Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №140/3224/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/3224/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України (далі – ЦМЕК МОЗ та МНС України, комісія, відповідач ) про визнання протиправним та скасування експертного висновку від 20.11.2025 № 132, в якому зазначено, що наявні захворювання є загальними та не пов`язані з наслідками аварії на ЧАЕС та зобов`язання прийняти новий експертний висновок в якому, враховуючи наявні в ОСОБА_1 захворювання: післяопераційний гіпотериоз (04.02.2021 – тиреоїдектомія з приводу дифузного токсичного зобу з вираженою компресією шиї), важка форма, цукровий діабет 2 типу, середньої важкості; гіпертонічна хвороба 3 ст, ступінь 3, ризик дуже високий. ІХС; дифузний кардіосклероз – захворювання є загальними та пов`язані з наслідками аварії на ЧАЕС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є потерпілою від Чорнобильської катастроф 3 категорії, та постійно проживає на території Камінь-Каширського району, яка відповідно до Переліку віднесена, до зон радіоактивного забруднення.

Рішенням МСЕК від 20.10.2023 їй присвоєно довічно ІІІ група інвалідності, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 .

Для встановлення причинного зв`язку захворювань, інвалідності з дією іонізуючого випромінювання ОСОБА_1 направлено пакет документів до ЦМЕК МОЗ та МНС України.

За наслідками розглянутих документів комісією прийнято експертний висновок №132 від 29.11.2025, яким встановлено, що захворювання позивач є загальним, з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС не пов`язане.

Позивач не погоджується із спірним рішенням та зазначає, що відповідачем при прийнятті даного рішення не було враховано наявні у позивача діагнози, та вимоги Переліку хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв`язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затверджених Наказом МОЗ №150 від 17.05.1997 та Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затверджених наказом МОЗ від 30.05.1997 №166/129.

З наведених підстав просила позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі відповідач отримав, що підтверджується даними наявними в матеріалах справи.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався та витребувані судом докази не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву та третьою особою пояснень у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, категорії 3, що підтверджується відповідним посвідченням Серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Відповідно до довідки до акта МСЕК Серії 12 ААГ №205407 від 11.10.2023 (а.с.12), позивачу присвоєно довічно ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності - загальне захворювання.

Відповідачем на засіданні №132 від 20.11.2025 було розглянуто звернення ОСОБА_1 і надану, згідно Переліку, та зареєстровану в ЦМЕК 07.10.2025 документацію позивача, та прийнято Експертний висновок: захворювання загальне, з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС не пов`язане (згідно п.п.6 п.23 «Порядку проведення повсякденного оцінювання функціонування особи», затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 №1338) (а.с.26).

Вважаючи вказане рішення безпідставним та таким, що прийняте всупереч вимогам нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини на день його прийняття, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України регламентовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини 1 статті 2 зазначеного Закону особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №875-ХІІ (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із статті 6 даного Закону особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Статтею 7 Закону №875-ХІІ встановлено, що законодавство про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” від 06.10.2015 №2961-ІV (далі Закон №2961-ІV).

Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону №2961-ІV встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.

Нормами статті 7 Закону №2961-IV (тут і надалі, в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання, а також особам з інвалідністю, у яких строк повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування особи) (безстроково). Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

15.11.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” (далі - Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Зокрема, пунктом 2 Постанови №1388 визначено, що з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

Пунктом 1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Підпунктом 14 пункту 9 Положення про експортні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого Постановою КМУ №1338 передбачено, що вони визначають ступінь втрати здоров`я, групи і часу настання інвалідності та її причинний зв`язок із Чорнобильською катастрофою;

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 даного Порядку, оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив):лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою № 1338.

Підпунктом 6 пункту 22 Порядку, з метою підтвердження причини настання інвалідності до електронного направлення можуть додаватися такі документи: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії, експертний висновок, що надається уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами (закладами охорони здоров`я) Міноборони, МВС, СБУ, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, з установлення причинного зв`язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, про причинний зв`язок захворювання з Чорнобильською катастрофою (далі - експертний висновок міжвідомчої експертної комісії) або рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії про причинний зв`язок захворювання з Чорнобильською катастрофою;

Для осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, - посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії та експертний висновок міжвідомчої експертної комісії.

Наказом МОЗ України №129/166 від 30.05.1997 року затверджено Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ( далі –Положення №166/129).

Пунктом 1.1 розділу І даного Положення передбачено, що ним визначається система експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до п.1.2 розділу І Положення №166/129 складовими системи експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС є експертні комісії: для дорослих - Центральна міжвідомча експертна комісія (далі - Центральна МЕК), Донецька регіональна міжвідомча експертна комісія (далі - Донецька РМЕК) та Львівська регіональна міжвідомча експертна комісія (далі - Львівська РМЕК);

Зазначені комісії у своїй роботі керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у зазначеній сфері, а також нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи та цим Положенням.

Згідно з п.1.3 -1.5 розділу І даного Положення основною метою системи експертизи є з`ясування причин та обставин виникнення захворювань та ускладнень їх перебігу та наявності можливого впливу іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на їх розвиток та прогресування, обґрунтоване підтвердження такого зв`язку у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Експертизі щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС підлягають особи, які згідно з чинним законодавством мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - постраждалі).

Експертиза виявляє компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприятиме функціональній, психологічній, соціальній, професійній реабілітації та адаптації постраждалих.

Як встановлено п. 3.1 розділу ІІІ Положення №166/129 Центральна МЕК, Донецька РМЕК, Львівська РМЕК, Центральна дитяча спецЛКК та Рівненська дитяча облспецЛКК здійснюють розгляд медичних справ постраждалих, які складаються з документів, перелік яких наведено відповідно в додатках 1 та 2 до цього Положення, та надають експертні висновки щодо зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з впливом іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Пунктами 5.1- 5.2 розділу V Положення №166/129 передбачено, що розгляд медичних справ в експертних комісіях проводиться за особистим зверненням постраждалого або уповноваженої ним особи та/або направленням закладу охорони здоров`я за наявності статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та документів, наведених у додатках 1 та 2 до цього Положення.

Центральна МЕК приймає до розгляду: спірні та складні для вирішення медичні справи, направлені з МОЗ України та МНС України, Донецької та Львівської РМЕК; медичні справи, направлені закладами охорони здоров`я або постраждалим чи уповноваженою ним особою;

Відповідно до п. 5.6 даного положення розгляд медичної документації повинен здійснюватися експертною комісією з урахуванням результатів повного та всебічного (у динаміці) медичного обстеження постраждалого, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу.

Згідно з пунктами 5.7 -5.10 розділу V Положення №166/129 працівники технічної групи експертної комісії приймають подані особисто постраждалим або уповноваженою ним особою та/або направлені закладом охорони здоров`я медичні справи, проводять їх реєстрацію, готують їх для розгляду експертною комісією, формують розглянуті медичні справи та передають їх до архіву комісії.

Експерти консультативної групи експертної комісії проводять експертизу документів медичної справи, визначають основну хворобу, обґрунтовують можливий її зв`язок (чи його відсутність) з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, надають письмові висновки та рекомендації на засідання експертної комісії.

Члени експертної комісії після розгляду медичної справи та шляхом проведення голосування приймають рішення про наявність (відсутність) зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

На підставі прийнятого рішення про наявність (відсутність) зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС експертною комісією надається експертний висновок, який підписується головуючим на засіданні експертної комісії та засвідчується печаткою комісії.

Датою встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС вважається день подання медичної справи до експертної комісії.

Повторний розгляд медичних справ у разі встановлення відсутності причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС проводиться тією самою експертною комісією у разі надходження додаткової інформації про зміни у стані здоров`я і працездатності постраждалого та/або у разі виявлення неврахування чи часткового врахування медичних та дозиметричних даних.

Як встановлено п. 5.11 Положення експертні комісії в тижневий строк надають або надсилають експертний висновок особам, яким встановлено (не встановлено) причинний зв`язок хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Як вбачається із п.6.4 даного Положення рішення експертних комісій можуть бути оскаржені до суду.

Як встановлено судом, за результатами розгляду звернення позивача та наданих нею медичних документів, комісією було прийнято Експертний висновок, яким захворювання ОСОБА_1 є загальне, з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС не пов`язане (згідно п.п.6 п.23 «Порядку проведення повсякденного оцінювання функціонування особи». Затвердженого Постановою КМУ від 15.11.2024 №1338 (а.с.26).

Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з незгодою позивача про те, комісією встановлено, що її захворювання не є у причинному зв`язку з аварією на ЧАЄС

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу про те, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, визначення причинного зв`язку хвороб, інвалідності з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС є дискреційними повноваженнями МСЕК ( ЦМЕК), а отже, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а та від 12.10.2021 у справі №280/4820/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень експертних команд, суд може перевірити законність рішення Експертної комісії лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення.

Згідно з матеріалами справи позивачка фактично не обґрунтовує та не зазначає процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем за результатами розгляду поданого нею звернення та долучених до нього медичних документів, а лише із посиланням на Перелік хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв`язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затверджених Наказом МОЗ України №150 від 17.05.1997 вказує, що її захворювання може бути визнано таким.

Як вбачається із долучених до справи документів: а саме довідки МСЕК група інвалідності їй встановлена по загальному захворюванню.

Із змісту рішення (експертного висновку) №132 від 20.11.2025 вбачається, що експертною комісією було враховано діагноз позивача: післяопераційний гіпотеріоз (04.02.2021 – тиреоїдокомія з приводу дифузного токсичного зобу з вираженою компресією шиї), важка форма. Цукровий діабет 2 тип, середньої важкості. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., ступінь 3, ризик дуже високий. ІХС. Дифузний кардіосклероз.

Також при прийняті оскаржуваного рішення комісією було розглянуто надані згідно Переліку, та зареєстровану в ЦМЕК 07.10.2025 документацію ОСОБА_1 .

В контексті спірних правовідносин та зазначених норм законодавства суд констатує, що саме на експертні комісії визначені Положенням №166/129 покладається обов`язок щодо визначення наявності (відсутності) зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

При цьому суд зауважує, що в даному випадку відповідачем процедура перевірки документів та прийнятого за його наслідками рішення не є порушеною.

Також при вирішенні даного спору суд вказує на те, що Положенням №166/129 передбачено, що рішення Центральної МЕК та Центральної дитячої спецЛКК може бути оскаржене до МОЗ України, який є вищим спеціалізованим органом і який в межах розгляду скарги та наданих йому повноважень правом перевірки правильності прийнятого експертною комісією. ЦМЕК експертного висновку, щодо причинного зв`язку захворювання позивача з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Саме в межах розгляду скарги МОЗ діагнозів, медичних показань та документації.

У даному випадку позивач таким правом не скористалась.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи зазначене, станом на момент ухвалення рішення позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності оскаржуваного рішення відповідача від 20.11.2025 №132, яким, позивачу не встановлено причинного зв`язку її захворювань з впливом радіоактивного опромінення.

Відтак на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк