Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №260/261/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/261/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Фозекош В.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: представник – Фекете Й.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який має право на відстрочку згідно зі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

2) визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (в частині, що стосується ОСОБА_1 ) про призов на військову службу та направлення для проходження служби до військової частини;

3) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу, сформованих для відправки у війська, та вчинити дії щодо відновлення у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку як військовозобов`язаного (цивільної особи) із правом на відстрочку;

4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути документи, подані Тячівським Ліцеєм №1, імені В. Ґренджі-Донського Тячівської міської Ради Закарпатської області від 05.11.2025 року, та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з внесенням відповідних відомостей до реєстру «Оберіг».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що з 01 листопада 2025 року позивач працює вчителем інформатики у Тячівській філії Ліцею № 1 імені В. Гренжі-Донського Тячівської міської ради з педагогічним навантаженням 0,75 ставки. 05 листопада 2025 року уповноважена особа закладу освіти подала до ІНФОРМАЦІЯ_1 пакет документів, що підтверджують його право на відстрочку. Незважаючи на це 07 листопада 2025 року під час виконання посадових обов`язків та проведення уроку позивач дізнався, що відповідач протиправно змінив його статус у Єдиному державному реєстрі «Оберіг» на «військовослужбовець» та призвав на військову службу без проведення медичного огляду.

Ухвалою від 22.01.2026 Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження в цій адміністративній справі.

В судовому засіданні 23 березня 2026 року позивач уточнив позовні вимоги в частині оскарження дій та наказу щодо призову на військову службу, зокрема, дату оскаржених дій та наказу - 19 грудня 2024 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.03.2026, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026, залишено без розгляду позов в частині позовних вимог, що стосуються оскарження протиправності дій відповідача щодо призову на військову службу під час мобілізації; скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (в частині, що стосується ОСОБА_1 ) №1180 від 19.12.2024 про призов на військову службу та направлення для проходження служби до військової частини; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу, сформованих для відправки у війська, та вчинити дії щодо відновлення у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку як військовозобов`язаного (цивільної особи) із правом на відстрочку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року провадження у справі було зупинено у зв`язку із оскарженням позивачем ухвали від 26.03.2026 про залишення частини позовних вимог без розгляду до набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Ухвалою від 08.06.2026 Закарпатський окружний адміністративний суд поновив провадження в цій справі.

12 лютого 2026 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечив. Так, зазначив, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 був мобілізований ще 19 грудня 2024 року за результатами проведеного медичного огляду. На момент мобілізації в грудні 2024 року позивач відстрочки не мав, тому такий призов був правомірним. В подальшому позивач був призначений до складу Військової частини НОМЕР_1 , однак проходити військову службу в такій відмовився. У зв`язку з наведеним 24.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було ініційовано проведення службового розслідування стосовно позивача за фактом відмови від несення обов`язків військової служби. За результатами службового розслідування 20.01.2025 року до територіального управління Державного бюро розслідувань було направлено повідомлення про вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України. Наразі кримінальне провадження стосовно позивача триває. У зв`язку із зазначеним вважає, що позивач не може отримати відстрочку, оскільки з моменту зміни його статусу з військовозобов`язаного на військовослужбовця право на отримання ним відстрочки втрачається.

12 лютого 2026 року позивач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується. Зокрема, заперечує факт його призову на військову службу в грудні 2024 року та наполягає на тому, що наразі він працює саме вчителем інформатики.

16 лютого 2026 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких наполягає на тому, що призов позивача в грудні 2024 року відбувся відповідно до законодавчих норм, що підтверджується належними доказами.

02 вересня 2026 року позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких звертає увагу суду на те, що відповідач не розглянув надіслані Ліцеєм № 1 імені В. Гренжі-Донського документи щодо надання йому відстрочки як вчителю. Вважає, що з моменту отримання від навчального закладу цієї інформації відповідач достеменно знав про наявність у позивача обставини, з якою закон пов`язує заборону призову. На думку позивача, не подання особистої заяви про надання відстрочки не є підставою для не розгляду наданого пакету документів. Відповідач був зобов`язаний роз`яснити встановлений порядок для її отримання.

Окрім того, у додаткових поясненнях позивач виклав позовні вимоги (з урахуванням ухвали суду про залишення частини позову без розгляду) в наступній редакції:

1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення передбаченої частиною восьмою статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» перевірки підстав, нерозгляду документів, поданих Тячівським ліцеєм № 1 імені В. Ґренджі-Донського 05 листопада 2025 року (довідка № 310 від 05.11.2025), та ненадання за результатами їх розгляду вмотивованої письмової відповіді;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути зазначені документи, провести перевірку підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти рішення у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, з внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

В судовому засіданні 28 вересня 2026 року позивач уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених у поданих до суду письмових заявах, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, аргументуючи вищенаведеними обставинами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 ) № 1180.

Наказ про призову на військову службу на момент розгляду цієї справи є чинним, а питання правомірності призову ОСОБА_1 в 2024 році не є предметом оскарження.

На підставі поіменного списку військовозобов`язаних № 1100/2671 від 20.12.2024 ОСОБА_1 був скерований до Військової частини НОМЕР_2 , однак проходити військову службу в такій відмовився. Вказана обставина підтверджується особисто поданою ОСОБА_1 заявою та актом від 24.12.2024.

20 січня 2025 року керівник ІНФОРМАЦІЯ_5 скерував на ім`я керівника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львів, повідомлення № 733 про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В подальшому наказом № 37-К від 29.10.2025 ОСОБА_1 призначений з 01 листопада 2025 року на посаду вчителя інформатики Тячівської філії Тячівського ліцею № 1 імені В. Ґренжі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області з неповним тижневим навантаженням 0,75 ставки.

Листом № 310 від 05.11.2025 Тячівський ліцей № 1 імені В. Ґренжі-Донського повідомив ІНФОРМАЦІЯ_4 про призначення ОСОБА_1 на посаду вчителя інформатики.

Вважаючи не здійснення розгляду поданого закладом освіти повідомлення та не надання йому відстрочки від прозову протиправним, ОСОБА_1 звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Нормами ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закону № 2232) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час. Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Згідно ч. 10 ст. 1 Закону № 2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Мобілізація, в розумінні ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543), комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 ст. 4 Закону № 3543 встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 3543, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Частиною 1 ст. 22 Закону № 3543 передбачено обов`язок громадян: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини виникли з приводу протиправності, на думку позивача, не розгляду ІНФОРМАЦІЯ_4 поданих навчальним закладом документів та не надання позивачу відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543.

Так, вказаною законодавчою нормою передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, працівники його секретаріату, які мають науковий ступінь та працюють у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості.

ОСОБА_1 стверджує, що він працює на посаді вчителя інформатики Тячівської філії Тячівського ліцею № 1 імені В. Ґренжі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області з неповним тижневим навантаженням 0,75 ставки. Про вказану обставину навчальний заклад повідомив ІНФОРМАЦІЯ_4 листом №310 від 05.11.2025, однак відповідач у встановленому законодавством порядку такий лист не розглянув.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог та доводів позивача, суд зазначає наступне.

Частинами 7, 8 ст. 23 Закону № 3543 передбачено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до п.1. якого, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з положеннями п. 11 вказаного положення, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

16 травня 2024 року Кабінет Міністрів України постановою №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, серед іншого, визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

П. 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Щодо військового обов`язку Закон № 2232 поділяє громадян України на такі категорії: 1) допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; 2) призовники - особи, які взяті на військовий облік; 3) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; 4) військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; 5) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (ч. 1 ст. 2 Закону № 2232).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону № 2232, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232, початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Вищенаведені законодавчі норми дають підстави зробити висновок, що відстрочка від призову на військову службу може надаватися тільки громадянам України, що перебувають у статусі «військовозобов`язаний» або «резервіст». Так, відстрочка від призову – це законне право військовозобов`язаного громадянина на відтермінування мобілізації та проходження військової служби. Надання відстрочки від призову військовослужбовцям законодавством не передбачено, оскільки це суперечить правовому характеру такої.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 станом на день виникнення спірних правовідносин був військовослужбовцем, оскільки призваний на військову службу в грудні 2024 року. Такий наказ на момент розгляду цієї справи є чинним, а питання правомірності призову ОСОБА_1 на військову службу в 2024 році не є предметом оскарження. Докази подальшої демобілізації позивача в матеріалах справи відсутні, про наявність таких не заявляється.

Вказане спростовує твердження позивача про наявність в нього права на відстрочку від призову на військову службу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543. При цьому суд відхиляє доводи ОСОБА_1 стосовно того, що до листопада 2025 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних і резервістів його статус був визначений як «військовозобов`язаний». На думку суду, несвоєчасне оновлення відповідачем відомостей реєстру не може нівелювати факт призову позивача на військову службу в 2024 року.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про не здійснення відповідачем розгляду поданого навчальним закладом листа про надання йому відстрочки від призову суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Суд враховує те, що посада вчителя закладу загальної середньої освіти не відноситься до категорії заброньованих або посадових (службових) осіб, зазначених у пп. 16-23 п. 1 додатка 5 Порядку № 560. Тому з метою отримання відстрочки військовозобов`язаний повинен особисто через центри надання адміністративних послуг звернутися до створеної при районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки комісіях із відповідною заявою та підтверджуючими документами.

В свою чергу скерований до Тячівського РТЦК Тячівським ліцеєм № 1 імені В. Ґренжі-Донського лист заявою в розумінні п. 58 Порядку № 560 вважатися не може. На думку суду, такий лист свідчить про виконання навчальним закладом передбаченого п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, обов`язку щодо оповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Чинні законодавчі норми не передбачають обов`язок районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надавати відповідь на таке повідомлення чи розглядати його у порядку, встановленому Порядком № 560.

Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 05 жовтня 2026 року.

СуддяР.О. Ващилін