Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №645/3828/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3828/26

Провадження № 1-кп/645/404/26

В И Р О К

Іменем України

05 жовтня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горожанівка, Шевченківського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 19.10.2017 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 15.05.2018 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, 20.11.2020 року звільненого умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 3 місяці 8 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України,-

в с т а н о в и в:

Відповідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість судового рішення згідно зі ст. 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Як установлено ст. 298 КУпАП, яка кореспондується із ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 року (справа № 645/3996/24), яка набрала законної сили 10.09.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Не зважаючи на це, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови, та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 19.12.2024 року, о 08 годині 40 хвилин, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, ігноруючи заборону встановлену ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» (правопорушення вчинено повторно протягом року), керував автомобілем «ВАЗ 2105» з державним номерним знаком НОМЕР_1 та рухався по вул. Амосова (Корчагінців), б. 34-А у м. Харків, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у лікаря нарколога в КНП ХОР ОКНЛ у м. Харків (вул. Ахієзерів, буд. 18а), з метою визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДП України, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200034 від 19.12.2024 року за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

За вказане правопорушення постановою Немишлянського районного суду м. Харкова від 29.07.2025 року (справа № 645/126/25 провадження № 3/645/263/25), що набрала законної сили 11.08.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51000 грн. з позбавленням права керування всіма транспортними засобами на строк 10 років без конфіскації транспортного засобу.

Таким чином, ОСОБА_4 діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Окрім цього, постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 року (справа № 645/3996/24) яка набрала законної сили 10.09.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Не зважаючи на це, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови, та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 03.02.2025 року, о 19 годині 20 хвилин, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, ігноруючи заборону встановлену ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», рухаючись в м. Харків по вул. Амосова, біля буд. 26, в порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, керував транспортним засобом «ВАЗ 2105», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим право керуванням транспортним засобом, вчинив правопорушення повторно протягом року, про що було складено протокол серії ЕПР1 № 237870 від 03.02.2025 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також 03.02.2025 року, о 21 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Амосова, буд. 26, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, ігноруючи заборону встановлену ст.15 Закону України «Про дорожній рух», з ознаками алкогольного сп`яніння на порушення вимог п. 2.10.є ПДР вживав алкоголь - горілку (100 грам) після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що підтверджує результат огляду за допомогою «Alcotest Drager» ARHK-0043, за результатом якого встановлено 1,19 проміле про, що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 237849 від 03.02.2025 року за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

За вказані правопорушення, постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.04.2025 року (справа № 645/950/25 провадження № 3/645/673/25, що набрала законної сили 06.05.2025 року), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу та постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.03.2025 року (справа № 645/948/25 провадження 3/645/409/25, що набрала законної сили 08.04.2025 року) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 3 (три) роки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, не оспорював фактичні обставини справи та докази, викладені в обвинувальному акті. Пояснив про обставини скоєння злочину, як викладено вище.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, суд вважає доведеною.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, одружений та проживає з жінкою, яка має трьох неповнолітніх дітей, окрім цього, ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працює, на диспансерному (профілактичному) обліку у КНП ХОР «Обласна наркологічна лікарня» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не звертався, 12.05.2026 року отримав вибухове поранення, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівого передпліччя.

Відповідно до досудової доповіді відносно ОСОБА_4 , останній має високий ризик вчинення кримінального правопорушення повторно та середній показник ризику небезпеки для суспільства. Виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які, за змістом ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, наявність обставин, що пом`якшують покарання та обтяжуючу покарання обставину, особу обвинуваченого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене, із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком при здійсненні контролю за поведінкою засудженого відповідно до положень ст. 76 КК України.

Призначення даного покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Міра запобіжного заходу у цьому кримінального провадженні відносно ОСОБА_4 не обиралась.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя ОСОБА_1