Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №724/2606/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2606/26

Провадження № 2/724/1217/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.,

за участі секретаря судового засідання: Шуть Х.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.01.2023 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» укладено кредитний договір № 230326. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Кредитний договір був укладений строком на 10 днів, з кінцевим терміном повернення 30.01.2023 року. Сума кредиту – 4000,00 грн. Тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором.

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування 4000,00 грн. на карту № НОМЕР_1

19.04.2024 року згідно умов договору відступлення прав вимоги №568/ФК24, ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило право вимоги за кредитним договором № 230326 від 21.01.2023 року на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу відповідача перед новим кредитором ТОВ «Діджи фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 13800,00 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000,00 грн., заборгованість за відсотками становить 9800,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором № 230326 від 21.01.2023 року, в сумі 13800,00 грн.

На підставі вищевикладеного, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором № 230326 від 21.01.2023 року, в сумі 13800,00 грн., понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 26.08.2026 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов. Вказану ухвалу було направлено відповідачу на адресу місця реєстрації, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Пунктом 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, а тому останній вважається таким, що належно повідомлений про розгляд справи судом

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Так, судом встановлено, що 21.01.2023 р., між ТОВ «ЗАЙМЕР», яке в подальшому змінило найменування на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (на підставі протоколу №13/09/2023 загальних зборів учасників товариства) та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №230326 з якого кредитодавець зобов`язався передати грошові кошти позичальнику у сумі 4000,00 гривень строком на 10 днів терміном до 30.01.2023 року, встановивши процентну ставку - 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Номер електронного платіжного засобу позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Договір підписано з використанням одноразового ідентифікатора CL9090.

Відповідно до п. 4.3.3 Договору Клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

Також сторонами погоджено Графік платежів, відповідно до якого встановлено: період кредитування з 21.01.2023р. по 30.01.2023р. сума кредиту 4000,00 грн. та нараховані проценти 2000,00 грн.

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 4000,00 грн., що підтверджується Підтвердженням про здійснення перерахування кредитних коштів в сумі 4000,00 грн. на картку НОМЕР_1 .

На виконання ухвали про витребування доказів, АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 21.01.2023р. зараховано переказ в сумі 4000,00 грн.

Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що сума основного боргу становить 4000,00 грн., проценти 9800,00 грн., нараховані за період з 22.01.2023р. по 10.03.2023р.

19.04.2024 року згідно умов договору відступлення прав вимоги №568/ФК24, ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило право вимоги за кредитним договором № 230326 від 21.01.2023 року на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу Реєстру Боржників до Договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 13800,00 гривень, з яких 4000,00 грн. основна сума, 9800,00 грн. проценти.

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо укладення кредитного договору в електронній формі.

Як встановлено судом, між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 21.01.2023 р. укладено кредитний договір № 230326 шляхом використання одноразового електронного ідентифікатора.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Щодо відступлення права вимоги.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно ч. 1 ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст.1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують відступлення прав вимоги за кредитним договором від 21.01.2023р № 230326 від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору передбачено, Кредит надається строком на 10 днів, тобто до 30-01-2023.Строк дії договору 10 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.(п. 1.3)

При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 10 днів з 21.01.2023 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 10 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 10 днів.

Таким чином, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 2000,00 грн., такий же розмір процентів погоджено в таблиці обчислення загальної вартості кредиту, а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 1.2 кредитного договору термін повернення кредиту визначено 30.01.2023 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 31.01.2023 року по 10.03.2023 року відсутні.

Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором №230326 від 21.01.2023 року був пролонгований кредитодавцем відповідно до п. 4.3.3. договору, також не було надано оновлених графіків платежів, тому строк кредитування становив 10 днів.

Крім того, наявний в матеріалах справи розрахунок не містить в собі відомостей щодо застосованої процентної ставки після закінчення строку кредитування.

Отже, продовження нарахування процентів після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.

За таких обставин, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягнувши з відповідача – 2000,00 грн. відсотків за кредитним договором №21.01.2023 від 21.01.2023 року, які нараховані в межах строку кредитування.

Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 6000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. – тіло кредиту, 2000,00 грн. – відсотки.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено судом частково (43,47%) з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1157,56 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в позовній заяві просило стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн.

В обґрунтування даної суми до позовної заяви додано:

- договір про надання правової допомоги №42649746/02 від 01.06.2025р., укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ОСОБА_2

- акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026 р. на загальну вартість 6000,00 грн., підписаний ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ОСОБА_2 ;

- додаткова угода №230326 до Договору про надання правової допомоги від 21.07.2026р.

- детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості на загальну суму 6000,00 грн.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність Білецького Богдана Михайловича.

За статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року в справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, є недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено частково, а тому з відповідача підлягає стягненню сума витрат на професійну правову допомогу в розмірі 2608,20 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (зареєстроване місце знаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, код ЄДРПОУ 42649746, рахунок НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ») суму заборгованості за кредитним договором № 230326 від 21.01.2023 року у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч), з яких: 4000,00 грн. (чотири тисячі) – основний борг, 2000,00 грн. (дві тисячі) – проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1157,56 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят сім гривень 56 коп) та витрати на правову допомогу в розмірі 2608,20 грн. (дві тисячі шістсот вісім гривень 20 коп).

В решті частині позову щодо стягнення процентів в сумі 7800,00 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (зареєстроване місце знаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя:Лілія ГУРАЛЬ