Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №140/8313/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8313/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” (далі – ТзОВ “777 Трейдінг Груп”) звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 27 січня 2026 року №UA205050/2026/000022/2 про коригування митної вартості товарів.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару – автобуса VDL (vin № НОМЕР_1 ), був у користуванні, до Волинської митниці 27 січня 2026 року було подано митну декларацію (далі – МД) №26UA205050002469U3; митну вартість декларант визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), й до фактурної вартості 6000,00 євро додано також транспортні витрати (інші витрати відсутні). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення від 27 січня 2026 року №UA205050/2026/000022/2 про коригування митної вартості товарів за другорядним методом, що призвело до значного збільшення митних платежів.

Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, які не містять розбіжностей чи ознак підробки, а митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Позивач наголосив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. На зауваження митного органу про те, що продавець – компанія Womy equipment supply B.V., тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 виписане на третю особу - Heijden Andy van der, позивач зазначив, що вказаний документ є дозволом на керування транспортним засобом з тимчасовим номерним знаком дорогами Європейського Союзу, а не є свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу й такий документ не впливає на формування складових митної вартості товару. Між тим свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу є документ № НОМЕР_3 від 15 грудня 2025 року, який видано на ім`я продавця Womy equipment supply B.V., а в свідоцтві про допуск транспортного засобу № НОМЕР_2 вказано прізвище директора Womy equipment supply B.V. - Heijden Andy van der.

Неаргументованим, на думку позивача, є і висновок митного органу про непідтвердження транспортних витрат. Відповідачу було надало калькуляцію транспортних витрат з доставки автобуса VDL (vin № НОМЕР_1 ), а додатково на його вимогу - копію договору про надання послуг від 21 січня 2026 року №21/01 та акт прийому-передачі від 26 січня 2026 року №21/01. При цьому страхування товару (є добровільним) та страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами за рахунок коштів ТзОВ “777 Трейдінг Груп” не здійснювалося (оформлення документів на експорт здійснювалося за кошти продавця).

Позивач зауважив, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку декларантом митної вартості; не зазначив, які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих документах.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.72-79). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №26UA205050002469U3 від 27 січня 2026 року було встановлено відсутність усіх даних для обчислення митної вартості та розбіжності у поданих документах, як-от продавцем товару відповідно до контракту від 20 січня 2026 року №2001/26nl є компанія Womy equipment supply B.V., а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 виписане на третю особу Heijden Andy van der. Відповідач вважає, що калькуляція транспортних витрат від 26 січня 2026 року не може бути врахована, бо не надано документи щодо суми фактично понесених витрат, не визначено, чи здійснювалося страхування. Усе наведене викликало сумніви у достовірності поданих документів, які декларант не спростував, тому митна вартість не могла бути визначена за основним методом. Тому її ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі статтею 60 МК України; за основу коригування взято вартість подібного товару, оформлення якого вже завершено, на підставі інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі – ЄАІС Держмитслужби) на рівні 27049,16 євро.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 27 січня 2026 року №UA205050/2026/000022/2 відповідає вимогам митного законодавства, є законним та обґрунтованим. Крім того, додатково подані в порядку частини восьмої статті 55 МК України документи не усувають виявлені розбіжності, про які зазначено в графі 33 рішення.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.145-147). Додатково зазначив, що митна вартість була скорегована на суму понесених транспортних витрат, які під сумнів митним органом не ставилася. До того ж можливість поставки товару за меншою ціною, ніж в інших випадках, відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.151).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

20 січня 2026 року між ТзОВ “777 Трейдінг Груп” (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №2001/26nl, про поставку транспортних засобів (а.с.16-20).

Відповідно до інвойсу від 20 січня 2026 року №10260270 Womy equipment supply B.V. поставлено автобус VDL vin № НОМЕР_1 (а.с.22).

