Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №160/30165/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/30165/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Приватний виконавець Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна (просп. Олександра Поля, буд. 36, оф. 44, м. Дніпро, 49101, РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправними рішень та дій приватного виконавця,-

УСТАНОВИВ:

17.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Приватний виконавець Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна, в якому позивач просить суд, з урахуванням заяв про уточнення та зміни позовних вимог:

- визнати протиправною та скасувати Постанову від 12.08.2024р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні №7586710 у сумі 1,989,243.80 грн.

- визнати протиправною та скасувати Постанову від 07.10.2025р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігора Вікторовича про відкриття виконавчого провадження № 79293097;

- визнати противною дією приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігора Вікторовича примусове стягнення за ВР № 79293097 з виконання виконавчого документу постанови № 75786710 виданої 12.08.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л.А., 3 розрахункового рахунку НОМЕР_4 в АТ «КРЕДОБАНК» ОСОБА_1 на банківський рахунок приватного виконавця Шевцова І.В. НОМЕР_5 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" грошових коштів у сумі 1,989,743.80 грн.;

- визнати противною дією приватного виконавця Шевцова Ігора Вікторовича перерахування 07.10.2025р. з рахунку НОМЕР_5 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" приватного виконавця Шевцова І.В. на рахунок НОМЕР_6 B АТ КБ «ПРИВАТБАНК» приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївні стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 79293097 грошових коштів у загальній сумі 1,989,243.80 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в силу норм ст. 40, 45 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» і положень п. 19 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643, за відсутності фактичного стягнення з боржника в примусовому порядку суми заборгованості за рішенням майнового характеру, відсутні підстави для стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 відкрито провадження у справі № 160/30165/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

30.10.2025 від Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що постанова приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л. А. про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди у ВП № 7586710 була оскаржена та скасована у встановленому законом порядку, а твердження Позивача що постанова про стягнення основної винагороди втратила чинність, не відповідає дійсності у розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

03.11.2025 від Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду письмові пояснення щодо позовної заяви.

В обґрунтування пояснень остання зазначила, що згідно з приписами статті 45 Закону № 1404-VIII спільним для цих форм винагороди є лише порядок стягнення. Що стосується підстав виникнення у приватного виконавця права на основну винагороду та розміру цієї винагороди, такі питання регулюються окремими правовими нормами. Спільним для виконавчого збору та основної винагороди є порядок їх стягнення, а не умови, підстави чи механізм визначення. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 640/13434/19, від 26 травня 2022 року у справі № 420/6845/18, від 21 липня 2022 року у справі № 320/6215/19. Тобто, позивач неправомірно посилається, на начебто, мій обов`язок керуватися ч.3 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», адже в цій нормі йде мова про стягнення виконавчого збору, а не основної винагороди приватного виконавця, а як наведено вище, природа цих понять різна.

03.11.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

07.11.2025 від Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду додаткові письмові пояснення щодо позовної заяви.

В обґрунтування пояснень остання проти задоволення позовних вимог заперечувала, та підтримала позицію, викладену у поясненнях на позовну заяву, та зазначила, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи.

10.11.2025 на адресу суду від представника позивача надійшли пояснення щодо пояснень третьої особи, в яких підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що доводи третьої особи є законодавчо необґрунтованим та безпідставними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін у справі №160/30165/25 - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №160/30165/25 - відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приватним виконавцем Виконавчий округ: Дніпропетровська область Бурхан-Крутоус Лілією Анатоліївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75786710 від 12.08.2024 року з виконання виконавчого листа №0508/9256/2012 виданого 05.10.2012 року.

Приватним виконавцем Виконавчий округ: Дніпропетровська область Бурхан-Крутоус Лілією Анатоліївною винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №75786710 від 12.08.2024 року.

Змістом вказаної постанови визначено, що рішення виконавчого документа, боржником самостійно не виконано. Виконавець виносить постанову про стягнення основної винагороди приватного виконавця одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Основна винагорода складає 10 відсотків від суми, що підлягає примусовому стягненню, а саме: (сума, що підлягає примусовому стягненню/задоволенню вимог стягувача становить 19892438 грн. (з урахуванням курсу НБУ на день винесення даної постанови) основна винагорода становить 10% від суми основного боргу, а саме: 1989243.80 грн.

Приватним виконавцем Виконавчий округ: Дніпропетровська область Бурхан-Крутоус Лілією Анатоліївною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №75786710 від 15.08.2024 року.

Змістом вказаної постанови визначено, що на адресу приватного виконавця надійшла заява про повернення виконавчого документа стягувачу.

Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 19892438 гривня (UAH).

Сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривня (UAH).

Ураховуючи викладене, керуючись п.1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу.

07.10.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим Ігорем Вікторовичем розглянуто заяву стягувача про примусове виконання від Приватного виконавця Виконавчиого округу Дніпропетровська область Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 79293097 з виконання постанова № 75786710 виданої 12.08.2024 щодо стягнення боржника ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , основну винагороду у сумі 1989243,80 грн. на користь Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни виконавчий округ Дніпропетровської обл. (діє на підставі посвідчення № 0084 від 26.06.2017 року), ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

07.10.2025 на виконання запиту № JBKLPA7OCDCW30.1 від 07.10.2025 приватного виконавця Шевцова І.В. про примусове стягнення за ВП № 79293097 з виконання виконавчого документу – постанови № 75786710 виданої 12.08.2024, Приватним виконавцем виконавчого округу Днiпропетровської області Бурхан-Крутоус Л.А, з розрахункового рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_4 в АТ «КРЕДОБАНК» перераховано на банківський рахунок приватного виконавця Шевцова І.В. НОМЕР_5 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 1,989,743.80 грн.

Позивач, не погодившись із вказаними діями та постановами щодо примусового виконання постанови про стягненої винагороди приватного виконавця, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статей 1, 5 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1403-VIII).

Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 42 Закону № 1404-VІІІ визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 31 Закону №1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому, в силу положень ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Згідно з п. 9 розд. Інструкції встановлено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Так, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.

Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Отже, умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18.

Як було зазначено вище та не заперечувалося сторонами у справі, стягнення заборгованості з боржника за пред`явленим до примусового виконання виконавчого документа в ході здійсненого приватним виконавцем виконавчого провадження фактично не відбулось, оскільки було припинено за заявою стягувача.

Таким чином, у приватного виконавця не було підстав для стягнення з боржника основної винагороди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 по справі № 640/8425/19, постанові від 31.10.2024 по справі №380/17049/23.

Враховуючи викладене, суд вказує, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків. Інший підхід суперечив би принципам, які відрізняють суди адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе:

- визнати протиправною та скасувати Постанову від 12.08.2024р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні №7586710 у сумі 1,989,243.80 грн.

- визнати протиправною та скасувати Постанову від 07.10.2025р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігора Вікторовича про відкриття виконавчого провадження № 79293097;

- визнати противною дією приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігора Вікторовича примусове стягнення за ВР № 79293097 з виконання виконавчого документу постанови № 75786710 виданої 12.08.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л.А., 3 розрахункового рахунку НОМЕР_4 в АТ «КРЕДОБАНК» ОСОБА_1 на банківський рахунок приватного виконавця Шевцова І.В. НОМЕР_5 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" грошових коштів у сумі 1,989,743.80 грн.;

- визнати противною дією приватного виконавця Шевцова Ігора Вікторовича перерахування 07.10.2025р. з рахунку НОМЕР_5 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" приватного виконавця Шевцова І.В. на рахунок НОМЕР_6 B АТ КБ «ПРИВАТБАНК» приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївні стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 79293097 грошових коштів у загальній сумі 1,989,243.80 грн.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Приватний виконавець Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна (просп. Олександра Поля, буд. 36, оф. 44, м. Дніпро, 49101, РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправними рішень та дій приватного виконавця – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову від 12.08.2024р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні №7586710 у сумі 1,989,243.80 грн.

Визнати протиправною та скасувати Постанову від 07.10.2025р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігора Вікторовича про відкриття виконавчого провадження № 79293097.

Визнати противною дією приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігора Вікторовича примусове стягнення за ВР № 79293097 з виконання виконавчого документу постанови № 75786710 виданої 12.08.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л.А., 3 розрахункового рахунку НОМЕР_4 в АТ «КРЕДОБАНК» ОСОБА_1 на банківський рахунок приватного виконавця Шевцова І.В. НОМЕР_5 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" грошових коштів у сумі 1,989,743.80 грн.

Визнати противною дією приватного виконавця Шевцова Ігора Вікторовича перерахування 07.10.2025р. з рахунку НОМЕР_5 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" приватного виконавця Шевцова І.В. на рахунок НОМЕР_6 B АТ КБ «ПРИВАТБАНК» приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївні стягнутих з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 79293097 грошових коштів у загальній сумі 1,989,243.80 грн.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко