Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №402/1309/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 402/1309/25

провадження № 22-ц/4809/1498/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л. М., Чельник О. І.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Транс-Юг»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Іванова Тетяна Борисівна, на ухвалу Благовіщенського районного суду Кіровоградської області (суддя Бондаренко А. А.) від 21.05.2026,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

20.10.2025 ОСОБА_1 , від імені якої діє її представник – адвокат Іванова Тетяна Борисівна, звернулася до Благовіщенського районного суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Транс-Юг» про визнання за нею права власності на капітальну нежитлову будівлю - сторожову будку автопарку по АДРЕСА_1 загальною площею 3,8 кв.м.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі ухвали Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 12.05.2004 вона набула права власності на комплекс будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Після цього з`ясувалось, що на території комплексу (на земельній ділянці з кадастровим номером 3525510100:03:006:0081, яка перебуває у користуванні позивачки) крім іншого, вказаного у судовому рішенні майна, є ще капітальна нежитлова будівля – сторожова будка автопарку загальною площею 3,8 кв.м, побудована у 1978 році господарським шляхом без проведення її державної реєстрації.

25.06.2004 ОСОБА_1 і ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Транс-Юг» уклали в простій письмовій формі договір, згідно з умовами якого позивачка купила за 2300,00 грн капітальну нежитлову будівлю – сторожову будку автопарку, що розташована в АДРЕСА_1 .

Надалі відповідач почав ухилятись від нотаріального посвідчення договору.

Протягом двадцяти одного року позивачка вільно, відкрито, добросовісно і безперервно та на власний розсуд користувалася вказаною сторожовою будкою автопарку, вважала її своєю власністю, оскільки заплатила за неї кошти згідно з договором, виготовила технічний паспорт на цей об`єкт нерухомого майна.

Позивачка намагалася ввести цей об`єкт в експлуатацію, але їй було відмовлено через встановлення блокуючих факторів, які зазначені в протоколі автоматичної перевірки даних від 29.05.2025: не в повному обсязі надані відомості про початок робіт; проектна документація, розробка якої почалась після 01.08.2021, підлягає затвердженню замовником будівництва; повідомлення про початок будівельних робіт не зареєстроване. У зв`язку із цим позивачка не може зареєструвати належним чином право власності на цей об`єкт, а тому звернулася до суду про визнання за нею права власності на майно.

Як на правові підстави свого позову, вона послалася на норми ст. ст. 16, 319, 321, 328 ЦК України.

2.Короткий зміст рішення суду

21.05.2026 Благовіщенський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Транс-Юг» про визнання права власності на нерухоме майно.

Суд мотивував своє рішення тим, що 02.11.2025 набрало законної сили рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 02.10.2025 у справі № 402/773/25, постановлене щодо спору між ОСОБА_1 та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Транс-Юг» про визнання права власності за набувальною давністю на сторожову будку автопарку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Суд дійшов висновку, що вказане рішення суду постановлене у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, набрало законної сили, а тому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Позивачка ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Іванова Тетяна Борисівна, подала до суду апеляційну скаргу на ухвалу Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 21.05.2026 у справі № 402/1309/25 й просить скасувати це судове рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що місцевий суд не врахував того, що хоча суб`єктний склад сторін у справах № 402/773/25 та № 402/1309/25 є ідентичним, але підстави позовів ОСОБА_1 у цих справах є різними. Крім того, суд не забезпечив можливість участі представника позивачки у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з поданим клопотанням, розглянувши справу за відсутності сторін.

4.Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Від відповідача ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Транс-Юг» до Кропивницького апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).

5.Короткий зміст пояснень учасників справи у судовому засіданні 30.09.2026

Позивачка ОСОБА_1 особисто в судове засідання не з`явилася, а її представник – адвокат Іванова Т. Б. підтримала апеляційну скаргу.

Відповідач ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Транс-Юг» повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням R067261691520 згідно з яким адресат за зареєстрованим місцезнаходженням відсутній. Відтак, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою 24.09.2026.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин суд на місці постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню.

7.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

02.11.2025 набрало законної сили рішення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 02.10.2025 у справі № 402/773/25, постановлене щодо спору між ОСОБА_1 та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Транс-Юг» про визнання права власності за набувальною давністю на сторожову будку автопарку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 20.10.2025 ОСОБА_1 , від імені якої діє її представник – адвокат Іванова Тетяна Борисівна, звернулася до Благовіщенського районного суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Транс-Юг» про визнання за нею права власності на капітальну нежитлову будівлю - сторожову будку автопарку по АДРЕСА_1 , загальною площею 3,8 кв.м (справа № 402/1309/25).

8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

У цій справі ухвала Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 21.05.2026 про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскаржується позивачкою у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розпочати перевірку доводів апеляційної скарги з порушення судом норм процесуального права, які, за твердженням апелянта, полягали в тому, що суд не забезпечив участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (п. 3 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», № 12964/87, § 59).

ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене змісту, якщо сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь у ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13.12.2011).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі «Дія 97 проти України»).

Право учасників справи брати участь в судових засіданнях закріплено у п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України.

Учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою (ч. 1 ст. 212 ЦПК України).

Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення (ч. 2 ст. 212 ЦПК України).

Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції (ч. 3 ст. 212 ЦПК України).

Заява учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції може подаватися як окремо, так і міститися в інших заявах до суду.

17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке набуло чинності 05.10.2021 (далі за текстом - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (п. 2 розділу І Положення).

Згідно з п. 45 глави 3 розділу ІІІ Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.

Відповідно до п. 50 глави 3 розділу ІІІ Положення суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.08.2023 у справі № 161/10117/21 вказано, що при призначенні усного слухання справи суд зобов`язаний забезпечити право учасників справи брати участь в судових засіданнях, що є елементом гласності і відкритості судового процесу як однією із основних засад судочинства. Складовою забезпечення цього права є участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду є правом учасників справи, у задоволенні відповідної заяви учасника справи суд може відмовити лише за відсутності у суді відповідної технічної можливості, таке право учасника справи є безумовним, у тому числі з використанням власних технічних засобів (див.).

Схожі висновки викладено в інших постановах Верховного Суду у справах різних юрисдикцій, наприклад: постанови Касаційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 922/1163/22, від 19.03.2025 у справі № 2602/5125/12, від 18.11.2025 у справі № 925/1634/24, постанова Касаційного цивільного суду від 14.01.2026 у справі № 243/4506/24, постанова Касаційного кримінального суду від 25.02.2026 у справі № 165/298/24.

Відкриваючи провадження у справі № 402/1309/26 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Транс-Юг» про визнання за нею права власності на капітальну нежитлову будівлю сторожової будки автопарку, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області ухвалив рішення про її розгляд у спрощеному позовному провадженні та призначив розгляд на 27.11.2025 о 14:00.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Іванової Т. Б. про проведення судового засідання 27.11.2025 та можливих наступних засідань в режимі відоеконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EazyCon» (а. с. 20, 21).

За змістом цього клопотання представник позивача просив суд розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням сторін та забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Проте, всупереч вимогам ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд це клопотання не розглянув.

З довідки секретаря судового засідання Хименко О. А. вбачається, що 27.11.2025 фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у зв`язку з неявкою учасників справи (а. с. 13).

27.11.2025 суд справу не розглянув. Відомості про те, що суд прийняв рішення про відкладення розгляду справи, у матеріалах справи відсутні (відсутня ухвала суду, докази направлення сторонам судових повісток-повідомлень).

Проте, згідно з довідками секретаря судового засідання від 23.01.2026 та 23.03.2026, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у зв`язку з неявкою учасників справи (а. с. 16, 18, відповідно).

Апеляційний суд повторює, що будь-яких доказів того, що суд призначав судові засідання 23.01.2026 та 23.03.2026 та повідомляв про них учасників справи у матеріалах справи також відсутні.

Крім того, 18.01.2026 засобами підсистеми «Електронний суд» до суду надійшло ще одне клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Іванової Т. Б. про проведення судового засідання 23.01.2025 та можливих наступних засідань в режимі відоеконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EazyCon» (а. с. 14, 15).

Вказане клопотання місцевий суд вчергове не розглянув, будь-якого рішення щодо нього не прийняв.

За таких обставин місцевий суд порушив, зокрема, норму ч. 5 ст. 279 ЦПК України, згідно з якою імперативно встановлено правило про те, що суд здійснює розгляд справи у спрощеному провадженні у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, якщо про це заявила клопотання одна із сторін. Таке клопотання двічі заявляв представник позивача, звертаючись до суду про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за його участі.

Відтак суд не забезпечив сторонам право на гласний судовий розгляд, а також право позивача, в особі його представника, брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що саме по собі є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема права на доступ до правосуддя.

Вказане порушення судом норм процесуального права створило перешкоди заявнику належним чином користуватися передбаченими нормами ЦПК України процесуальними правами і призвело до порушення таких основних засад (принципів) цивільного судочинства, як гласність, відкритість та змагальність.

За таких обставин позивач був позбавлений можливості доводити свої вимоги, зокрема те, що пред`явлений позов не є тотожним тому, щодо якого набрало законної сили рішення суду від 02.10.2025 у справі № 402/773/25.

Ухвала суду про закриття провадження у справі є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо інших підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, викладених в апеляційній скарзі, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що ці доводи можуть бути предметом апеляційного перегляду після їхнього розгляду в суді першої інстанції у встановленому процесуальним законом порядку.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави апеляційного оскарження та погоджується з тими доводами позивача, які відповідають висновкам апеляційного суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Щодо судових витрат сторін. У зв`язку з тим, що ця постанова не є остаточним рішенням суду і справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції, а за нормами ст. ст. 141-142 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (див. висновок у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц), колегія суддів апеляційного суду не здійснює розподіл судових витрат сторін у зв`язку з переглядом справи за апеляційною скаргою на ухвалу про закриття провадження у справі.

9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене без додержання норм процесуального права та є помилковим. У зв`язку з наведеним вимоги апеляційної скарги слід задовольнити, ухвалу суду про закриття провадження у справі належить скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Іванова Тетяна Борисівна, задовольнити.

Ухвалу Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 21.05.2026 скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови виготовлено 05.10.2026.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: Л. М. Дьомич

О. І. Чельник