Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №300/7762/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. справа № 300/7762/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій щодо проведення фактичної перевірки та скасування попередження за порушення законодавства про працю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС в Івано-Франківській області щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений Акт фактичної перевірки № 13804/09-19-24-08/ НОМЕР_1 від 18.06.2025 року

- скасувати Попередження №13804/ДПС/ТД/Р120/ПР76 від 23.07.2025 винесене Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці на підставі Акту фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений Акт фактичної перевірки № 13804/09-19-24-08/ НОМЕР_1 від 18.06.2025 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Наказ ГУ ДПС від 17.06.2025 № 1679-п про проведення фактичної перевірки містив дефект форми, оскільки в ньому зазначено лише адресу господарської одиниці ( АДРЕСА_1 ), але не вказано найменування та РНОКПП суб`єкта господарювання, що суперечить вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України. Позивач вважає, що Акт фактичної перевірки є недопустимим доказом у розумінні ст. 74 КАС України.

Щодо суті зафіксованих обставин позивач вказує, що стосовно гр. ОСОБА_2 був укладений трудовий договір від 17.06.2025, а неподання Повідомлення про прийняття працівника на роботу до контролюючого органу до початку роботи обумовлено завантаженістю та не утворює складу правопорушення у вигляді допуску особи без оформлення. Щодо гр. ОСОБА_3 , то остання виконувала роботи за цивільно-правовим договором про надання послуг від 16.06.2025, укладеним із ФОП ОСОБА_4 , а тому трудові відносини між нею та позивачем були відсутні. Також позивач вказує на порушення Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці процедури розгляду справи про накладення штрафу/попередження відповідно до Порядку № 509 та Закону України «Про адміністративну процедуру».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

27.11.2025 року від Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що розгляд справи здійснювався на підставі матеріалів фактичної перевірки ДПС згідно з Порядком № 509. Виклик на розгляд справи надсилався позивачу рекомендованим листом, який повернувся за закінченням терміну зберігання, що є належним повідомленням. Оскільки факт допуску працівників без повідомлення ДПС підтверджений матеріалами перевірки, винесене Попередження є законним.

02.12.2025 позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.

06.12.2025 року від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що фактичну перевірку проведено на підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.8, 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, Наказу від 17.06.2025 № 1679-п та направлень на перевірку від 18.06.2025 № 3086 і № 3090. Під час перевірки за адресою: АДРЕСА_1 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») зафіксовано здійснення торгівлі та виконання обов`язків продавців гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 без подання Повідомлення про прийняття на роботу та без укладення трудових угод. Продавець ОСОБА_2 ознайомилася з направленнями та отримала копію наказу № 1679-п, однак від підпису та отримання другого примірника Акта перевірки відмовилася, про що посадовими особами ДПС складено Акт відмови від 18.06.2025 № 1350/09-19-24-08/ НОМЕР_1 , а примірник Акта перевірки надіслано позивачу поштою. Відповідно до роз`яснень ДФС та Податкового кодексу України, у разі відсутності реквізитів платника на момент призначення фактичної перевірки за об`єктом, наказ видається на відповідний об`єкт господарювання.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

17 червня 2025 року в.о. начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області видано Наказ № 1679-п «Про проведення фактичної перевірки» господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_1 (з 18.06.2025 тривалістю 10 діб) з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин.

18 червня 2025 року посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області (на підставі Наказу № 1679-п та направлень від 18.06.2025 № 3086 та № 3090) проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , у якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 ..

З направленнями на перевірку № 3086 і № 3090 та Наказом № 1679-п 18.06.2025 о 12:55 год. під розписку ознайомлено продавця магазину ОСОБА_2 , якій вручено копію наказу.

Під час проведення фактичної перевірки зафіксовано здійснення функцій продавців-консультантів двома громадянами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Перевіркою за даними інформаційних баз ДПС України встановлено, що від ФОП ОСОБА_1 станом на момент проведення перевірки не подано повідомлень про прийняття на роботу вказаних осіб та не надано документів, які підтверджують належне оформлення трудових відносин.

За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки № 13804/09-19-24-08/ НОМЕР_1 від 18.06.2025, яким зафіксовано порушення вимог статей 21, 24 КЗпП України.

Продавець ОСОБА_2 від підписання та отримання другого примірника Акта фактичної перевірки відмовилася, у зв`язку з чим посадовими особами ГУ ДПС складено Акт відмови від 18.06.2025 № 1350/09-19-24-08/ НОМЕР_1 , а примірник Акта перевірки надіслано Позивачу поштовим зв`язком (супровідний лист від 19.06.2025 № 8811/6/09-19-24-08).

Заперечення ФОП ОСОБА_1 на Акт перевірки розглянуті ГУ ДПС 16.07.2025 та залишені без задоволення.

Листами від 25.06.2025 № ПЗ/3/4304-25 та № ПЗ/3/4303-25 Відповідач 1 направив Позивачу виклик на розгляд справи про накладення штрафу/попередження на 23.07.2025, який повернувся за закінченням терміну зберігання.

23 липня 2025 року посадовою особою Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці винесено Попередження № 13804/ДПС/ТД/Р120/ПР76 за порушення ст. 21, 24 КЗпП України.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними позивач звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється щодо дотримання норм законодавства з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Відповідно до пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин.

Позивач мотивує протиправність дій ДПС тим, що Наказ від 17.06.2025 № 1679-п містив дефект форми через відсутність зазначення ПІБ та РНОКПП ФОП ОСОБА_1 ..

Оцінюючи вказаний аргумент, суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 08.09.2021 у справі № 816/228/17) та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанови від 19.05.2020 у справі № 820/2300/18, від 04.03.2021 у справі № 803/1171/17, від 28.10.2022 у справі № 600/1741/21-а).

Окремі дефекти форми рішення чи наказу контролюючого органу не є безумовною підставою для висновку про його протиправність, якщо зі змісту наказу можливо ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу та конкретну адресу проведення перевірки.

Сутність фактичної перевірки полягає в оперативному контролі за місцем здійснення діяльності господарської одиниці. У разі проведення перевірки об`єкта торгівлі за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ), заперечення щодо відсутності персональних даних суб`єкта на момент видачі наказу не спростовують повноважень податкового органу здійснювати контроль за дотриманням трудового законодавства за цим об`єктом.

Матеріалами справи підтверджено, що пред`явлення направлень № 3086 і № 3090 та вручення копії Наказу № 1679-п відбулося особі, яка фактично здійснювала розрахункові операції та торгівлю в приміщенні (продавцю ОСОБА_2 ), що повністю відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України.

З огляду на це, Наказ від 17.06.2025 № 1679-п та дії ГУ ДПС в Івано-Франківській області щодо проведення фактичної перевірки відповідають вимогам ПК України, а розроблені на їх основі матеріали є належними та допустимими доказами.

Щодо суті зафіксованих порушень ст. 24 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем.

Відповідно до частини 4 статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Порядок № 413).

Дана норма встановлює імперативну вимогу: повідомлення до ДПС має бути подане до початку фактичного виконання роботи працівником.

Судом встановлено, що Повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 подано до ДПС лише після проведення перевірки 18.06.2025. Відтак, залучення її до виконання функцій продавця в магазині 18.06.2025 до подання Повідомлення утворює склад порушення ч. 4 ст. 24 КЗпП України, за що передбачена відповідальність за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Аргументи позивача про виконання гр. ОСОБА_3 робіт за цивільно-правовим договором від 16.06.2025 із третьою особою (ФОП ОСОБА_4 ) суд відхиляє. Відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанови від 04.07.2018 у справі № 820/1420/17, від 06.03.2019 у справі № 802/2066/16-а), за цивільно-правовим договором процес організації праці залишається поза його межами, а метою є отримання визначеного матеріалізованого результату. Натомість виконання гр. ОСОБА_3 системних обов`язків у приміщенні магазину під час його відкритого функціонування є трудовою функцією, яка вимагає укладення трудового договору безпосередньо з суб`єктом господарювання, який експлуатує торговельну точку.

Розгляд справи про накладення штрафу/попередження здійснювався відповідно до Порядку № 509. Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці направило позивачу рекомендовані листи про розгляд справи за адресою її реєстрації.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 19.05.2020 у справі № 910/18149/17, повернення поштового відправлення з позначкою «за закінченням терміну зберігання» свідчить про належне виконання суб`єктом владних повноважень обов`язку щодо повідомлення особи, а неотримання кореспонденції є наслідком дій/бездіяльності самого адресата.

Оскільки позивач є платником єдиного податку 2 групи, за перше вчинене порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України Ввідповідачем підставно застосовано захід реагування у вигляді Попередження відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

За наслідками системного аналізу матеріалів справи, норм Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю України та правових позицій Верховного Суду, суд доходить до висновку, що Попередження № 13804/ДПС/ТД/Р120/ПР76 від 23.07.2025 винесене Південно-Західним міжрегіональним управлінням Держпраці у межах повноважень, з дотриманням Порядку № 509 та за наявності підтвердженого складу правопорушення.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.