Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №715/2058/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2058/26

Провадження № 2/715/867/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року с. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

судді Цуркана В.В.

секретар судового засідання Майщук С.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Свої вимоги обґрунтовує тим, що від шлюбу з відповідачем народилося троє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час діти проживають з нею та повністю перебувають на її утриманні. Вказує на те, що донька ОСОБА_7 , навчається у 5 класі Опорного закладу освіти «Глибоцький ліцей Глибоцької селищної ради», син – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у Глибоцькому професійному ліцеї за спеціальністю «кухар, кондитер». Посилається на те, що діти перебувають на диспансерному обліку у лікаря і на їх лікування потрібні кошти. Зазначає, що їй все важче утримувати дітей, оскільки з віком їх утримання потребує більше коштів. Вказує на те, що після розірвання шлюбу відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення виховання та утриманню дітей. Так, вона повністю оплачує дітям одяг, продукти харчування та ліки, тобто всі витрати по забезпеченню дітей покладені на неї. Вказує на те, що відповідач є фізично здоровим чоловіком, офіційно працює та може надавати утримання своїм дітям, має доходи, інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має. На підставі викладеного, просить суд стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1/2 частки від його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення кожною дитиною повноліття.

13.07.2026 року від представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого остання вказує, що відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає частково та погоджується сплачувати аліменти на утримання їхніх дітей у розмірі 1/6 частини від його заробітку щомісячно, однак не згідний з обставинами невиконання ним обов`язків по утриманню та вихованню дітей, які позивачка виклала у позовній заяві. Вказує на те, що відповідач періодично надсилає кошти на утримання дітей, що заперечує той факт, що він повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Крім того, після смерті батька на його утриманні залишися його мати, яка є інвалідом ІІІ групи. Крім цього, вказує на те, що позивачка у позовній заяві зазначає, що він є фізично здоровим та працевлаштованим, хоча жодних доказів остання не надала. Також, остання вказала, що діти перебувають на диспансерному обліку та на їх лікування потрібні кошти, однак знову ж таки остання не надала жодних підтверджуючих доказів. Позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру реальних витрат на утримання кожної дитини. Крім того, не доведено обсяг участі самої позивачки у фінансовому утриманні дітей, розмір понесених нею витрат на їх забезпечення. Тому, просить суд позов задовольнити частково.

15.07.2026 року від представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Гуцуляк С.Т. надійшла відповідь на відзив, згідного якого остання вказує на те, що відповідач працює завідувачем рентгенологічного відділення, лікарем –рентгенологом КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Чернівецької міської ради, що зазначено на офіційному сайті даного медичного закладу, у 2024 року придбав квартиру та є власником автомобіля, що підтверджує його майновий стан. Крім цього, на твердження у відзиві відповідача, що на його утриманні перебуває мати, зазначає наступне - мати відповідача ОСОБА_8 , працює вчителем біології в с. Копанки Калуського району Івано-Франківської області, а також отримує пенсію, а тому твердження відповідача про матеріальне утримання матері не підтверджені допустимими доказами. З приводу тверджень відповідача на те, що не надано позивачкою жодних доказів на підтвердження розміру реальних витрат на утримання дітей, повідомляє що позивачка самостійно несе щоденні витрати на утримання дітей, зокрема на придбання продуктів харчування, одягу, взуття , шкільного приладдя, оплату електроенергії, придбання дров, природного газу в балонах, оплату комунальних послуг, лікування, навчання та інші повсякденні потреби дітей. Такі витрати є постійними та очевидними, а тому не можуть підтверджуватися окремими документами щодо кожної покупки. Твердження відповідача на те, що витрати на ліки покриває держава (НСЗУ) є безпідставними, оскільки не додано доказів того, що якісь ліки були отримані безкоштовно, крім того, відповідачу як медичному працівнику повинно бути відомо що витрати на придбання необхідних лікарських засобів для його дітей не покриваються НСЗУ. Просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

21.07.2026 року від представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Біла У.М. до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому остання вказує, що у відповіді на відзив позивачка заперечує факт перебування ОСОБА_8 на утриманні ОСОБА_3 , оскільки мати проживає в іншій області, де офіційно працює та отримує пенсію, однак вказані доводи не підтверджуються належними доказами. Вказує на те, що відповідач допомагаючи матеріально матері жодних розписок чи квитанцій відповідно він не має, однак це не спростовує факт утримання ним матері-інваліда. Разом з тим, позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру реальних витрат на утримання кожної дитини. Крім того, не доведено обсяг участі самої позивачки у фінансовому утриманні дітей, розмір понесених нею витрат на їх забезпечення. Просить суд, позовні вимоги задовольнити частково, стягувати з відповідача на утримання дітей в розмірі 1/6 частки від доходу відповідача.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити. При цьому позивач підтвердила суду, що вона працює сімейним лікарем та її середньомісячний дохід становить від 25 000 – 27000 гривень на місяць. Також позивач не заперечувала, що відповідач кидав на банківські картки дітям кишенькові гроші, а саме по 1500 гривень на місяць кожному.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та просили стягувати аліменти у розмірі 1/6 частини від доходів відповідача. При цьому відповідач підтвердив суду, що він працює лікарем та його середньомісячний дохід становить від 30000 до 40000 тисяч гривень щомісячно.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Її батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Згідно довідки №36 від 29.01.2026 року, виданої Димківським старостинським округом №6 Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1 . До складу його сім`ї входять: колишня дружина – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні відповідач повідомив, що він зареєстрований в АДРЕСА_1 , проте фактично проживає в АДРЕСА_2 , яка перебуває у його власності.

Відповідно до довідки №245 від 15.06.2026 року, виданої опорним закладом освіти «Глибоцький ліцей Глибоцької селищної ради», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно навчається у 5А класі вищевказаного навчального закладу.

Згідно довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБ з питань освіти №825491, ОСОБА_6 навчається в Глибоцькому професійному ліцеї по спеціальності кухар – кондитер .

Відповідно до витягу з амбулаторної картки №183 від 16.06.2026 року, ОСОБА_7 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря – дерматолога та лікаря ЗПСМ з діагнозом «себорея голови (дерматит)».

Згідно витягу з амбулаторної картки №182 від 15.06.2026 року, ОСОБА_6 знаходиться на диспансерному обліку у лікаря –невропатолога з діагнозом: локалізована ідіопатична епілепсія та епілептичний синдром з судомними нападами локалізованого початку та у лікаря психіатра з діагнозом: розлади психіки, внаслідок ушкодження та дисфункцій головного мозку або соматичної хвороби.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02.12.2020 року розірвано шлюб між сторонами.

З досліджених доказів судом встановлено, що у сторін під час шлюбу народились двоє дітей, сторони на даний час розлучені діти проживають з матір`ю, при цьому обоє дітей перебувають на диспансерному обліку у лікарів.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 . Його батьками вказані ОСОБА_9 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 ОСОБА_8 є пенсіонером за віком з 12.03.2024 року.

У своєму відзиві відповідач посилається на те, що його мати ОСОБА_10 перебуває на його утриманні, при цьому таких доказів суду не було подано, при цьому відповідач підтвердив суду, що мати проживає окремо у власному житлі, отримує пенсію.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №485737663, ОСОБА_3 є власником квартири, загальною площею 69,3 кв.м. в АДРЕСА_2 .

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі Закон № 2402-III) та Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Так, утримання дитини до досягнення нею повноліття є обов`язком батьків (стаття 51 Конституції України).

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей: - віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 3 512 грн.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, встановлено, що під час перебування у шлюбі у сторін народились двоє дітей. Відповідач, як батько дитини, зобов`язаний їх утримувати, однак, на даний час, добровільно в повній мірі цей обов`язок не виконує.

Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання своїх дітей покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов`язані їх утримувати до досягнення ними повноліття.

Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.

Ураховуючи, те що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, відсутність позасудового добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дітей, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.

Підсумовуючи вищенаведене та враховуючи, що відповідач працездатна особа, має стабільний дохід, має у власність нерухомість, інших осіб не утриманні немає, в добровільному порядку не в повній міри приймає участь в утриманні дітей, а позивач не має можливості в повній мірі забезпечити самостійно дітей усім необхідним, суд, максимально враховуючи інтереси дітей, їх вік та стан здоров`я, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 19.06.2026 року до досягнення старшою дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на думку суду, буде необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку та доходу на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.06.2026 року та до досягнення старшою дитиною повноліття.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: