Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №140/10272/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10272/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АБМ-ТРЕЙД” до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АБМ-ТРЕЙД” (далі також – ТОВ “АБМ-ТРЕЙД”, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі також – митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 30.04.2026 №UA205140/2026/000058/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.04.2026 №UA205140/2026/000921.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надані декларантом під час митного оформлення документи у своїй сукупності містили всі необхідні відомості для визначення митної вартості товару за основним методом – за ціною договору, а наведені митним органом у спірному рішенні обставини не свідчать про наявність розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості.

Позивач зазначає, що митний орган помилково вказав на відсутність документа, який підтверджує оформлення Замовлення відповідно до умов зовнішньоекономічного договору, оскільки Замовлення від 24.11.2025 було подане разом із митною декларацією та зазначене у графі 44 митної декларації за кодом 4103. Не погоджується позивач і з висновком митниці щодо неналежності прайс-листа у зв`язку із зазначенням у ньому лише одного найменування товару, оскільки законодавство не встановлює вимог щодо обов`язкового зазначення у прайс-листі всього асортименту продукції виробника.

Також позивач вказує на помилковість твердження митного органу про наявність розбіжності між сумою транспортних витрат у договорі-заявці та рахунку перевізника. За умовами договору-заявки від 23.04.2026 №23/04-А погоджена сторонами сума фрахту становить 112200,00 грн, така ж загальна сума зазначена у рахунку на оплату від 30.04.2026 №04 та документі, що підтверджує вартість перевезення товару, від 27.04.2026 №27/04. При цьому витрати на перевезення від Trzemeszno (Польща) до пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ становлять 80250,00 грн, а від пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ до селища Локачі – 31950,00 грн.

Крім того, позивач вважає необґрунтованими припущення митниці про можливе невключення до митної вартості витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи та страхування, оскільки фактичного понесення таких витрат відповідачем не встановлено, а страхування товару позивачем не здійснювалося.

Позивач також заперечує наявність підстав для визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі митної декларації від 20.06.2025 №UA205140/2025/038813 на рівні 1,449 євро/кг, оскільки відповідач не здійснив належного порівняння умов відповідних зовнішньоекономічних операцій.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву Волинська митниця позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити.

Відповідач зазначив, що під час перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, встановлено відсутність усіх відомостей, необхідних для її визначення за обраним декларантом методом, та наявність розбіжностей.

Зокрема, митниця посилається на те, що відповідно до пунктів 1, 3 розділу 3 зовнішньоекономічного договору від 07.03.2023 №63/EX/2023 продаж товарів здійснюється на підставі Замовлень, однак інформації про виконання цих умов не надано; прайс-лист від 27.04.2026 містить цінову інформацію лише щодо одного найменування товару; згідно з рахунком від 30.04.2026 №04 вартість перевезення становить 112200,00 грн, тоді як, на переконання митного органу, за договором-заявкою від 23.04.2026 №23/04-А сума фрахту становить 107000,00 грн.

Також відповідач вказує, що з огляду на умови поставки FCA обов`язок щодо понесення витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи та страхування міг покладатися на імпортера, однак такі витрати у декларації митної вартості не зазначені. Крім того, до митного оформлення не надано акта здачі-прийняття транспортних послуг та банківського платіжного документа про їх оплату.

На думку відповідача, ненадання всіх додатково витребуваних документів не дало можливості перевірити правильність заявленої митної вартості, тому після проведення консультації митну вартість товару визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 Митного кодексу України на рівні 1,449 євро/кг за митною декларацією від 20.06.2025 №UA205140/2025/038813.

21.08.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що доводи Волинської митниці не спростовують позовних вимог та в окремих частинах суперечать матеріалам митного оформлення. Позивач наголосив, що Замовлення фактично було подане до митного оформлення; сума фрахту в договорі-заявці становить 112200,00 грн, а не 107000,00 грн; наявність у прайс-листі одного найменування товару не впливає на достовірність ціни; додаткові витрати на страхування та навантаження митницею не встановлені, а застосування ціни 1,449 євро/кг не супроводжувалося належним порівняльним аналізом умов поставок.

Ухвалою суду від 05.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову та відзиву, суд встановив такі обставини.

