Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №140/10390/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10390/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121; зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-IV), при призначенні якої застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

Позивач вважає, що під час щорічних перерахунків її пенсії відповідач усупереч частині другій статті 42 Закону №1058-IV не здійснив послідовного збільшення саме цього показника на коефіцієнти індексації 1,0796, 1,115 та 1,121. Зокрема, у 2025 та 2026 роках відповідач застосував до показника, який враховувався при призначенні пенсії у 2023 році, понижуючі коефіцієнти 1,0345 та 1,048 відповідно.

28.04.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121.

Листом від 21.05.2026 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про відсутність підстав для такого перерахунку, зазначивши, що пенсія перерахована відповідно до норм чинного законодавства.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що пенсія позивача призначена з 15.03.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020– 2022 роки у розмірі 12236,71 грн та індивідуального коефіцієнта заробітку 2,85257.

З 01.03.2025 відповідачем проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, при якому до показника середньої заробітної плати 12236,71 грн застосовано коефіцієнт 1,0345, передбачений для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році. У результаті показник середньої заробітної плати становив 12658,88 грн.

З 01.03.2026 відповідачем проведено черговий перерахунок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році”, при якому застосовано коефіцієнт 1,048. У результаті показник середньої заробітної плати визначено у розмірі 13266,50 грн, середньомісячний заробіток позивача – 37843,62 грн, а загальний розмір пенсії – 16639,46 грн.

Відповідач вважає, що зазначені перерахунки здійснені відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №185, №209, №236 та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, а тому підстав для задоволення позову немає.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 15.03.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

При призначенні пенсії для обчислення її розміру позивачу застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,85257. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив 34906,07 грн.

З 01.03.2024 при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати 12236,71 грн на коефіцієнт 1,0796 відповідачем не збільшувався, натомість установлено щомісячну доплату до пенсії у сумі 100,00 грн.

З 01.03.2025 відповідач застосував до показника 12236,71 грн коефіцієнт 1,0345, унаслідок чого цей показник становив 12658,88 грн, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії – 36110,34 грн.

З 01.03.2026 до показника 12658,88 грн застосовано коефіцієнт 1,048, унаслідок чого показник середньої заробітної плати становив 13266,50 грн, розмір пенсійної виплати визначено у сумі 16639,46 грн.

28.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115 та 1,121.

Листом від 21.05.2026 №12641-11081/Л-02/8-0300/26 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії у запропонований нею спосіб, зазначивши, що перерахунки її пенсії проведені відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснював перерахунки пенсії позивача, однак при цьому не застосував до показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався при призначенні її пенсії, коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121, натомість у 2025 та 2026 роках застосував понижуючі коефіцієнти 1,0345 та 1,048 відповідно.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, відповідно до якої законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом №1058-IV.

Преамбулою Закону №1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Порядок №124).

Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до Порядку №124 проводиться щороку з 1 березня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №185 установлено, що з 01.03.2024 до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31.12.2023 включно, які не підвищуються з 01.03.2024 згідно з Порядком №124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії у розмірі 100 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 передбачено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31.12.2024 включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на відповідні коефіцієнти. Для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, встановлено коефіцієнт 1,0345.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

Разом з тим пунктом 6 Постанови №236 передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених у різні роки, із застосуванням відповідних понижуючих коефіцієнтів. Для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, застосовується коефіцієнт 1,048.

Отже, при проведенні перерахунків пенсії позивача у 2025 та 2026 роках відповідач фактично застосував передбачені підзаконними нормативно-правовими актами понижуючі коефіцієнти 1,0345 та 1,048 замість загальних коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121, а у 2024 році замість збільшення показника середньої заробітної плати на 1,0796 встановив щомісячну доплату у сумі 100,00 грн.

Однак частина друга статті 42 Закону №1058-IV прямо встановлює, що для забезпечення індексації щороку збільшенню підлягає саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення конкретної пенсії.

Установлення позивачу щомісячної доплати у сумі 100,00 грн у 2024 році не є тотожним передбаченому частиною другою статті 42 Закону №1058-IV збільшенню показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, на відповідний коефіцієнт.

Так само застосування у 2025 та 2026 роках коефіцієнтів 1,0345 та 1,048 свідчить про фактичне проведення відповідачем перерахунків пенсії, однак не підтверджує їх проведення відповідно до механізму, прямо визначеного частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Підзаконними нормативно-правовими актами не може змінюватися або звужуватися встановлений Законом №1058-IV механізм щорічної індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для її обчислення.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто такі нормативно-правові акти не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

У випадку суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам закону застосуванню підлягають норми закону як акта вищої юридичної сили.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2026 роках відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку із щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який безпосередньо враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Абзац перший у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 11.02.2025 у справі №160/6064/24, від 18.02.2025 у справі №160/15379/24, від 26.02.2025 у справі №160/6686/24, від 27.02.2025 у справі №400/2358/24, від 24.03.2025 у справі №380/11333/24, від 08.04.2025 у справі №260/4303/24 та підтримані Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.

Застосовуючи наведені норми права до встановлених обставин справи, суд зазначає, що при призначенні пенсії позивачу у 2023 році для її обчислення застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2020– 2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

Саме цей показник відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV повинен щороку послідовно збільшуватися під час проведення індексації.

Натомість у 2024 році відповідач цей показник на коефіцієнт 1,0796 не збільшив, установивши позивачу доплату у сумі 100,00 грн; у 2025 році збільшив показник 12236,71 грн лише на коефіцієнт 1,0345 замість 1,115; у 2026 році до отриманого показника застосував коефіцієнт 1,048 замість 1,121.

Унаслідок цього станом на 01.03.2026 відповідачем для обчислення пенсії фактично використано показник 13266,50 грн, визначений шляхом послідовного застосування до 12236,71 грн коефіцієнтів 1,0345 та 1,048.

Отже, наведені відповідачем обставини щодо фактичного проведення перерахунків пенсії не спростовують доводів позивача, оскільки предметом спору є не сам факт формального проведення перерахунку, а правильність визначення показника середньої заробітної плати, який підлягає щорічному збільшенню, та розміру коефіцієнтів такого збільшення.

За таких обставин дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо проведення індексації пенсії позивача без послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121, зокрема із застосуванням у 2025 та 2026 роках понижуючих коефіцієнтів 1,0345 та 1,048, не відповідають вимогам частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

З метою ефективного відновлення порушеного права позивача належним способом захисту є визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного проведення індексації пенсії та зобов`язання здійснити з 01.03.2026 перерахунок і виплату пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121 з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому обраний судом спосіб формулювання порушення як неналежного проведення індексації, а не повного її непроведення, відповідає фактичним обставинам справи та змісту заявлених позовних вимог, оскільки відповідач здійснював відповідні перерахунки, однак застосував інший механізм і понижуючі коефіцієнти.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1065,00 грн згідно з квитанцією від 27.07.2026, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо неналежного проведення індексації пенсії ОСОБА_1 без послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020–2022 роки у розмірі 12236,71 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення її пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020– 2022 роки у розмірі 12236,71 грн, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення її пенсії, на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121, провести відповідний перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1065,00 грн (одна тисяча шістдесят п`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Н. В. Стецик