Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №215/2558/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2218/26 Справа № 215/2558/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., при секретарі Сербіній І.В, за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника – адвоката Солода Р.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно до постанови судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2026 року 28.03.2026 о 21:41 год. в м. Кривому Розі, Тернівському районі, по вул. Ботанічна, біля буд. 14А, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом GEELY CK, днз НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. На законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, пройшов огляд на місці зупинки ТЗ за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора алкотест Драгер 6820, результат огляду позитивний склав 2,11% проміле, що підтверджується чеком драгера 1490, з результатом огляду ОСОБА_1 , згоден. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На вказану постанову суду особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі, оскільки за своєю правовою природою не є беззаперечним доказом вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Звертає увагу, що він діяв в стані крайньої необхідності, оскільки отримавши на свій телефон сигнал повітряної тривоги, він поїхав до онкохворої матері, для переміщення її в укриття. Зупинка транспортного засобу є незаконною внаслідок незаконних дій інспектора поліції.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник – адвокат Солод Р.Г. у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи наведені в апеляційній скарзі, приходжу до наступного висновку.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що суддя І інстанції правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626629 від 28.03.2026 року, складеним уповноваженою особою, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу від 28.03.2026, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат тесту склав 2,11% проміле, з результатом тесту ОСОБА_1 погодився, поставивши свій підпис в Акті огляду; роздруківкою тесту №11490 результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора ALCOTEST 6820 з результатом 2,11 % проміле; рапортом поліцейського, який узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього доказами; роз`ясненнями про відсторонення від права керування транспортним засобом від 28.03.2026, з яким ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить підпис відеозаписом з місця події.

З відеозапису переглянутого судом апеляційної інстанції вбачається, що 28.03.2026 року о 22:21 годин, у зв`язку з тим, що не працювала підсвітка номерного знака та при наближенні зустрічного транспортного засобу не переключився з дальнього на ближній, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб GEELY CK, днз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування працівниками поліції з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. В ході розмови о 21:43:02 год. (кліп 1) на запитання працівників поліції чи вживав він алкоголь ОСОБА_1 повідомив про те, що він пив напій Revo. Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер, на що останній сказав, що не згоден пройти за допомогою газоаналізатору Драгер, тільки лише готовий здати кров, на що працівниками поліції було роз`яснено, що на місці зупинки проводиться огляд лише за допомогою газоаналізатору Драгер (21:43:20 кліп 1). В подальшому, працівники поліції висловлюють законну вимогу пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер, роз`яснюють про допустимі норми, на що ОСОБА_1 погодився о 21:46:08 (кліп 1). Далі, з переглянутого відеозапису вбачається, як після перевірки ОСОБА_1 герметичності трубочки, останній пройшов огляд на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатору Драгер, результат якого склав 2,11% проміле, з чим останній не погодився (21:47:49 год. кліп 1), проте на пропозицію працівників поліції проїхати до медичного закладу для подальшого проходження огляду в закладі охорони здоров`я, до автомобіля працівників поліції не сідає, на що працівниками поліції було роз`яснено, що вказані дії ними буде розцінено як відмову від проходження огляду (21:50:51 кліп 1), на що ОСОБА_1 повідомив о 21:50:57 год., що згоден з результатом. В подальшому, з переглянутого відеозапису вбачається, як ОСОБА_1 вагається та повідомляє про те, що все ж таки бажає пройти огляд в медичному закладі та о 21:56:01 год. (кліп 2) сідає до ТЗ працівників поліції, проте уже о 21:57:06 год. повідомляє, що з результатом проведеного огляду згоден, на що працівники поліції о 21:58:00 год. повідомили про те, що буде складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також з відеозапису вбачається, що водію ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зі змістом складеного, водія було ознайомлено, заперечень чи клопотання від нього не надходило. Від керування транспортним засобом відсторонений.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та доведеність його вини.

Доводи апеляційної скарги адвоката про те, що, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. оскільки свідчать про формальність зазначених у них обставин, є необгрунтованими, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є узгодженим із усіма матеріалами справи, зокрема із відеозаписом, та не є єдиним письмовим доказом винуватості ОСОБА_1 , його вина підтверджена й іншими наведеними в постанові доказами на підтвердження стану алкогольного сп`яніння. Протокол містить місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних.

Доводи апеляційної скарги адвоката, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, так як отримавши на свій телефон сигнал повітряної тривоги, він поїхав до онкохворої матері, для переміщення її в укриття, оскільки з відеозапису, долученого працівниками поліції до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 на місці події не зазначав, що діє у стані крайньої необхідності. При цьому він вказав працівникам поліції, що йому необхідно добратися до матері.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, у графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності також не зазначав, що діє в стані крайньої необхідності, а взагалі відмовився надавати будь-які пояснення.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини справи, правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 є умисною, суспільно небезпечною дією, а тому зазначені у апеляційній скарзі обставини не можуть вважатись такими, що є підставою для закриття справи у зв`язку з вчиненням дій особою в стані крайньої необхідності.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, в матеріалах справи достатньо доказів провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та немає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Л. Ковалюмнус