07.03.2023 між Przedsiebiorstwo Przemyslu Ziemniaczanego “TRZEMESZNO Sp. z o.o.” (Продавець) та ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” (Покупець) укладено зовнішньоекономічний договір №63/EX/2023.

Відповідно до пункту 1 параграфу 3 зовнішньоекономічного договору від 07.03.2023 №63/EX/2023 продаж Товарів Продавцем Покупцеві відбуватиметься щоразу на підставі Замовлень, розміщених Покупцем, Продавцем.

Згідно з пунктом 3 параграфу 3 цього договору Покупець розміщує Замовлення на бланку, зразок якого додається у Додатку 2 до цього Договору. Для успішного розміщення Замовлення необхідно підтвердити його отримання Продавцем, оформлене на замовленні, відповідно до шаблону.

24.11.2025 оформлено Замовлення №2 до договору №63/EX/2023, яким, зокрема, передбачено поставку картопляного протеїну у мішках по 25 кг у кількості 48,750 т за ціною 1020,00 євро за тонну на умовах FCA Trzemeszno. Строк виконання Замовлення визначено з листопада 2025 року по травень 2026 року, порядок розрахунків – 100 відсотків передоплати.

14.04.2026 продавцем виставлено проформу-інвойс №ZAX/B/TRZ/0001/04/26 на поставку 22425 кг картопляного протеїну за ціною 1,02 євро/кг на загальну суму 22873,50 євро, умови поставки – FCA Trzemeszno.

20.04.2026 ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” здійснило платіж продавцю у сумі 22873,50 євро, що підтверджується платіжною інструкцією у формі SWIFT №260420/003107717 від 20.04.2026, у призначенні платежу якої зазначено контракт від 07.03.2023 №63/EX/2023 та проформу-інвойс від 14.04.2026 №ZAX/B/TRZ/0001/04/26.

27.04.2026 продавцем виставлено комерційний інвойс №FX/B/TRZ/0002/04/26 на 22425 кг картопляного протеїну за ціною 1,02 євро/кг на загальну суму 22873,50 євро, з умовами поставки FCA Trzemeszno.

Цього ж дня виробником оформлено прайс-лист, у якому вартість картопляного протеїну, упакованого у мішки по 25 кг, визначена у розмірі 1020,00 євро за тонну, що відповідає ціні 1,02 євро/кг, зазначеній у проформі-інвойсі та комерційному інвойсі.

23.04.2026 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як Перевізником та ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” як Замовником укладено договір-заявку перевезення вантажів №23/04-А.

У пункті 1.16 договору-заявки погоджено суму фрахту у розмірі 112200,00 грн.

Пунктом 1.17 договору-заявки встановлено, що оплата здійснюється з поточного рахунку після розвантаження, до п`яти днів після отримання оригіналів документів.

27.04.2026 ФОП ОСОБА_1 видано довідку про транспортні витрати №27/04, відповідно до якої транспортні витрати автомобілем AC5335CA/AC5335XP на перевезення вантажу від Trzemeszno (Польща) до пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ становлять 80250,00 грн, а від пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ до селища Локачі (Україна) – 31950,00 грн. Загальна сума транспортних витрат становить 112200,00 грн.

30.04.2026 ФОП ОСОБА_1 виставлено ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” рахунок на оплату №04 на загальну суму 112200,00 грн, у якому окремо визначено вартість транспортних послуг за маршрутом Trzemeszno (Польща) – пункт пропуску Ягодин-Дорогуськ у сумі 80250,00 грн та за маршрутом пункт пропуску Ягодин-Дорогуськ – селище Локачі у сумі 31950,00 грн.

30.04.2026 ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” через декларанта ПП “Тріада” подало Волинській митниці митну декларацію №26UA205140024559U0 для митного оформлення товару: “Картопляний протеїн (концентрат), який отримується при виробництві картопляного крохмалю як побічний продукт, у вигляді порошку сірого кольору, який містить у своєму складі: сирий протеїн в перерахунку на суху речовину (білок) – 80%, зольність – 3% в сухій речовині, масова частка вологи – 7,2%. Вага нетто – 22425 кг, упаковка в 897 мішків по 25 кг кожний. Призначений для годівлі тварин та застосовується в харчовій промисловості. Виробник: Przedsiebiorstwo Przemyslu Ziemniaczanego “TRZEMESZNO Sp. z o.o.” PL”. Код товару згідно з УКТ ЗЕД 2303109000.

Фактурна вартість товару визначена у сумі 22873,50 євро.

Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом – за ціною договору – у сумі 1260071,99 грн, яка складалася з фактурної вартості товару 22873,50 євро (1179821,99 грн) та транспортних витрат до місця ввезення товару на митну територію України у сумі 80250,00 грн.

До митної декларації від 30.04.2026 №26UA205140024559U0 для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом подано такі документи:

рахунок-проформу (Proforma invoice) від 14.04.2026 №ZAX/B/TRZ/0001/04/26;

комерційний інвойс (Commercial invoice) від 27.04.2026 №FX/B/TRZ/0002/04/26;

автотранспортну накладну (CMR) від 27.04.2026 №01/04/2026;

сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 28.04.2026 №PL/MF/AU 0441446;

платіжну інструкцію у формі SWIFT від 20.04.2026 №260420/003107717;

рахунок на оплату від 30.04.2026 №04, виставлений ФОП ОСОБА_1 за надані транспортні послуги;

довідку про транспортні витрати від 27.04.2026 №27/04;

прайс-лист виробника від 27.04.2026 б/н;

Замовлення від 24.11.2025 (Додаток 2) до договору від 07.03.2023 №63/EX/2023;

зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 07.03.2023 №63/EX/2023;

доповнення до внутрішнього договору від 07.05.2025 №3;

договір про надання послуг митного брокера від 13.03.2023 №088;

договір-заявку на перевезення вантажів від 23.04.2026 №23/04-А;

інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” №14336257;

сертифікат аналізу від 27.04.2026 б/н;

специфікацію від 27.04.2026 б/н;

копію митної декларації країни відправлення від 27.04.2026 №26PL391010003XXYB6.

Під час здійснення контролю правильності визначення заявленої митної вартості 30.04.2026 Волинська митниця направила декларанту електронне повідомлення, у якому зазначила, що митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані для її підтвердження документи, на думку митного органу, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом, та містять розбіжності.

Зокрема, митниця вказала, що відповідно до пунктів 1 та 3 розділу 3 зовнішньоекономічного договору від 07.03.2023 №63/EX/2023 продаж товарів здійснюється на підставі Замовлень, однак інформації про виконання зазначених умов не надано.

Також митний орган вказав, що прайс-лист від 27.04.2026 містить цінову інформацію на товар лише одного найменування, тоді як, на думку митниці, прайс-лист повинен бути виданий для загального кола покупців та містити весь асортимент продукції виробника.

Крім того, відповідач зазначив, що вартість послуг ФОП ОСОБА_1 з перевезення товару згідно з рахунком від 30.04.2026 №04 становить 112200,00 грн, що, на думку митного органу, не відповідає сумі фрахту 107000,00 грн за договором-заявкою від 23.04.2026 №23/04-А.

Митниця також вказала, що з огляду на умови поставки FCA зобов`язання щодо організації витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи та страхування могли належати до обов`язків імпортера, а відсутність таких витрат у декларації митної вартості може свідчити про невключення їх до митної вартості.

Відповідач звернув увагу і на те, що до митного оформлення не подано акт здачі-прийняття транспортних послуг та банківський платіжний документ, який підтверджує їх оплату.

У зв`язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості документи, на думку митного органу, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту запропоновано у термін 10 календарних днів надати за наявності додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) якщо здійснювалось страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) транспортні (перевізні) документи; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано виписку по рахунку від 20.04.2026, рішення суду від 12.03.2026, а також заперечення ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” від 30.04.2026 №30/04.

У запереченнях декларант, зокрема, повідомив, що Замовлення від 24.11.2025 фактично було подано митному органу та зазначено у графі 44 митної декларації за кодом 4103; у договорі-заявці №23/04-А сума фрахту визначена у розмірі 112200,00 грн; страхування товару ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” не здійснювалося; всі наявні транспортні документи подано до митного оформлення.

30.04.2026 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000058/2.

Митну вартість товару визначено із застосуванням другорядного методу – за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 Митного кодексу України на рівні 1,449 євро/кг за митною декларацією від 20.06.2025 №UA205140/2025/038813.

Того ж дня Волинською митницею оформлено картку відмови №UA205140/2026/000921, якою відмовлено у митному оформленні товару за митною декларацією №26UA205140024559U0 у зв`язку з невизнанням заявленої митної вартості та прийняттям рішення про її коригування.

У подальшому 30.04.2026 товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №26UA205140024719U7 із забезпеченням сплати різниці митних платежів відповідно до вимог Митного кодексу України.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 розділу III цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа; якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; транспортні документи, якщо витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення; у разі здійснення страхування – страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини третьої статті 53 Митного кодексу України лише у разі, якщо зазначені у частині другій цієї статті документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або вони не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості чи ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом десяти календарних днів надати за наявності додаткові документи.

Отже, витребування додаткових документів пов`язується не з самим по собі бажанням митного органу перевірити більшу кількість документів, а з наявністю конкретних обставин, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до частин першої – третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості за основним методом – за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється шляхом перевірки розрахунку, проведеного декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або приймає письмове рішення про її коригування відповідно до статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості повинно містити, зокрема, наявну у митного органу інформацію, у тому числі щодо числових значень складових митної вартості та митної вартості ідентичних або подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.

Основним методом є визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Другорядними є методи за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості та резервний метод.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За змістом частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Оцінюючи наведені митним органом підстави для невизнання заявленої митної вартості, суд насамперед звертає увагу на твердження відповідача про відсутність інформації щодо Замовлення.

Як установлено судом, документ №2 від 24.11.2025, який є Замовленням до договору від 07.03.2023 №63/EX/2023 та оформлений за формою Додатка №2 до цього договору, був поданий декларантом під час митного оформлення.

Факт його подання безпосередньо підтверджується відомостями графи 44 митної декларації №26UA205140024559U0, у якій за кодом документа 4103 зазначено документ №2 від 24.11.2025.

Той самий документ зазначений і в переліку документів картки відмови від 30.04.2026 №UA205140/2026/000921 як доповнення до зовнішньоекономічного договору від 24.11.2025 №2.

Безпосередньо з цього документа вбачається найменування товару, кількість, ціна, умови поставки, строк виконання та порядок розрахунків.

Таким чином, твердження Волинської митниці у графі 33 спірного рішення про ненадання інформації щодо виконання пунктів 1 та 3 розділу 3 договору не відповідає фактичному складу документів, які перебували у розпорядженні митного органу на момент прийняття рішення.

При цьому фактурна вартість товару підтверджується не лише Замовленням.

У Замовленні від 24.11.2025 ціна картопляного протеїну в мішках по 25 кг визначена на рівні 1020,00 євро за тонну, що становить 1,02 євро/кг.

У проформі-інвойсі від 14.04.2026 №ZAX/B/TRZ/0001/04/26 на 22425 кг товару визначена ціна 1,02 євро/кг та загальна сума 22873,50 євро.

20.04.2026 позивач фактично перерахував продавцю 22873,50 євро, що підтверджується платіжною інструкцією у формі SWIFT №260420/003107717 від 20.04.2026, у призначенні платежу якої зазначено контракт від 07.03.2023 №63/EX/2023 та проформу-інвойс від 14.04.2026 №ZAX/B/TRZ/0001/04/26.

У комерційному інвойсі від 27.04.2026 №FX/B/TRZ/0002/04/26 зазначено ті самі кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість.

Прайс-лист виробника від 27.04.2026 також містить ціну 1020,00 євро за тонну.

Отже, документи, які стосуються ціни товару, є взаємоузгодженими, дозволяють ідентифікувати конкретну зовнішньоекономічну операцію та підтверджують як ціну за одиницю товару, так і загальну суму платежу.

Щодо посилання відповідача на те, що прайс-лист виробника містить лише одне найменування товару, суд зазначає таке.

Митний кодекс України не встановлює обов`язкової форми прайс-листа та не містить вимоги про те, що такий документ повинен обов`язково відображати весь асортимент продукції виробника.

Прайс-лист належить до додаткових комерційних документів, які оцінюються у сукупності з іншими доказами, поданими на підтвердження митної вартості.

У цій справі відображена у прайс-листі ціна конкретного товару повністю збігається із ціною, погодженою сторонами у Замовленні, проформі-інвойсі та комерційному інвойсі.

Сам факт відсутності в прайс-листі інформації про інші товари виробника не створює розбіжності щодо ціни оцінюваного товару та не впливає на можливість перевірити числове значення заявленої митної вартості.

Верховний Суд неодноразово у своїй практиці звертає увагу на те, що сумніви митного органу повинні стосуватися саме достовірності відомостей про митну вартість конкретного товару та бути обґрунтовані конкретними обставинами, а формальні зауваження до змісту комерційного документа без встановлення їх впливу на числове значення митної вартості не є достатньою підставою для відмови у застосуванні основного методу.

Стосовно транспортної складової суд зазначає наступне.

Однією з підстав для виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості Волинська митниця зазначила розбіжність між вартістю транспортних послуг у сумі 112200,00 грн, визначеною у рахунку на оплату від 30.04.2026 №04, та сумою фрахту 107000,00 грн, зазначеною у договорі-заявці від 23.04.2026 №23/04-А.

Досліджуючи зазначені доводи, суд встановив, що матеріали справи містять копії договору-заявки від 23.04.2026 №23/04-А із різним зазначенням суми фрахту. Так, у копії договору-заявки, долученій відповідачем до відзиву, відповідно до пункту 1.16 сума фрахту становить 107000 грн, тоді як у копії цього ж договору-заявки, наданій позивачем, у пункті 1.16 зазначено суму фрахту 112200 грн.

При цьому у запереченні на повідомлення митного органу від 30.04.2026 №30/04 позивач зазначав, що відповідно до пункту 1.16 договору-заявки від 23.04.2026 №23/04-А погоджена сторонами вартість фрахту становить 112200,00 грн. Аналогічну позицію позивач навів у відповіді на відзив. Водночас пояснень щодо причин наявності у матеріалах справи копії цього ж договору-заявки із зазначенням суми фрахту 107000 грн, зокрема щодо допущення технічної помилки або подальшого внесення змін до документа, позивач не надав.

Отже, на момент здійснення митного контролю наявність розбіжності між сумою фрахту 107000,00 грн, зазначеною у наявній у митного органу копії договору-заявки, та сумою 112200,00 грн, зазначеною у рахунку на оплату від 30.04.2026 №04, об`єктивно могла викликати у митного органу сумнів щодо транспортної складової митної вартості та бути підставою для її додаткової перевірки.

Разом із тим така розбіжність сама по собі не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості та не звільняє митний орган від обов`язку оцінити у сукупності інші подані декларантом документи.

Зокрема, відповідно до довідки про транспортні витрати від 27.04.2026 №27/04 транспортні витрати від Trzemeszno (Польща) до пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ становлять 80250,00 грн, а від пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ до селища Локачі (Україна) – 31950,00 грн, загальна сума транспортних витрат – 112200,00 грн. Такі самі суми за відповідними ділянками маршруту зазначені у рахунку на оплату від 30.04.2026 №04.

При цьому до митної вартості товару декларантом включено не всю вартість перевезення у сумі 112200,00 грн, а лише транспортні витрати до місця ввезення товару на митну територію України у сумі 80250,00 грн.

Вказаний розмір транспортних витрат окремо визначений як у довідці про транспортні витрати від 27.04.2026 №27/04, так і в рахунку на оплату від 30.04.2026 №04. В обох документах вартість перевезення за ділянкою маршруту Trzemeszno (Польща) – пункт пропуску Ягодин-Дорогуськ становить саме 80250,00 грн.

Отже, наявна розбіжність щодо загальної суми фрахту 107000,00 грн та 112200,00 грн могла бути підставою для додаткової перевірки транспортних витрат, однак сама по собі не спростовує числового значення тієї їх частини, яка фактично включена декларантом до митної вартості товару. Митним органом не встановлено та у спірному рішенні не обґрунтовано, що транспортні витрати саме до місця ввезення товару на митну територію України становили іншу суму, ніж заявлені декларантом 80250,00 грн.

Щодо відсутності акта здачі-прийняття транспортних послуг та документа про їх оплату суд враховує, що пунктом 1.17 договору-заявки №23/04-А визначено здійснення оплати після розвантаження та протягом п`яти днів після отримання оригіналів документів.

Термін доставки вантажу до місця розвантаження у договорі-заявці визначено 04.05.2026, тоді як спірне митне оформлення здійснювалося 30.04.2026.

Отже, станом на дату митного оформлення передбачений договором строк оплати послуг перевізника ще не настав.

Натомість митному органу було надано договір-заявку на перевезення вантажів від 23.04.2026 №23/04-А, довідку про транспортні витрати від 27.04.2026 №27/04 та рахунок на оплату від 30.04.2026 №04. При цьому довідка про транспортні витрати та рахунок на оплату містять однакові відомості про загальну вартість перевезення у сумі 112200,00 грн та її розподіл залежно від ділянки маршруту: 80250,00 грн – до пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ та 31950,00 грн – після перетину митного кордону України.

Пункт 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України вимагає подання транспортних документів та документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, але не встановлює, що транспортна складова може бути підтверджена виключно актом приймання-передачі та банківським документом про здійснену оплату.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення”, також передбачають можливість підтвердження транспортних витрат документами, які містять відповідні вартісні відомості, та не визначають акт виконаних робіт і банківський платіжний документ єдино допустимими засобами доказування таких витрат.

За наведених обставин відсутність на 30.04.2026 документа про оплату послуг, обов`язок оплати яких за умовами договору виникав після розвантаження товару, не свідчить про недостовірність заявленого розміру транспортних витрат.

Не є обґрунтованими й посилання митного органу на можливе невключення до митної вартості витрат на страхування та навантажувально-розвантажувальні роботи.

У самому рішенні відповідач використовує припущувальні формулювання про те, що відповідні зобов`язання “могли належати” до обов`язків імпортера та їх відсутність у декларації “може свідчити” про невключення відповідних витрат до митної вартості.

Водночас митним органом не встановлено фактичного понесення позивачем окремих витрат на страхування товару.

На вимогу митниці декларант прямо повідомив, що страхування ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” не здійснювалося.

Доказів, які спростовують цю обставину, відповідач суду не надав.

Не встановлено відповідачем і факту понесення позивачем окремих, не включених до заявленої митної вартості витрат на навантаження товару.

Саме по собі застосування умов FCA визначає розподіл між сторонами договору ризиків та обов`язків, однак не підтверджує фактичне виникнення у конкретній операції певних додаткових витрат і не встановлює їх розміру.

Відповідно, наявність неврахованої складової митної вартості не може ґрунтуватися виключно на припущенні про теоретичну можливість її виникнення.

Суд також ураховує, що у відповідь на вимогу митного органу декларант надав виписку по рахунку в АТ “КРЕДОБАНК” за 20.04.2026 та у запереченні від 30.04.2026 №30/04 повідомив, що страхування ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” не здійснювалося, а всі наявні транспортні (перевізні) документи були надані митному органу.

Відсутність у декларанта окремого додаткового документа з переліку, наведеного митницею, не може автоматично бути підставою для коригування митної вартості, якщо подані документи у своїй сукупності дають можливість перевірити фактичну ціну товару та числові значення складових митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 09.03.2026 у справі №826/24821/15 зазначив, що витребування додаткових документів повинно бути обумовлене конкретними обставинами, які викликали обґрунтований сумнів у достовірності поданих відомостей, а митний орган повинен указати, які саме складові митної вартості залишилися непідтвердженими та які документи можуть усунути відповідний сумнів.

У спірних правовідносинах фактурна вартість товару підтверджується Замовленням, проформою-інвойсом, комерційним інвойсом та банківським платіжним документом, а транспортна складова – довідкою про транспортні витрати та рахунком перевізника.

Ці документи дають можливість перевірити як ціну, що фактично сплачена за товар, так і суму витрат на його транспортування до місця ввезення на митну територію України.

Щодо застосування відповідачем другого методу визначення митної вартості суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу повинні враховуватися кількість товарів і комерційний рівень їх продажу, а за наявності відмінностей здійснюються відповідні коригування, які мають бути документально підтверджені.

У спірному рішенні за основу для визначення митної вартості відповідач використав митну декларацію від 20.06.2025 №UA205140/2025/038813 та ціну 1,449 євро/кг.

Водночас спірна господарська операція здійснена у квітні 2026 року, тобто більш ніж через десять місяців після операції, взятої митницею за основу.

Рішення не містить належного порівняльного аналізу кількості товару за двома операціями, комерційного рівня продажу, умов оплати, конкретних строків поставки та інших обставин, які могли впливати на ціну.

Саме зазначення у графі 33 того, що враховано обсяг ввезеної партії, умови поставки FCA Trzemeszno та зовнішньоекономічний договір, не розкриває змісту проведеного порівняння та не містить розрахунку коригувань у разі наявності відмінностей.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, при використанні інформації щодо раніше визнаної митної вартості у графі 33 повинні зазначатися не лише номер і дата митної декларації, взятої за основу, а й пояснення щодо здійснених коригувань на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови та інші обставини.

Посилання на іншу митну декларацію та вищий рівень митної вартості саме по собі не свідчить про недостовірність фактично сплаченої ціни у спірній операції.

Митна вартість не є мінімально допустимою ціною товару та визначається стосовно конкретної зовнішньоекономічної операції з урахуванням її фактичних умов.

За встановлених судом обставин відповідач не довів наявності підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору.

Відповідно, у митного органу не виникло правових підстав для переходу до методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Окремо суд оцінює довід відповідача про те, що після випуску товару позивач протягом передбаченого Митним кодексом України строку не звертався до митниці з додатковими документами для перегляду рішення про коригування.

Така обставина не підтверджує правомірність рішення, прийнятого 30.04.2026.

Законність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється виходячи з обставин, які існували та були покладені в його основу на момент прийняття такого рішення. Реалізація або нереалізація декларантом у подальшому додаткової процедури перегляду скоригованої митної вартості не усуває обов`язку митного органу довести наявність законних підстав для первинного невизнання митної вартості, заявленої декларантом.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що подані ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” до митного оформлення документи у своїй сукупності містили відомості, необхідні для визначення ціни товару та складових його митної вартості, а встановлені митним органом обставини не були достатніми для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Зокрема, довід Волинської митниці про ненадання інформації щодо Замовлення не відповідає фактичним обставинам, оскільки Замовлення від 24.11.2025 до договору від 07.03.2023 №63/EX/2023 було подане декларантом під час митного оформлення. Щодо транспортних витрат суд ураховує наявність у матеріалах справи копій договору-заявки від 23.04.2026 №23/04-А із різним зазначенням загальної суми фрахту – 107000,00 грн та 112200,00 грн. Така обставина могла бути підставою для додаткової перевірки транспортної складової митної вартості, однак сама по собі не спростовувала заявлену декларантом суму транспортних витрат до місця ввезення товару на митну територію України у розмірі 80250,00 грн, яка однаково зазначена у довідці про транспортні витрати від 27.04.2026 №27/04 та рахунку на оплату від 30.04.2026 №04. Митним органом не встановлено, що фактична вартість перевезення до пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ становила іншу суму.

Інші зауваження відповідача щодо можливого понесення позивачем витрат на страхування, навантажувально-розвантажувальні роботи чи інших додаткових витрат ґрунтуються на припущеннях. Митницею не встановлено факту понесення таких витрат, їх розміру та впливу на числове значення заявленої митної вартості, тоді як декларант повідомив про відсутність страхування та надав наявні документи щодо вартості транспортування. За таких обставин наведені відповідачем зауваження не підтверджують наявності таких недоліків у поданих документах, які унеможливлювали визначення митної вартості товару за ціною договору.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Волинська митниця такого обов`язку у цій справі не виконала.

Відтак рішення Волинської митниці від 30.04.2026 №UA205140/2026/000058/2 про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та протиправним і підлягає скасуванню.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.04.2026 №UA205140/2026/000921 оформлена у зв`язку з невизнанням заявленої декларантом митної вартості та прийняттям рішення про її коригування.

Оскільки рішення про коригування митної вартості визнається судом протиправним та скасовується, правові підстави, які зумовили оформлення картки відмови, відсутні, тому така картка також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Платіжною інструкцією від 31.07.2026 №T181-917H-K2H8-367X підтверджується сплата ТОВ “АБМ-ТРЕЙД” судового збору у сумі 5324,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці необхідно стягнути судовий збір у сумі 5324,80 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.04.2026 №UA205140/2026/000058/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці від 30.04.2026 №UA205140/2026/000921.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АБМ-ТРЕЙД” судовий збір у сумі 5324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “АБМ-ТРЕЙД” (45500, Волинська область, Володимирський район, селище Локачі, вулиця Шевченка, будинок 43-А, ідентифікаційний код юридичної особи 35580267).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя Н. В. Стецик