Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №120/15124/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 жовтня 2026 р. Справа № 120/15124/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані допущенням з боку відповідача протиправної бездіяльності щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, електронних систем «Оберіг» та «Резерв+» стосовно виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що виключення з військового обліку здійснюється у визначеному порядку за обов`язкової особистої присутності військовозобов`язаного в ТЦК та СП (пункт 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, до 05.01.2023 – пункт 56 Порядку № 921), проте позивач особисто для оформлення виключення не прибував. Також відповідач зазначив, що з 25.08.2023 набрав чинності наказ Міністерства оборони України від 18.08.2023 № 490, яким внесено зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі – Положення № 402). Згідно з цими змінами постанова ВЛК територіального центру комплектування про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК регіону. Оскільки висновок ВЛК щодо позивача таким чином затверджений не був, на думку відповідача, позивачу необхідно пройти медичний огляд для поновлення висновку ВЛК, а правових підстав для виключення позивача з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Реєстру немає. З цих підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Відповіді на відзив позивач не подав. Інших заяв по суті справи чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справу розглянуто за наявними у ній матеріалами у письмовому провадженні.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус особи з інвалідністю з дитинства. Строкову військову службу не проходив. З 22.05.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства.

За результатами повторного огляду медико-соціальною експертною комісією 22.12.2023 йому видано довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 682022 про встановлення третьої групи інвалідності з дитинства безстроково.

Рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (протокол № 4 від 30.01.2009) позивача визнано непридатним до військової служби за станом здоров`я з виключенням з військового обліку на підставі статті 66 «а» графи І розкладу хвороб (додаток до Положення № 402), із зазначенням, що він не підлягає повторному медичному переосвідченню.

15.06.2023 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , до якого внесено відомості про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та про те, що повторному медичному переосвідченню він не підлягає.

В серпні 2025 року позивачу стало відомо, що він перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку. 05.08.2025 через мобільний застосунок «Резерв+» позивач сформував розширений витяг із Реєстру. У ньому зазначено, що позивача визнано непридатним з виключенням з військового обліку, проте в категорії обліку він значиться як «військовозобов`язаний», а відомості про інвалідність відсутні. Дата постанови ВЛК у витягу вказана як 30.01.2023, що не відповідає даті рішення ВЛК (30.01.2009).

12.08.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про приведення даних Реєстру у відповідність шляхом виключення його з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби. Листом від 20.09.2025 № 4800 відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначивши про необхідність проходження медичного огляду з метою поновлення висновку ВЛК.

03.10.2025 позивач повторно сформував витяг через застосунок «Резерв+» (номер у реєстрі «Оберіг» 150720239363973500001). Згідно з ним позивач перебуває на військовому обліку, категорія обліку – «військовозобов`язаний», наявна позначка про «порушення правил військового обліку». Водночас у графі «Постанова ВЛК» зазначено непридатність з виключенням з військового обліку, а у графі «група інвалідності» – «інвалідність 3-ї групи», причина – «внаслідок інвалідності з дитинства», строк дії – до 31.12.2999.

14.10.2025 позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) із заявою про внесення змін до Реєстру шляхом виключення з військового обліку. Листом від 20.10.2025 № 5261 відповідач повторив зміст попередньої відповіді.

Вважаючи, що відповідач протиправно не вносить до Реєстру та електронних систем «Оберіг» і «Резерв+» відомості про виключення його з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII). Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 цього Закону виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідно до частини сьомої статті 37 у громадянина, виключеного з військового обліку за цією підставою, військово-обліковий документ не вилучається, до нього вносяться дані про виключення.

Отже, підставою для виключення з військового обліку є постанова ВЛК про непридатність з виключенням з військового обліку. Особа, виключена з обліку, втрачає статус військовозобов`язаного, і правила військового обліку на неї не поширюються.

Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII визначає Реєстр як автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему, створену для забезпечення військового обліку громадян України. За частинами восьмою та дев`ятою статті 5 цього Закону органами ведення Реєстру є районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2232-XII ведення персонально-якісного обліку, у тому числі внесення відомостей до Реєстру, покладено на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, передбачено, що у разі невідповідності відомостей у військово-обліковому документі відомостям Реєстру зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, обов`язок вносити до Реєстру достовірні та актуальні відомості про особу, зокрема про її виключення з військового обліку, закон покладає саме на відповідача.

У цій справі відповідач не заперечує, що позивача визнано ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Не заперечує він і того, що відповідний запис внесено ним самим до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 15.06.2023.

Зокрема, у відзиві відповідач прямо визнає, що в Реєстрі була відсутня інформація про виключення позивача, «про що є відмітка у його тимчасовому посвідченні». Дані Реєстру, відображені в застосунку «Резерв+», є внутрішньо суперечливими: водночас зазначено постанову ВЛК про виключення з обліку та інвалідність, але категорію обліку «військовозобов`язаний» і позначку про порушення правил військового обліку. Така розбіжність унеможливлює реалізацію позивачем своїх прав і є наслідком неактуалізації відповідачем даних Реєстру.

Суд не погоджується з доводами відзиву з наступних підстав.

Так, посилання відповідача на необхідність особистої присутності (пункт 81 Порядку № 1487, раніше – пункт 56 Порядку № 921) не може слугувати підставою для відмови. Ці норми регулюють процедуру взяття на облік, зняття та виключення з нього. Проте позивач звертався до відповідача із заявами, зокрема 14.10.2025 – до ІНФОРМАЦІЯ_5 у АДРЕСА_1 . У листах від 20.09.2025 № 4800 та від 20.10.2025 № 5261 відповідач не посилався на те, що заяви залишено без розгляду через відсутність особистої присутності заявника, а вимагав пройти медичний огляд для поновлення висновку ВЛК. До того ж виключення позивача з військового обліку фактично оформлено самим відповідачем 15.06.2023, коли йому видано тимчасове посвідчення з відповідною відміткою.

На переконання суду, відповідач не може посилатися на власне неналежне виконання етапів процедури та покладати його негативні наслідки на особу. Невнесення відомостей до Реєстру суперечить принципу правової визначеності як складовій принципу верховенства права.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на наказ Міністерства оборони України від 18.08.2023 № 490 та необхідність затвердження постанови ВЛК штатною ВЛК регіону.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як зазначає сам відповідач, посилаючись на рішення Конституційного Суду України, нормативний акт поширюється лише на відносини, що виникли після набрання ним чинності. Рішення ВЛК про непридатність позивача ухвалене 30.01.2009, а відповідна відмітка внесена до тимчасового посвідчення 15.06.2023, тобто до набрання чинності наказом № 490 (25.08.2023).

Відповідач не вказав жодної норми, яка надавала б цьому наказу зворотну дію або зобов`язувала осіб, виключених з обліку на підставі раніше ухваленої постанови ВЛК, повторно проходити медичний огляд. Більш того відповідач не довів, що постанову ВЛК від 30.01.2009 скасовано, переглянуто чи визнано недійсною у встановленому порядку.

Крім того, у постанові ВЛК та в тимчасовому посвідченні зазначено, що позивач повторному медичному переосвідченню не підлягає, а діюче законодавство про військовий облік і військово-лікарську експертизу повторного освідчення осіб, виключених з обліку, не передбачає. Відсутність затвердження постанови ВЛК, якщо воно було потрібним, не можна ставити у вину позивачу, оскільки направлення постанов на затвердження є обов`язком відповідних посадових осіб.

Варто також зазначити, що вимога про повторний медичний огляд «з метою поновлення висновку ВЛК» не ґрунтується на положеннях Закону № 2232-XII, який пов`язує виключення з обліку з фактом визнання особи непридатною до служби. Покладення на особу, вже виключену з обліку, обов`язку знову підтверджувати непридатність за відсутності прямої вказівки закону є втручанням у її права, що не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості та пропорційності.

Наявність у позивача безстрокової третьої групи інвалідності з дитинства, підтвердженої довідкою МСЕК від 22.12.2023 та відображеної у самому Реєстрі, додатково підтверджує обґрунтованість висновку ВЛК про непридатність позивача до військової служби за станом здоров`я.

Розглянувши заяви позивача від 12.08.2025 та 14.10.2025, відповідач по суті не вирішив питання про внесення змін до Реєстру, обмежившись відсиланням до необхідності проходження медичного огляду. Відсутність належної дії, яку відповідач зобов`язаний був вчинити відповідно до закону, є бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і така бездіяльність є протиправною.

Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Оскільки встановлені обставини свідчать про порушення прав позивача, належним та ефективним способом їх захисту є визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його внести до Реєстру, електронних систем «Оберіг» та «Резерв+» відомості про виключення позивача з військового обліку. Таке рішення не підміняє дискреційних повноважень відповідача, оскільки виключення з обліку на підставі постанови ВЛК є обов`язком, а не правом територіального центру комплектування.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у справі, що розглядається, доказів правомірності своєї бездіяльності щодо невнесення до Реєстру достовірних відомостей про позивача не надав.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн, що підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, електронних систем «Оберіг» та «Резерв+» стосовно виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, електронних систем «Оберіг» та «Резерв+» відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна