Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №638/9659/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/9659/26

Провадження № 1-кп/638/1698/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12026221200000304 від 11.02.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , уродженця, м. Харків, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.11.2023 приблизно о 07:00 годині, будучи обізнаним про Указ Президента України 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», дія якого в подальшому не припинялась і неодноразово продовжувалась, зокрема Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , в якій він зареєстрований та фактично проживав, увійшов до кімнати, яка належить його сусіду ОСОБА_5 та побачив майно, що належить останньому. В цей момент, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось у цій кімнаті.

В подальшому, 16.11.2023 приблизно о 08:00 годин, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що двері до кімнати, яка належить ОСОБА_5 не замкнені, а сам ОСОБА_5 перебуває за межами міста, і крім ОСОБА_4 в квартирі нікого не має, проникнувши через незамкнені двері до кімнати, яка належить ОСОБА_5 і де він проживає, таємно заволодів його майном, а саме: пральною машиною «Whirlpool» AWE 55141, вартість якої, згідно з висновком експерта, становить 4633 грн 33 коп.; пилососом «Dirt Devil» DD2650, вартість якого, згідно з висновком експерта, становить 1600 грн; м`ясорубкою «Zelmer» 986, вартість якої, згідно з висновком експерта, становить 3550 грн; електролобзиком «Dnipro-M», згідно висновку експерта визначити вартість не надалось можливим, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Також, ОСОБА_4 17.11.2023 приблизно о 15:00 годин, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що двері до кімнати, яка належить ОСОБА_5 не замкнені, а сам ОСОБА_5 перебуває за межами міста, і крім ОСОБА_4 в квартирі нікого не має, проникнувши через незамкнені двері до кімнати, яка належить ОСОБА_5 і де він проживає, таємно заволодів його майном, а саме двокамерним холодильником «Liebherr», вартість якого, згідно з висновком експерта становить 5662,65 грн, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Також, ОСОБА_4 25.12.2023 приблизно о 10:00 годин, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно протиправно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що двері до кімнати, яка належить ОСОБА_5 не замкнені, а сам ОСОБА_5 перебуває за межами міста, і крім ОСОБА_4 в квартирі нікого не має, проникнувши через незамкнені двері до кімнати, яка належить ОСОБА_5 і де він проживає, таємно заволодів його майном, а саме мультиваркою «Tefal RK740532», вартість якої, згідно з висновком експерта становить 2000 грн, телевізором «Sony BRA VIA» KD-65XF70xx, 65-дюймовий, вартість якого згідно з висновком експерта становить 17850 грн; монітором «Philips» 191V2SB/01, 18"5, вартість якого, згідно з висновком експерта становить 966 грн 66 коп.; аерогрілем «Zelmer ZAF 6500», вартість якого згідно з висновком експерта становить 2400 грн; мікрохвильовою піччю «Daewoo» KOR-41А5, вартість якої згідно з висновком експерта становить 925 грн; дріллю «Dnipro-M», згідно з висновком експерта визначити вартість якої не надалось можливим та кутовою шліфувальною машиною «Dnipro-M», згідно з висновком експерта визначити вартість не надалось можливим, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Після вчинення таємного викрадення вищевказаного майна, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зникав, обертаючи його на свою користь і розпоряджаючись ним на свій розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду, яка згідно з висновком судових-товарознавчих експертиз складає 39587 гривень 64 копійки.

Отже, ОСОБА_4 , обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану - визнав повністю, розкаявся та розповів про обставини вчинення злочину за обставин, викладених вище. Так, ОСОБА_4 детально повідомив про всі зазначені в обвинувальному акті епізоди.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді тримання під вартою з реальним відбуванням покарання.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та, оскільки обвинувачений не працює, потерпілому спричинену матеріальну шкоду не сплатив, просив призначити обвинуваченому реальну міру покарання- позбавлення волі у мінімальному розмірі - п`ять років, застосувати запобіжний захід - взявши обвинуваченого ОСОБА_4 під варту у залі суду, задовольнити цивільний позов потерпілого, стягнути з обвинуваченого судові витрати понесені експертом при проведенні судово-товарознавчої експертизи, а також зняти арешт з майна, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 16.03.2026 та майно повернути власникові потерпілому ОСОБА_5 .

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності позиції останнього, роз`яснивши обвинуваченому про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З урахуванням викладеного, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що подія правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.

Визначаючи вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує: тяжкість скоєного правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; їх суспільну небезпеку; а також, враховує особу обвинуваченої та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», рішення суду про визнання тих чи інших обставин такими, що пом`якшують або обтяжують покарання, «має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку».

Такої обставини, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , як щире каяття судом не встановлено. При цьому суд зауважує, що саме по собі визнання обвинуваченим провини у вчинених кримінальних правопорушеннях не можна ототожнювати із щирим каяттям. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення правопорушення, ще й дійсне, відверте визнання своєї провини у вчиненому, осуд своєї поведінки, намагання особи відшкодувати завдані правопорушенням збитки, бажання виправити наслідки скоєного. Таких обставин судом в ході судового розгляду не встановлено.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не одружений, раніше не судимий, не працює, на утриманні малолітніх дітей не має, з середньою освітою, на обліку у лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, суд вважає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, визнання ним вини, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд вважає необхідним і достатнім обрати обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Однак, враховуючи приписи ст. 50 КК України, беручи до уваги вищевказані обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки, враховуючи, що обвинувачений раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, а також дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставину, яка пом`якшує покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції його від суспільства, із застосуванням до нього положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В ході досудового розслідування проведено судово-товарознавчу експертизу № 2590/4116-4127 від 19.02.2026 року, витрати з проведенням якої документально підтверджені та становлять 7144,93 грн.

На підставі ст. 118 КПК України вказані витрати включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_5 під час досудового розслідування, на суму 33 924,99 грн необхідно задовольнити.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався. Враховуючи наведені висновки, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за виконанням вироку покласти на місцевий орган пробації.

У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили відмовити.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 33924,99 грн (тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні 99 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений на холодильник білого кольору марки «Liebherr», двокамерний, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 16 березня 2026 року.

Речові докази, а саме:

- холодильник білого кольору марки «Liebherr», двокамерний, опечатаний паперовою біркою, повернути власнику - потерпілому ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2590/4116-4127 від 19.02.2026 року в розмірі 7144,93 грн (сім тисяч сто сорок чотири гривні 93 копійки).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1