Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №260/6505/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/6505/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої – судді Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ України про накладення штрафу від 26.08.2026 у розмірі 10 200 грн. у виконавчому провадженні №81127629.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ України від 26.08.2026 року №81127629 накладено на позивача штраф у розмірі 10 200 грн. за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/7090/25 без поважних причин. У той же час, позивач зазначає, що після набрання рішенням суду у вищевказаній справі законної сили, таке 15 квітня 2026 року виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою судді від 14 вересня 2026 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення суду боржником виконано не в повному обсязі, відтак постанова про накладення штрафу прийнята державним виконавцем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України “Про виконавче провадження”.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року в адміністративній справі №260/7090/25, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 01.06.2025 року.

07 травня 2026 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 260/7090/25 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 01.06.2025 року.

29 травня 2026 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ відкрито виконавче провадження у ВП № 81127629 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 07.05.2026 року у справі № 260/7090/25.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження позивач надіслав лист від 05 червня 2026 року, в якому повідомив, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/7090/25 від 09.10.2025 виконано в добровільному порядку до відкриття провадження. Сума заборгованості по пенсійній справі стягувача, яка утворилася після виконання вищевказаного рішення суду складає 44 807,00 грн. за період з 01.06.2025 по 30.06.2026, вказана сума боргу облікована ГУ ПФУ в Закарпатській області. У червні 2026 р. проведено часткове відшкодування суми боргу в розмірі 4 389,17 грн., залишок боргу на виконання вищезазначеного рішення станом на день надання відповіді складає 40 417,83 грн. Згідно пункту 8 Порядку, невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань.

22 липня 2026 року Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ направило на адресу Головного управління ПФУ в Закарпатській області вимогу про надання належним чином завірені документи, які підтверджують фактичне щомісячне нарахування та реальну виплату ОСОБА_1 поточної пенсії за період з травня 2026 року по липень 2026 включно, а саме розрахунку пенсії із зазначенням помісячних сум нарахування пенсії, також документи, що підтверджують її фактичну виплату та зарахування коштів стягувачу.

На виконання зазначеної вимоги Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області надало відповідь від 29.07.2026, у якій зазначило, що на виконання рішення суду на пенсійний рахунок гр. ОСОБА_1 , відкритий в банківській установі, у червні 2026 року проведено часткове відшкодування суми боргу на умовах Постанови Кабінету Міністрів від 14 липня 2025 року №821 у сумі 4 389,17 грн. Залишок боргу за вищезгаданим рішенням суду на день надання відповіді становить 44 142,83 грн. Що стосується погашення боргу, який було обліковано відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», повідомило, що згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

26 серпня 2026 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. у ВП № 81127629 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

17 вересня 2026 року відповідачем прийнято постанову про виправлення арифметичної помилки, якою виправлено арифметичну помилку, допущену в постанові про накладення штрафу від 26.08.2026 у виконавчому провадженні №81127629, а саме: «вважати вірним розмір штрафу, накладеного на боржника – Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області 5 100 грн. (п`ять тисяч сто гривень) замість помилково зазначеного розміру 10 200 (десять тисяч двісті гривень).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, є Закон України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка є чинною на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 1404-VIIІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIIІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст. 75 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме невиконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України “Про виконавче провадження”, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 у справі № 360/3573/2, від 31 травня 2021 у справі № 560/594/20.

У відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону № 1404 сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вже встановлено судом, 26 серпня 2026 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. у ВП № 81127629 за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

17 вересня 2026 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ прийнято постанову про виправлення арифметичної помилки, якою виправлено арифметичну помилку, допущену в постанові про накладення штрафу від 26.08.2026 у виконавчому провадженні №81127629, а саме: «вважати вірним розмір штрафу, накладеного на боржника – Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області 5 100 грн. (п`ять тисяч сто гривень) замість помилково зазначеного розміру 10 200 (десять тисяч двісті гривень).

З матеріалів виконавчого провадження № 81127629 вбачається, що на виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області надано державному виконавцю повідомлення від 05.06.2026 про виконання рішення суду, в якому зазначено, що сума заборгованості по пенсійній справі гр. ОСОБА_1 , яка утворилася після виконання вищевказаного рішення суду складає 44 807,00 грн за період з 01.06.2025 року по 30.06.2026р. Дана сума боргу облікована ГУ ПФУ в Закарпатській області. У червні 2026 р. проведено часткове відшкодування суми боргу в розмірі 4 389,17 грн., залишок боргу на виконання вищезазначеного рішення станом на день надання відповіді складає 40417,83 грн.

У подальшому, на виконання вимоги державного виконавця від 22 липня 2026 року №7-81127629/2560, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надало лист від 29 липня 2026 року № 0700-0501-5/48097, у якому повідомило, що на виконання рішення суду на пенсійний рахунок гр. ОСОБА_1 , відкритий в банківській установі, у червні 2026 року проведено часткове відшкодування суми боргу на умовах Постанови Кабінету Міністрів від 14 липня 2025 року №821 в сумі 4 389,17 грн. Залишок боргу за вищезгаданим рішенням суду на день надання відповіді становить 44 142,83 грн.

Також Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило, що борг, який було обліковано відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Разом з тим, під час перевірки виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що на виконання вимоги державного виконавця боржником не надано належним чином завірених документів, які б підтверджували фактичне щомісячне нарахування та реальну виплату поточної пенсії ОСОБА_1 за період з травня 2026 року по липень 2026 року включно. Зокрема, боржником не надано помісячного розрахунку пенсії із зазначенням сум, нарахованих стягувачу за травень, червень та липень 2026 року, а також не надано документів, які підтверджують фактичне перерахування та отримання стягувачем відповідних коштів.

Суд звертає увагу, що рішення суду у справі № 260/7090/25 чітко визначає спосіб його виконання, а саме поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 01.06.2025 року.

Дослідивши наявні у справі матеріали справи, суд встановив, що Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області не надано жодних документів, які б підтверджували фактичне виконання рішення суду в частині поновлення нарахування та виплати пенсії стягувача.

Крім того, посилання позивача на виконання рішення суду в добровільному порядку спростовується змістом наданих ним відповідей, оскільки Головне управління ПФУ в Закарпатській області підтверджує наявність значної суми невиплаченої стягувачу коштів, а також відсутність повного погашення заборгованості.

Водночас, посилання позивача на Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821, та на положення щодо виплати невиплачених сум у межах бюджетних асигнувань не свідчить про фактичне виконання рішення суду та не підтверджує виконання вимоги державного виконавця щодо надання доказів щомісячного нарахування і реальної виплати поточної пенсії стягувачу.

При цьому, суд враховує, що обов`язок доведення факту належного виконання судового рішення у межах виконавчого провадження покладається саме на боржника.

Таким чином, надані державному виконавцю відповіді не підтверджували належним чином виконання рішення суду саме у визначений ним спосіб.

Суд враховує, що державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно здійснювати розрахунок пенсії чи замінювати орган Пенсійного фонду України у визначенні правильності проведеного перерахунку. Разом з тим, саме на державного виконавця покладено обов`язок перевірити факт виконання рішення у спосіб, визначений виконавчим документом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що боржником не надано документів на підтвердження виконання рішення суду саме у спосіб, визначений його резолютивною частиною, а саме із поновленням ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії за віком з 01.06.2025 року.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця про накладення штрафу від 26 серпня 2026 року у виконавчому провадженні № 81127629 прийнята у межах повноважень, у спосіб та з підстав, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а тому підстави для її скасування відсутні.

За сукупністю встановлених обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення на позовну заяву, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується належними та допустимими доказами та в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пл. Шандора Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88004, код ЄДРПОУ 43316386) – відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяН.Д. Маєцька