Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №140/5188/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/5188/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153) одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, та зобов`язання виплатити одноразову грошову винагороду на підставі абзацу другого пункту 4 Постанови №153.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 29.07.2022 по 29.02.2024 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 на підставі контракту від 27.07.2022 про проходження військової служби в Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.

Позивач був прийнятий на військову службу за контрактом до Збройних Сил України у віці 20 років під час воєнного стану, приймав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком більше шести місяців, отримав захворювання ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини, і був звільнений з військової служби у відставку у зв`язку з цим захворюванням згідно з підпунктом «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку).

З метою реалізації права на одноразову винагороду відповідно до Постанови №153 13.06.2025 позивач звернувся до в/ч НОМЕР_1 зі заявою про її виплату. Відповідач спочатку повідомив йому, що військовою частиною здійснюється підготовка необхідного пакету документів для виплати цієї грошової винагороди, а у повідомленні від 13.11.2025 зазначив, що позивач не відповідає необхідним критеріям для виплати цієї одноразової грошової винагороди, так як був виключений зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 29.02.2024, тобто до набрання чинності Постановою №153.

Бездіяльність відповідача у виплаті одноразової грошової винагороди ОСОБА_1 вважає протиправною, оскільки був звільнений з військової служби з незалежних від нього обставин, а саме за станом здоров`я у зв`язку з непридатністю до військової служби з виключенням з військового обліку, внаслідок захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.36).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.39-41) представник відповідача позов не визнав та зазначив, що станом на дату набрання чинності Постановою №153 позивач не належав до категорії осіб, яким держава надала право на винагороду, оскільки не проходив військову службу. Звертає увагу, що Постанова №153 є чинною та, відповідно, обов`язковою до виконання.

Оскільки позивач станом на 13.02.2025 не проходив військову службу та не належав до кола осіб, визначених Постановою №153, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення про виплату одноразової грошової винагороди. Крім того, звертає увагу суду на наступні обставини.

Відповідно до пункту 6 телеграми Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 25 лютого 2025 року №116/14/17191 Командувачем викладено наступну вимогу: Командувачам військ оперативних командувань, командирам армійських корпусів, командирам військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 забезпечити: проведення заходів внутрішнього контролю у підпорядкованих військових частинах (установах), шляхом здійснення попередніх перевірок законності нарахування винагороди із складанням актів попередньої перевірки (форма додається); контроль за своєчасним поданням підпорядкованими військовими частинами (установами) разом із заявкою-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення копії затверджених актів попередніх перевірок. У зв`язку з цим виданню наказу командира військової частини НОМЕР_1 про виплату одноразової грошової винагороди, визначеної Постановою №153, передує попередня перевірка законності нарахування вказаної виплати в/ч НОМЕР_7 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). У зв`язку із наведеним, позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими, а вимога щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду, визначену Постановою №153 є передчасною, оскільки потребує попередньої перевірки законності нарахування вказаної виплати.

Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Інших заяв по суті справи не надходило.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Волинського окружного адміністративного суду 19.05.2026 судді Валюха В.М. на підставі наказу голови суду від 19.05.2026 №02-07/7/26 розпорядженням керівника апарату суду від 25.05.2026 №01-87/604/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Плахтій Н.Б. для розгляду вказаної справи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду про прийняття справи до провадження від 29.05.2026 прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії (а.с.59).

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у в/ч НОМЕР_8 з 27.07.2022 по 08.12.2022, з 09.12.2022 по 29.02.2024 у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_9 (а.с.14), наказом від 29.02.2026 №62 (а.с.16).

У відповідь на заяву позивача від 13.06.2025 в/ч НОМЕР_1 повідомила, що здійснює підготовку необхідного пакету документів для направлення у вищий штаб для погодження призначення та виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000000 грн, що передбачена Постановою №153. Про результати розгляду пакету документів та прийняте рішення вищим штабом, в/ч НОМЕР_1 додатково проінформує (а.с.28).

У відповідь на заяву від 27.10.2025 щодо призначення та виплати одноразової грошової винагороди в/ч НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 , що він не відповідає критеріям згідно Постанови №153 (а.с.29), оскільки був виключений із списків особового складу в/ч НОМЕР_1 з 29.02.2024, тобто до набрання чинності Постанови №153.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом частин першої та третьої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.14 ст.2 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини першої 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII)).

За правилами частини другої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 11.02.2025 прийняв Постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Так, пунктом 1 Постанови №153 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект).

Пунктом 2 Постанови №153 затверджено, зокрема, Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Порядок №153).

Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання (абзаци шостий – дев`ятий).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин, приписи Постанови №153 встановлюють такі обов`язкові умови, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн гривень (диспозиція правової норми), а саме:

1) приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2) вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою №153: до 25 років;

3) факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні»;

4) фактичне проходження служби на дату набрання чинності Постановою №153;

5) безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153 (11 лютого 2025 року) (абз.2 п.4); або безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153 у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) (абз.4 п.4).

Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, дисциплінарної відповідальності і строк дії дисциплінарних стягнень не закінчився.

Разом з тим, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 вказані умови для отримання винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах розповсюджуються також на військовослужбовців, які не досягли віку 25 років і були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу/ або проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»/ або проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців сукупно.

Як вбачається з матеріалів справи та за змістом самого позову слідує, що позивач прагне отримати одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена пунктом 4 Постанови №153.

За своєю правовою природою одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах є компенсаційною виплатою для молодих військових за військову службу і бойовий досвід, здобутий станом на 13 лютого 2025 року. Ця винагорода не є тотожною одноразовій грошовій допомозі, яка за умовами пункту 15 Порядку №153 виплачується військовослужбовцям після укладення контракту відповідно до цього Порядку, проходження відповідної підготовки та вступу до виконання обов`язків за посадою у військових частинах відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії або Адміністрацією Держприкордонслужби.

З матеріалів справи слідує, що позивач з 29.07.2022 прийнятий на військову за контрактом під час дії воєнного стану. Станом на дату прийняття на військову службу позивачу виповнилося 21 рік.

З 29.07.2022 по 29.02.2024 ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби ОСОБА_1 брав участь в бойових діях в період з 3 лютого 2023 року по 10 квітня 2023 року, з 20 квітня 2023 року по 1 липня 2023 року, з 16 липня 2023 року по 2 серпня 2023 року, з 11 серпня 2023 року по 29 серпня 2023 року, з 1 вересня 2023 року по 9 вересня 2023 року, з 3 жовтня 2023 року по 5 жовтня 2023 року, з 4 листопада 2023 року по 29 грудня 2023 року, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 29.12.2023 №6340А (а.с.19).

24.05.2024 ОСОБА_1 під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункті Лиман Перший, Куп`янського району, Харківської області одержав: мінно-вибухову травму, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №222/7/51А від 07.06.2023 (а.с.20).

29.02.2024 позивача звільнено з військової служби та виключено із списків військової частини на підставі підпункту «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) (а.с.16).

Отже, на дату набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025) та на дату подання ОСОБА_1 заяв від 13.06.2025 та 27.10.2025 про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень позивач не проходив військової служби та не був діючим військовослужбовцем.

Названі обставини в свою чергу є беззаперечною перепоною для реалізації позивачем права на отримання грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, оскільки запровадженою умовою отримання такої допомоги є проходження військової служби на дату набрання Постановою №153 чинності або на дату звернення з відповідною заявою про її отримання.

Слід зазначити, що метою прийняття Постанови №153 є підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби.

Враховуючи продовження воєнного стану та необхідність відсічі і стримування збройної агресії держава вправі здійснювати необхідні заходи для підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Враховуючи наведене та наявність легітимної мети, суд критично оцінює покликання позивача на дискримінаційний характер щодо нього Постанови №153 через звільнення з військової служби з незалежних від нього обставин, оскільки станом на момент набрання нею законної сили позивач уже був звільнений з військової служби, а спірна постанова стосується діючих військовослужбовців і осіб, які укладають контракт на умовах, визначених цією Постановою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при розгляді заяви ОСОБА_1 від 13.11.2025 в/ч НОМЕР_1 дотримано вимоги Постанови №153 та правомірно відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі пункту 4 Постанови №153.

За таких обставин відсутні підстави вважати доведеними твердження позивача щодо протиправного не нарахування та невиплати відповідачем грошової винагороди, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій