Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №260/6235/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/6235/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатського апеляційного суду про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатського апеляційного суду, в якому просить суд:

Визнати протиправною відмову Закарпатського апеляційного суду у наданні ОСОБА_1 копій протоколів зборів суддів Закарпатського апеляційного суду щодо обрання на посаду заступника (заступників) голови суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на цей запит та копій наказів (про призначення, кадрових чи по особовому складу) про призначення/вступ на посаду заступника (заступників) голови Закарпатського апеляційного суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на запит від 05.08.2026;

Зобов`язати Закарпатський апеляційний суд надати ОСОБА_1 копії протоколів зборів суддів Закарпатського апеляційного суду щодо обрання на посаду заступника (заступників) голови суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на цей запит та копії наказів (про призначення, кадрових чи по особовому складу) про призначення/вступ на посаду заступника (заступників) голови Закарпатського апеляційного суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на запит від 05.08.2026;

Залучити голову Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача;

Внести РНОКПП ОСОБА_1 - 3073912669 до додаткових відомостей про учасників справи, переводити всі матеріали справи в електронну форму та приєднувати до електронної судової справи, надати ОСОБА_1 доступ до електронної судової справи

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інформація, яка міститься у протоколах зборів суддів та якою зафіксовані вже прийняті рішення, не може вважатися службовою інформацією у розумінні пункту 1 частини першої статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки відповідне рішення вже прийнято, а такі протоколи та рішення не становлять внутрівідомчої службової кореспонденції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

Разом з тим, вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи.

Відповідач, 18.09.2026 року подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що запитувані позивачем протоколи зборів суддів є документами, що фіксують діяльність суддівського самоврядування, який відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснює самостійне колективне вирішення питань внутрішньої діяльності суду та є службовою інформацією. Зазначає, що зазначені документи не створювалися Закарпатським апеляційним судом у процесі здійснення ним владних управлінських функцій, а передаються до суду, для службового користування, у зв`язку з необхідністю виконання рішень зборів суддів відповідно до ч. 12 ст. 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Сам факт перебування протоколів у володінні суду не означає безумовної відкритості всіх відомостей, що містяться в усіх таких документах. Правовий режим кожної складової інформації має визначатися окремо з урахуванням вимог статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", характеру відповідних відомостей, наявності персональних даних, інформації про перебіг та результати таємного голосування, а також відомостей, які можуть належати до службової інформації.

Разом з тим у відзиві на позовну заяву, відповідач посилається на постанову Великої Палати ВС від 20.03.2019 року у справі №804/4177/17, в якій вказано про те, що збори суддів як орган суддівського самоврядування, не є суб`єктом владних повноважень. Крім того посилається на позицію, яка міститься у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2001 по справі №640/9835/20.

Позивач подала до суду письмові пояснення на відзив Закарпатського апеляційного суду, в якому зазначила про те, що відзив Закарпатського апеляційного суду на позовну заяву ОСОБА_1 не відповідача вимогам п. 2, ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України.

Крім того, позивач зазначила, що відзив на позовну заяву підписано особою, якою до відзиву на позовну заяву не надано документів, що підтверджують її право на вчинення таких дій і не надано доказів наявності повноважень діяти в порядку самопредставництва, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву оскільки його підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

В контексті зазначеного, позивач констатувала, що поданий до суду Закарпатським апеляційним судом відзив на позовну заяву підлягає поверненню особі, яка його подала - без розгляду.

Разом з тим, ОСОБА_1 у поданих поясненнях зазначила, що наведені у відзиві доводи про те, що збори суддів як орган суддівського самоврядування не є суб`єктом владних повноважень та розпорядником публічної інформації, взагалі не стосуються предмета цього спору та ґрунтуються на підміні відповідачем фактичних правовідносин.

Також позивач зазначила, що у справі за позовом ОСОБА_1 № 260/6235/26 та у судовій справі № 804/4177/17 НЕ тотожний суб`єктний склад учасників відносин, об`єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин), постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №804/4177/17 НЕ є релевантною і НЕ може бути застосована у даній справі, як висновок викладений у постанові Верховного Суду; особі яка підписувала у подавала до суду відзив голові Закарпатського апеляційного суду Фазикош Г.В. треба принаймні перевіряти такі правові позиції Верховного Суду на предмет подібності правовідносин до даної судової справи, та знати, що таке критерії подібності, які визначив Верховний Суд у своїй сталій судовій практиці.

Натомість, зазначає, що саме постанова Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №826/15472/18 може бути застосована у даній справі на користь позивача ОСОБА_1 в якості аналогії права.

Відповідно до положень ч. 5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що 05.08.2026 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) подала до Закарпатського апеляційного суду запит на отримання публічної інформації, а саме просила: "Надати: Копії протоколів зборів суддів Закарпатського апеляційного суду щодо обрання на посаду заступника (заступників) голови суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на цей запит; Копії наказів (про призначення, кадрових чи по особовому складу) про призначення/вступ на посаду заступника (заступників) голови Закарпатського апеляційного суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на цей запит; При наданні відповіді вказувати перелік запитань, які ставляться у цьому запиті".

Листом від 07.08.2026 року за №022.08/20770/2026, Закарпатський апеляційний суд повідомив ОСОБА_1 , що її запит на отримання публічної інформації від 05.08.2026 року розглянуто.

Так із змісту вказаного листа вбачається, що запитувані документи, що створюються під час процедури обрання заступника голови суду (протоколи зборів суддів щодо обрання на посаду заступника голови суду), на підставі п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону №2939-IV належать до службової інформації, доступ до якої обмежено.

Зазначено, що з метою забезпечення організаційної єдності, вирішення зборами суддів питань захисту професійних інтересів та внутрішньої діяльності суддів, прийняття колективних рішень з обговорюваних питань, рішенням Ради суддів України від 04.06.2015 року №45 затверджено "Типове положення про збори судді загальної юрисдикції" (далі - Положення).

Процедура обрання заступника голови суду здійснюється шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду. Відповідно до п. 4.42 Положення, матеріали таємного голосування (протоколи лічильної комісії, в тому числі протоколи про результати таємного голосування, бюлетені для таємного голосування, в тому числі погашені, визнані недійсними) опечатуються лічильною комісією та передаються головою лічильної комісії за відповідним актом секретарю зборів і долучаються ним до протоколу зборів суддів. Оприлюднення або надання документів, які можуть порушити таємницю голосування чи розкрити хід внутрішньої дискусії суддів, обмежено законом.

Запитувані протоколи відносяться до матеріалів внутрішньоорганізаційної діяльності суду, не мають статусу публічної інформації в розумінні Закону, а тому не підлягають наданню за процедурою вказаного Закону. Разом з тим, повідомлено про те, що у період з 01.01.2020 року по дату надання відповіді ОСОБА_3 призначалася на посаду заступника голови Закарпатського апеляційного суду наступними наказами: наказ №308/ос від 13.10.2020 року; наказ №238/ос від 05.10.2023 року.

Крім того, вказаним листом зазначено, що вимога надати внутрішні документи таємного голосування (протоколи, бюлетені) за межами встановлених законом процедур розцінюється як спроба контролю за результатами виборів органу суддівського самоврядування, що створює передумови для незаконного впливу, тиску на суд та перешкоджання виконанню суддями своїх професійних обов`язків. Зазначені дії містять ознаки втручання в діяльність судових органів, за що ст. 376 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність.

Натомість, Позивач у позовній заяві, зокрема зазначає про те, що відомості про результати голосування зборів суддів під час обрання голови суду, у тому числі протокол зборів суддів та протокол лічильної комісії про результати таємного голосування, не можуть автоматично ототожнюватися з інформацією з обмеженим доступом лише з тієї підстави, що саме волевиявлення суддів здійснювалося шляхом таємного голосування. Таємним є індивідуальне волевиявлення конкретного судді, а не встановлені лічильною комісією підсумкові результати виборів адміністративної посадової особи суду. Протокол про результати таємного голосування після підрахунку голосів оголошується на зборах суддів та затверджується зборами відкритим голосуванням.

Позивач у позовній заяві посилається на практику Верховного Суду, зокрема постанови від 27.08.2021 у справі №640/9835/20, від 19.10.2023 у справі №380/19225/21, від 23.12.2020 у справі №826/15472/18.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до вимог ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Ч. 1 ст. 6 Закону № 2939-VI передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Ст. 12 Закону №2939-VІ визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Частиною другою статті 19 Закону №2939-VI передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

За правилами, встановленими у частинах 1 і 4 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-71 визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2)інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті б цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 22 Закону № 2939-VІ у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.

Так, системний аналіз приписів Закону №2939-VІ дає підстави для висновку про те, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовий, зафіксований на певному матеріальному носієві продукт, отриманий або створений суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Також, законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов`язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.

Разом з тим, суд зазначає, що ч. 2 ст. 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду з числа суддів цього суду.

Відповідно до ч. 11 с. 128 Закону № 1402-VIII збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням.

Пунктом 4.46 Типового Положення про збори суддів, затверджене Рішенням Ради суддів України 04.06.2015 № 45 (у редакції рішення Ради суддів України від 31.01.2020 № 4, далі - Типове Положення про збори суддів) на зборах суддів секретарем зборів ведеться протокол, в якому письмово фіксується перебіг засідання. Одночасно може здійснюватися фіксування зборів технічними засобами.

Протокол зборів складається в повному обсязі в п`ятиденний термін з дня проведення зборів і підписується головуючим на зборах та секретарем зборів. До нього додається відповідний носій інформації з даними фіксування зборів технічними засобами.

Протокол зборів та додані до нього матеріали зборів секретарем зборів передаються до архіву суду та зберігаються в архіві суду постійно.

Відповідно до п. 5.15 Типового Положення про збори суддів, за результатами голосування збори суддів відкритим голосуванням більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, приймають одне з наступних рішень:

оголошують обраним на відповідну посаду суддю, який отримав необхідну кількість голосів (більшість від кількості суддів відповідного суду), та зазначають строк його обрання;

ухвалюють рішення про проведення повторного голосування.

Рішення зборів про обрання суддів на адміністративні посади підписується головуючим на зборах та секретарем зборів, скріплюється гербовою печаткою суду (п. 5.18 Типового Положення про збори суддів).

Як вже встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації в порядку, визначеному Законом № 2939-VI, а саме позивач просила надати копії протоколів зборів суддів Закарпатського апеляційного суду щодо обрання на посаду заступника (заступників) голови суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на цей запит; копії наказів (про призначення, кадрових чи по особовому складу) про призначення/вступ на посаду заступника (заступників) голови Закарпатського апеляційного суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на цей запит.

Із змісту запитуваної позивачем інформації вбачається, що така інформація є публічною, оскільки отримана чи мала б бути отримана відповідачем в процесі виконання повноважень щодо організаційного забезпечення роботи суду, а також у даному випадку відповідач вважається розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону № 2939-VI та несе обов`язки, визначені цим законом.

Натомість, із змісту відповіді відповідача на запит ОСОБА_1 , вбачається, що запитувані документи, що створюються під час процедури обрання заступника голови суду (протоколи зборів суддів щодо обрання на посаду заступника голови суду), на підставі п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону №2939-IV належать до службової інформації, доступ до якої обмежено.

У контексті обставин цієї справи слід урахувати, що протоколи зборів суддів, копії яких запитуються позивачем, є документами, що містять інформацію, створену шляхом прийняття рішення про обрання судді на адміністративну посаду та зафіксовану оформленням протоколу.

Разом з тим, суд констатує, що ч. 7 ст. 6 Закону №2939-VI передбачено, що обмеженню підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. У такому випадку копія документа повинна надаватися у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається шляхом ретушування або іншим способом на вибір розпорядника інформації.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що встановлені обставини справи свідчать про те, що у даному випадку відповідач вважається розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону № 2939-VI та несе обов`язки, визначені цим законом та повинен надати позивачу повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у поданому запиті на отримання інформації.

Водночас, відмовляючи позивачу у наданні інформації на її запит про доступ до публічної інформації у частині надання копії протоколу зборів суддів, відповідач обмежився лише повідомленням, що ця інформація є службовою інформацією, яка є фактично конфіденційною, та не зазначив про наявність визначених частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI передумов для можливості обмеження доступу до запитуваної інформації.

Крім того, суд зазначає, що відповідач у наданому листі від 07.08.2026 року на запит ОСОБА_1 зазначив про наявність двох наказів, а саме: №308/ос від 13.10.2020 року та №238/ос від 05.10.2023 року, якими ОСОБА_3 призначалася на посаду заступника голови Закарпатського апеляційного суду, однак копії таких наказів не надав, як і не зазначив підстав для відмови у їх наданні.

Суд враховує, що питання застосування обмежень у доступі до інформації, яка міститься у протоколах зборів суддів на підставі положень Закону № 2939-VI, досліджувалося Верховним Судом у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 826/12540/17, спір у якій виник у зв`язку з відмовою Окружного адміністративного суду міста Києва надати позивачу на його запит про отримання публічної інформації копію протоколу зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року з підписами суддів, які взяли участь у таких зборах.

Так, у постанові 03 червня 2020 року у справі № 826/12540/17, правовідносини у якій є подібними до цієї справи, Верховний Суд дійшов висновку, що інформація, яка міститься у протоколах зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, якими зафіксовані ухвалені рішення, не може вважатися службовою в контексті пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 2939-VІ.

Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 2939-VI у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 826/15472/18 та від 27 серпня 2021 року у справі №640/9835/20.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач відмовляючи позивачу у наданні копій протоколів зборів суддів щодо обрання на посаду заступника (заступників) голови суду та наданні копій наказів про призначення/вступ на посаду заступника (заступників) голови Закарпатського апеляційного суду діяв не у відповідності до вимог Закону № 2939-VI, чим порушив законне право позивача на доступ до публічної інформації.

Суд зазначає, що, Закон України "Про доступ до публічної інформації" прямо забороняє розпоряднику інформації відмовляти у доступі до документу, натомість наділяючи розпорядника інформації правом визначення обсягів інформації, що надається.

Відповідно до ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації.

За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем не надано відповіді по кожному питанню в межах наданих йому законом повноважень та у встановленому законом порядку, що в свою чергу суперечить вимогам Закону № 2939-VI, яким встановлено обов`язок розпорядника інформації, яким є відповідач, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну публічну інформацію.

Суд враховує, що уразі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення або вчинити певні дії.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 у справі №804/1469/17 та від 10.04.2019 у справі №826/11251/18.

При цьому суд враховує, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про протиправність відмови відповідача у наданні ОСОБА_1 копій протоколів зборів суддів щодо обрання на посаду заступника (заступників) голови суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на цей запит та копій наказів (про призначення, кадрових чи по особовому складу) про призначення/вступ на посаду заступника (заступників) голови Закарпатського апеляційного суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на запит від 05.08.2026, то з метою належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 копії протоколів зборів суддів Закарпатського апеляційного суду щодо обрання на посаду заступника (заступників) голови суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на цей запит та копії наказів (про призначення, кадрових чи по особовому складу) про призначення/вступ на посаду заступника (заступників) голови Закарпатського апеляційного суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на запит від 05.08.2026 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1064,96 грн, сплачений згідно з квитанцією від 30.08.2026 року.

Що стосується доводів позивача про повернення відзиву, поданого Закарпатським апеляційним судом 18.06.2026 року, без розгляду, оскільки такий не відповідає вимогам ст. 162 КАС України, зокрема п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 4, то суд зазначає про те, що ст. 162 КАС України не передбачає повернення відзиву без розгляду, а ст. 167 КАС України містить вимоги лише до форми та змісту письмової заяви, клопотання та заперечення.

Що стосується доводів позивача про те, що відзив підписано особою, якою до відзиву на позовну заяву не надано документів, що підтверджують її право на вчинення таких дій і не надано доказів наявності повноважень діяти в порядку самопредставництва, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву оскільки його підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, то суд констатує, що в ухвалі про відкриття провадження у даній справі від 07.09.2026 року судом встановлено, позивачка звернулася із даним позовом до Закарпатського апеляційного суду, керівником якого згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_2 . Таким чином, суддя вказував на те, що Фазикош Ганна Василівна є особою, яка представляє Закарпатський апеляційний суд, як керівник (за посадою Голова суду).

Аналізуючи наведене, суд не вбачає підстав для повернення відзиву, поданого відповідачем 18.09.2026 року.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Закарпатського апеляційного суду (вул. Довженка Олександра, буд. 7, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Закарпатського апеляційного суду у наданні ОСОБА_1 копій протоколів зборів суддів Закарпатського апеляційного суду щодо обрання на посаду заступника (заступників) голови суду та копій наказів (про призначення, кадрових чи по особовому складу) про призначення/вступ на посаду заступника (заступників) голови Закарпатського апеляційного суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на запит від 05.08.2026 року.

Зобов`язати Закарпатський апеляційний суд надати ОСОБА_1 копії протоколів зборів суддів Закарпатського апеляційного суду щодо обрання на посаду заступника (заступників) голови суду та копії наказів (про призначення, кадрових чи по особовому складу) про призначення/вступ на посаду заступника (заступників) голови Закарпатського апеляційного суду за період з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на запит від 05.08.2026 року

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатського апеляційного суду (вул. Довженка Олександра, буд. 7, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008) судові витрати у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяС.А. Гебеш