Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №621/2435/25 — Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/2435/25

Провадження 2/621/351/26

05 жовтня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий – суддя В. Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання – А.Головіної,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (не з`явилася)

представник позивача - адвокат О. Гетьман (не з`явилась),

відповідач 1 - Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області,

представник - К. ЗАможська (не з`явилась),

відповідач 2 - ОСОБА_2 (не з`явилась),

заінтересована особа - ОСОБА_3 (не з`явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 ,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протоколом автоматизовного розподілу судової справи між суддями від 29.07.2025 року справу розподілено в провадження судді Зміївського районного суду Харківської області І. Вельможної (а. с. 32).

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області І. Вельможної від 11.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом учасників в судове засідання (а. с. 38 - 39).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 року, в зв`язку з тривалою хворобою судді І.Вельможної, для розгляду справи визначено суддю В.Філіп`єву (а. с. 86 - 88).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12.11.2025 року справу прийнято до провадження судді В.Філіп`євої та призначено підготовче судове засідання у справі з повідомленням її учасників про дату, час і місце судового засідання (а. с. 90).

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 24.11.2025 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка та її матір ОСОБА_2 та рідна сестра позивачки (донька померлого) ОСОБА_3 своєчасно звернулись до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л.М. із заявою про прийняття спадщини. Крім того, право на спадкове майно також мав право брат позивачки ОСОБА_4 , який з дитинства є інвалідом І групи А.

05.12.2024 року приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого дружина померлого - ОСОБА_2 , дочка померлого (позивач) ОСОБА_1 , дочка померлого ОСОБА_3 та син померлого ОСОБА_4 отримали кожний по 1/4 частині спадкового майна за адресою: АДРЕСА_1 (спадкова справа № 125/2024).

ІНФОРМАЦІЯ_5 брат позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер. Мати позивачки – відповідач ОСОБА_2 , у березні 2025 року звернулась до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л.М. з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , а саме - 1/4 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 (спадкова справа № 36/2025), проте отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла,. оскільки не є рідною матір?ю померлого ОСОБА_4 .

Саме під час підготовки нотаріусом документів позивачці з сестрою стало відомо, що в них з ОСОБА_4 спільний тільки батько, оскільки його матір?ю є ОСОБА_6 . До цього часу матір позивачки ОСОБА_2 і за життя сам батько ніколи не розповідали про те, що брата ОСОБА_7 народила інша жінка, яка, як виявилося, померла під час пологів.

Таким чином, інших спадкоємців за законом І-ІІ черги, окрім позивачки та її сестри, після смерті ОСОБА_4 , немає. При цьому, оскільки сестри вважали, що спадщину оформлює мати, то з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися.

За домовленістю з сестрою ОСОБА_3 , яка не має бажання спадкувати майно після брата, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л.М. з заявою про спадкування частки майна після померлого ОСОБА_4 , а саме - 1/4 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 , але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки подала заяву про прийняття спадщини з пропуском шестимісячного строку, передбаченого статтею 1270 ЦК України.

На момент своєї смерті ОСОБА_5 був зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .

Оскільки померлий ОСОБА_4 заповіту не залишив, інших родичів не мав, позивачка ОСОБА_8 має право на спадкування за законом у другу чергу. Спадкоємців першої черги у померлого немає. Позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки вважала свою матір спадкоємцем першої черги за законом і про те, що її рідний брат є тільки її братом по-батькові, стали відомі тільки після його смерті. Враховуючи викладене, просить суд визнати причини пропуску строку поважними та поновити їй строк для подання заяви на прийняття спадщини. (а. с. 1 - 7).

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Представником відповідача Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області К.Заможською відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень на позов не подано. У письмовій заяві представник просить розглядати справи без її участі на підставі наявних у справі документів (а. с. 44).

Відповідачка ОСОБА_9 подала письмову заяву про визнання позову, заперечень проти задоволення позову не висловила. Обставини, викладені в позовній заяви, не оспорювала. Просила розглянути справу без її участі (а. с. 36).

Третя особа ОСОБА_10 подала письмову заяву про визнання позову, жодних заперечень не висловила. Обставини, викладені в позовній заяві, підтвердила. Просила розглянути справу без її участі (а. с. 34 - 35).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, пояснення учасників судового засідання та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.9)

Позивач ОСОБА_1 (до шлюбу – ОСОБА_11 ) уклала шлюб з ОСОБА_12 16.11.1991 року, актовий запис № 207 від 16.11.1991, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції у Харківській області (а.с.10, 53)

Батьками позивачки, згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.52, зворот)

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11, 54)

Згідно Свідоцтва про одруження, серія НОМЕР_5 від 20.06.1970 року, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на " ОСОБА_11 ". (а.с.12)

ІІІ особа – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.13)

Батько позивачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_7 , виданим Зміївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції, актовий запис № 358 від 16.05.2024 (а.с.15, 58, зворот )

Згідно Свідоцтва про право власності на спадщину за законом, виданого 05.12.2024 року приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харкіської області Л.Кожушної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 є в рівних частинах:

- ОСОБА_15 ;

- Дочка ОСОБА_1

- Дочка ОСОБА_3

- Син ОСОБА_4

Спадщина складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16)

Право власності позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 06.12.2024 року, що підтверджується Витягом з реєстру № 407051299 (а.с.17)

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер брат позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_8 , виданим відділом Центру надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, актовий запис 328 від 26.12.2024 року (а.с.20, 48,зворот, 55)

11.03.2025 року приватним нотаріусом Л.Кожушною після смерті ОСОБА_4 зареєстровано спадкову справу № 36/2025 (а.с.21, 48-50)

11.03.2025 року з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 звернулася відповідач ОСОБА_2 (а.с.48)

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 19.06.1969 року, зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.22, 52)

Згідно Довідки МСЕК серії 10ААА № 633473, ОСОБА_4 , є інвалідом І А групи з дитинства безстроково та потребував постійного стороннього догляду (а.с.23)

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 на день своєї смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.24)

Постановою приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Л.Кожушної від 29.07.2025 р позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину після померлого брата в зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , а також в зв`язку з пропуском 6-місячного строку длля подання заяви на прийняття спадщини (а.с.28)

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, додані до матеріалів справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предметом спору даної цивільної справи є з`ясування поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та наявності підстав для визначення додаткового строку.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За змістом норм Книги шостої "Спадкове право", для оформлення права на спадщину, уповноваженій особі необхідно встановити вид спадкування (за законом чи заповітом), склад спадщини, час та місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, а також осіб, що мають право на обов`язкову частку у спадщині.

За загальним правилом, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1220, 1222 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень статті 1222, 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно статті 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1261, 1262 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач по справі є спадкоємцем ІІ черги за законом після померлого брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на частку нерухомого майна – домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач по справі ОСОБА_2 є матір`ю позивачки, яка хоч і звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак не є спадкоємцем І черги за законом, оскільки не була рідною матір`ю спадкодавця.

Інші спадкоємці І черги після смерті ОСОБА_4 відсутні, а тому позивачка як рідна сестра по-батькові є спадкоємцем ІІ черги після померлого брата, яка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

При цьому, згідно ч.5 статті 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У разі пропущення встановленого законом строку, відповідно до положень ч. 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з правовою позицію Європейського Суду з прав людини у справі «Ільхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як роз`яснюється у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання при визначенні особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові ВС від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, які відповідно до статті 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, необізнаність про існування заповіту може бути визнана поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, але виключно для спадкоємців, які: - не є спадкоємцями першої черги, не усвідомлювали та не повинні були усвідомлювати наявність у них права на спадкування за законом, не мали об`єктивних підстав знати про існування заповіту. Такі висновки чітко сформульовані пунктами 151-154 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду, де зазначено, що необізнаність про наявність заповіту може бути визнана поважною причиною лише тоді, коли заповіт є єдиною підставою для спадкування, а спадкоємець за законом не був закликаний до спадкування попередньою чергою. У такому разі незнання про заповіт є рівнозначним незнанню про саме право на спадкування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не є спадкоємицею І черги, не була обізнана про обставини, що виключали право на спадкування її матері після померлого брата ОСОБА_4 , тобто не усвідомлювала наявність у неї права на спадкування за законом, що зумовило неподання нею заяви про прийняття спадщини у встановлений законом 6 - місячний строк.

Належними й допустимими доказами підтверджено родинний зв`язок між позивачем та спадкодавцем як рідними братом і сестрою, відсутність складених заповітів, а отже позивач є єдиною спадкоємицею ІІ черги за законом після померлого ОСОБА_4 .

Відповідачі та ІІІ особи у справі не висловили жодних заперечень з приводу обставин, викладених позовній заяві, та не заперечували проти задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, в зв`язку з відсутністю відповідної вимоги позивача, питання розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України суд не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1220, 1222, 1223, 1233, 1270, 1272 ЦК України, статями 4, 12, 13, 81- 83, 89, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 ,

відповідач 1 – Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, юридична адреса: вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404,

відповідач 2 – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 ,

третя особа – ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_8 ,

Суддя В.Філіп`єва