27 січня 2026 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару “Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником – VDL, модель згідно з довідником - CITEA LLE120.225, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_4 , загальна кількість сидячих місць, включаючи водія, - 38, стоячих місць - 42 місця, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення для перевезення пасажирів дорогами загального користування, тип двигуна – дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна – 6692 куб.см, номер двигуна – невизначений, потужність – 162 kw, календарний та модельний рік виготовлення – 2012, країна виробництва (NL), торгівельна марка “VDL” (далі також товар) декларант в інтересах ТзОВ “777 Трейдінг Груп” в порядку електронного декларування подав МД №26UA205050002469U3 (а.с.35-36). Митну вартість визначено за основним методом з урахуванням складових: фактурна вартість імпортованого товару - 6000,00 євро, транспортні витрати - 48416,00 грн (а.с.40). Разом із митною декларацією надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 20 січня 2026 року №2001/26nl (а.с.16-20), рахунок-фактуру (інвойс) від 20 січня 2026 року №10260270 (а.с.22), калькуляцію транспортних витрат від 26 січня 2026 року (а.с.24), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15 грудня 2025 року № НОМЕР_3 (а.с.46), свідоцтво про допуск до транспортного засобу № НОМЕР_2 (а.с.47), сертифікат з перевезення (походження) товару (форми EUR.l) №AF01466515 від 22 січня 2026 року (а.с.96), висновок експерта від 26 січня 2026 року №202 (а.с.65), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 26 січня 2026 року №260126055 (а.с.90), копію митної декларації країни відправлення від 21 січня 2026 року №26NL0TG6DX39HJEDA2 (а.с.29), фото (а.с.91-94).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом, та містять розбіжності: 1) продавець товару відповідно до контракту від 20 січня 2026 року №2001/26nl – компанія Womy equipment supply B.V., покупець - ТзОВ “777 Трейдінг Груп”, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 виписане на третю особу Heijden Andy van der; 2) для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано калькуляцію транспортних витрат від 26 січня 2026 року, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат; 3) страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, до митного оформлення не надано. Декларанту запропоновано надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.100).

Листом від 27 січня 2026 року позивач повідомив про відсутність додаткових документів (а.с.95).

27 січня 2026 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2026/000022/2 (а.с.41-42). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності (ті, про які було зазначено в повідомленні декларанту). Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування методу 2а (стаття 59 Кодексу) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, митну вартість визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 МК України), на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби (МД від 22 грудня 2025 року №25UA100110535541U8) на рівні 27049,16 євро. За основу для коригування взято вартість товару – пасажирського автобуса марки VDL, тип 405E1, комерційна назва CITEA LLE 120.225, був у використанні, країна походження - EU, календарний рік виготовлення- 2012…, який ввозився з Нідерландів на умовах поставки EXW Zevenbergen та час експорту якого максимально наближений до часу експорту оцінюваного товару.

27 січня 2026 року Волинська митниця сформувала картку №UA205050/2026/000076 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.44).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №26UA205050002562U7 від 27 січня 2026 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.37-38).

Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ “777 Трейдінг Груп” 20 лютого 2026 року надіслало Волинській митниці додаткові пояснення з документами: копії договору про надання послуг від 21 січня 2026 року №21/01 (а.с.25-27), акта прийому-передачі від 26 січня 2026 року №21/01 (а.с.28), страхового полісу цивільно-правової відповідальності перед третіми особами (а.с.50), витягу з реєстру підприємств Торгової палати Нідерландів (а.с.31-32). Їх надання не призвело до скасування рішення від 27 січня 2026 року №UA205050/2026/000022/2 митним органом, про що позивач інформований листами від 02 березня 2026 року №7.3-2/15-02/14/2672 (а.с.59-64).

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, – це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) позивач надав документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 20 січня 2026 року №2001/26nl (а.с.16-20), рахунок-фактуру (інвойс) від 20 січня 2026 року №10260270 (а.с.22), калькуляцію транспортних витрат від 26 січня 2026 року (а.с.24).

Разом із цими документами декларант надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15 грудня 2025 року № НОМЕР_3 (а.с.46), свідоцтво про допуск до транспортного засобу № НОМЕР_2 (а.с.47), сертифікат з перевезення (походження) товару (форми EUR.l) №AF01466515 від 22 січня 2026 року (а.с.96), висновок експерта від 26 січня 2026 року №202 (а.с.65), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 26 січня 2026 року №260126055 (а.с.90), копію митної декларації країни відправлення від 21 січня 2026 року №26NL0TG6DX39HJEDA2 (а.с.29), фото (а.с.91-94).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так контрактом від 20 січня 2026 року №2001/26nl, укладеним між ТзОВ “777 Трейдінг Груп” (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (продавець), визначено предмет та умови поставки, основні зобов`язання продавця та покупця (а.с.16-20).

Згідно з пунктами 1, 2 контракту від 20 січня 2026 року №2001/26nl продавець зобов`язується поставити товар - 3 автобуси, зокрема, автобус з vin №XNL405E100В001736 вартістю 6000,00 євро; загальна ціна договору - 12000,00 євро.

Ідентифікаційні ознаки товару, умови поставки, вартість в рахунку-фактурі (інвойсі) від 20 січня 2026 року №10260270 (а.с.22), автобуса VDL, vin № НОМЕР_1 - 6000,00 євро відповідають інформації, зазначеній в МД №26UA205050002469U3 від 27 січня 2026 року (графа 22).

В сукупності контракт від 20 січня 2026 року №2001/26nl (який містить конкретні відомості про ціну) та рахунок-фактура (інвойс) від 20 січня 2026 року №10260270 є належними та достатніми доказами підтвердження фактурної вартості товару автобуса VDL vin № НОМЕР_1 і надані документи не вказують на розбіжність у ціні товару.

Оплату усього товару (за три автобуси) на умовах, визначених в доповненні від 10 вересня 2026 року №3 до контракту від 20 січня 2026 року №2001/26nl (а.с.159), – відстрочка платежу до 01 листопада 2026 року, проведено платіжними інструкціями в іноземній валюті від 08 вересня 2026 року №67 (а.с.156) та від 11 вересня 2026 року №71 (а.с.157). Натомість на час митного оформлення цих платіж ще не був проведений (згідно з пунктом 5 договору спочатку передбачалася відстрочка платежу до 20 квітня 2026 року), тому документи про оплату не могли бути надані.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником (продавцем) у рахунках-фактурах, які згідно з частиною другою статті 53 МК України є документами, що підтверджують митну вартість товару.

Отже, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні будь-які розбіжності.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6); витрати на страхування цих товарів (пункт 7).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, – лише якщо здійснювалося страхування.

Як вбачається з контракту від 20 січня 2026 року №2001/26nl, сторонами узгоджено умови поставки товару – EXW, Зевенберген (Нідерланди).

Умови поставки EXW (Ex Works/Франко-завод) означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання, коли надає готовий до експорту товар на своєму складі чи підприємстві. Усі витрати, ризики пошкодження або втрати вантажу, а також організацію доставки та митного оформлення бере на себе покупець.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 48416,00 грн.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.

ТзОВ “777 Трейдінг Груп” для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надало до митного оформлення калькуляцію від 26 січня 2026 року (а.с.24). Також в порядку частини восьмої статті 55 МК України митному органу надано копії договору про надання послуг від 21 січня 2026 року №21/01 (а.с.25-27), акта прийому-передачі від 26 січня 2026 року №21/01 (а.с.28).

Суд із матеріалів справи встановив, що між ТзОВ “777 Трейдінг Груп” (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 21 січня 2026 року №21/01.

Відповідно до пункту 2.1 договору від 21 січня 2026 року №21/01 замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з транспортування автобуса VDL, vin № НОМЕР_1 , власним ходом з місця знаходження вантажу – Зевенберген (Нідерланди) до пункту його призначення - місто Ковель, вулиця Володимирська, 151. Визначена сторонами вартість послуг, що надаються виконавцем, становить 50240,00 грн (пункт 5.2 договору).

На виконання вимог пунктом 2.2 договору про надання послуг від 21 січня 2026 року №21/01 сторони 26 січня 2026 року склали акт прийому-передачі №21/01. Згідно з цими документами транспортні витрати становлять 50240,00 грн та розподіляються таким чином: 48416,00 грн – вартість транспортування за межами території України, 1824,00 грн – вартість транспортування митною територією України.

Оскільки транспортний засіб їхав доставлявся власним ходом, то зрозуміло що витрати на навантаження/розвантаження відсутні.

Вказані в договорі від 21 січня 2026 року №21/01 та в акті прийому-передачі послуг від 26 січня 2026 року №21/01 відомості щодо вартості та маршруту транспортування автобуса VDL, vin № НОМЕР_1 , узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції від 26 січня 2026 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз`яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення (Зевенберген (Нідерланди) – Ковель (Україна)) його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (1513 км) та по митній території України (57 км), розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту (32,00 грн). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ “777 Трейдінг Груп” не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.

Митний орган не навів доводів та не надав доказів того, що вказані в калькуляції тарифи станом на січень 2026 року не відповідали актуальним розцінкам.

З умов контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат.

Суд наголошує, що вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписки з бухгалтерської документації; висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи не були подані або документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 20 січня 2026 року №2001/26nl та рахунок-фактура (інвойс) від 20 січня 2026 року №10260270.

Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Про які інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, йшлося в повідомленні декларанту, незрозуміло, бо відповідні пояснення відсутні і у відзиві на позовну заяву, зокрема, які були труднощі з ідентифікацією оцінюваного товару (якісні характеристики визначені в інвойсі від 20 січня 2026 року №10260270, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, висновку експерта від 26 січня 2026 року №202).

Також, на думку суду, відсутність банківських платіжних документів (з огляду на домовленість у договорі про відстрочку платежу до 01 листопада 2026 року), інших платіжних та/або бухгалтерських документів, виписки з бухгалтерської документації за наявності документів, які надавали можливість перевірити правильність числових значень митної вартості за першим методом, не є підставою для коригування митної вартості за резервним методом.

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 7 частини десятої статі 58 МК України до митної вартості додаються витрати на страхування оцінюваних товарів (тобто самого об`єкта імпорту) до місця його ввезення в Україну. Оскільки за умовами EXW позивач ввозив транспортний засіб на власний ризик, то він сам вирішував, чи страхувати йому товар (був у використанні) від пошкоджень у дорозі.

Витребування митним органом страхових документів є некоректним за обставин справи, оскільки відомості про те, що страхування за рахунок ТзОВ “777 Трейдінг Груп” не здійснювалося, вказано в калькуляції від 26 січня 2026 року, а інше не випливає з наявних документів і не спростовано відповідачем. Придбання ж поліса цивільної відповідальності перед третіми особами не є витратами на страхування товару, а відповідно до частини одинадцятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами. Тому не містить належного обґрунтування вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

З приводу тверджень митного органу про те, що продавець товару згідно з контрактом від 20 січня 2026 року №2001/26nl – компанія Womy equipment supply B.V., тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 виписане на третю особу Heijden Andy van der, то суд зазначає, що в пункті 1 контракту від 20 січня 2026 року №2001/26nl продавець гарантував належність йому на праві власності товару, який є предметом продажу, та що товар не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження.

При митному оформленні декларант надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15 грудня 2025 року № НОМЕР_3 (а.с.46), яке видано на фірму Womy Equipment Supply B.V. (продавець), а документ №760691564 (а.с.47) є свідоцтвом про допуск транспортного засобу до експлуатації дорогами Європейського Союзу. Обидва документи не є тими документами, які відповідно до частини другої статті 53 МК України підтверджують складові митної вартості. При цьому документ №760691564 є невід`ємною частиною свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який знято з обліку. Вказане у цьому документі ім`я - Heijden Andy van der ідентифікує особу як директора компанії Womy Equipment Supply B.V., про що видно з витягу з реєстру Торгової палати Нідерландів (а.с.31-32).

Воднораз МК України не надано митним органам права та не визначено обов`язку надавати оцінку господарській операції контрагентів (продавця та попереднього власника); питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу й не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Наведене спростовує підозри митниці про наявність третіх осіб в ланцюгу постачання, які не є стороною контракту.

При вирішенні спору суд враховує, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 МК України) застосовується у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу. Тоді за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

У свою чергу для застосування метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів має виконуватися умова – неможливість застосування основного методу - за ціною договору (контракту), передбаченого у статті 58 МК України, та методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 Кодексу.

Так згідно з частиною першою статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Із тексту спірного рішення слідує, що митний орган, відмовляючи у митному оформленні товару із застосуванням основного методу визначення митної вартості, коригування здійснив за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, покликаючись на відсутність інформації про ідентичні товари. У рішенні є покликання на цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби - МД від 22 грудня 2025 року №25UA100110535541U8, зміст якої перевірити суд позбавлений можливості (суду не надана).

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням та оцінки усіх обставин та фактів, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 27 січня 2026 року №UA205050/2026/000022/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15 червня 2026 року №202, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.15, 68).

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, ідентифікаційний код юридичної особи 44356571) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 27 січня 2026 року №UA205050/2026/000022/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк