Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №140/3678/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/3678/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач 2) про:

визнання протиправним та скасування розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1195/2019 від 04 березня 2026 року в частині поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , що він не є військовозобов`язаним та виключений з військового обліку за станом здоров`я, відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 04 січня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 02 листопада 2021 року рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку на підставі ст.78 «а» гр.І Розкладу хвороб наказу МОУ №402 від 2008 року.

Протягом 2025 - початку 2026 року в застосунку «Резерв+» була відображена інформація щодо ОСОБА_1 як невійськовозобов`язаного та виключеного через непридатність до військової служби.

Однак, під час перевірки своїх даних в застосунку Резерв+ позивач 13 березня 2026 виявив поновлення на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з одночасним зазначенням, що згідно Постанови ВЛК він є непридатним з виключенням з військового обліку.

У зв`язку з вказаними вище обставинами, представником позивача на адресу відповідача-2 було направлено адвокатський запит за вих. №1178870 від 18 березня 2026 року щодо протиправності повторного взяття ОСОБА_1 на облік військовозобов`язаних та виправлення невідповідностей військово-облікових даних, шляхом внесення відповідних змін до Реєстру.

ІНФОРМАЦІЯ_4 листом №457 від 23 березня 2026 року у відповідь на адвокатський запит зазначив, що позивача поновлено на військовому обліку згідно розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1195/2109 від 04 березня 2026 року (вхід. №311 від 05 березня 2026 року).

Підставою для поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку є результатом проведеної перевірки анонсованої за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 для встановлення правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку громадян віком від 22 до 54 років, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби.

Позивач вважає дії відповідачів щодо повторного взяття його на військовий облік протиправними та такими, що порушують його права, у зв`язку з чим звернувся до суду за їх захистом.

З наведених підстав та для захисту порушених прав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити дії – відмовлено.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позов від 14 квітня 2026 року відповідач-2 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні (а.с.34-35). Представник ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначив, що підставою взяття на військовий облік позивача було розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1195/2109 від 04 березня 2026 року та результати проведеної перевірки анонсованої за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 для встановлення правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку громадян віком від 22 до 54 років, яких військово лікарські комісії визнали непридатними до військової служби.

З`ясовано, що позивач не проходив медичний огляд як військовозобов`язаний за гр. ІІ для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров`я на теперішній час. Окрім цього, позивач був визнаний 02 листопада 2021 року непридатним з виключенням з військового обліку. Визначення придатності до військової служби під час мобілізації не встановлено, так як його вже виключено з військового обліку без проходження медичного огляду за гр. ІІ (як військовозобов`язаного) в період дії воєнного стану за нормами чинного законодавства, зокрема, рішення про непридатність не затверджене 16 Регіональною військово-лікарською комісією.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», статтю 37 Закону України № 2232-ХІІ викладено в новій редакції, яка є чинною з 04 травня 2024 року і не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, як визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

З урахуванням вказаної позиції, ІНФОРМАЦІЯ_8 просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримавши ухвалу про відкриття провадження 01 квітня 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Відповідно до рішення призовної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02 листопада 2021 року (протокол №8 від 02 листопада 2022 року) ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

До військово-облікового документу - тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 04 січня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , здійснено запис про те, що рішенням призовної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.78 «а» гр.І Розкладу хвороб наказу МОУ №402 від 2008 року, протоколу №8 від 02 листопада 2022 року призовної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 . Вказаний запис засвідчений підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 та гербовою печаткою (а.с.25 зворот).

Станом на 30 липня 2025 року та 10 березня 2026 року в електронному кабінеті “Резерв+” була відображена інформація щодо ОСОБА_1 як невійськовозобов`язаного та виключеного з військового облік, як такого, що непридатний до військової служби з відомостями про дату ВЛК - 02 листопада 2021 року. (а.с.26, 29).

Однак, відповідно до сформованого в електронному кабінеті “Резерв+” електронного військово-облікового документу станом на 13 березня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , як «військовозобов`язаний», у той же час наявні відомості про дату ВЛК - 02 листопада 2021 року, з висновком “Непридатний з виключенням з військового обліку” (а.с. 29 зворот).

18 березня 2026 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо протиправності повторного взяття ОСОБА_1 на облік військовозобов`язаних та виправлення невідповідностей військово-облікових даних, шляхом внесення відповідних змін до Реєстру (а.с.14-19).

ІНФОРМАЦІЯ_4 листом №457 від 23 березня 2026 року повідомив, що на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 №1195/2109 від 04 березня 2026 позивача було взято на військовий облік. Разом з цим, підставою для поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку є результатом проведеної перевірки анонсованої за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 для встановлення правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку громадян віком від 22 до 54 років, яких військово лікарські комісії визнали непридатними до військової служби (а.с.21).

Позивач, вважаючи дії відповідачів щодо взяття його на військовий облік військовозобов`язаних та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон №2232-XII.

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VІІІ установлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити повну та актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ. Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні (міські) ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі- Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом з сформованого в електронному кабінеті “Резерв+” електронного військово-облікового документу, ОСОБА_1 з березня 2026 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов`язаний, хоч одночасно зазначено, що він є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 02 листопада 2021 року (а.с.29 зворот).

Разом з тим, станом на 30 липня 2025 року та 10 березня 2026 року в електронному кабінеті “Резерв+” були відображені дані щодо ОСОБА_1 як невійськовозобов`язаного та виключеного з військового обліку через непридатність до військової служби з відомостями про дату ВЛК - 02 листопада 2021 року. (а.с.26, 29).

Окрім того, військово-обліковий документ - тимчасове посвідчення №000402/5, видане 04 січня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , містить запис про те, що рішенням призовної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказаний запис засвідчений підписом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_10 та гербовою печаткою (а.с.25, 25 зворот).

Суд зауважує, що під час розгляду справи відповідач не надав суду належних доказів перегляду або скасування рішення призовної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02 листопада 2021, яким позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статі 37 Закону №2232-XII (зі змінами станом на 02 листопада 2021 року) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

За приписами чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2233-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Отже, підстава “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку” в чинній редакції для виключення з військового обліку має формулювання “визнані непридатними до військової служби”, що суті не змінює.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 (пункт 39).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 (зі змінами станом на 02 листопада 2021 року) військово-лікарська експертиза визначає, зокрема, придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (пункт 2.1 глави 2 розділу І Положення №402).

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

За приписами пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення №402 Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Також очевидним є те, що зміни до Положення №402, прийняті наказом Міністерства оборони України від 27 квітня 2024 року №262, зокрема, викладення пункту 3.8 глави 3 розділу II у новій редакції, не могли бути застосовані на момент прийняття постанови ВЛК 02 листопада 2021 року.

Крім того, норми Положення №402 (зокрема, і в чинній редакції) не наділяють ТЦК та СП та безпосередньо його керівника повноваженнями щодо ревізування, відміни або скасування висновків ВЛК про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних. Так само Закон №2232-XII не містить норм щодо поновлення на військовому обліку громадян, які попередньо за рішеннями військових комісаріатів (ТЦК та СП) були виключення з військового обліку через непридатність до військової служби.

Оскільки постанова ВЛК є чинною (не скасована у встановленому законом порядку), а позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, то дії відповідача щодо поновлення на військовому обліку у спірних правовідносинах не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд також враховує, що 04 травня 2024 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21 березня 2024 року №3621-IX у пункті 2 якого Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” зазначено: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що особи, які до 04 травня 2024 року мали статус “обмежено придатний”, повинні до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Разом з тим, як вже зазначав суд, позивач є непридатним до військової служби, що стало наслідком його виключення з військового обліку, тому жодна норма права не зобов`язує його звернутися до відповідачів з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій (на підставі норм закону та у встановлений спосіб) щодо взяття позивача на військовий облік та внесення інформації про це в Реєстр, при тому що у полі “постанова ВЛК” є запис “непридатний з виключенням з військового обліку”, дата ВЛК - 02 листопада 2021 року.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд уважає, що належним способом захисту прав позивача в цій частині позовних вимог буде визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 №1195/2109 від 04 березня 2026 року, суд зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_5 №1195/2109 від 04 березня 2026 року запропоновано начальникам Районних центрів комплектування і соціальної підтримки та начальникам відділів таких ТЦК та СП – здійснити аналіз осіб за списками, які додаються до цього розпорядження, та вжити заходів щодо поновлення на військовому обліку та подальшого направлення на проходження медичного огляду громадян, виключених як непридатні без достатніх підстав.

Отже, вказане розпорядження є організаційно-розпорядчим документом, який передбачає та визначає організаційні вказівки та рекомендації начальникам Районних центрів комплектування і соціальної підтримки та начальникам відділів таких ТЦК та СП, а отже дія вказаного розпорядження спрямована виключно на Районні центри комплектування і соціальної підтримки і не створює для позивача будь-яких юридичних наслідків.

Вказане розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 не є актом індивідуальної дії щодо позивача, а відтак не створює для ОСОБА_1 будь-яких наслідків.

В даному випадку негативні наслідки для позивача настали внаслідок дій саме ІНФОРМАЦІЯ_7 , які діяли як самостійний суб`єкт владних повноважень.

Наведене свідчить про відсутність порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов`язковою умовою надання правового захисту судом.

Застосовуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду до обставин даної справи, суд зазначає, що позивачем не вказано, які саме індивідуально виражені права чи інтереси позивача порушено оскаржуваним розпорядженням відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень підпункту 1 пункту 3 частини другої, частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в електронній формі належало сплатити 1064,96 грн судового збору (0,4 х 3328,00 грн х 0,8, тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року; 0,8 - коефіцієнт для пониження розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі).

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 1331,20 грн, тобто в більшому розмірі, що підтверджено квитанцією від 25.03.2026 (а.с.12).

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно задоволеної частини позовних вимог, судовий збір в сумі 532,48 грн, при цьому питання про повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 139, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо поновлення на військовому обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя Р.С. Денисюк