Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №352/2180/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 352/2180/26

Провадження № 33/4808/607/26

Категорія ст. 124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції ГРИНЬКІВ Д. В.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (ві сімсот п`ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП за наступних обставин:

22 серпня 2026 року о 13:30 водій керував автомобілем марки Тойота, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Калуське Шосе на перехресті з вулицею Воїнів Афганців, при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки Рено, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При дорожньо-транспортні пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3. б, п. 14.2. б ПДР України.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутню в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що прийняте без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Вказує, що судом не встановлено фактичний механізм ДТП та послідовність виконання маневрів.

Пояснює, що перед початком обгону переконався у безпечності виконання маневру та в тому, що автомобіль Рено, який рухався попереду, не подавав сигналу про намір здійснити поворот або перестроювання ліворуч. Після цього він розпочав обгін автомобіля Рено. У момент, коли керований мною автомобіль Тойота вже перебував зліва від Рено і транспортні засоби фактично знаходились поруч, автомобіль Рено почав зміщуватися ліворуч, унаслідок чого траєкторії транспортних засобів перетнулися та відбулося зіткнення.

Зазначає, що у постанові суд навів його заперечення про те, що схема ДТП не дозволяє встановити ключові для визначення причин ДТП обставини: у який момент Рено почав зміщення ліворуч, де у цей момент перебувала Тойота та який з водіїв першим розпочав відповідний маневр. Проте, навівши ці доводи суд їх належним чином не перевірив та не зазначив, якими доказами вони спростовуються.

Наголошує, що для висновку про порушення ним п. 14.2 б ПДР України необхідно було достовірно встановити що саме до початку обгону водій Рено уже подав сигнал про намір повороту або перестроювання ліворуч, але суд такого факту на підставі об`єктивних доказів не встановив. Об`єктивного доказу, який би достовірно підтверджував момент увімкнення покажчика повороту Рено саме до початку обгону Тойота, у постанові суду не наведено.

Звертає увагу, що потерпілий у судовому засіданні зазначив, що за ним рухалися два транспортні засоби – мінівен та Ауді, водії яких нібито бачили відповідний покажчик повороту. Однак із постанови суду не вбачається, що зазначені водії були встановлені та допитані судом як свідки або що в матеріалах справи наявні їхні письмові пояснення, в яких вони підтвердили б відповідні обставини.

Також вказує, що суд послався на схему місця ДТП як на один із доказів вини. Однак схема фіксує переважно обстановку після ДТП і сама по собі не дозволяє встановити динаміку події та послідовність дій водіїв до зіткнення. Зокрема, зі схеми неможливо достовірно встановити: коли саме ОСОБА_4 розпочала обгін; коли Рено розпочав зміщення ліворуч; де знаходилась ОСОБА_4 у момент початку такого зміщення; чи перебувала ОСОБА_4 на цей момент уже поруч із Рено. Крім того, розташування автомобіля Рено на схемі відносно повороту на вул. Воїнів Афганців не відповідає фактичному розташуванню транспортного засобу після ДТП, що підтверджується фотознімками з місця події.

Зазначає, що суд не надав належної оцінки характеру та локалізації пошкоджень транспортних засобів.

Потерпілий ОСОБА_1 з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 269, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, до початку апеляційного розгляду подав заяву про розгляд апеляційної скаргу у його відсутності.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення учасників, перевіривши матеріали справи, вирішуючи апеляційну скаргу по суті вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вважаю, що суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП цих вимог закону дотримано належним чином.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2026 року серії ЕПР1 №752366 (а.с. 1) 22 серпня 2026 року о 13:30 водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Тойота, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Калуське Шосе на перехресті з вулицею Воїнів Афганців, при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки Рено, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При дорожньо-транспортні пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3. б, п. 14.2. б ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

До протоколу поліцейськими долучено план-схему дорожньо-транспортної пригоди та пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди.

З план-схеми дорожньо-транспортної пригоди у с. Павлівка, Н-10 Стрий - Чернівці, 22 серпня 2026 року о 15:08 годин (а.с. 2) вбачається ділянка дороги, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода, дорожня обстановка, розташування транспортних засобів марки Тойота, номерний знак НОМЕР_1 та марки Рено, номерний знак НОМЕР_2 та їх пошкодження.

ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 22 серпня 2026 року (а.с. 3) зазначив, що того дня рухався по трасі Н-10 Стрий – Чернівці в сторону м. Яремче по навігатору, коли зрозумів що пропустив поворот і почав рухатись в сторону м. Калуш, коли зрозумів, що пропустив поворот, в дозволеному для повороту місці, хотів здійснити поворот у вулицю. Він увімкнув покажчик повороту та зупинився для безпечного виконання повороту. В цей момент водій автомобіля який рухався позаду на автомобілі марки Тойота в`їхав на зустрічну смугу для здійснення обгону та допустив зіткнення з його автомобілем марки Рено.

ОСОБА_2 в письмових поясненнях від 22 серпня 2026 року (а.с. 4) зазначив, що того дня рухався на своєму авто в напрямку м. Калуш по дорозі Н-10 Стрий – Чернівці з м. Івано-Франківськ. Переконавшись, що перед ним дуже повільно їде автомобіль і переконавшись що на зустрічній смузі немає автомобілів, він вирішив зробити обгін. Зрівнявшись з автомобілем якого обганяв він відчув удар в бік свого авто, після чого його відкинуло на зустрічну смугу. Вирівнявши авто він зупинився в правій смузі. Вийшовши з авто побачив пошкодження авто, свідками події були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували в салоні авто. Із схемою ДТП не згодний, так як поліцейський намалював не вірне розташування автомобіля який його вдарив. Автомобіль знаходився за поворотом (після в`їзду в поворот), а на схемі авто навпроти повороту. Вважає, що інший водій здійснив обгін не переконавшись в безпечному маневрі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – інспектором ВП №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Бобер Є.О. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП підписаний ним.

ОСОБА_2 власноручним підписом у відповідних графах протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надав пояснення на окремому аркуші.

Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до 2.3. б. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 14.2 б ПДР України перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими, а тому твердження апелянта про те, що суд належним чином не перевірив докази його вини не є слушним.

Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 є водієм транспортного засобу та порушив вимоги п. 2.3.б., п. 14.2 б ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Взаємне розташування транспортних засобів з вказаними механічними пошкодженнями, що вбачається з схеми ДТП та показань учасників, які містяться в матеріалах справи, підтверджують те, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки Тойота, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Калуське Шосе на перехресті з вулицею Воїнів Афганців, при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки Рено, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку.

Водій ОСОБА_2 повинен був перед початком обгону переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч і тільки після цього приступити до здійснення маневру, що останнім зроблено не було.

З`ясувавши фактичні обставини справи, доходжу висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_2 ПДР України, причому ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом, об`єктивно спроможний був уникнути зіткнення з автомобілем марки Рено, номерний знак НОМЕР_2 при виконанні ним цих Правил дорожнього руху.

Твердження апелянта про порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля марки Рено, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 суперечить доказам по справі, але вказане можливо перевірити лише за умови складання відповідного протоколу уповноваженою особою відносно нього та при розгляді такої справи про адміністративне правопорушення. Однак предметом розгляду в межах даної справи є те порушення, що ставиться у вину згідно з протоколом саме ОСОБА_2 .

При цьому, встановлення наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП не впливає на висновки про порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху та не виключає його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Підстав для скасування постанови судді суду першої інстанції та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за результатами апеляційного розгляду не встановлено.

За таких обставин, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 вересня 2026 року, щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло