Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №385/1931/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 385/1931/25

провадження № 22-ц/4809/744/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі - Зайченко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2025 року (суддя Панасюк І.В.) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю,-

встановив:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просив встановити факт проживання однією сім`єю з рідним братом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява мотивована тим, що його рідний брат ОСОБА_2 , 1991 року народження, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Дачне Бахмутського району Донецької області при безпосередній участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Вказав, що 03.04.2014 його було призвано на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 . Поки він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, його рідний брат ОСОБА_2 піклувався за його дружину, дітей та їх хворих батьків, він був неодружений, постійно проживав з ними та перебував на його утриманні, оскільки не працював. Після звільнення зі служби та смерті їх батьків ОСОБА_2 продовжив проживати з ними однією сім`єю та знаходитись на його утриманні. Всі обов`язки та права, які виникли під час спільного проживання та ведення побуту розподіляли порівну між членами сім`ї, він працював, а брат займався домашніми роботами. Факт проживання з рідним братом однією сім`єю з дня його народження підтверджується актом про встановлення факту проживання однією сім`ю від 21.11.2025 та документами, де брат ОСОБА_2 зазначив його своєю сім`ю у разі його загибелі.

Вказав, що метою встановлення факту проживання однією сім`єю на підставі кровного споріднення (рідних братів) у розумінні ч. 4 ст. 3 СК України, вказує необхідність реалізації певних прав - права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідними органами.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на обставини викладені у заяві, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у його заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, відсутній спір з Міністерством оборони України чи спір з членами сім`ї загиблого військовослужбовця.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частині сьомій статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).

Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом, тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Найбільш важливі з точки зору суспільного буття особи юридичні факти, які підлягають визнанню в судовому порядку, визначені у частині першій статті 315 ЦПК України.

У частині першій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Щодо інших юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, то їх може бути встановлено в судовому порядку, за умов, передбачених частиною другою статті 315 ЦПК України, - якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 та від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22.

У справі, що переглядається ОСОБА_1 звернувся до суду до суду із заявою про встановлення факту прживання однією сім`єю з братом для отримання грошової допомоги, внаслідок загибелі військовослужбовця.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168) передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у п.1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Разом з тим, у статті 16-1 цього Закону України право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають:

-діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

-вдова (вдівець);

-батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

-внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

-жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

-утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25) зазначила, що одноразова грошова допомога у зв`язку зі смертю військовослужбовця призначається та виплачується особам, які мають право на її отримання, а саме: батькам, одному з подружжя, який не одружився вдруге, дітям, які не досягли повноліття, та утриманцям загиблого. З огляду на таке правове регулювання спір щодо права на отримання одноразової грошової допомоги може виникнути лише між особами, які є або вважають себе її отримувачами, оскільки така допомога розподіляється між ними рівними частками.

Згідно зі статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця.

Системний аналіз положень статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статей 30, 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку, що повнолітні брати та сестри загиблого військовослужбовця можуть набути право на отримання одноразової грошової допомоги лише за умови, якщо вони є непрацездатними членами його сім`ї та перебували на його утриманні, тобто мають право на пенсію у разі втрати годувальника.

Отже, встановлення факту проживання однією сім`єю із загиблим військовослужбовцем як його брат або сестра не наділяє особу правом на отримання одноразової грошової допомоги.

З огляду на це, встановлення факту проживання однією сім`єю з рідним братом не наділяє ОСОБА_1 правом на отримання одноразової грошової виплати, оскільки відповідно до закону він не відноситься осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки встановлення даного факту не породжує юридичних наслідків.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.10.2026.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич