов`язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, штатній групі (підгрупі), у власних цілях, в інтересах сторонніх юридичних і фізичних осіб, а також понад установлені норми експлуатації заборонено), що виразилося у не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не доповіді керівництву відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції про перебування підполковника поліції ОСОБА_1 в підрозділі поліції у стані алкогольного сп`яніння, що у подальшому призвело до не припинення вчинення порушення службової дисципліни останнім та вчинення ним дорожньо- транспортної пригоди з тяжкими наслідками і використанні службового транспортного засобу не за призначенням.

Опитаний ОСОБА_9 пояснив, що 29.06.2022 приблизно о 19:20 заходив до чергової частини відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області для того, щоб забрати журнали, які йому потрібні були для несення служби на посту разом із ОСОБА_8 . У цей час у черговій частині біля моніторів комп`ютерів сиділи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , однак чи був ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_9 вказати не може, так як з ним не розмовляв та після того як забрав журнали одразу вийшов із приміщення чергової частини. Після цього ОСОБА_9 попрямував до службового автомобіля, де чекав ОСОБА_8 .

Через декілька хвилин ОСОБА_8 разом із ОСОБА_3 підійшли до службового автомобіля, та ОСОБА_8 повідомив, що потрібно підвезти ОСОБА_3 додому.

ОСОБА_3 сів на заднє пасажирське сидіння, та вони всі разом на службовому автомобілі вирушили до місця проживання ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 . Під час руху до місця проживання ОСОБА_3 , останній не розмовляв та тримав у руках мобільний телефон.

Чи перебував ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_9 вказати не може, оскільки різкого запаху алкоголю від нього не чув та з ним не розмовляв.

Після того, як ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 відвезли ОСОБА_3 до місця його проживання, він вийшов та поліцейські попрямували працювати.

Також ОСОБА_9 додає, що коли він стояв біля службового автомобіля поблизу відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ, то бачив ОСОБА_2 , який сидів в автомобілі марки «SKODA» білого кольору (SKODA OCTAVIA А7 н.з. НОМЕР_4 ), та під час цього ОСОБА_2 сказав ОСОБА_9 перевіряти всі автомобілі на блок-посту.

Щодо можливого перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_9 нічого вказати не може, так як різкого запаху алкоголю від нього він не чув, вимова у ОСОБА_2 була нормальною та явних ознак алкогольного сп`яніння у нього ОСОБА_9 не бачив.

Подальшим вивченням відеозаписів з камер відеоспостереження системи «Безпечна Київщина» було встановлено, що того ж дня о 19:57 (тобто через 8 хвилин з моменту, коли після розмови із ОСОБА_8 , ОСОБА_1 пішов у невідомому напрямку) автомобіль марки «DODGE JOURNEY» номерний знак НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_1 на праві власності та постійно використовується ним як засіб переміщення, було зафіксовано у русі на перехресті автодоріг Н-01 (сполученням «м. Київ - м. Знам`янка») та Т-1017 (сполученням «м. Миронівка - с. Плоске») у напрямку м. Києва.

У ході подальшого проведення службового розслідування встановлено, що 29.06.2022 близько 20:04, ОСОБА_1 (посвідчення водія серії НОМЕР_6 , видане 18.07.2018 ТСЦ3242), керуючи вищевказаним належним йому на праві власності автомобілем марки «DODGE JOURNEY» номерний знак НОМЕР_5 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , видане 05.09.2020), під час руху на 101 км автомобільної дороги Н-01 (сполученням «м. Київ - м. Знам`янка») зі сторони м. Миронівка, Обухівського району, Київської області у напрямку м. Київ, з невстановлених під час проведення службового розслідування причин допустив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ 110307» номерний знак НОМЕР_8 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , видане 25.09.2021 на ОСОБА_10 ) під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживав за адресою: АДРЕСА_2 ), який рухався у зустрічному напрямку.

На момент дорожньо-транспортної пригоди у автомобілі «ЗАЗ 110307» номерний знак НОМЕР_8 , окрім водія ОСОБА_10 у якості пасажира перебувала його дружина - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживала за адресою: АДРЕСА_2 ).

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир Черненко Т.І. від отриманих травм загинула на місці події, а водій ОСОБА_10 був доставлений до КНП Миронівської міської ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня», де у приймальному відділенні під час надання медичної допомоги від отриманих травм помер.

ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди видимих тілесних ушкоджень не отримав та за медичною допомогою не звертався.

Під час вказаної події працівниками поліції на місці дорожньо- транспортної пригоди за допомогою портативного газоаналізатора «Drager» (ARAM-3574) було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого було встановлено, що останній перебував у стані такого сп`яніння (1,23 проміле у парах видихуваного повітря).

Аналізуючи вищевказане, відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 на порушення вимог підпункту «а» пункту 2.9 розділу II Правил дорожнього руху (Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), 29.12.2021 під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинули дві цивільні особи, керував транспортним засобом марки «DODGE JOURNEY» номерний знак НОМЕР_5 у стані алкогольного сп`яніння.

Також у діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (Керівник органу (підрозділу) поліції повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати 'їх дотримання від підлеглих), що виразилось у поданні неналежного прикладу підлеглим працівникам. 29.06.2022 за вказаним фактом працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві відомості були внесені до ЄРДР за № 62022100120000226 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, а ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Під час вищевказаної події ОСОБА_1 перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї.

30.06.2022 працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_1 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України. 01.06.2022 Печерським районним судом міста Києва, ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб.

Як зазначив відповідач, на момент відкриття провадження у даній справі досудове розслідування вказаного кримінального провадження тривало.

Опитаний ОСОБА_1 повідомив, що надати пояснення він не має можливості у зв`язку з поганим самопочуттям.

Пунктом 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 визначено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 відмовившись надати пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.06.2022 за його участі та унаслідок якої загинули цивільні особи, перешкодив проведенню службового розслідування.

Суд зазначає, що у контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

При цьому, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.

З огляду на викладене у суду є всі підстави для висновку про те, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з вчиненням дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, є обґрунтованим та вмотивованим, з наданням оцінки діям поліцейського.

Встановлена судом під час вирішення справи обґрунтованість наказу № 162 від 08.07.2022 прямо вказує на відсутність підстав для задоволення позову в іншій частині, а саме щодо скасування наказу № 130 о/с від 22.07.2022 «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи позивача, які викладені в позовній заяві як підстави скасування оскаржуваних наказів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

У той же час, станом на час прийняття рішення у справі вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 05.02.2025 у справі № 371/1316/22, який переглядається в апеляціному порядку, ОСОБА_1 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні по ст. 286-1 ч. 4 КК України та призначено йому покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 10 років.

З вказаного вироку Кагарлицького районного суду Київської області вбачається, що судом було встановлено перебування під час дорожньо-транспортної пригоди за участю начальника відділу превенції Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_1 яка призвела до загибелі цивільних людей, у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, на підставі викладеного вище суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.