Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №260/4676/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/4676/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

при секретарі судового засідання Тереля А.А.

за участю:

представника позивача : Данч Н.О.,

представника позивача : Черненко С. С.,

представника відповідачів : Митровка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт" про припинення діяльності товариства, -

В С Т А Н О В И В:

Закарпатська обласна прокуратура (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, ЄДРПОУ 02909967) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, ЄДРПОУ 38015668) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт" (89411, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Невицьке, вул. Головна, буд.65, ЄДРПОУ 44962963), у якому просить:

Припинити діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Кобальтум РесурсЕкспорт» (код ЄДРПОУ 44962963) із видобування андезиту родовища Кам`яницьке 2, яке знаходиться в Ужгородському районі Закарпатської області до отримання оцінки впливу на довкілля.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що за результатами вивчення питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони навколишнього природнього середовища обласною прокуратурою встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства України внаслідок здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «КобальтумРесурсЕкспорт» (далі - ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт») планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки.

18.01.2024 ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами - Родовище Кам`яницьке 2 № 5605.

Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ).

Мета користування надрами - геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища, затвердження запасів за промисловими категоріями ДКЗ України, з подальшим видобуванням андезиту (промислова розробка родовища). Площа ліцензійної ділянки 58,7 га.

При цьому серед особливих умов надрокористування (п. 5 особливих умов надрокористування спецдозволу № 5605) виокремлено проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до ЗУ «Про оцінку впливу

на довкілля».

Обласною прокуратурою в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42026070000000071 від 19.05.2026 встановлено, що станом на теперішній час відповідач здійснює діяльність з видобування андезиту.

Проте, згідно з інформацією, яка міститься у Реєстрі справ ОВД для громадських обговорень, який знаходиться у відкритому доступі, встановлено, що ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» не проходило процедуру оцінки впливу на довкілля стосовно планованої діяльності з вивчення та видобування корисних копалин з родовища Кам`яницьке 2, що є підставою для тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємства.

Вказана інформація підтверджена також відповіддю Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, яке листом від 16.06.2026 повідомило обласну прокуратуру про те, що згідно з даними Реєстру станом на 16.06.2026 матеріали щодо здійснення оцінки впливу на довкілля ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» стосовно планованої діяльності з вивчення та видобування корисних копалин з родовища Кам`яницьке 2 в Реєстрі відсутні. Отже, висновок з оцінки впливу на довкілля зазначеному суб`єкту господарювання міністерством не видавався.

Одночасно товариство порушило питання про встановлення земельного сервітуту ще на одній частині земель лісогосподарського призначення, звернувшись до ДСГП «Ліси України» із заявою щодо частини земельної ділянки з кадастровим номером 2124882900:10:013:0004 загальною площею 316,0 га, а саме на земельну ділянку площею 26,1919 га, розташовану за межами населених пунктів на території Оноківської територіальної громади Ужгородського району (Кам`яницьке лісництво, квартал 25, виділи 1, 2, 4, 5).

Отже, позивач вважає, що відповідачем здійснюється видобування корисних копалин (андезиту) із порушеннями, а саме без вирішення питання про ОВД (оцінки впливу на довкілля), то позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року відкрито справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року суд перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 260/4676/26 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду 17.07.2026 р. від представника відповідача надійшов письмовий відзив, згідно змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог повністю, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а відтак таким, що не підлягає задоволенню. Зокрема вказав, що Відповідач на даний час не здійснює жоден із видів планованої діяльності, які б були визначені положеннями ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», при цьому прокурором не конкретизовано у позові який саме вид планованої діяльності здійснюється відповідачем, на який би відповідач мав би отримати рішення про провадження планованої діяльності та відповідно яку саме норму ч. 2 або 3 ст. 3 Закону було порушено.

Спецдозволом та угодою до нього, програмою робіт до угоди, які є невід`ємними частинами спецдозволу, чітко визначено, що оцінка впливу на довкілля повинна виконуватися після завершення геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки та перед початком промислової розробки родовища. Поряд з цим роз`яснення Міндовкілля вказуються, що геологічне вивчення та дослідно-промислова розробка не відносяться до видів планової господарської діяльності, яка б згідно ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» передбачала необхідність здійснення ОВД.

Відповідач у межах наданого спецдозволу здійснив геологічне вивчення та на даний час здійснює дослідно-промислову розробку родовища та не приступав до промислового видобування надр, а прокурором це не враховано. Вказав відповідач у відзиві, що твердження позивача про те, що відповідачем здійснюється планована господарська діяльність за відсутності оцінки впливу на довкілля є безпідставними, оскільки у відповідача був відсутній обов`язок проходити процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до визначеного спеціальним дозволом виду користування надрами.

Відтак, будь-які законні підстави для припинення діяльності відповідача відсутні, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представниця позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просила суд позов задовольнити повністю. Представниця Державної екологічної інспекції у Закарпатській області позовні вимоги підтримала

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом 18.01.2024 ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами - Родовище Кам`яницьке 2 № 5605. Вид корисної копалини: андезит.

Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ).

Мета користування надрами - геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища, затвердження запасів за промисловими категоріями ДКЗ України, з подальшим видобуванням андезиту (промислова розробка родовища). Площа ліцензійної ділянки 58,7 га.

При цьому серед особливих умов надрокористування (п. 5 особливих умов надрокористування спецдозволу № 5605) виокремлено проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до ЗУ «Про оцінку впливу

на довкілля». (Т.1 а.с. 33-34)

Як вказує позивач, Закарпатською обласною прокуратурою в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42026070000000071 від 19.05.2026 встановлено, що станом на теперішній час відповідач здійснює діяльність з видобування андезиту. (т.1 а.с.18)

Згідно з інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, листом від 16.06.2026 повідомило обласну прокуратуру про те, що згідно з даними Реєстру станом на 16.06.2026 матеріали щодо здійснення оцінки впливу на довкілля ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» стосовно планованої діяльності з вивчення та видобування корисних копалин з родовища Кам`яницьке 2 в Реєстрі відсутні (т.1 а.с. 48-49)

Як вказав позивач та не заперечується сторонами, 27.08.2024 ДСГП «Ліси України» погодило укладення строкових платних договорів про встановлення земельного сервітуту на такі земельні ділянки: площею 32,5081 га, яка є частиною земельної ділянки із кадастровим номером 2124882900:10:011:0001 загальною площею 2264,5700 га з видом сервітуту 07.14 - право на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 Земельного кодексу України на строк дії Спеціального дозволу на користування надрами № 5605, виданого Державною службою геології та надр України 18.01.2024, а саме - до 18.01.2044 року, з платою за встановлення права сервітутного користування земельною ділянкою 93 163,99 грн щомісячно; площею 26,1919 га, яка є частиною земельної ділянки із кадастровим номером 2124882900:10:013:0004 загальною площею 316,0000 га з видом сервітуту - 07.14 - право на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 Земельного кодексу України на строк дії Спеціального дозволу на користування надрами № 5605, виданого Державною службою геології та надр України 18.01.2024, а саме - до 18.01.2044 року, з платою за встановлення права сервітутного користування земельною ділянкою 75 062,58 грн щомісячно.

Після погодження технічної документації із землеустрою між ДСГП «Ліси України» в особі директора філії «Ужгородське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» 26.09.2024 укладено два договори про встановлення земельних сервітутів № 3 та № 5.

Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 12.12.2024 державним реєстратором на підставі договорів про встановлення земельних сервітутів № 3 та № 5 від 26.09.2024, укладених між ДСГП «Ліси України» та ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», зареєстровано право земельного сервітуту щодо частин земельних ділянок з кадастровими номерами 2124882900:10:011:0001 та 2124882900:10:013:0004.

Зареєстрований сервітут передбачає право користування земельними ділянками для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин, їх подальшого видобування (промислової розробки родовищ), а також право будівництва та розміщення споруд і об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови не порушення прав землевласника.

Правокористувачем (сервітуарієм) за обома договорами є ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» (код ЄДРПОУ 44962963). При цьому сервітут встановлено щодо частини земельної ділянки площею 32,5081 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2124882900:10:011:0001 та щодо частини земельної ділянки площею 26,1919 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2124882900:10:013:0004.

Згідно протоколу №5848 від 24.04.2025 р. засідання Державної комісії по запасах корисних копалин (стор. 18) зазначено, що ТОВ «Кобальтуресурекспорт» здійснює дослідне вивчення та дослідно-промислову розробку родовища ( т.1 а.с.30)

Згідно висновку експерта №2568-26 від 09.09.2026 р. за результатами проведення судової гірничотехнічної експертизи у кримінальному провадженні вбачається, що ТОВ «Кобальтумресурсекспорт надано спеціальний дозвіл на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовища , затвердження запасів , з подальшим видобуванням андезиту (т. 1 а.с.231). Згідно висновку вбачається , що (питання №2) що після затвердження протоколу ДКЗ України №5848 від 24.04.2025 р. відбулися зміни окремих геологічних та техніко-економічних параметрів родовища , однак принципової зміни технологічних параметрів дослідно-промислової розробки не встановлено (т.1 а.с.257). Згідно висновку по питанню №3 зазначено, що родовище Кам`яницьке 2 потребує подальшого геологічного вивчення . Згідно питання №5 вказано, що в сукупності діяльність ТОВ «Кобалбьтумресурсекспорт» враховуючи діяльність по формуванню кар`єру та кількості видобутої сировини має ознаки промислової розробки.

Згідно проєкту дослідно-промислової розробки Кам`яницького 2 родовища андезитів, Ужгородського району Закарпатської області вбачається, що ТОВ «Кобальтуресурмекспорт» здійснює дослідно-промислову розробку, а не промислове видобування андезитів (т. 2 а.с.52-113)

Статтею 13 Конституції України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

За статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

За змістом ч. 1 ст. 270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦК України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Частиною першою статті 42 Конституції України проголошено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Водночас у частині першій статті 50 Конституції України закріплено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Статтею 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

За статтею 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» основними принципами охорони навколишнього природного середовища зокрема є: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; обов`язковість оцінки впливу на довкілля; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

За змістом наведених норм Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» фактично замінив у цьому контексті Закон України «Про екологічну експертизу».

За статтею 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вплив на довкілля - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально- економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього

Закону;

аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону;

під час здійснення оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган проводить консультації щодо звіту з оцінки впливу на довкілля з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Згідно з п.п. а), б), є), і) ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; є) обов`язковість оцінки впливу на довкілля; і) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 50 вищевказаного Закону, екологічна безпека є таким станом навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної ч. 2 та 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (ч. 1 ст. 3 Закону).

Пунктом 15 частини 2 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що до першої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, відносяться кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів.

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до особливих умов надрокористування (п. п. 5, 6 особливих умов надрокористування спецдозволу № 5605) виокремлено проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» та заборона видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, станом на 16.06.2026 матеріали щодо здійснення оцінки впливу на довкілля ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» стосовно планованої діяльності з вивчення та видобування корисних копалин з родовища Кам`яницьке 2 в Реєстрі відсутні, а висновок з оцінки впливу на довкілля зазначеному суб`єкту господарювання міністерством не видавався.

Відповідно до статті 14 Кодексу України про надра (далі - Кодекс) вбачається, що, серед іншого, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ); видобування корисних копалин.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до частини третьої статті 162 Кодексу для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та документів, зазначених у частині другій цієї статті, додатково подаються:

відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон) здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом, надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.

Положеннями ч. 6 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» заборонено провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проєктах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч. 3, 4 ст. 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля містить екологічні умови провадження планованої діяльності, які направлені на запобігання негативному впливу на довкілля, виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків, обов`язок суб`єкта господарювання здійснити компенсаційні заходи та після проєктний моніторинг з метою запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження негативного впливу планованої діяльності на довкілля, що сприятиме мінімізації негативних наслідків.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проєктування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення після проєктного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

При цьому, відповідно до статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», визначено принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, перед будь- якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, п. в) ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля.

Пунктом 6 ч. 1, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» до правопорушень у сфері оцінки впливу на довкілля віднесено провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3, 4 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Згідно з ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Кодексу України про надра визначено способи користування надрами один з яких є для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ).

Іншим самостійним способом користування надрами згідно ч. 1 ст. 14 Кодексу є видобування корисних копалин.

Як встановлено судом із матеріалів справи та в ході судового розгляду, за виданим Державною службою геології та надр України ТОВ «Кобальтумресурсекспорт» спеціальним дозволом на користування надрами р/н 5605 від 18.01.2024 року строком на 20 років, вид використання надр для товариства визначений саме - геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), мета користування надрами - геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища, затвердження запасів за промисловими категоріями ДКЗ України, з подальшим видобуванням андезиту (промислова розробка родовища).

Даний спеціальний дозвіл передбачає поетапний підхід до використання надр, що полягає спочатку у геологічному вивченні родовища, здійсненні дослідно-промислової його розробки за проєктом, затвердженні в установленому порядку запасів корисної копалин Державною комісією України по запасах корисних копалин і тільки в подальшому - сам процес видобування андезиту (промислової розробки родовища).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Кодексу України про надра видобування корисних копалин, є іншим видом користування надр, відмінним від геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ), яке визначено Спецдозволом для ТОВ.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, прямо не передбачена частинами другою і третьою цієї статті, а також планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, зміна цільового призначення особливо цінних земель та інша діяльність, пов`язана з розміщенням Національного військового меморіального кладовища.

Як вбачається зі змісту ч. 2 та ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» законодавець встановив вичерпний перелік видів планованої діяльності, для яких здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим.

Відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: зокрема кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: видобувну промисловість: видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням; перероблення корисних копалин, у тому числі збагачення.

Проте, вищевказані види планованої діяльності не охоплюють геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, які, як вбачається зокрема із Протоколу №5848 від 24.04.2025 р. засідання Державної комісії по запасах корисних копалин на даному етапі здійснюються відповідачем (т.1 а.с.21-30) . Отже, позивач помилково вважає що здійснення на даному етапі робіт відповідачем виду користування надрами, а саме геологічне вивчення та дослідно-промислова розробка відносяться до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

Суд зазначає, що Спецдозволом та угодою до нього, програмою робіт до угоди, які є невід`ємними частинами спецдозволу, чітко визначено, що оцінка впливу на довкілля повинна виконуватися після завершення геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки та перед початком промислової розробки родовища. Поряд з цим роз`яснення Міндовкілля вказуються, що геологічне вивчення та дослідно-промислова розробка не відносяться до видів планової господарської діяльності, яка б згідно ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» передбачала необхідність здійснення ОВД.

Невід`ємною частиною Спецдозволу на користування надрами є укладена з Держгеонадра Угода №5605 «про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ)» (копія додається).

Відповідно до п. 3.1. Угоди №5605 - Умови користування надрами, зокрема вимоги щодо ефективності робіт, технології видобування та переробки корисних копалин, порядок видобування корисних копалин (в тому числі з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій), види, обсяги, джерело фінансування та економічно обґрунтовані строки виконання Надрокористувачем робіт з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) андезиту протягом строку дії Дозволу визначаються в Програмі робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) (далі - Програма робіт), яка підписується Сторонами, є Додатком 2 (відповідно до виду корисної копалини) та невід`ємною частиною цієї Угоди (копія Програми робіт додається).

Згідно з п. 5.1 Програми робіт - Проведення оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», результатом якого повинен бути висновок ОВД, який визначає допустимість провадження планованої діяльності та про відсутність якого стверджується прокурором - граничні терміни виконання цього етапу робіт визначені на ІІІ кв. 2028 - І кв. 2030 р. та після геологічного вивчення та промислово-дослідної розробки (а на разі саме цей етап виконується товариством).

Судом встановлено, що 18.01.2024 р. ТОВ «Кобальтурресурсекспорт» отримало спеціальний дозвіл № 5605 на користування надрами. (т.1 а.с.74-75) Додатком до даного спеціального дозволу на користування надрами була Угода №5605 про умови користування надрами від 18.01.2024 р. та програма робіт (т.1 а.с.78-83)

Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кобальтумресурсекспорт» було укладено Договір з ТОВ «ГЕОЛОГІЧНА ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА ПЛЮС» № ГЕЮП-22/03/2024-1 від 22.03.2024 р. з метою отримання послуг геологічного, екологічного та юридичного супроводу своєї господарської діяльності, в частині надання комплексу послуг у сфері надрокористування, щодо спеціального дозволу на користування надрами № 5605 (т.1 а.с.84-87)

Відповідач здійснює свою діяльність на підставі проєкту дослідно-промислової розробки (т.й а.с.97-157).

Відповідно до ст. 20 Кодексу України про надра для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, надра надаються у користування після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ).

Дослідно-промислова розробка корисних копалин здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проєкту цих робіт, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.

Згідно з пунктом 1.3 частини І Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2003 №34/м (далі - Положення про ДПР), дослідно-промислова розробка (ДПР) проводиться на родовищах корисних копалин, промислове значення яких позитивно визначене за результатами попередньої геолого-економічної оцінки, але з достатньою повнотою достовірне визначення характеристик корисних копалин можливе лише шляхом пробного вилучення і перероблення частини запасів мінеральної сировини в промислових умовах.

За змістом п. 1.4. Положення про ДПР, ДПР є складовою робіт з геологічного вивчення.

Відповідно до п. 2.3. Положення про ДПР, обсяг (кількість) корисних копалин (мінеральної сировини), що передбачається до видобутку, визначається для кожного виду корисної копалини та конкретного родовища окремо відповідно до інструкцій Державної комісії України по запасах корисних копалин із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432, але не повинен перевищувати п`яти (для вуглеводнів - десяти) відсотків від запасів облікованих Державним балансом запасів корисних копалин (крім підземних вод) на підставі протоколу/протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин, щодо розгляду попередньої геолого-економічної оцінки родовища.

Пунктом 2.6. Положення про ДПР передбачено, що доцільність ДПР обґрунтовується матеріалами попередньої геолого-економічної оцінки запасів родовища і проєктами їх ДПР.

Відповідно до п. 2.10 Протоколу засідання колегії ДКЗ №5848 від 24.04.2025 р. здійснено перерахунок запасів андезитів родовища Кам`яницьке 2 в кількості 26173,69тис. м. куб. (т.1 а.с.88-97).

Отже, після розгляду ДКЗ матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» отримало можливість перейти до етапу дослідно-промислової розробки та розпочали таку здійснювати лише в червні 2025 року.

Дослідно-промислова розробка здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проєкту цих робіт та можливість вилучення корисної копалини в межах допустимого обсягу, який складає згідно п. 2.3 Положення про порядок організації та виконання дослідно- промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (затвердженого Наказом Мінекології та природних ресурсів України від 03.03.2003 № 34/м) до 5 % від загального обсягу запасів корисної копалини.

Щодо вказаної граничної межі розробки запасів надр під час дослідно- промислової розробки відповідачем, то слід зауважити, що в ході даного судового розгляду не спростовано позицію відповідача, що на даний час ним здійснено дослідно-промислову розробку у менших обсягах від вказаних граничних 5 %.

Об`єм корисної копалини, що гранично може бути відпрацьовано при дослідно-промисловій розробці відповідно до перезатвердженнях запасів згідно п. 2.10 протоколу засідання колегії ДКЗ №5848 від 24.04.2025 р. - 1308,69 тис. м. куб. (5 відсотків від 26173,69 тис. м. куб.).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач розробив під час дослідно-промислової розробки 170,6 тис. куб. м., зокрема у 2025 році - 76,680 тис. м. куб., (196300,31 тон), що підтверджується річним звітом балансів запасів форми 5-ГР за 2025 рік (див. перший рядок ст. 15) та Податковими деклараціями з рентної плати за 3-4 квартал 2025 року 2025 року (див. рядок 9 розрахунків з рентної плати до Податкової декларації та визначено у тоннах). За перший квартал 2026 року розроблено 41,306 тис. м. куб. (105743,27 тон), що підтверджується Податковою декларацією з рентної плати за 1 квартал 2026 року (звіт 5-ГР відсутній, що не дає змоги встановити його достовірність (т.1 а.с.160-178).

В ході судового розгляду не вдалося встановити кількість розроблених природніх ресурсів за період з 01 квітня по 30 червня 2026 року, як вказує Відповідач розроблено 52,618 тис. м. куб. (134702,33 тон) - , оскільки наявні докази відсутні, а звітність по рентній платі за 2 квартал 2026 року також відсутня, оскільки подається до ДПС в термін до 10.08.2026 року).

Вказані обставини підтверджуються додатково довідкою відповідача (додається).

Суд зазначає, що щодо строку проведення дослідно-промислової розробки, то слід звернути увагу на положення законодавства про їх продовження під час воєнного стану. Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 15 Кодексу України про надра, інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Отже, граничні строки тривалості робіт з проведення дослідно- промислової розробки автоматично продовжені для надрокористувачів, зокрема відповідача, оскільки воєнний стан в Україні не скасовано, а автоматичне продовження таких строків продовження прямо передбачено нормами чинного законодавства України.

Враховуючи вищевказане, діяльність відповідача оцінці впливу на довкілля не підлягає, оскільки діяльність надрокористувача із здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки прямо не передбачена частиною 2 і 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а позивачем не доведено, що саме ця діяльність відповідача не охоплюється приписами абзацу 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» і навпаки охоплюється приписами абзацу 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».

Так згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» не передбачено потребу обов`язкової оцінки впливу на довкілля для діяльності, що включає геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин, а відповідач наразі здійснює лише дослідно-промислову розробку, відтак, відсутні підстави вважати, що Товариством було порушено законодавчо встановлений порядок здійснення оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Гірничого закону України, кар`єр - гірниче підприємство, що добуває рудні та нерудні корисні копалини відкритим способом.

Відкрита розробка родовищ - видобування корисних копалин безпосередньо з земної поверхні (ч.1 ст. 1 Гірничого закону України).

Тобто законодавством визначено, що до кар`єрів відносяться об`єкти, на яких здійснюється саме видобування корисних копалин як вид користування надрами. Оскільки наразі відповідач не здійснює такий спосіб користування надрами як промислове видобування надр, а здійснює лише дослідно-промислову розробку родовища, то відсутні підстави стверджувати про здійснення ним планової діяльності у виді діяльності кар`єру.

Згідно з п. 5.4 Програми робіт, яка є невід`ємною частиною спецдозволу - проходка в`їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки, проходження гірничих виробок, спорудження кар`єру (розробка відкритим способом) - граничні терміни виконання цього етапу робіт визначені на ІІІ кв. 2028 - І кв. 2030 р. та після геологічного вивчення і промислово-дослідної розробки.

Як вбачається із п. 6 Програми робіт - Промислова розробка родовища (видобування) - термін початку виконання надрокористувачем цього етапу починається з І кв. 2030 року, але виключно після завершення дослідно-промислової розробки родовища, затвердження геологічного звіту та затвердження запасів корисної копалини відповідно до закону за протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин. (т.1 а.с.82-83)

Враховуючи вищезазначене, суд зауважує, що позивач хибно вважає даний етап діяльності Відповідача промисловим видобуванням, тоді як Товариство на даний час здійснює дослідно-промислову розробку в межах умов спецдозволу і програми робіт, яка є його невід`ємною частиною. Законодавством про ОВД (п. 15 ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про ОВД») передбачено проведення ОВД на видобування надр, але не передбачено проведення ОВД на геологічне вивчення чи дослідно-промислову розробку, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про ОВД» виключає необхідність його проведення. Згідно ч. 1 ст. 14 Кодексу України про надра визначено декілька самостійних способів користування надрами, серед яких як видобування надр як самостійний спосіб так і геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобування корисних копалин як самостійний спосіб користування надрами, який є відмінним від видобування надр.

Обов`язок проходження ОВД має оцінюватися з урахуванням стадії виконання програми робіт; при цьому в програмі робіт, затверджених угодою та спецдозволом з Держгеонадрами зазначено, що проведення ОВД передбачено після завершення відповідного етапу дослідно-промислової розробки, яка на даний час не закінчена та не перевищила 5% від встановленого загального обсягу.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що відповідачем здійснюється планована господарська діяльність за відсутності оцінки впливу на довкілля є помилковим, оскільки у відповідача був відсутній обов`язок проходити процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до визначеного спеціальним дозволом виду користування надрами.

Окрім цього, суд зазначає що спеціальний дозвіл на користування надрами №5605 від 18.01.2024 р. щодо саме геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища , затвердження запасів за промисловими категоріями ДКЗ України, з подальшим видобуванням андезиту (промислова розробка) , Угода №5605 від 08.01.2024 р., програма робіт, як додатки до спецдозволу є діючими та нескасованими та на даному етапі не передбачали промислової розробки (т.1 а.с. 74-83), що в ході судового розгляду було встановлено.

Отже, будь-які законні підстави для припинення діяльності відповідача відсутні, а тому позовні вимоги позивача не піддягають задоволенню.

Суд зазначає також, що позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає , що досудовим розслідуванням встановлено, що реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на видобування корисної копалини з порушенням встановлених правил охорони та використання надр, директор ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» за попередньою змовою з групою осіб, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки у вигляді порушення встановлених правил охорони та використання надр що створює небезпеку для довкілля, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, були обізнаними про те, що ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» здійснює користування надрами з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: роботи з підготовки матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів андезитів Кам`яницького 2 родовища проведені з порушенням вимог статті 38 КУпН, розділу 6 Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, затвердженого наказом Комітету України з питань геології та використання надр від 15.02.2000 № 19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.03.2000 за № 124/4345 та розділу 2 Програми робіт (додаток 2 до угоди про умови користування надрами від 18.01.23024 № 5605); не внесені зміни відповідно до статті 165 КУпН до спеціального дозволу на користування надрами № 5605 від 18.01.2024 щодо приведення у відповідність дані про ліцензійну площу Кам`яницького 2 родовища андезитів, чинного протоколу ДКЗ України від 24.04.2025 № 5848 та кількості запасів корисних копалин родовища; проведення дослідно-промислової розробки андезитів Кам`яницького 2 родовища здійснюється з порушенням вимог статті 20 КУпН та пунктів 1.3, 2.3, 2.6 Положення про порядок організації та виконання дослідно- промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2003 № 34/м, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за № 377/7698 (зі змінами); в порушення вимог статті 19 Гірничого закону України та пункту 2.8 Єдиних правил охорони надр під час розробки родовищ твердих корисних копалин, затверджених постановою Держгіртехнагляду від 14.05.1985 № 22, ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» не провів корегування технічного завдання на проєктування та проєкту дослідно-промислової розробки андезитів Кам`яницького 2 родовища, і не погодив їх з Держпраці або її територіальними органами; списання запасів андезитів Кам`яницького 2 родовища з обліку гірничодобувного підприємства у 2025 році проведено з порушенням вимог статті 46 КУпН та Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України постановою від 27.01.1995 № 58, усвідомлюючи факт порушення встановлених правил охорони та використання надр та створення небезпеки для довкілля, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою збагачення, у період з березня 2025 по 29.06.2026 здійснили видобування корисної копалини загальнодержавного значення - андезиту, в межах кутових точок ліцензійної площі Кам`яницького 2 родовища, зазначеної у спецдозволі № 5605, шляхом проведення вибухових робіт.

Як зазначив позивач, досудовим розслідуванням встановлено, що видобування корисної копалини - андезиту здійснювалося шляхом вибуху. Буровибухові роботи на замовлення ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» проводилися, філією «Карпатвибухпром» ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» у відповідності до договору на надання послуг з проведення буровибухових робіт №98/25 від

02.05.2025 в кількості 6 разів та ТОВ «Західдорвибухпром» у відповідності до договору на виконання буро-вибухових робіт № 09/12/2025 від 09.12.2025 у кількості 7 разів, в порушення встановлених правил охорони та використання надр, на території Кам`яницького 2 родовища, який розташований на частині земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту за номером 2124882900:10:011:0001:0714:00000002, площею 32,5081 га., яка розташована за межами населеного пункту території Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (Кам`яницьке лісництво, квартал 22 виділи 1,2,3,10,12,13,14 та квартал 26 виділи 1, 2), правокористувач (сервітуарій), якої є ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт», та входить до земельної ділянки з кадастровим номером: 2124882900:10:011:0001, загальною площею 2264.57 га. - цільове призначення «для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг», власником якої є Закарпатська обласна державна адміністрація, постійним користувачем: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», розташованої на території Ужгородського району Закарпатської області (с. Кам`яниця, територія Оноківської сільської територіальної громади), на якій було встановлено земельний сервітут № 3 від 26 вересня 2024 року, здійснили видобування андезитів, які відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2025 № 600) як сировина для каменю бутового та щебеню - відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Позивач зауважив, що діяльність ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» пов`язана з видобування корисної копалини загально-державного значення - андезиту на території Кам`яницького 2 родовища місцезнаходження Ужгородський район Закарпатської області, загальним об`ємом 417 510,44 м3, у період з березня 2025 по 29.06.2026, здійснена з порушенням правил охорони та використання надр, що є прямим причинно-наслідковим зв`язком з наслідками, та створило небезпеку для довкілля.

Внаслідок вказаних протиправних дій в межах наданого спеціального дозволу на користування надрами № 5605 від 18.01.2024, у період з 2025 по 29.06.2026, здійснено видобування андезитів, які відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2025 № 600) як сировина для каменю бутового та щебеню - андезит та відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, об`ємом 417 510,44 м3, розмір збитків заподіяних державі становить 949 836 251,00 грн (дев`ятсот сорок дев`ять мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят одна грн. 00 коп.) чим самим спричинено інші тяжкі наслідки.

Таким чином в ході досудового розслідування підтверджено, що ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» фактично здійснює видобування корисної копалини загально-державного значення - андезиту на території Кам`яницького 2 родовища місцезнаходження Ужгородський район Закарпатської області, а отже відповідно до вимог ст. 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля у такому разі є обов`язковим.

Суд зазначає, що імовірна наявність збитків, чи завдання іншої шкоди, в тому числі щодо порядку користування надрами та лісовому господарству тощо є підставою для звернення до суду із вимогою стягнення таких збитків, зупинення спецдозволу на користування надрами, але не може бути підставою для зупинення діяльності підприємства до отримання висновку ОВД за зазначених обставин.

Як було судом зазначено , Позивач не довів факту, що відповідач здійснює саме видобування корисних копалин, а не діяв у межах діючого спецдозволу на користування надрами . Висновок експерта №2568-26 від 09.09.2026 р. не спростовує в межах даної справи позиції позивача , яка відображена, зокрема у протоколах №5848 Державної комісії України по запасах корисних копалин, спецдозволу № 5605 від 18.01.2024 р. , угоди про умови користування надрами №5605 від 18.01.2024 , та програми робіт (т.1 а.с.7483, т.2 а.с. 228-261) щодо здійснення дослідно-промислової розробки та вивчення запасів корисних копалин.

Отже, як вбачається із вимог ст. 57 Кодексу України про надра право користування надрами може бути тимчасово заборонено (зупинено) виключно з таких підстав:

1) невиконання надрокористувачем у встановлений строк приписів щодо усунення порушення вимог законодавства, відповідної угоди про умови користування надрами та передбаченої нею програми робіт, виданих за результатами проведення заходів державного геологічного контролю центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або недопущення посадових осіб такого органу до здійснення заходів державного геологічного контролю, за умови дотримання ними встановленого порядку здійснення державного нагляду (контролю);

2) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність та (або) наявність невідповідності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інформації (даним), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, поданій заявником, а в разі зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях";

3) застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами;

4) видобування корисних копалин за відсутності у надрокористувача документів, що посвідчують у встановленому законодавством порядку право власності або право користування земельною ділянкою для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, у тому числі шляхом встановлення земельного сервітуту, акта про надання гірничого відводу (для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом), висновку з оцінки впливу на довкілля, наявність якого передбачена законом, що встановлено за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

5) до юридичної особи застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 5 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України.

Тимчасова заборона (зупинення) права користування надрами здійснюється шляхом зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав: визначених пунктом 1 частини першої цієї статті, - виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; визначених пунктами 2-5 частини першої цієї статті, - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, здійснює розгляд і вирішення питання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами або надання строку для усунення порушень вимог законодавства на підставі абзацу третього частини другої цієї статті відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Тимчасова заборона (зупинення) дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог частин п`ятої - сьомої статті 13 цього Кодексу на строк дії таких спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Протягом 20 календарних днів після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення робіт, передбачених відповідним спеціальним дозволом на користування надрами, на наданій йому в користування ділянці надр.

Зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не є підставою для переривання строку його дії.

Дія спеціального дозволу на користування надрами поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, після усунення надрокористувачем порушень, що були підставою для прийняття ним або судом рішення про тимчасову заборону (зупинення) права користування надрами, та (або) у разі закінчення строку дії або вирішення питання про зняття спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) з відповідного надрокористувача чи усунення підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті.

У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами строк дії такого спеціального дозволу на користування надрами та відповідно строк користування надрами продовжується дозвільним органом на строк такого зупинення.

При користуванні надрами відповідно до умов угоди про розподіл продукції право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) виключно з підстав та в порядку, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" та угодою про розподіл продукції.

Порядок та підстави обмеження, тимчасової заборони (зупинення) користування нафтогазоносними надрами, у тому числі шляхом зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, визначаються виключно Законом України "Про нафту і газ".

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг власником спеціального дозволу на користування надрами можуть бути також зупинені повністю або частково за позовом відповідного органу державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Тимчасова заборона (зупинення) дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог частини восьмої статті 13 цього Кодексу на строк дії, визначений судовим рішенням.

Як вбачається із матеріалів справи спеціальний дозвіл на користування надрами № 5605 від 18.01.2024 р. є діючим, не зупиненим та не анульованим у встановленому законом порядку

Як було встановлено судом відповідач на даний час здійснив геологічне вивчення та перебуває на етапі дослідно-промислової розробки родовища - промислової розробки родовища відповідачем ще не здійснюється на підставі діючого спецдозволу та програми робіт до нього, який передбачає дослідно-промислову розробку та геологічне вивчення строком до 1 кварталу 203 року (т.1 а.с.74-83)

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 73 КАС України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд критично оцінює доводи позивача в обґрунтування позовних вимог , щодо того, що роботи з підготовки матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів андезитів Кам`яницького 2 родовища проведені з порушенням вимог статті 38 КУпН, розділу 6 Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, ... ;

Згідно п. 1.4. Положення про ДПР, ДПР є складовою робіт з геологічного вивчення.

Відповідно до п. 2.3. Положення про ДПР, обсяг (кількість) корисних копалин (мінеральної сировини), що передбачається до видобутку, визначається для кожного виду корисної копалини та конкретного родовища окремо відповідно до інструкцій Державної комісії України по запасах корисних копалин із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432, але не повинен перевищувати п`яти (для вуглеводнів - десяти) відсотків від запасів облікованих Державним балансом запасів корисних копалин (крім підземних вод) на підставі протоколу/протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин, щодо розгляду попередньої геолого-економічної оцінки родовища.

Пунктом 2.6. Положення про ДПР передбачено, що доцільність ДПР обґрунтовується матеріалами попередньої геолого-економічної оцінки запасів родовища і проєктами їх ДПР.

Відповідно до технічного завдання ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» в 2025 р. ФОП ОСОБА_1 була проведена попередня геолого-економічна оцінка андезитів родовища Кам`яницьке 2, що підтверджується розглядом відповідного звіту з геолого-економічної оцінки Державною комісією України по запасах корисних копалин згідно Протоколу засідання колегії ДКЗ №5848 від 24.04.2025 р., за змістом пункту 2.13 якого: «Геологічна будова родовища Кам`яницьке 2, умови залягання і якість корисної копалини вивчені в достатній мірі, матеріали попередньої геолого- економічної оцінки містять необхідну інформацію для висновку щодо доцільності подальшого геологічного вивчення родовища, у т.ч. дослідно-промислової розробки. Родовище підготовлене для подальшого геологічного вивчення, у т.ч. дослідно- промислової розробки» .

Відповідно до п. 2.10 Протоколу засідання колегії ДКЗ №5848 від 24.04.2025 р. здійснено перерахунок запасів андезитів родовища Кам`яницьке 2 в кількості 26173,69 тис. м. куб (т.1 а.с.88-96).

Отже, тільки після розгляду ДКЗ матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів ТОВ «КобальтумРесурсЕкспорт» отримало можливість перейти до етапу дослідно-промислової розробки та розпочало таку здійснювати в червні 2025 року.

Суд відхиляє доводи позивача щодо того, що відповідачем не були внесені зміни відповідно до статті 16-5 КУпН до спеціального дозволу на користування надрами № 5605 від 18.01.2024 щодо приведення у відповідність дані про ліцензійну площу Кам`яницького 2 родовища андезитів, чинного протоколу ДКЗ України від 24.04.2025 № 5848 та кількості запасів корисних копалин родовища;

Так, Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ України) за протоколом від 24.04.2025 №5848 було рекомендовано товариству «КобальтумРесурсЕкспорт», як надрокористувачу, під час оформлення спеціального дозволу на користування надрами урахувати фактичне значення показника площі родовища Кам`яницьке 2,

Водночас, статтею 165 Кодексу про надра не встановлено чіткого строку для проведення даної формальної дії, а також прямо не передбачено, що потреба внесення змін до відомостей, зазначених у даних бланку спеціального дозволу є підставою для зупинення чи заборони робіт з геологічного вивчення та дослідно- промислової розробки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позовні вимоги є безпідставним та необґрунтованими, відтак у задоволенні таких слід відмовити.

У зв`язку з вищезазначеним, розподіл судових витрат відповідно до норм КАС України

не здійснюється.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволення адміністративного позову заявою Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, ЄДРПОУ 02909967) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, ЄДРПОУ 38015668) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КобальтумРесурсЕкспорт" (89411, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Невицьке, вул. Головна, буд.65, ЄДРПОУ 44962963) про припинення діяльності товариства - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 вересня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 02 жовтня 2026 року.

СуддяЮ.Ю.Дору