Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №320/51776/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/51776/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати незаконною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформлену протоколом № 16 від 19.07.2024;

- зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну7 підготовку та мобілізацію” та видати довідку за формою визначеною у додатку 6 до Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, прийняте протиправне рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 21.11.24 о 10:48.

Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 06.12.2024.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

18.05.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. До поданої заяви позивачем було додано документи, які, на його думку, підтверджують наявність підстав для надання відстрочки.

За результатами розгляду заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав повідомлення №7/4959 від 25.07.2024, у якому зазначив, що комісією із встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради розглянувши заяву ОСОБА_1 з урахуванням наданих матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_3 медичних документів, матеріалів обстеження за адресою проживання військовозобов`язаного факт здійснення догляду (постійного догляду) не підтверджено.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, повноваження державних органів та обов`язки громадян у цій сфері визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII.

Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Механізм оформлення відстрочки та порядок розгляду відповідних заяв визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов`язаний подає відповідну заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється заявнику не пізніше ніж на наступний день після його ухвалення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.

Отже, наведені положення нормативно-правового регулювання покладають на комісію не лише обов`язок формально розглянути подану військовозобов`язаним заяву, а й обов`язок дослідити подані ним документи, оцінити їх у сукупності, перевірити наявність визначених законом підстав для надання відстрочки та за результатами такого розгляду прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.

При цьому суд вважає за необхідне розмежувати рішення комісії та повідомлення про його прийняття.

Як встановлено судом, 18.05.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII та подав документи, які, на його думку, підтверджували наявність відповідної підстави для відстрочки.

За результатами розгляду заяви комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом № 16 від 19.07.2024. Водночас про зазначене рішення позивача було повідомлено листом № 7/4959 від 25.07.2024, у якому зазначено, що комісією із встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду), з урахуванням наданих матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_3 , медичних документів та матеріалів обстеження за адресою проживання військовозобов`язаного, факт здійснення догляду (постійного догляду) не підтверджено.

Таким чином, належним рішенням у розумінні пункту 60 Порядку № 560 у даному випадку є рішення комісії, оформлене протоколом № 16 від 19.07.2024, тоді як повідомлення № 7/4959 від 25.07.2024 є документом, яким позивача поінформовано про результати розгляду його заяви та зміст прийнятого рішення.

Водночас вимога щодо зазначення причин відмови у наданні відстрочки не може тлумачитися як формальний обов`язок зазначити будь-яку причину, яка сама по собі не дає можливості особі зрозуміти підстави прийнятого рішення. Мотивування рішення суб`єкта владних повноважень має бути достатнім для того, щоб особа могла зрозуміти, з яких фактичних та правових підстав їй відмовлено у реалізації відповідного права, а суд мав можливість перевірити законність такого рішення.

Такий підхід відповідає загальним вимогам до діяльності суб`єкта владних повноважень, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, зокрема вимогам щодо обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим зі змісту протоколу № 16 від 19.07.2024 та повідомлення № 7/4959 від 25.07.2024 не вбачається належного та повного обґрунтування причин відмови у наданні позивачу відстрочки саме на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

Зокрема, зазначення про те, що «факт здійснення догляду (постійного догляду) не підтверджено», саме по собі не розкриває, які конкретно обставини були встановлені комісією, які подані позивачем документи були досліджені та оцінені, з яких причин відповідні документи не підтверджують заявленого права та які саме передбачені законом умови для надання відстрочки комісія вважала невиконаними.

При цьому предметом звернення позивача було питання надання відстрочки на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, яка пов`язує право на відстрочку із сукупністю визначених законом умов.

Для розгляду питання надання відстрочки з цієї підстави Додатком 5 до Порядку № 560 передбачено подання документів, які підтверджують інвалідність відповідного члена сім`ї, родинні зв`язки, а також неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати особу з інвалідністю, виконувати такий обов`язок, з урахуванням передбачених законом винятків.

Отже, висновок про непідтвердження факту здійснення догляду сам по собі не дає можливості встановити, чи була комісією перевірена наявність усіх інших юридично значимих обставин, необхідних для вирішення питання про право позивача на відстрочку.

Зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідачем була надана належна оцінка всій сукупності поданих позивачем документів та обставин, які мають значення для вирішення питання про наявність підстав для відстрочки.

Суд також враховує, що комісія при вирішенні питання про надання відстрочки не позбавлена можливості отримувати додаткову інформацію, звертатися із відповідними запитами до інших органів державної влади та використовувати відомості з публічних електронних реєстрів. Водночас результат такого розгляду повинен бути відображений у мотивованому рішенні, з якого можливо встановити логіку прийняття відповідного рішення та перевірити його обґрунтованість.

Таким чином, відповідач формально прийняв рішення за результатами розгляду заяви позивача, однак таке рішення не містить належного мотивування, яке б давало можливість встановити фактичні та правові підстави відмови у наданні відстрочки.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити правомірність висновку відповідача по суті питання щодо наявності або відсутності у позивача права на відстрочку, оскільки оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування, а наведені в ньому мотиви не дають можливості встановити, які саме умови, передбачені пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, відповідач вважав недоведеними.

Водночас відсутність належного мотивування рішення суб`єкта владних повноважень не може бути компенсована шляхом наведення нових мотивів такого рішення вже під час судового розгляду справи. Правомірність рішення має оцінюватися, насамперед, з огляду на ті фактичні та правові підстави, які були покладені суб`єктом владних повноважень в основу його прийняття.

Суд при цьому не перебирає на себе повноваження комісії щодо первинної оцінки документів та прийняття рішення за заявою позивача. Вирішення питання про надання або відмову у наданні відстрочки належить до компетенції відповідного органу, який повинен здійснити передбачену законом перевірку та прийняти рішення за результатами такої перевірки.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом № 16 від 19.07.2024, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

При повторному розгляді відповідач зобов`язаний надати оцінку всім поданим позивачем документам та обставинам, які мають значення для вирішення питання, перевірити виконання передбачених законом умов для надання відстрочки та за результатами такого розгляду прийняти належним чином мотивоване рішення про надання або відмову у наданні відстрочки із зазначенням конкретних фактичних та правових підстав такого рішення.

Разом з тим суд не вбачає підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачеві відстрочки та видати відповідну довідку.

У ході розгляду справи судом не встановлювалася та не оцінювалася в повному обсязі наявність усіх передбачених пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII умов для надання позивачу відстрочки. Встановлене судом порушення полягає у неналежному розгляді заяви та відсутності належного мотивування прийнятого рішення, а не у встановленні безумовного права позивача на отримання відстрочки.

Отже, суд не може підміняти собою відповідача та здійснювати первинну оцінку всіх поданих документів замість уповноваженої комісії. Вирішення питання про надання або відмову у наданні відстрочки за результатами належного розгляду заяви належить до компетенції відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи та встановлених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 16 від 19.07.2024, підлягає визнанню протиправним, а відповідач — зобов`язанню повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII з урахуванням висновків суду. У задоволенні вимоги про безпосереднє зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку та видати відповідну довідку слід відмовити.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 1211,20 грн. згідно з квитанцією від 10.08.2024 № 0572-5792-3813-7388, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повторно розглянути питання надання відстрочки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2026.

Суддя Панченко Н.Д.