Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №140/6430/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/6430/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн. (один мільйон гривень) відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Постанова №153); зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн грн. (один мільйон гривень) на підставі пункту 4 Постанови №153.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.11.2021 ОСОБА_1 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки. Строк дії зазначеного контракту закінчився 05.10.2024 під час дії воєнного стану, у зв`язку з чим його дію було автоматично продовжено понад установлені строки до оголошення демобілізації, у віці 23 років. Під час проходження військової служби брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. ОСОБА_1 вважає, що має право на отримання одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови №153 та звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив розглянути питання про виплату йому винагороди відповідно до пункту 4 Постанови №153. Однак за результатами розгляду рапорту відповідь позивачу не надано, а питання щодо виплати одноразової грошової винагороди залишилося невирішеним, що, на думку позивача, свідчить про порушення його права на отримання такої виплати.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що позивач не належить до кола осіб, на яких поширюється дія пункту 4 Постанови №153, оскільки він був прийнятий на військову службу 09.11.2021, тобто до введення воєнного стану в Україні.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.09.2026 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії документів, а саме: довідку про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 за зразком, передбаченим Додатком 1 до окремого доручення Міністра оборони України №56-01/уд від 26.09.2025; інформацію про те мав вказаний військовослужбовець під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 захворювання, поранення (травму, контузію, каліцтво), одержані під час захисту наказ командира військової частини про продовження дії контракту ОСОБА_1 понад встановлений строк до оголошення демобілізації; витяги з наказів командира частина (по стройовій частині) про зарахування в списки особового складу військової частини.

11.09.2026 відповідач, на виконання вказаної ухвали суду від 01.09.2026 про витребування доказів, подав заяву про виконання ухвали суду разом із витребуваними доказами.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_3 (а.с.15-16), довідкою від 12.03.2026 №526А (а.с. 22), витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.11.2021 №232 (а.с. 59)

09.11.2021 між громадянином України ОСОБА_1 з однієї сторони та Міністерством внутрішніх справ України в особі командира Військової частини НОМЕР_1 з другої сторони, було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, згідно з пунктом 3 якого, цей контракт є строковим та укладається відповідно до строків, встановлених законодавством, за погодженням сторін на 3 роки (а.с.13-14).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.11.2024 №479-РС, солдату ОСОБА_1 продовжено дію контракту понад встановлений строк на період із 09.11.2024 до оголошення демобілізації (а.с. 60).

Відповідно до довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 дійсно брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема, в період з 01.06.2022 по 30.06.2022 перебуваючи в Донецька область, Бахмутський район, Соледарська міська громада; в період з 16.07.2022 по 01.08.2022, перебуваючи в Донецька область, Бахмутський район, Соледарська міська територіальна громада; в період з 22.10.2022 по 18.11.2022, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Петропавлівська сільська територіальна громада; в період з 15.12.2022 по 09.01.2023, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Петропавлівська сільська територіальна громада; в період з 10.03.2023 по 28.03.2023, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Петропавлівська сільська територіальна громада; в період з 08.04.2023 по 01.05.2023, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Петропавлівська сільська територіальна громада; в період з 16.06.2023 по 17.07.2023, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Петропавлівська сільська територіальна громада; в період з 20.08.2023 по 15.09.2023, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Петропавлівська сільська територіальна громада; в період з 01.12.2023 по 26.12.2023, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Курилівська сільська територіальна громада; в період з 17.02.2024 по 14.03.2024, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Курилівська сільська територіальна громада; в період з 20.05.2024 по 18.06.2024, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Курилівська сільська територіальна громада; в період з 19.07.2024 по 10.08.2024, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Курилівська сільська територіальна громада; в період з 15.10.2024 по 11.11.2024, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Курилівська сільська територіальна громада; в період з 19.01.2025 по 13.02.2025, перебуваючи в Харківська область, Куп`янський район, Курилівська сільська територіальна громада.

Всього брав безпосередню участь в бойових діях: 349 днів.

Станом на 13.02.2025 за солдатом ОСОБА_1 : випадків притягнення до кримінальної відповідальності: «не обліковано»; випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення: «не обліковано»; дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився: «не обліковано» (а.с. 61-62).

24.04.2026 позивач звернувся до відповідача із рапортом про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн. відповідно до пункту 4 Постанови №153.

Однак за результатами розгляду рапорту відповідь позивачу не надано.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1). Надалі відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України від 25.03.1992 №2232-XII 2Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Частиною першою статті 4 Закону 2232-ХІІ передбачено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено пунктом першим статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII).

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 (набрала чинності 13.02.2025), якою погодився з пропозицію Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (експериментальний проект). Пунктом 2 постанови затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Порядок №153).

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 (зі змінами): 1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; 2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони; 3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 4 Постанови №153 (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 №387 та від 30 липня 2025 року №942) установлено:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень (абзац другий);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) (абзац третій);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі (абзац четвертий);

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується (абзац п`ятий);

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання (абзаци шостий дев`ятий).

Наведеними вище нормами визначена сукупність умов для набуття військовослужбовцем з числа громадян України права на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000,00 грн.

Так на виплату винагороди у розмірі 1000000,00 грн можуть претендувати громадяни України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, зокрема, Збройних Сил, які на момент набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025): не досягли віку 25 років і були прийняті/ призвані на військову службу під час введення в Україні воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців сукупно або за тих самих умов менше шести місяців сукупно та отримали під час захисту Вітчизни захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), чи перебували та звільнені з полону (за винятком тих, які добровільно здалися в полон). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 року №942 вказані умови для отримання винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах розповсюджуються також на військовослужбовців, які не досягли віку 25 років і були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу/ або проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант2/ або проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців сукупно.

Обов`язковою умовою для виплати винагороди є також та обставина, що вказані військовослужбовці не притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни.

Позивач є громадянином України; 09.11.2021 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу; який було продовжено 08.11.2024 (у віці 23 років), тобто до набрання чинності Постановою №153 під час воєнного стану (а.с. 60). Не є спірною та обставина, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, про що відповідач видав довідку (а.с. 61-62), тривалість безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій станом на 13.02.2025 становить 349 днів, тобто понад шість місяців.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 09.08.2023, позивач має статус учасника бойових дій (а.с.17).

Згідно з довідкою про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 за солдатом ОСОБА_1 : випадків притягнення до кримінальної відповідальності: «не обліковано»; випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення: «не обліковано»; дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни та строк дії яких не закінчився: «не обліковано». Матеріали справи не містять доказів притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.

Відповідач заперечує право позивача на отримання одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови №153, оскільки позивача було прийнято на військову службу за контрактом у 2021 році, тобто до початку введення в Україні воєнного стану 24.02.2022.

Проте, ці доводи є неприйнятими, а відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу зазначеної винагороди з цих підстав є протиправною, оскільки позивач в період дії воєнного стану з 09.11.2024 продовжив дію контракту на проходження військової служби.

Норми Постанови №153 не містять положень, які б встановлювали обмеження щодо продовження контракту, врахування чи впливу попереднього проходження військової служби за контрактом на право особи на отримання одноразової грошової винагороди.

Право на отримання зазначеної виплати виникає у військовослужбовця з моменту виконання встановлених Постановою сукупності умов (зокрема, прийняття на військову службу під час дії воєнного стану, проходження військової служби у визначений період, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях протягом встановленого строку отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) під час безпосередньої участі у бойових діях, відсутність дисциплінарних та інших правопорушень).

Обмеження громадян, які за віком належать до учасників експериментального проекту та призвані/прийняті на військову службу незадовго до повномасштабного вторгнення, брали безпосередню участь у бойових діях з перших днів, суперечить самій логіці державної допомоги.

Більше того, тлумачення пункту 4 Постанови №153 у вузькому значені, тобто лише відносно осіб, які вперше були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, буде дискримінаційним відносно осіб, котрі станом на 24 лютого 2022 року вже перебували на військовій службі та у подальшому продовжили контракт на проходження військової служби.

Довільне трактування норм Постанови №153, суперечить принципу верховенства права, закріпленому у статті 8 Конституції України, та загальновизнаному правилу, що правові норми мають застосовуватися виключно у межах, передбачених їх змістом, без довільного розширення чи звуження їхньої дії. Будь-яке інше тлумачення, яке фактично позбавляє особу права, гарантованого державою, є неправомірним і порушує баланс між інтересами держави та правами громадянина.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що у разі неоднозначності правової норми перевага надається тлумаченню, яке забезпечує більш повну реалізацію прав особи. Це узгоджується з положеннями статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Статтями 1 та 2 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Постановою Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №240/4894/23 Верховний Суд сформував правовий висновок, де наголосив, що принцип тлумачення закону на користь особи не передбачає ігнорування закону, але вказує на те, що в спірних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію закону, яка максимально захищає права та інтереси саме особи «у вагомих сумнівах - на користь людини».

Суд вважає, що беручи на себе зобов`язання щодо виплати винагороди відповідно до Постанови №153, держава прагнула підтримати тих, хто обрав контрактну службу у віці до 25 років та виконував бойові завдання за підвищеного ризику та навантаження в умовах воєнного стану.

Відтак, з огляду на викладене, оцінюючи правомірність дій відповідача з урахуванням принципу заборони дискримінації, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, та доходить висновку, що відмова у визнанні права позивача на отримання грошової винагороди за тривалість проходження служби, передбаченої Постановою №153, з підстав прийняття на військову службу у листопаді 2021 року, тобто до початку введення в Україні воєнного стану 24.02.2022, є протиправною.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість сторін, на підставі аналізу положень чинного законодавства України, яким врегульовані спірні правовідносини, та обставин у справі, з огляду на повноваження, визначені частиною другою статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн. відповідно до пункту 4 Постанови №153 та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу нарахування та виплату грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 вказаної постанови, що є достатнім та ефективним способом захисту прав, порушення яких знайшло підтвердження при розгляді справи.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн. відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 ).

Суддя О. О. Андрусенко